Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Війська 4-го Українського фронту зайняли райцентри Джанкой, Маяк-Салинь (Приморське) (Кримська обл.), а з’єднання Окремої Приморської армії штурмом взяли фортецю м. Керч.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні//Зб. документів і матеріалів. – К., 1963. – С. 369-442;Радянська Україна. – 1944. – 12 квітня.

Війська 2-го Українського фронту звільнили м. Зволен в Чехословаччині.
Радянська Україна. – 1945. – 16 березня;Освободительная миссия Советских Вооруженных Сил в Европе во Второй мировой войне: Документы и матери

Тривала Верхньосілезька наступальна операція військ лівого крила 1-го Українського фронту (з межі рік Одер і Нейсе). У результаті операції – звільненно південно-західну частину Верхньої Сілезії.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 400.

Проходила Віденська стратегічна наступальна операція військ правого крила 3-го Українського і лівого крила 2-го Українського фронту. У результаті операції – завершенно розгром німецьких військ у західній частині Угорщини і звільнено столицю Угорщини м. Відень.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 401.

Ставка ВГК видала директиву командуючому військами 2-го Українського фронту про наступ на Прагу.
Русский архив: Великая Отечественная. Ставка ВКГ: Документы и материалы 1944–1945. Т. 16 (5–6). – М., 1999. – С. 233;Освободительная миссия Советских Во

Війська 2-го Українського фронту звільнили в Чехословаччині м. Микулов, вийшли на підступи до м. Брно.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 404.

Війська 2-го Українського фронту звільнили в Чехословаччині мм. Угерскі Броди і Угерскі Остроги.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 404.

На території семи західних областей УРСР радянською владою зафіксовано 505 проявів діяльності ОУН і УПА (січень – 110, лютий – 111, березень – 128, квітень – 156).
Кентій А. Нарис боротьби ОУН–УПА в Україні (1946 – 1956 рр.). – К., 1999. – С. 53.

За повідомленням міністра внутрішніх справ Карело-Фінської РСР на територію республіки прибули ешелони з Української РСР, в яких нараховувалося 1852 спецпоселенці-“указники”, в тому числі: чоловіків – 923, жінок – 929. Депортація “указників” з УРСР проводилась на основі постанов Ради міністрів УРСР від 21 лютого 1948 р. і 2 червня 1948 р. Під укази підпали особи, які ухилялися від трудової діяльності і вели „паразитичний” спосіб життя.
Бугай М. “За повідомленням НКВС СРСР були переселені...” Про депортацію населення з України у 30 – 40-і роки. – К., 1992. – С. 39.

«Правда Украины» опублікувала статтю У.Сатановської, П.Жовтенка, А.Ященка «О чём вещает львовское радио». Критикується ідейний рівень, актуальність і якість радіопередач, наголошується на недостатньому залученні до виступів перед мікрофоном партійних, радянських, господарських працівників міста й області.
Правда Украины. – 1949. – 25 ноября.

Львівська область. Вбито 32 чоловіки колгоспного активу. У відповідь на повстанський терор радянська влада оформила до виселення 179 сімей.
Чорна книга України. Зб. док., архівних матеріалів, листів, доповідей, статей, досліджень, есе. – К., 1998. – С. 402.

Секретар Львівського обкому КП(б)У І.Грушецький направив секретарю ЦК КП(б)У Л.Мельникову доповідну записку про ситуацію у Львові після переселення українців із Польщі і поляків зі Львова. Відмічено, що населення міста «засмічене» оунівським елементом і бандпомічниками з корінних жителів і українців, прибулих з Польщі (близько 12 тис. осіб); за період з 1948 р. органами Міністерства державної безпеки у Львові виявлено і ліквідовано 29 антирадянських націоналістичних організацій і груп (арештовано з них 1108 осіб), виселено 522 сім’ї та одинаків (1238 осіб); внаслідок слабкості паспортного режиму і відсутності режимної приміської зони у місті переховувалися особи, які становили суспільну небезпеку. Наголошено, що у приміських районах розселилась основна маса переселенців із Польщі (30778 осіб), а їх фіктивні документи активно використовувало оунівське підпілля. Прохалося з метою встановлення суворого паспортного режиму дозволити провести у Львові перепрописку всього населення, установити для Львова режимну зону в радіусі 20 – 25 км і паспортизувати усе населення, яке мешкало у межах даної зони.
Депортації. Західні землі України кінця 30-х – початку 50-х рр. Документи, матеріали, спогади. У трьох томах. Т. 2. 1946 – 1947 рр. – Львів, 1998. – С. 309-3

Москва. Четверта сесія ВР СРСР звільнила М.Шверника від обов’язків голови президії ВР СРСР у зв’язку з переходом на іншу роботу. Сесія обрала головою президії ВР СРСР К.Ворошилова. Сесія призначила головою РМ СРСР Г.Маленкова.
Радянська Україна. – 1953. – 16 березня.

Москва. Звільнено осіб, засуджених у “справі лікарів” та у “справі мінгрельської націоналістичної організації”.
Верстюк В. Ф., Дзюба О. М., Репринцев В. Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 514.

Москва. Відбувся пленум ЦК КПРС, на якому ухвалено постанову “Про заходи щодо подальшого розвитку сільського господарства СРСР”. Рішення пленуму відіграли позитивну роль у розвитку сільськогосподарського виробництва в країні в середині 50-х років. Пленум обрав першим секретарем ЦК КПРС М.Хрущова.
Радянська Україна. – 1953. – 13 вересня.

Київ. Відбувся пленум ЦК КПУ. Прийнято постанову “Про підсумки січневого пленуму ЦК КПРС і заходи по дальшому збільшенню виробництва продуктів тваринництва в Українській РСР”. За рішенням пленуму вже в 1955 році планувалося сіяти понад 5,2 млн. га кукурудзи, зокрема 4,3 млн. га на зерно. Для порівняння – у 1953 році посіви цієї культури займали в Україні близько 2,2 млн. га, в тому числі 1,8 млн. га на зерно.
Радянська Україна. – 1955. – 22 лютого;Баран В.К. Україна після Сталіна. Нарис історії 1953 – 1985. – Львів, 1992. – С. 27.

Політбюро ЦК КПУ прийняло постанову “Про стан та заходи подальшого поліпшення роботи органів КДБ в західних областях УРСР”. В постанові зазначено, що головним завданням органів КДБ в західних областях УРСР є посилення роботи проти агентури іноземних розвідок та закордонних націоналістичних центрів, повна ліквідація в найкоротший строк решток українського буржуазно-націоналічтичного підпілля і своєчасне присікання будь-яких спроб ворожих елементів створювати нові націоналістичні та інші антирадянські групи.
Літопис УПА. Нова серія, Т. 3. – К. – Торонто, 2001. – С. 566-570.

Узбекистан. В місцях компактного проживання кримських татар створені перші ініціативні групи для проведення петеційної кампанії за повернення на історичну батьківщину.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С. 390.

Київ. Відбулися збори активу працівників культури за участю міністра культури СРСР М.Михайлова та першого секретаря Київського обкому КПУ Г.Гришка, на яких різко засуджувався культ особи, розкривалися його негативні наслідки для української культури.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С. 390.

Львівська область. Утворено підпільну організацію “Український національний комітет”, який ставив своєю метою боротьбу за державну незалежність України.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті ХХ ст.). – К., 2000. – С. 399.