Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Зі СРСР в Іран за наказом головнокомандуючого генерала В.Андерса передислоковані останні 44 тис. військовослужбовців польської армії.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 211.

Відбулася нарада керівних працівників Наркомата оборони СРСР, ЦШПР з представниками підпільних органів, командирами і комісарами великих партизанських формувань України, Білорусії, Орловської та Смоленської областей. Намічено провести рейди партизанських з’єднань С.Ковпака і О.Сабурова на Правобережну Україну.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 338.

Т.Бульба-Боровець, командуючий УПА – Поліська січ, направив на адресу рейхскомісара України лист. Зазначалося, що “Поліська січ” суворо дотримуватиметься нейтралітету стосовно німців, якщо останні “перейдуть на методи нормальної військової окупації й припинять масові репресії”.
Кентій А.В. Українська повстанська армія в 1942–1943 рр. – К., 1999. – С.5.

Бригаденфюрер СС Т.Катцман видав розпорядження про створення у Львові єврейського житлового району, в який євреї мали переселитися до 7 вересня т.р.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.111.

Видана німецька інструкція “Про використання місцевих підсобних сил на Сході”. Українцям надавалося право лише вступати до місцевих охоронних з’єднань з місцевих добровольців і відпущених військовополонених.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. –С. 155.

Підпільна організація “Миколаївський центр” Миколаївської області здійснила диверсію на аеродромі в с. Широка Балка області, в результаті якої знищено 2 літаки та декілька тон пального.
Николаевщина в годы Великой Отечественной войны 1941–1945 гг. Док. и матер. – Одесса, 1964. – С. 103.

Для посилення керівництва обороною Туапсинської бази Чорноморського флоту утворений Туапсинський оборонний район. Командуючий – контр-адмірал – Г.Жуков.
Великая Отечественная война. 1941–1945. События. Люди. Документы. Краткий истор. очерк. – М., 1990. – С. 107.

Почалися масовані нальоти ворожої авіації на Сталінград з метою підготовки наступу наземних військ противника та морального впливу і залякування захисників міста.
История Украинской ССР: В 10 т. – Т. 8. — К., 1984. — С.177.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.

Партизанські загони із з’єднання під командуванням С.Малікова захопили ст. Кремно та підірвали залізничний міст, через що була виведена з ладу на півмісяця залізниця Сарни-Коростень.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.290.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у серпні 664 аварії залізничних ешелонів противника, з яких 209 здійснило Чернігівсько-Волинське з’єднання під командуванням О.Федорова.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.334.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у серпні 664 аварії залізничних ешелонів противника, з яких 209 здійснило Чернігівсько-Волинське з’єднання під командуванням О.Федорова.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.334.

Закінчилася Курська битва, в якій приймали участь війська Західного, Брянського, Центрального, Воронізького та Степового фронтів, а також 57-а армія Південно-Західного фронту. Під Курськом було розгромлено до 30 ворожих дивізій, у т.ч. 7 танкових. Радянські збройні сили оволоділи стратегічною ініціативою та змінили хід війни. Радянська авіація захопила стратегічне панування у повітрі та утримувала його до завершення війни. Були створені умови для розгортання загального наступу на усьому радянсько-німецькому фронті.
Великая Отечественная война, 1941-1945. События. Люди. Документы: Краткий исторический справочник. – М., 1990. – С.160.

Війська Степового фронту звільнили місто Харків.
Правда. – 1943. – 24 серпня.

Завершилася Бєлгородсько-Харківська операція: війська Воронізького та Степового фронтів розгромили 15 дивізій противника, просунулися у південно-західному напрямку на 140 км, підійшли до донбаського угруповання противника.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.357.

Радянські війська визволили місто Амвросіївка Сталінської області
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. – С.379.

Закінчилася Курська битва, в якій приймали участь війська Західного, Брянського, Центрального, Воронізького та Степового фронтів, а також 57-а армія Південно-Західного фронту. Під Курськом було розгромлено до 30 ворожих дивізій, у т.ч. 7 танкових. Радянські збройні сили оволоділи стратегічною ініціативою та змінили хід війни. Радянська авіація захопила стратегічне панування у повітрі та утримувала його до завершення війни. Були створені умови для розгортання загального наступу на усьому радянсько-німецькому фронті.
Великая Отечественная война, 1941-1945. События. Люди. Документы: Краткий исторический справочник. – М., 1990. – С.160.