Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Станіславів. З’їзд Української радикальної партії. Поряд з вимогами свободи і незалежності, соборності української держави, національно-культурного будівництва, з’їзд ухвалив постанови про вивласнення поміщицьких і церковних земель та соціалізацію великих промислових підприємств, банків, торгівлі.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1. — С. 21.

Східна Галичина. Утворена розгалужена військово-революційна організація “Воля” – предтеча Української військової організації в краї. До її складу ввійшли колишні старшини, стрільці і студенти. Очолила “Волю” Начальна колегія: Я. Чиж (голова), В. Кучабський (перший заступник), О. Коберський (заступник), Д. Паліїв, М. Матчак, Б. Гнатевич. Мала тісні зв’язки з урядом ЗУНР, командуванням українських частин, інтернованих у Чехо-Словаччині. Видавала нелегальний місячник “Наш шлях”. Основною метою висувала підготовку збройного повстання в Східній Галичині проти польського окупаційного режиму.
Кугутяк Микола. Історія Української націонал-демократії (1918 – 1929). Том 1. – Київ – Івано-Франківськ, 2002. – С. 209.

Стан боєздатності 1-ї бригади ЧУСС дістав високу оцінку командування ХІІ Червоної армії М. Муралова, В. Затонського, С. Аралова, які здійснювали перевірку галицьких частин. Командиром бригади було призначено колишнього сотника УСС М. Барана (1880 – 1937).
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 299.

Катеринослав (суч. Дніпропетровськ), Катеринославської губернії. Безпартійна червоноармійська конференція, на якій обговорено задачі радянського будівництва на Україні, національне питання, ставлення Червоної армії до партизанщини.
Звезда (Катеринослав). – 1920. – 24 березня.

Київ. Судовий процес над активними членами Київської меншовицької організації та членами Центрального бюро профспілок міста – Г. Кучиним-Оранським, О. Романовим, Н. Ландою, І. Шпером, С. Семковським-Каплуном, М. Балабановим, звинуваченими у співробітництві з денікінцями. Частину підсудних засуджено до ув’язнення у концентраційний табір до завершення громадянської війни, іншу – позбавлено політичних прав та права займатися профспілковою діяльністю. Це був перший політичний процес за радянської влади.
ЦДАВО України. – Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 111. – Арк. 3, 7; Комуніст (Київ). – 1920. – 23 березня, 24 березня, 25 березня; Киевщина в годы гражданской войны и

Наступ частин Червоної армії у напрямках на Новоград-Волинський та Нову Синявку – Летичів – Деражню
Pierwsza wojna polska (1918 – 1920). Zbiуr wojennych komunikatуw prasowych Sztabu Generalnego WP. – Warszawa, 1920. – S. 209 – 213.

Харків. Шостий день роботи ІV конференції КП(б)У. Більшістю голосів (100 проти 84) висловлено недовіру президії конференції. Обрано новий склад президії: Й.В. Сталін, М. Дороган, О. Шумський, Е.Й. Квірінг, В.Я. Чубар. Заслухано доповідь наркома продовольчих справ УСРР М.К. Владимирова по продовольчому питанню та ухвалено внесену ним резолюцію “З продовольчого питання”. В ній були підтверджені головні принципи радянської продовольчої політики: державна хлібна монополія та продрозверстка, підкреслена необхідність класового розшарування села, зміцнення комуністами продорганів.
Комуніст (Харків). – 1920. – 24 березня;Четверта конференція Комуністичної партії (більшовиків) України 17 – 23 березня 1920 р. Стенограма. – К., 2003

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про внутрішньопартійну дисципліну. Ухвалено, відповідно до рішення Х з’їзду РКП(б), звернутися з циркулярним листом до губкомів КП(б)У, в якому вказати на необхідність єдності в організаціях, дотримання суворої дисципліни (зокрема, зауважити на можливості виключення зі складу партії навіть членів ЦК КП(б)У через ЦК РКП(б)), й недопущення яких-небудь фракцій або організованих груп всередині партії. У зв’язку з цим підкреслювалася неприпустимість випадків, коли губкоми не виконували постанов ЦК, ігнорували його запити, неправильно тлумачили постанови пленуму ЦК про порядок пересування працівників. Лист до губкомів запропоновано скласти Д. Мануїльському.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 30 а.

Харків. Зважаючи на обрання В. Молотова секретарем ЦК РКП(б), було ухвалено призначити відповідальним секретарем ЦК КП(б)У Ф. Кона, звільнивши його від виконання інших обов’язків. Роботу з поляками покласти на секретаріат ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф.1, оп. 6, спр. 13, арк. 34.

Харків. У виконання постанови V Всеукраїнського з’їзду рад про перегляд складу наркоматів було ухвалено створити комісію в складі Г. Петровського, Х. Раковського, М. Іванова, Д. Лебедя, а для перегляду главків та центрів – іншу комісію в складі Чеботарьова, Чабаненка, Д. Лебедя, П. Заривайка, В. Іванова.
ЦДАГО України, ф.1, оп. 6, спр. 13, арк. 34.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про боротьбу з бандитизмом. Секретаріату доручалося надати розпорядження губкомам КП(б)У широко опублікувати в пресі відозву V Всеукраїнського їзду рад про боротьбу з бандитизмом.
ЦДАГО України, ф.1, оп. 6, спр. 13, арк. 35.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про Гадяч. Від імені ЦК КП(б)У та ВУЦВК запропоновано провести розслідування обставин розстрілу в Гадячі повстанців, що з’явилися до органів радянського влади згідно з амністією, та передати суду всіх, визнаних винними за наслідками розслідування.
ЦДАГО України, ф.1, оп. 6, спр. 13, арк. 34.

Містечка Коростень та Полонне Волинської губернії разом з районами виокремлено в самостійні повіти з ревкомами.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 25 березня.

Харків. РНК УСРР призначила М. Скрипника представником УСРР до міжреспубліканської комісії по розробці федеративної конституції.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 22 березня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У підтвердило циркуляр з пропозицією утриматися від арешту неактивних меншовиків та есерів - робітників. В. Манцеву було запропоновано повідомити на місця директиву та списки, що були в нього, з питання про арешт есерів та меншовиків.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 37.

Зважаючи на житлову та продовольчу кризу, політбюро ЦК КП(б)У заборонило до 1 червня скликати Всеукраїнські наради і з’їзди за виключенням особливих випадків, коли дозвіл на їх проведення надався ЦК КП(б)У та ВУЦВК. Аналогічні заходи пропонувалося вжити губкомам КП(б)У щодо губернських з’їздів та нарад.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 37.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Донецька губернія. Проведено чистку профспілкових органів гірників і металістів від представників опозиційних партій. У складі президії губернської ради професійних спілок губком КП(б)У залишив двох бундівців з партійним стажем з 1919 р.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1088, арк. 10.

Харків. Оргбюро КП(б)У прийняло постанову про комісарський склад. Визнано необхідним тимчасово залишити інститут комісарів. В той же час пропонувалося приступити до поступового скорочення складу комісарів для подальшого скасування цього інституту, починаючи з низових ланок: призначаючи досвідчених комісарів на відповідальн посади.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 38 зв.