Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Створено Північно-Західний фронт (командуючий С.К.Тимошенко) у складі 7-а і 13-а армії (35 дивізій).
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.174.

Західна Україна. Замість повітів — 13 у межах Львівської і Тернопільської областей, 10 — у Дрогобицькій і Станіславській, 6 по Волинській і5поРівненській, утворено 202 сільські райони.
Калакура О. Поляки в етнополітичних процесах на землях України у ХХ столітті.— К.: Знання України, 2007. — С.295296.

Тернопільщина. Відбувся збройний виступ польських підпільників з метою захоплення військового складу у Чорткові.
Ільюшин І.І. Польське військовополітичне підпілля в Західній Україні (1939-1945 рр.) — Автореф. дис. ... докт.іст.наук. — К. 2003. — С.18.

Швеція дала згоду на таємний транзит англійських добровольців до Фінляндії; Англія запропонувала Норвегії або мінувати свої територіальні води, або зачинити частину з них для іноземного судоплавства; Норвезький ряд ухилився від прийняття таких заходів.
Мельтюхов М.И.Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939-1941 (документы, факты, суждения). — М., 2000. — С.160.

Діюча Червона армія. На зборах командно-начальницького складу 36-го окремого стрілецького баталону 15-го стрілецького корпусу ПівнічноЗахідного фронту було висловлене одностайне схвалення розстрільного присуду Військового трибуналу щодо ряду командирів 44-ї стрілецької дивізії. Військове керівництво характеризувало розгром 44-ї дивізії як «панікерство, зраду батьківщині з боку невдалих командирів, один з найбільш ганебних випадків в історії, який наклав чорну пляму на всю РСЧА». У своїх виступах військові жорстко висловлювалися щодо «невдалих командирів». «Гаряче схвалюю розстріл, — говорив один військовий, — адже через керівництво переважаючі сили кинулися у втечу перед противником». «Російський народ жорстоко карає зрадників», «Собаці — собача смерть!» — такими були типові висловлювання, що звучали на зборах. Лунали поодинокі думки, що завтра будьхто сам може опинитися у становищі цих нещасних».
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.173; Російський державний військовий

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

РНК УРСР і ЦК КП(б)У ухвалили постанову “Про встановлення плану урожайності сільськогосподарських культур і завдань по продуктивності тваринництва по колгоспах УРСР на 1941 рік”
Комуніст. – 1941. – 24 січня.

У Києві розпочалася республіканська нарада з питань підвищення урожайності цукрових буряків і боротьби з буряковим довгоносиком.
Комуніст. – 1941. – 24 січня.

Відбулися перші збори членів Херсонської підпільної комсомольсько-молодіжної організації “Патріот Батьківщини”, очолюваної колишнім секретарем комсомольської організації Херсонської середньої школи № 27 учнем 10-го класу І.Куликом.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 150.

У Києві виникла підпільна організація “Смерть німецьким окупантам!”. Її очолював Г.Кочубей. На початку лютого 1942 підпільники створили друкарню, в якій систематично випускали зведення Радінформбюро, антинацистські листівки тиражем 250-300 екземплярів. Їх розповсюджували серед населення Києва, Броварів, Бахмача, Ніжина, Прилук, Конотопа, Макарова, Фастова та інших населених пунктів. Організовували масові акти саботажу, диверсії на фабриках, заводах, залізничному транспорті, в колгоспах, установах і організаціях. Підпільники вербували й готували резерви для відправки в партизанські загони, постачали їм зброю, боєприпаси, медикаменти, теплі речі, продукти харчування тощо.
Нариси історії Київської обласної партійної організації. – К., 1967. – С.452, 458;. Киевщина в годы Великой Отечественной войны. 1941-1945: Сб. докуме

Підпільна організація “Миколаївський центр” провела диверсійний акт в парку культури і відпочинку ім. Петровського м. Миколаєва, під час якого знищено до 20 автомашин, 5 мотоциклів, до 30 т пального і запасні частини до автомашин.
Николаевщина в годы Великой Отечественной войны 1941–1945 гг. Док. и матер. – Одесса, 1964. – С. 103.

Гітлерівці розстріляли в Дробицькому яру (м. Харків) близько 30 000 мирних жителів – дітей, жінок, старих. В донесенні про каральні операції таємної поліції при командуючому військами оперативного тилового району групи армій “Південь”, проведені у січні 1942 р. зазначено, що на благонадійність перевірено 11204 особи, 3225 арештовано, 831 були розстріляні як партизани, саботажники тощо.
Історія застерігає. – К., 1986. – С. 82–83.

В Херсоні розстріляно близько 400 осіб з змішаних шлюбів (з євреями). В кінці січня – на початку лютого оперативна команда знищила всіх євреїв Гуляйпільського, Пологівського, Новозлатопільського районів Запорізької області. В Гуляполі розстріляно близько 500 осіб єврейської національності, в Ново-Златополі – понад 800, в Пологах – 100, в Оріхові – 100 і майже всіх євреїв у Великому Токмаку Запорізької області. Також знищено 2150 євреїв Миколаївської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.68; 122; 176.

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

Чернігівська міжрайонна управа видала наказ про створення концентраційних таборів і відправку до них осіб, які ухилялися від виконання трудової повинності.
Черниговщина в период Великой Отечественной войны (1941–1945 гг.). Сб. док. и матер. – К., 1978. – С. 66–67.

Війська у Південно-Західного фронту звільнили місто Барвінкове Харківської області – великий залізничний вузол.
История Украинской ССР: В 10 т. – Т. 8. — К., 1984. — С.1381.

РНК СРСР прийняла постанову “Про влаштування дітей, які залишилися без батьків”. Її виконання покладалося на раднаркоми союзних і автономних республік, виконкоми крайових, обласних, міських і районних рад депутатів трудящих. Раднарком визнав важливим розвивати патронування дітей у родинах службовців, робітників і колгоспників.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 324.

РНК СРСР прийняла постанову про відновлення роботи 35 вугільних шахт першої черги у Ворошиловградській області.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 147.

Рейхміністр України А.Розенберг видав постанову “Про відновлення промислового господарства в щойно зайнятих східних областях”. Робився акцент на необхідності відновлення тих галузей економіки окупованої території України, що вкрай потрібні для безпосередніх потреб німецької “воєнної машини”.
Вєтров І. Економічна експансія третього рейху в Україні 1941–1944 рр. – К., 2000. – С.66–67.

Ворошиловградський обком КП(б)У прийняв постанову про відновлення роботи шахт комбінату “Ворошиловградвугілля”, відповідно до якого планувалося ввести до ладу 49 шахт. По кожній з яких додавався план роботи та відомості про добовий видобуток.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны. 1941–1945. Док. и матер. в 3-х т. – К., 1985. – Т. 1. — С. 226–227.