Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Закінчилася наступальна операція військ 1-го Українського фронту на Букринському плацдармі. Війська 2-го Українського фронту вели запеклі бої в районі Кривого Рога та на схід від Кіровограда.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.362.

Радянські війська визволили районні центри Кринички Дніпропетровської, Михайлівку та Якимівку Запорізької областей.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. - К., 1963. - С.376, 394.

У Львові відкрилася виставка Спілки образотворчих мистців, в якій прийняли участь 99 мистців з 400 роботами, у т.ч. М.Козик, В.Кричевський та ін.
Львівські вісті. – 1943. – 7 грудня.

Житомирська область. Окупанти спалили 135 дворів села Перга Олевського району, загинуло 205 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.115.

Радянські війська звільнили районний центр Верхньодніпровськ Дніпропетровської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. - К., 1963. - С.375.

Внаслідок 40-денних оборонних боїв війська 1-го Українського фронту відступили на київському напрямку на 35-40 км, не даючи противнику прорватися до Києва з південного заходу, відновити оборону на Дніпрі, стабілізували фронт на рубежі на схід від Черняхова, Радомишля, Ставища, Юровки. Завершилася Київська оборонна операція. Завершилася Битва за Дніпро: радянські війська завдали тяжкої поразки основним силам групи армій “Південь” та частині сил групи армій “Центр”, визволили понад 38 тис. населених пунктів, у т.ч. 160 міст. За відзнаку у боях 1438 воїнів удостоєні звання Герою Радянського Союзу, багато частин та з’єднань отримали почесні найменування.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.365.

Радянські війська звільнили районний центр Верхньодніпровськ Дніпропетровської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. - К., 1963. - С.375.

На Україні з’явилися такі видання УПА: Присяга вояка Української Повстанчої Армії; Повстанець (журнал для бійців УПА), ч.1., 16 стор.; За що бореться Українська Повстанча Армія?; За что ведет борьбу Украинская Повстанческая Армия?; Слово к бойцам и командирам Красной Армии, 55 стор.; Український Перець (сатиричний журнал), ч.2., 10 стор.; Бойцовий правильник піхоти, чотири книжечки: Боєць, Рій, Чота, Сотня – розм. 322 стор.
Літопис УПА. Видання Головного Командування УПА. Нова серія, том І. – Київ – Торонто, 1995. – С. 201-202.

Війська 2-го Українського фронту оволоділи на території Угорщини містами Ньіредьхаза, Хайду-Бесермень, Балмаз-Уйварош і населеними пунктами Ньір-Лугош, Напкор, Демечер, Кемече, Котай.
Радянська Україна. – 1944. – 24 жовтня.

В Бірчанському районі (Перемищина) відбувся великий бій з застосуванням танків між частинами НКВС і відділом УПА.
Літопис УПА. Видання Головного Командування УПА. Нова серія, том І. – Київ – Торонто, 1995. – С. 191.

Львів. Відбулися всесоюзні змагання з рукопашного бою й фехтування.
Радянська Україна. – 1945. – 11 листопада.

Карль Сфельді біля Мюнхена (Німеччина). Відбувся з’їзд пластунів, на якому засновано Пласт і прийнято назву “Союз Українських Пластунів”.
На громадській ниві (до 25-ліття Центрального Представництва Української Еміграції в Німеччині). / під ред. О. Зеленецького. – Мюнхен, 1972. – С.

Варшава (Польща). Передано всім закордонним представництвам відкритого листа англійською, французькою та німецькою мовами “До цілого культурного світу від імені “представників усіх верств українського населення за лінією Керзона”. У документі міститься апеляція до глав держав, першоієрархів світових церков, міжнародного Червоного Хреста, політичних і громадських організацій з приводу брутального порушення прав автохтонного населення земель, що увійшли до складу Польщі і “стали жертвою політиканства Москви і Варшави”, а також мотивація дій УПА, що виявилася наодинці з карально-репресивним апаратом СРСР і Польщі.
Мірчук П. Українська Повстанська Армія. Документи і матеріали. – Львів, 1994. – С. 141-146.

Бірча (Польща). Українські повстанці після півгодинного бою вступили до цього населеного пункту, де вбили 150 поляків і спалили 40 будівель, в тому числі казарми.
Содоль П. Українська Повстанська Армія. 1943–1949. Довідник другий. – Нью-Йорк, 1995. – С. 169.

Кузьмині (Польща). Загін УПА здійснив напад на місто.
Содоль П. Українська Повстанська Армія. 1943–1949. Довідник другий. – Нью-Йорк, 1995. – С. 169

Київ. РНК УРСР прийняла постанову “Про надання інвалідам Вітчизняної війни та членам їх сімей права залишення роботи на підприємствах і установах у разі переїзду на місце постійного проживання”.
Хронологічне зібрання законів, указів Президії Верховної Ради, постанов і розпоряджень уряду УРСР. Т. 2. 1942–1951 рр. –К., 1963. – С. 169.

Харків. Завершено відновлення друкарні імені Фрунзе – найбільшого поліграфічного підприємства в Україні.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.501.

Ворошиловград. Введено в дію першу чергу тонкосуконного комбінату імені Ворошилова.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 501.

Таємною постановою ЦК КП(б)У визнано, що обкоми КП(б)У і облвиконкоми Київської, Сталінської, Дніпропетровської, Полтавської, Житомирської, Кам’янець-Подільської, Кіровоградської, Рівненської областей проявляли безпечне ставлення до інтересів держави, терпимо ставилися до деяких керівників районів, колгоспів і радгоспів, які „саботували” виконання плану хлібозаготівлі і приховували зерно. Вважалося неприйнятним, що в більшості областей УРСР колгоспи витрачали на свої потреби продовольче зерно, а державі здавали фуражні культури.
Голод в Україні 1946-1947. Док. і матеріали. – Київ – Нью-Йорк, 1996. – С. 90-93.

У Карпатську Україну прибув уповноважений РПЦ єпископ Нестор, завданням якого було прискорити ліквідацію Української католицької церкви в Закарпатті. Московський патріарх Олексій призначив його єпископом Ужгородсько-Мукачівським.
Мартирологія українських церков. Том ІІ. Українська католицька церква. Док., матеріали, християнський самвидав України. – Торонто, Балтимо