Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Рівне. За розпорядженням уряду УНР весь тираж газети “Українська справа” був конфіскований, редактор Я.Войцехович притягнений до судової відповідальності.
Українське діло. — 1919. — 22 квітня.

Рівне. Опубліковано прокламацію–звернення до червоноармійців повстанського комітету Русько–тульського загону (Тульська бригада Червоної армії, що 2 квітня перейшла на бік української армії).
Робітнича газета. — 1919. — 20 квітня.

Війська генерала Ю.Галлера перетнули німецько-польський кордон, про що він телеграфував у Вільно Начальнику війська і держави Ю.Пілсудському.
Литвин М. Українсько-польська війна.1918-1919 рр. — С. 348.

Крим. Реорганізація Російської армії генерала П. Врангеля. Реформовані частини і з’єднання було зведено в чотири корпуса: 1-й Добровольчий (генерал Кутепов), 2-й Кримський (генерал Слащов), Донський козачий (генерал Сидорин) та Кубанський козачий (генерал Писарев).
Липатов Н. 1920 год на Черном море. Военно-морские силы в разгроме Врангеля. – М., 1958. – С. 48.

Харків. РНК УСРР ухвалила “Коротку інструкцію по боротьбі з бандитизмом та куркульськими повстаннями”, в якій підкреслювалася необхідність прискореного розшарування села і посилення репресивних заходів щодо тих, хто підтримує повсталих. З цією метою запроваджувався інститут заручників і відповідальність усього населення села за будь-яке заворушення проти радянської влади.
Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. – Вип. 2. – К., 1992. – 31.

Район Бершаді і Ободівки. Прилучення до Кінної бригади ЧУГА отамана Е. Шепаровича галичан, втікачів з польового штабу ЧУГА у Балті, серед яких були генерали А. Кравс і А. Вольф, полковник А. Шаманек.
Шанковський Л. Українська армія у боротьбі за державність. – Мюнхен, 1958. – С. 208.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Умань Київської губернії. Здався органам радянської влади отаман Кирилюк, який звернувся із закликом до членів антирадянських повстанських формувань здати зброю.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Полтава. До органів радянської влади прийшов з повинною отаман Біленький, який звернувся до учасників повстанського селянського руху також із пропозицією здати зброю та припинити боротьбу з радянською владою.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

На кордоні Павлоградського повіту Катеринославської та Костянтиноградського повіту Полтавської губернії знищено збройний загін отамана Чорного. 80 вояків взято в полон, захоплено 3 кулемети та 2 тачанки.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Чернівці, Румунія. За розпорядженням влади закрито всі українські часописи, що виходили в місті – орган українських соціал-демократів „Робітник”, орган українських учителів „Каменярі”, безпартійний часопис „Громада”.
Громадський вісник, Харків, 1921, 14 квітня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У призначило на посаду голови Агітпропу ЦК КП(б)У М. Владимирова.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6 спр. 29, арк. 68.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про організацію міських рад робітничих та селянських депутатів”.
ЗУ України, 1921, №7, Ст. 202.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Донецька губернія. Проведено чистку профспілкових органів гірників і металістів від представників опозиційних партій. У складі президії губернської ради професійних спілок губком КП(б)У залишив двох бундівців з партійним стажем з 1919 р.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1088, арк. 10.

Харків. Оргбюро КП(б)У прийняло постанову про комісарський склад. Визнано необхідним тимчасово залишити інститут комісарів. В той же час пропонувалося приступити до поступового скорочення складу комісарів для подальшого скасування цього інституту, починаючи з низових ланок: призначаючи досвідчених комісарів на відповідальн посади.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 38 зв.

Відбувся конгрес комуністів Підкарпатської України. Прибуло 123 делегати.
Громадський вісник, Львів, 1922, 14 березня.

Катеринославська губернія. Внаслідок підтримки заможного селянства, зростання безробіття та організаційної діяльності підпільного петлюрівської організації активізувався повстанський селянський рух. Також посилився організований кримінальний бандитизм. В губернії діяло 7 збройних формувань селян та безробітних, чисельністю від 6 до 20 бійців кожне. З них 5 – в Криворізькому повіті, головним чином - петлюрівські антирадянські формування, одне – в Ново-Московському та ще одне - в Катеринославському повіті. Члени селянських партизанських формувань скоювали терористичні акти проти радянських та продовольчих працівників, та співробітників ДПУ, а також напади на поїзди, залізничні станції й т. ін. Зокрема, загін Чорного ворона наприкінці вересня пустив під ухил товарний поїзд та пограбував пасажирів, вбив військового комісара, напав на членів ЦК допомоги голодуючим, які обстежували неврожайні місцевості губернії.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1109, арк. 4, 32.