Інститут історії України Національна академія наук України

Київська область. Статистичні відомості районних відділів освiти про те, що 34 076 учнів не ходили до школи
ЦДАВО України. – Ф. 166. – Оп. 11. – Спр. 304. – Арк. 18.

Донецька область. Статистичні відомості районних відділів освiти про те, що 88 413 учнів-українців та 30 894 учня-росіянина не відвідували школу
ЦДАВО України. – Ф. 166. – Оп. 11. – Спр. 302. – Арк. 2–8.

Доповідна записка Коростишівського райкому партії Київському обкому КП(б)У про голодування у березні місяці 350–400 господарств колгоспників та одноосібників, про вживання макухи, просяної полови, гнилої картоплі, кукурудзяного бадилля, м’яса собак, про «вороже ставлення» колгоспників до голодуючих одноосібників, яких приймали до колгоспів із метою надання громадського харчування
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 475–476.

Зведення інформаційного сектора оргінструкторського відділу ЦК КП(б)У. Повідомлялося, що факти голоду зафіксовано у 32 районах, з них у тяжкому стані селяни Високопільського, Нововасилівського, Межівського, Мелітопольського, Акимівського, Комарівського, Павлоградського, Апостолівського, Дяківського, Старокостянтинівського, Царичанського, Великолепетиського, Божедарівського, Чубарівського, Бердянського, де на ґрунті голоду спалахнула епідемія туберкульозу і тропічної малярії. Зазначено також факти, «коли група померлих не була похована протягом 15 днів», поховання дітей і дорослих у хатах, сінях, хлівах, масового вживання м’яса дохлих коней, котів, собак, людоїдства, відсутності в школах 40–45 % учнів
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 481.

Інформаційний сектор організаційно-інструкторського відділу ЦК КП(б)У доповідав про те, що в Дніпропетровській області голодом охоплено 32 райони
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 806.

Дніпропетровськ. Створено Інститут чорної металургії АН УРСР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Київ. На базі Гідробіологічної станції АН УРСР створено Інститут гідробіології АН УРСР. Створення Інституту органічної хімії АН УРСР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

УРСР. Розпочався сезон аеронавігації. 25 кільцевих авіаліній цивільно-повітряного флоту УРСР зв’язували між собою 200 районів республіки. Започатковано три нові авіаційні рейси у Запорізькій, по два – у Кіровоградській та Сумській областях.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 1 квітня.

УРСР. Розпочався весняний сезон рибної ловлі. “Колгоспний флот” республіки у цей час складали 1500 моторних, 40 тис. парусно-грібних суден. Загальна чисельність колгоспних рибалок в СРСР становила 30 тис. осіб. Заплановано задіяти у рибній ловлі протягом 1939 р. понад 100 тис. рибалок, у тому числі 11240 жінок.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 1 квітня.

Сталінська, Ворошиловградська області. Преса повідомила про те, що понад 400 шахтобудівельників “на заклик партії та уряду” виїхали працювати на новобудови далекого Сходу.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 17 квітня.

Впродовж року зросли повинності колгоспників, які мали доти певніпереваги перед одноосібниками. Починаючи з 1940 р. в СРСР було введений погектарний принцип вирахування обов’язкових поставок з колгоспів. Частково накладання натуральнопродуктових повинностей населянські подвір’я продовжувало існувати: по шкіряній сировині — з 1940р., по зерну (з одноосібних господарств) — з 1940 р., при цьому величинацих обов’язків неодноразово зростала. Приміром, у 1940 р. м’яса колгоспники мали здавати від 32 до 45 кг (одноосібники — до 90 кг.).
Безнин М.А, Димон Т.М. Повинности росийских колхозников в 1930-1960-е годы //Отечественная история. — 2002. — № 2. — С.99.

Ворошиловградський обком партії доповів Центральному комітету КП(б)У про збір теплого одягу для бійців і командирів Червоної армії. В області зібрано 118600 одиниць одягу: полушубків, курток, жакетів, валянок, рукавиць, теплої білизни, шапок, тощо.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны. 1941–1945. Док. и матер. в 3-х т. – К., 1985. – Т. 1. — С. 234.

Голова міської управи Києва віддав наказ головам районних управ про відправлення близько 20 тис. радянських громадян на роботу в Німеччину. Організацію виїзду робітників до Німеччини “належало проводити на добровільних началах і залучати поліцію лише у виключних випадках”.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Зб. док. і матер. – К., 1963. – С. 100–102.

На Київській електростанції закінчено монтаж і пущено в дію турбіну №4. Постачання міста електроенергією зросло в чотири рази.
Радянська Україна. – 1944. – 1 квітня.

ДКО прийняв рішення про відбудову і введення в дію в першому півріччі 1947 р. Дніпровського магнієвого заводу потужністю 5000 т. магнія на рік.
ЦДАГО України. – Ф. 1, оп. 23, спр. 4667, арк. 5.

Нікополь. Відбудовано трубоволочильний цех Південнотрубного металургійного заводу.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий – К., 1985. – С. 600.

Відновлено діяльність на повну довоєнну потужність Київської ТЕЦ-3.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий – К., 1985. – С. 609.

Відновлено рух вантажних суден Чорноморського пароплавства між Одесою і портами Франції та Італії.
Радянська Україна. – 1946. – 19 квітня.

Дніпропетровськ. Завод будівельних деталей освоїв випуск нової продукції – спеціальних плит для покриття дахів промислових будов. Плити були дешевші від залізобетонних і дали можливість заощадити дефіцитні будівельні матеріали.
Радянська Україна . – 1947. – 15 квітня.

Завершена відбудова художніх промислів, зруйнованих у роки Великої вітчизняної війни. Система “Укрхудожпромспілки” зросла на 20 артілей і досягла кількості 137 артілей. Випускалися чоловічі і жіночі вишиті сорочки, килими, плахти, вишиті і ткані скатертини, художні вироби різьблення на дереві.
Радянська Україна. – 1948. – 9 квітня.