Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Вінниця. Нарада ЦК УСДРП за участю І. Мазепи, А. Лівицького, М. Шадлуна, П. Феденка, М. Ковальського, І. Романченка, М. Єремієва, М. Бухановського, на якій розглянуто справи поточного політичного моменту. Ухвалено, що уряд на чолі з І. Мазепою має піти у відставку. Того ж дня І. Мазепа подав голові Директорії УНР С. Петлюрі заяву з проханням про звільнення, яку той прийняв і виїхав до Києва для політичних консультацій щодо нового формування складу уряду УНР.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революцї. – К., 2003. – С. 412 – 414.

Наказ київського губерніального комісара Б. Преснухіна про призначення в.о. радомишльського повітового комісара І. Куща.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 20 травня.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Умань Київської губернії. Здався органам радянської влади отаман Кирилюк, який звернувся із закликом до членів антирадянських повстанських формувань здати зброю.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Полтава. До органів радянської влади прийшов з повинною отаман Біленький, який звернувся до учасників повстанського селянського руху також із пропозицією здати зброю та припинити боротьбу з радянською владою.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

На кордоні Павлоградського повіту Катеринославської та Костянтиноградського повіту Полтавської губернії знищено збройний загін отамана Чорного. 80 вояків взято в полон, захоплено 3 кулемети та 2 тачанки.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Чернівці, Румунія. За розпорядженням влади закрито всі українські часописи, що виходили в місті – орган українських соціал-демократів „Робітник”, орган українських учителів „Каменярі”, безпартійний часопис „Громада”.
Громадський вісник, Харків, 1921, 14 квітня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У призначило на посаду голови Агітпропу ЦК КП(б)У М. Владимирова.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6 спр. 29, арк. 68.

Харків. На деяких заводах та фабриках відбувалися перевибори завкомів. Більшість обраних – безпартійні.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 92.

Харків. У губернському трибуналі відбувся суд на чотирма студентами медичної академії, звинуваченими у співчутті професорам, притягненим до судової відповідальності у справі Національного центру: зборі грошей серед студентства для підтримки професорів, що голодували. Зважаючи на політичну несвідомість студентів, які намагалися підтримати професорів з чисто гуманних міркувань, і не розуміли політичного характеру своїх дій, трибунал засудив двох звинувачених, які ініціювали збір коштів, до примусових робіт умовно, інших двох як технічних виконавців збору було виправдано.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 25 травня.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Харків. Оргбюро КП(б)У прийняло постанову про комісарський склад. Визнано необхідним тимчасово залишити інститут комісарів. В той же час пропонувалося приступити до поступового скорочення складу комісарів для подальшого скасування цього інституту, починаючи з низових ланок: призначаючи досвідчених комісарів на відповідальн посади.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 38 зв.

Відбувся конгрес комуністів Підкарпатської України. Прибуло 123 делегати.
Громадський вісник, Львів, 1922, 14 березня.

Катеринославська губернія. Внаслідок підтримки заможного селянства, зростання безробіття та організаційної діяльності підпільного петлюрівської організації активізувався повстанський селянський рух. Також посилився організований кримінальний бандитизм. В губернії діяло 7 збройних формувань селян та безробітних, чисельністю від 6 до 20 бійців кожне. З них 5 – в Криворізькому повіті, головним чином - петлюрівські антирадянські формування, одне – в Ново-Московському та ще одне - в Катеринославському повіті. Члени селянських партизанських формувань скоювали терористичні акти проти радянських та продовольчих працівників, та співробітників ДПУ, а також напади на поїзди, залізничні станції й т. ін. Зокрема, загін Чорного ворона наприкінці вересня пустив під ухил товарний поїзд та пограбував пасажирів, вбив військового комісара, напав на членів ЦК допомоги голодуючим, які обстежували неврожайні місцевості губернії.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1109, арк. 4, 32.

Київ. Напередодні виборів до міської ради праві есери надрукували і розповсюдили листівки-відозви з закликом голосувати проти висуванців КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1060, арк. 164 зв.; спр. 1129, арк. 62.

Донецька губернія. Проведено загальні збори робітників. На більшості підприємств при обговоренні питання про судовий процес над есерами прийнято резолюції проти есерів.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1088, арк. 46.

Харків. Відбувся ІІІ Всеукраїнський з’їзд КНС. Порядок денний: про міжнародне та внутрішнє становище радянських республік; звіт ЦКНС; доповідь про Червону армію; політика на селі й завдання комнезамів; стан і завдання колективізації селянських господарств; сільськогосподарський кредит; податково-фінансова політика на селі; вибори ЦКНС.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1923, 5, 15, 23 травня.

За попередніми даними Одеського губвибіркому, у перевиборах сільських рад брали участь 35% громадян, які мали виборче право (1923 р. – 45%). Кількість „позбавленців” складала 4%, порівняно з особами, які мали виборче право (1923 р. – 5%). Під час перевиборів проявилася активність селянських мас, які намагались проводити до складу рад своїх кандидатів із числа односельців. Типовими були й випадки протидії колишніх комуністів висуванню кандидатур, запропонованих парткомами КП(б)У. В той же час під час виборів до Одеської міськради зміна загальними зібраннями запропонованих кандидатур спостерігалася рідко й торкалася головним чином безпартійних кандидатів.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1932, арк. 31, 3