Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Згідно плану німецького Верховного головнокомандування з району Гомеля війська 2-ї армії розпочали наступ на Чернігів, а 2-ї танкової групи Г.Гудеріана почали просуватися на Новгород-Сіверський.
Гальдер Ф. Военный дневник. Том 3. В двух книгах. Книга первая (22.6 1941 – 30.9. 1941). – М., 1971. — С. 305.

Радянські війська залишили з боями обласний центр України м. Дніпропетровськ, а також районні центри Димер, Чорнобиль Київської області; Добрянку і Семенівку Чернігівської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. — С. 369-442.

Генерал-губернатор Г.Франк видав розпорядження про введення в дистрикті Галичина, починаючи з 8 вересня 1941р. до обігу єдиної грошової одиниці – злотого Генерального губернаторства. Рубель продовжував діяти до 1 листопада 1941 р.
Львівські вісті. – 1941. – 8 вересня.

В Одесі введена карткова система розподілу продуктів.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941 - 1945: Документы и материалы. - В 3-х т. – Т.1. — К., 1980. — С. 105.

У Бердичеві розпочалися масові розстріли єврейського населення. Цього дня було страчено 546 осіб.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 55.

У Калуші Івано-Франківської обл. розстріляно 380 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 68.

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Зі СРСР в Іран за наказом головнокомандуючого генерала В.Андерса передислоковані останні 44 тис. військовослужбовців польської армії.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 211.

Відбулася нарада керівних працівників Наркомата оборони СРСР, ЦШПР з представниками підпільних органів, командирами і комісарами великих партизанських формувань України, Білорусії, Орловської та Смоленської областей. Намічено провести рейди партизанських з’єднань С.Ковпака і О.Сабурова на Правобережну Україну.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 338.

Т.Бульба-Боровець, командуючий УПА – Поліська січ, направив на адресу рейхскомісара України лист. Зазначалося, що “Поліська січ” суворо дотримуватиметься нейтралітету стосовно німців, якщо останні “перейдуть на методи нормальної військової окупації й припинять масові репресії”.
Кентій А.В. Українська повстанська армія в 1942–1943 рр. – К., 1999. – С.5.

Бригаденфюрер СС Т.Катцман видав розпорядження про створення у Львові єврейського житлового району, в який євреї мали переселитися до 7 вересня т.р.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.111.

Видана німецька інструкція “Про використання місцевих підсобних сил на Сході”. Українцям надавалося право лише вступати до місцевих охоронних з’єднань з місцевих добровольців і відпущених військовополонених.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. –С. 155.

Підпільна організація “Миколаївський центр” Миколаївської області здійснила диверсію на аеродромі в с. Широка Балка області, в результаті якої знищено 2 літаки та декілька тон пального.
Николаевщина в годы Великой Отечественной войны 1941–1945 гг. Док. и матер. – Одесса, 1964. – С. 103.

Введений облоговий стан в м. Сталінграді.
Великая Отечественная война. 1941–1945. События. Люди. Документы. Краткий истор. очерк. – М., 1990. – С. 108.

Повідомлення ЦШПР УШПР про заходи активізації діяльності партизанських загонів Житомирської області за сприяння десантованих організаторів партизанських загонів Потуржанського та Набокова разом з диверсійною групою.
Житомирщина у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр. Зб. док. і матер. – К., 1969. — С. 67;Україна партизанська. – К., 2001. — С. 60.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.

Партизанські загони із з’єднання під командуванням С.Малікова захопили ст. Кремно та підірвали залізничний міст, через що була виведена з ладу на півмісяця залізниця Сарни-Коростень.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.290.