Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
http://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/m/tm.pl?td=1
Український календар на сайті calendarium.com.ua
http://www.calendarium.com.ua/ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset
  See publication "Ukraine: Chronicle events of the 20th century"

14 березня 1919 (п’ятниця)

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

15 березня 1919 (субота)

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

15 березня 1919 (субота)

Київ. Ухвалення Всеукраїнською радою мистецтв постанови про націоналізацію київських театрів, на основі якої біло створено Перший театр УСРР ім. Т.Шевченка (головний режисер О.Загаров), Другий театр ім. В.І.Леніна (головний режисер К.Марджанішвілі), Перший молодий театр Київської ради робітничих депутатів (головний режисер Л.Курбас), Опера Української радянської республіки ім. К.Лібкнехта (режисери Я.Гречнєв, А.Улуханов).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 326

23 березня — 1 квітня 1919 (неділя–вівторок)

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

28–30 червня 1919 (субота–понеділок)

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

1–3 квітня 1919 (вівторок–четвер)

Миргород, Полтавська губ. Виступ червоноармійців проти радянської влади, у якому взяли участь запасний батальйон, караульна сотня та міліція. Повстанці розгромили ЧК, провели арешти та обшуки у комуністів. Ад’ютант батальйону Дубчак оголосив себе командиром повстанців Лівобережної України. Повстання тривало три дні й було придушене Червоною армією.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 18 апреля.

Квітень 1919

Одеса, Севастополь. Виступи матросів французької ескадри.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 370–371.

Квітень 1919

Київ. Розкол УСДРП (незалежних). Більша частина партії проголосила повстання проти радянської влади. Менша частина, декларуючи необхідність єдиного фронту революції і спільної боротьби проти контрреволюції, залишилася на легальному становищі, співпрацювала з КП(б)У, хоч і розходилася з більшовиками у національному питанні.
Боротьба. — 1919. — 3 травня.

Квітень 1919

Париж. Рішеннями мирної конференції етнічні землі Закарпаття з населенням 450 тис. осіб були поділені на три частини: Підкарпатську Русь (325 тис.) окупували чеські війська, Пряшівщину (100 тис.) — словаки, Мармороський Сигіт (25 тис.) — румуни. Ці рішення були узаконені постфактум Сен-Жерменським від 10 вересня 1919 р. і Тріанонським від 4 червня 1920 р. мирними договорами.
Довідник з історії України. — С. 255, 289, 577, 738, 878; Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 508-510.

2–7 квітня 1919 (середа–понеділок)

Єлісаветград. З’їзд представників анархістської конфедерації “Набат”, яка складалася з двох десятків анархістських організацій.
Верстюк В. Махновщина. — С. 125–126.

3 квітня 1919 (четвер)

Одеса. Наказ генерала д’Ансельма про залишення міста військами союзників. Початок евакуації за рішенням Антанти союзних військ з півдня України. Флот ще деякий час перебував у Новоросійську та Акермані, блокуючи Чорноморське узбережжя.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 367.

3 квітня 1919 (четвер)

Київ. Публікація декретів РНК УСРР про передачу історичних та художніх цінностей у розпорядження народного комісаріату освіти; про оголошення колишніх маєтків Фальц–Фейна “Асканія–Нова” та “Єлізаветфельд” народним заповідним парком.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 3 квітня.

Квітень 1920

Крим. Реорганізація Російської армії генерала П. Врангеля. Реформовані частини і з’єднання було зведено в чотири корпуса: 1-й Добровольчий (генерал Кутепов), 2-й Кримський (генерал Слащов), Донський козачий (генерал Сидорин) та Кубанський козачий (генерал Писарев).
Липатов Н. 1920 год на Черном море. Военно-морские силы в разгроме Врангеля. – М., 1958. – С. 48.

Квітень 1920

с. Привороття, Кам’янецького повіту, Подільської губернії. Надісланий Головною управою українського Червоного Хреста лікарський загін для боротьби з епідемією тифа відкрив госпіталь на 75 ліжок та амбулаторію.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 20 травня..

Квітень 1920

Умань, Уманського повіту, Київської губернії. Помер Ф. Сушицький (1881 – 1920), голова департаменту вищої і середньої школи в міністерстві освіти Центральної Ради, брав участь у заснуванні українського педагогічного університету та Кам’янець-Подільського державного університету
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 17 квітня.

2 – 4 квітня 1920 (п’ятниця –неділя)

Чернігів, Чернігівської губернії. Губернський з’їзд повітових земельних відділів, на якому заслухано звіти губземвідділу та повітових земвідділів та ухвалено резолюцію про впровадження в життя закону про землю від 5 лютого 1920 р.
Черниговщина в годы гражданской войны. 1919 – 1920. – К., 1975. – С. 234 – 237, 431.

3 квітня 1920 (субота)

Харків. Постанова РНК УСРР про організацію відділу карного розшуку. При губернських управліннях радянської робітничо-селянської міліції і в повітових містах з населенням не менш 40 тисяч чоловік передбачалось утворити відділення карного розшуку. Для загального керівництва карно-розшукною справою при Головному управлінні радянської робітничо-селянської міліції НКВС створювався як вищий керівний орган відділ карного розшуку (Центророзшук).
История милиции Украинской ССР в документах и материалах. – К., 1969. – Т. 1. 1917 – 1937 гг. – С. 107 – 109.

3 квітня 1920 (субота)

Харків. Постанова РНК УСРР про розпуск ради Харківських обласних кооперативних з’їздів для “ліквідації залишків денікінщини”. Справи ради передавались особливій комісії при кооперативному управлінні Наркомпрода.
ЦДАВО України. – Ф. 340. – Оп. 1. – Спр. 2803. – Арк. 19.

3 квітня 1920 (субота)

Харків. Засідання Укррадтрударму, на якому ухвалено створити комісію для розробки програми з встановлення зв’язку (телеграфного, телефонного) на Україні.
ЦДАВО України. – Ф. 573. – Оп. 1. – Спр. 52. – Арк. 8