Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

Почалась Друга Балканська війна між Болгарією, з одного боку, та Сербією, Чорногорією, Грецією та Румунією – з іншого. 10 серпня (28 липня) у Бухаресті було підписано мирний договір між країнами, учасниками Другої Балканської війни.
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.167; Премислер І.М. Хронологія історії України. – Вип.ІІ (1861–1917), К., 1940. – С.61.

Відень. В дивізійному військовому трибуналі відбувся грандіозний судовий процес про державну зраду над членами москвофільського (русофільського) “Русского народного совета Прикарпатской Руси” – депутатами Д.Марковим і В.Куриловичем, адвокатами І.Драгомирецьким і К.Чарленчакевичем та іншими особами, визнаними судом винними у спробах приєднати заселені українцями терени Австро-Угорщини до Російської імперії й засудженими до смертної кари, заміненої цісарем на довічне ув’язнення. Попик С. Українці в Австрії 1914–1918.
Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. – К.; Чернівці, 1999. – С. 96–97.

Повідомлення Генерального штабу П.Скоропадського про кількість німецького війська в Україні (Таврія – 50 тис., район Катеринослава – 35 тис., район Харкова – 65 тис., між Білгородом та Гомелем – 50 тис., в тилу (на захід від Дніпра) – 100 тис., загалом – 300 тис.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. – К., 1967. – С.249.

Київ. В Українському народному університеті відкрито курси для підготовки керівників історичних екскурсій по Україні. До викладання залучені відомі вчені: проф. Г.Павлуцький, В.Прокопович, В.Козловська, Т.Ернст, М.Біляшівський, А.Грабар.
Дорошенко Д. Історія України, 1917 – 192 3. У двох томах. – Т.ІІ. Українська Гетьманська держава 1918 року. – К., 2002. – С.253.

Згідно з постановою 1-го з’їзду КП(б)У “Про збройне повстання” для керівництва боротьбою трудящих України проти гетьманського режиму та німецько-австрійських окупантів утворено Центральний Всеукраїнський революційний комітет (ВЦВРК). Перебував на території Курської губернії поблизу кордону України, сприяв організації там підпільних нелегальних ревкомів, повстансько-партизанських загонів, надавав їм фінансову та військово-технічну допомогу. Сприяв розгортанню агітаційної роботи серед населення. Центральний всеукраїнський революційний комітет 22(9) вересня видав наказ про формування у “нейтральній зоні” двох українських радянських повстанських дивізій. У серпні 1918 р. Центральний всеукраїнський ВРК зазнав гострої критики за виданий ним передчасно наказ № 1 про початок загального збройного повстання в Україні, для якого на той час не були підготовлені необхідні умови. Цей орган припинив діяльність з утворенням 28(15) листопада 1918 р. Тимчасового робітничо-селянського уряду України.
Великий жовтень і громадянська війна на Україні. – Енциклопедичний довідник. – К., 1987. – С.125, 616.

Вінниця, Катеринослав, Полтава. Відбулися курси українознавства для вчителів середніх та вищих початкових шкіл.
Вільна українська школа. – № 8–9. – С.262.

Рада міністрів Української Держави заслухала доповідь голови мирної делегації на переговорах з РСФРР. У зв’язку з порушеним міністром фінансів питанням про обкладення митом товарів, що ввозилися з Російської радянської республіки, С.Шелухіну доручалось з’ясувати ці питання з економічною комісією при мирній делегації. Було вирішено асигнувати на витрати мирної делегації 50 тис. крб. Рада міністрів схвалила Статут “Українського державного банку” та розпис окладів і класів посад службовців; розпис окладів службовців в управлінні позиково-ощадних касах. Позачергово виступив міністр шляхів сполучення з повідомленням про хід страйку на залізницях і заявою про необхідність екстрених заходів проти страйкуючих підприємств, які мали державне значення. Рада міністрів ухвалила тимчасово запровадити закон Російського уряду від 2 грудня 1905 р. про тимчасові правила проти страйків на підприємствах державного значення в повному його обсязі.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 116-116 зв., 117.

З’явився наказ № 6 по району Чернігівської і частини Полтавської губерній усім військово-революційним організаціям виступити за встановлення в Україні радянської влади.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 119. – Арк. 44.

П.Скоропадський затвердив ухвалений Радою міністрів закон про утворення Державного хлібного бюро і Статут останнього, який вважався дійсним з 3 квітня 1918 р. Державне хлібне бюро об’єднувало всі хлібні заготівлі, а також мирошницьку та круп’яну промисловість, воно, як орган міністерства продовольчих справ, діяло за його завданнями і під його безпосереднім керівництвом.
Державний вістник. – 1918. – 24 липня.

Спинився рух на всіх залізницях Правобережної України у зв’язку з оголошенням страйку службовців і робітників. Міністр шляхів Б.Бутенко розіслав по всіх залізницях циркуляр, у якому повідомлялось, що заробітна плата поденним службовцям і робітникам за травень, а штатним за червень буде надіслана протягом трьох днів. Інші вимоги робітників не будуть розглянуті, оскільки вони потребують законодавчого вирішення. Робітникам пропонувалось негайно, не пізніше 18 липня приступити до праці, а хто цього не зробить, той буде вважатися звільненими з роботи. У разі продовження страйку міністр загрожував передати експлуатацію залізниць до рук вищого німецького командування.
Нова рада. – 1918. - 18(5) липня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Поїздка голови ВУЦВК Г.Петровського по місцевостях України, де нещодавно була встановлена радянська влада. Він виїхав з Києва 22 червня і відвідав Вінницю, Жмеринку, Козятин, Вапнярку. 2 липня був у Бірзулі, 4 липня — у Голті, 8 липня — у Єлісаветграді.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 23 июня; 1, 10 июля.

З'їзд учителів Радомишльського повіту Київської губ. З 165 делегатів 40 складали боротьбисти, 2 - комуністи, решта — безпартійні. До ради вчительської спілки повіту пройшов список, пропонований боротьбистами.
Боротьба. — 1919. — 22 липня.