Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Опублікована видана П.Скоропадським 19(6) листопада “Грамота до хліборобів України”. Він закликав їх “під проводом обраних союзами хліборобів досвідчених і вірних батьківщині” і йому особисто офіцерів до боротьби “з ворогами ладу і заспокоєння села”, тобто придушення повстання.
Нова рада. – 1918. - 20 листопада; Державний вістник. - 1918. – 22 листопада.

У Харкові, у робітничому будинку відбулися збори виборщиків - представників заводів для обрання організованої виборчої комісії по створенню у Харкові Ради робітничих депутатів. Збори прийняли відозву із закликом до передачі всієї влади радам.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 71. – Арк. 293-297 (із зв.).

На допомогу стрілецьким підрозділам, що займали лінію Жуляни - Юровка, прибув Чорноморський кіш під командуванням отамана Поліщука, який був сформований ще за наказом військового міністерства Української Держави.
Історія січових стрільців. – К., 1992. – С.14.

Радянські повстанські загони оволоділи ст.Коренево, Курської губернії. Їм вдалося налагодити зв’язок з німецькими солдатами за демаркаційною лінією.
Гражданская война на Украине – 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.446.

Повідомлення урядові Української Держави у Київ про наближення до Полтави загонів С.Петлюри, про розгубленість місцевих військових і громадянських властей і підготовку до евакуації.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 75. – Арк. 300

Стародуб, Чернігівської губернії. Губернський староста повідомив телеграмою до департаменту Державної варти про братання німецьких солдатів з більшовиками.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 79. – Арк. 182

Розпочався наступ сил Директорії на Київ. Січові стрільці рухались від Крюківщини – Монастирський хутір на ст.Пост-Волинський, а вояки Чорноморського куреня – від Борщагівки в напрямі Житомирського шосе. Наново сформований в Києві підрозділ Святополк-Мірського неочікувано вдарив на лівому фланзі чорноморців, які не витримали натиску гетьманських сил і почали відступ. Січові стрільці, дізнавшись про розгром чорноморців, вирішили припинити наступ і закріпитись на зайнятих позиціях, чекаючи підходу нових повстанських загонів, з яких і почалось формування Осадного корпусу під командуванням отамана Є.Коновальця.
Історія січових стрільців. – К., 1992. – С.142-143.

В Києві революційні загони за наказом Українського військового революційного комітету про збройний виступ при підході республіканських військ захопили Поділ, де діяли сили більшовиків, Лук’янівку і Куренівку, Либедський район і частину Старокиївської ділянки, обеззброїли варту. Проте через неузгодженість дій всіх загонів – невдалий виступ на Печерську – штаб о 6-й год. ранку наказав зняти караули і розійтись, тим більше, що їх, почали тіснити загони кінної варти. Німці у цій боротьбі гетьманських сил і сил Ревкому зберігали нейтралітет.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 71. – Арк. 184-184 зв. – Ф.1429. – Оп.1. – Спр. 13. – Арк

На Полтавщині ліквідовано губернський комітет УПСР, який налагодив зв’язок з Харковом і брав участь у підготовці повстання. Начальник освідомчого відділу при губернському старості наполягав на передачі керівників есерів воєнному суду.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 98. – Арк. 328.

Житомир. Подільська губернія проголошена на військовому стані. На станції Проскурів роззброєна і заарештована варта. Телеграфний зв’язок з Києвом перервано.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 76. – Арк. 309.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

Москва. УІІІ Всеросійська конференція РКП(б) обговорила питання про політичне становище в Україні, ухвалила резолюцію "Про радянську владу на Україні", в основу якої було покладено резолюцію ЦК РКП(б), написану В.Леніним. Її головний зміст спрямовувався на подолання помилок і перегинів радянської влади у національній, земельній і продовольчій політиці, які саме й призвели до її падіння в Україні у 1919.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919-1920). — К., 1957. С.3-5; Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 112.

Листопадова катастрофа. Поразка армії УНР у боях з денікінцями, однією з причин якої стало припинення бойових дій УГА. Ліквідація Українського фронту. Знекровлена попередніми боями та пошестю тифу (залишилось 8–10 тис. вояків) українська армія виявилася затиснутою у “трикутнику смерті” в районі Старокостянтинова на Волині. На півдні та сході України діяла Добровольча армія, на заході — польська армія, на півночі — Червона армія. Під тиском переважаючих сил ворога армія УНР змушена була відійти на північ, на 15 листопада під її контролем залишилася невелика територія у районі м.Любар Волинської губ.
Політична історія України ХХ ст. — Т. 2. — С. 403.

Під проводом начальника штабу Г.Ціріца почалася реорганізація УГА. В корпусах і бригадах з'явилися денікінські офіцери. Штабом намагався керувати полковник Добровольчої армії Саборський. Командувач військ Новоросійської області Добрармії генерал-лейтенант М.Шіллінг наказав зосередити корпус полковника А.Шаманека в районі Козятин-Бердичів проти більшовицьких військ. Корпус відмовився виконати наказ.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 272.

Житомир. Перетворення Волинського губернського повстанського комітету за участю отаманів української армії О.Волоха, О.Данченка та Ю.Божка на Волинську краєву революційну раду, яку очолив місцевий боротьбист Коваль. Волинська революційна
Рада виступала за порозуміння з більшовицьким режимом та встановлення влади рад. На неї спиралися отамани, коли 1 грудня 1919 р. зробили спроб

Новоград-Волинський, Волинської губернії. Організація тимчасового повітового ревкомітету.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 650.

Бухарест, Румунія. Румунська служба безпеки заарештувала групу більшовиків, які планували підірвати Північний залізничний вокзал столиці.
Купчик О.Р. Закордонний відділ ЦК КП(б)У – спецслужба українських більшовиків // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Історія – К.

Радомишль. Створено осередок робітничої партії на платформі УКП.
ЦДАГО України, ф 1, оп. 6, спр. 28, арк. 157.