Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

18 березня 1920 (четвер)

Гайсин, Гайсинського повіту, Подільської губернії. Вступ до міста Київської дивізії армії УНР.
Омельянович-Павленко М. Спогади українського командарма. – К., 2002. – С. 346.

18 березня 1920 (четвер)

Ольвіополь (суч. Первомайськ), Херсонської губернії. Вступ до міста Запорозької дивізії армії УНР.
Омельянович-Павленко М. Спогади українського командарма. – К., 2002. – С. 335 – 336

18 березня 1920 (четвер)

Харків. Другий день роботи ІV конференції КП(б)У. На звіт ЦК КП(б)У було подано кілька проектів резолюцій, які суперечили одна одній. Х.Г. Раковський запропонував прийняти доповідь ЦК до відома і перейти до інших справ. Однак в результаті домагань “децистів” 145 голосами проти 79 була ухвалена резолюція, в якій відзначалося, що головне завдання весни 1919 р. ЦК “було проведено, але не досить задовільно”. ЦК звинувачувався у відсутності “самостійності у вирішенні питань партійної і радянської роботи на Україні”. Абсолютною більшістю голосів після обговорення доповіді Г.І. Петровського було ухвалено резолюцію “Державні відносини радянської України і радянської Росії”, в якій підкреслювалося значення тісної братерської солідарності між робітниками і селянами всіх країн, відзначалася велика роль радянської Росії як керівника і організатора боротьби проти міжнародного імперіалізму, обгрунтовувалася необхідність якнайтіснішого союзу УСРР і РСФРР. Було розглянуто питання про ставлення до інших партій. Доповідач Я.А. Яковлєв (Епштейн) торнувся історії еволюції головних українських партій УСДРП і УПСР, нагадав про цілу низку розмежувань і розколів в них, зупинився на процесі “кристалізації комуністичної свідомості” у боротьбистів і незалежників-укапістів. Певну увагу було приділено аналізу зростання впливу у робітничому середовищі меншовиків, а у селянському – анархо-махновців.
Комуніст (Харків). – 1920. – 20 березня;Четверта конференція Комуністичної партії (більшовиків) України 17 – 23 березня 1920 р. Стенограма. – К., 2003

1922

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Березень-квітень 1922

Донецька губернія. Проведено чистку профспілкових органів гірників і металістів від представників опозиційних партій. У складі президії губернської ради професійних спілок губком КП(б)У залишив двох бундівців з партійним стажем з 1919 р.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1088, арк. 10.

14 березня 1922 (вівторок)

Харків. Оргбюро КП(б)У прийняло постанову про комісарський склад. Визнано необхідним тимчасово залишити інститут комісарів. В той же час пропонувалося приступити до поступового скорочення складу комісарів для подальшого скасування цього інституту, починаючи з низових ланок: призначаючи досвідчених комісарів на відповідальн посади.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 38 зв.

14 березня 1922 (вівторок)

Відбувся конгрес комуністів Підкарпатської України. Прибуло 123 делегати.
Громадський вісник, Львів, 1922, 14 березня.

15 березня 1922 (середа)

С. Каховка Ново-Московського повіту Катеринославської губернії. Незаможники ліквідували збройний загін отамана Загреба, який діяв у Катеринославському і Ново-Московському повітах. Отамана вбито при спробі втекти.
Коммунист, Харьков, 1922, 21 марта.

Друга половина вересня 1922

Катеринославська губернія. Внаслідок підтримки заможного селянства, зростання безробіття та організаційної діяльності підпільного петлюрівської організації активізувався повстанський селянський рух. Також посилився організований кримінальний бандитизм. В губернії діяло 7 збройних формувань селян та безробітних, чисельністю від 6 до 20 бійців кожне. З них 5 – в Криворізькому повіті, головним чином - петлюрівські антирадянські формування, одне – в Ново-Московському та ще одне - в Катеринославському повіті. Члени селянських партизанських формувань скоювали терористичні акти проти радянських та продовольчих працівників, та співробітників ДПУ, а також напади на поїзди, залізничні станції й т. ін. Зокрема, загін Чорного ворона наприкінці вересня пустив під ухил товарний поїзд та пограбував пасажирів, вбив військового комісара, напав на членів ЦК допомоги голодуючим, які обстежували неврожайні місцевості губернії.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1109, арк. 4, 32.

10-21 березня 1923 (субота - середа)

Житомир. Надзвичайна сесія губернського революційного трибуналу розглянула справу учасників “Волинського повстанського комітету”. Із 367 підсудних 40 виправдано, 105 засуджено до розстрілу, інших – до різних строків ув’язнення
Вісті ВУЦВК, Харків, 1923, 11-22 березня.

1924 р 1924

За попередніми даними Одеського губвибіркому, у перевиборах сільських рад брали участь 35% громадян, які мали виборче право (1923 р. – 45%). Кількість „позбавленців” складала 4%, порівняно з особами, які мали виборче право (1923 р. – 5%). Під час перевиборів проявилася активність селянських мас, які намагались проводити до складу рад своїх кандидатів із числа односельців. Типовими були й випадки протидії колишніх комуністів висуванню кандидатур, запропонованих парткомами КП(б)У. В той же час під час виборів до Одеської міськради зміна загальними зібраннями запропонованих кандидатур спостерігалася рідко й торкалася головним чином безпартійних кандидатів.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1932, арк. 31, 3

Березень 1924

Харківська губернія. За даними губкому КП(б)У, посилилася активність учасників безпартійних робітничих конференцій, які виступали з критикою радвлади й вимагали поліпшення матеріального становища. Вони заявляли, що влада робітнича, але робітникам живеться гірше, ніж у старі часи, насамперед через зростання безробіття.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1945, арк. 25.

Березень 1924

Полтава. В інституті народної освіти створено підпільну групу УКП.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр.1942, арк. 76.

Перша половина 1925 р 1925

Подільська губернія. Судові органи розглянули 54 справи по звинуваченню оляків-католиків у шпіонажі на користь Польщі, за яким було притягнуто до карної відповідальності 152 особи.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 72.

1925

Загальні збори молдаван Могилівського округу висловили протест проти суду над татарбунарськими селянами в Румунії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 5 вересня.

14 січня 1925 (середа)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У визнало необхідним поставити перед ЦК РКП(б) питання про санкціонування переходу на триступеневу систему адміністративного управління та ліквідацію губерній при безпосередньому зв’язку центру з округами. В комісію по районуванню запропоновано ввести наркома освіти, начальника політуправління Українського військового округу В. Затонського.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6 зв.

14 січня 1925 (середа)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило колегію НК РСІ в складі голови ЦКК Д. Лебедя (наркомом), Я. Дудника (його заступником), К. Сухомліна (другим заступником), Теренова, Герасимова, І. Корнєєва.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6 зв.

3 – 10 травня 1925 (неділя - неділя)

Харків. Відбувся ІХ Всеукраїнський з’їзд рад робітничих, солдатських, селянських і червоноармійських депутатів. Порядок денний: доповідь про діяльність уряду СРСР; звіт уряду УСРР; про зміцнення й підйом селянського господарства.
Резолюції Всеукраїнських з’їздів Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів. – Харків, 1932. — С. 195.

14 лютого 1925 (субота)

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про скасування губерній та перехід до триступеневої системи управління”, згідно з якою встановлено спрощену систему адміністративно-територіального поділу УСРР: на округи та райони під управлінням єдиного республіканського центру. Строк переходу до нової системи адміністративно-територіального управління обмежено 1 жовтня 1925 р.
ЗУ України, 1925, Від. 1, № 6-7, Ст. 49.

18 березня 1925 (середа)

Відбулася ліквідаційна нарада лівого крила Української робітничої спілки молоді (УКРЮСУ). Порядок денний: доповідь про історію УКРЮСУ та огляд його діяльності за час існування; про ліквідацію лівого крила УКРЮСУ та вступ його членів до КСМУ. Учасники наради вшанували пам’ять К. Лібкнехта та надіслали привітання Комінтерну молоді й ЦК РКСМУ.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 18 березня.