Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Опублікована видана П.Скоропадським 19(6) листопада “Грамота до хліборобів України”. Він закликав їх “під проводом обраних союзами хліборобів досвідчених і вірних батьківщині” і йому особисто офіцерів до боротьби “з ворогами ладу і заспокоєння села”, тобто придушення повстання.
Нова рада. – 1918. - 20 листопада; Державний вістник. - 1918. – 22 листопада.

У Харкові, у робітничому будинку відбулися збори виборщиків - представників заводів для обрання організованої виборчої комісії по створенню у Харкові Ради робітничих депутатів. Збори прийняли відозву із закликом до передачі всієї влади радам.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 71. – Арк. 293-297 (із зв.).

На допомогу стрілецьким підрозділам, що займали лінію Жуляни - Юровка, прибув Чорноморський кіш під командуванням отамана Поліщука, який був сформований ще за наказом військового міністерства Української Держави.
Історія січових стрільців. – К., 1992. – С.14.

Радянські повстанські загони оволоділи ст.Коренево, Курської губернії. Їм вдалося налагодити зв’язок з німецькими солдатами за демаркаційною лінією.
Гражданская война на Украине – 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.446.

Повідомлення урядові Української Держави у Київ про наближення до Полтави загонів С.Петлюри, про розгубленість місцевих військових і громадянських властей і підготовку до евакуації.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 75. – Арк. 300

Стародуб, Чернігівської губернії. Губернський староста повідомив телеграмою до департаменту Державної варти про братання німецьких солдатів з більшовиками.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 79. – Арк. 182

Розпочався наступ сил Директорії на Київ. Січові стрільці рухались від Крюківщини – Монастирський хутір на ст.Пост-Волинський, а вояки Чорноморського куреня – від Борщагівки в напрямі Житомирського шосе. Наново сформований в Києві підрозділ Святополк-Мірського неочікувано вдарив на лівому фланзі чорноморців, які не витримали натиску гетьманських сил і почали відступ. Січові стрільці, дізнавшись про розгром чорноморців, вирішили припинити наступ і закріпитись на зайнятих позиціях, чекаючи підходу нових повстанських загонів, з яких і почалось формування Осадного корпусу під командуванням отамана Є.Коновальця.
Історія січових стрільців. – К., 1992. – С.142-143.

В Києві революційні загони за наказом Українського військового революційного комітету про збройний виступ при підході республіканських військ захопили Поділ, де діяли сили більшовиків, Лук’янівку і Куренівку, Либедський район і частину Старокиївської ділянки, обеззброїли варту. Проте через неузгодженість дій всіх загонів – невдалий виступ на Печерську – штаб о 6-й год. ранку наказав зняти караули і розійтись, тим більше, що їх, почали тіснити загони кінної варти. Німці у цій боротьбі гетьманських сил і сил Ревкому зберігали нейтралітет.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 71. – Арк. 184-184 зв. – Ф.1429. – Оп.1. – Спр. 13. – Арк

На Полтавщині ліквідовано губернський комітет УПСР, який налагодив зв’язок з Харковом і брав участь у підготовці повстання. Начальник освідомчого відділу при губернському старості наполягав на передачі керівників есерів воєнному суду.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 98. – Арк. 328.

Житомир. Подільська губернія проголошена на військовому стані. На станції Проскурів роззброєна і заарештована варта. Телеграфний зв’язок з Києвом перервано.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 76. – Арк. 309.

Відбулося засідання комісії по виробленню проекта положення про вибори в Український державний сейм. Голова комісії професор М.Василенко, члени: професор Б.Кістяківський, приват-доцент Є.Кулішер та Н.Тоцький. Дебати розгорнулися навколо питання про межі осідлості, бо остання зумовлювала лише пасивне виборче право. Професор М.Василенко особливо наголошував на необхідності для українського громадянства отримання як пасивного, так і активного виборчого права. Професору Б.Кістяківському доручили розробку розділу про порядок складання виборчих списків і розгляд скарг з цього питання.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 10. – Арк. 1 (із зв.).

В Конотопі залізничники разом з охороною під керівництвом начальника останньої полковника Палія розпочали повстання, захопивши зі складу 5 тис. гвинтівок і п’ять кулеметів. Розпочавшись на вокзалі, повстання перекинулося на місто, яке опинилося під владою сірожупанників. Штаб 95-ї німецької дивізії відмовився придушити виступ і, оголосивши нейтралітет, офіційно заявив, “що переворот гетьманського ладу вже відбувся”.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 79. – Арк. 246 (із зв.). – 247.

В.Винниченко видав розпорядження Українського Національного Союзу не вдаватись у Києві до активних дій, але бути напоготові до виступу, координуючи дії з наступаючими на місто частинами.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 71. – Арк. 195 (із зв.).

Наступ авангарду радянських частин у напрямку Мозир-Калинковичі.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 73. – Арк. 149.

Чигирином, Полтавської губернії оволоділи повстанські загони. У руках повстанців опинилися також Черкаський, Кременчуцький, Звенигородський та Олександрійський повіти.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 250. – Арк. 29.

В Одесу прибули англійські, французькі та італійські кораблі Антанти з союзницькими військами,очолені адміралом Баллардом.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. - Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.2. – К., 1967. – С.53-54.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

Москва. УІІІ Всеросійська конференція РКП(б) обговорила питання про політичне становище в Україні, ухвалила резолюцію "Про радянську владу на Україні", в основу якої було покладено резолюцію ЦК РКП(б), написану В.Леніним. Її головний зміст спрямовувався на подолання помилок і перегинів радянської влади у національній, земельній і продовольчій політиці, які саме й призвели до її падіння в Україні у 1919.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919-1920). — К., 1957. С.3-5; Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 112.