Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Москва. ЦК КПРС прийняв постанову “Про завдання партійної пропаганди в сучасних умовах”. Головним завданням визначено: суворо враховувати в пропагандистській роботі особливості різних верств населення нашої країни, зробивши головний наголос на інтернаціональне виховання трудящих, на дальше зміцнення дружби народів, на неухильне зближення і всебічне взаємне збагачення соціалістичних націй. В постанові наголошувалось на необхідності вести непримиренну боротьбу проти проявів буржуазного націоналізму, тенденцій до ідеалізації і затушовування соціальних суперечностей минулого, до перекручування справжньої історії тієї або іншої нації та їх взаємовідносин з іншими народами СРСР, проти окремих проявів національної замкненості і винятковості.
Літературна газета. – 1960. – 12 січня;Кубайчук В. Хронологія мовних подій в Україні (Зовнішня історія української мови). – К., 2004. – С. 105.

У Донецькій, Станіславській, Львівській областях створено підпільну “Українську загальнонародну організацію”, перейменовану з часом в “Український національний фронт”.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К.,2000. – С.409.

м. Херсон. Виникла нелегальна організація “Вісник свободи України”.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К.,1995. – С.550.

Київ, Одеса, Харків та інші міста. Поширювалися листівки від імені підпільної організації “Демократичний союз соціалістів”.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.554.

Західна Україна. Відбулася друга масова політична «чистка». Виселенню підлягали члени сімей репресованих «антирадянських елементів», у тому числі офіцерів, урядників, поліцейських, фабрикантів, поміщиків, членів політичних партій і громадських організацій і т.д. У ході цієї операції було депортовано майже 10, 5 тис. сімей, або близько 32, 1 тис. осіб (2,3 тис. із різних причин уникнули виселення). Більшість депортованих становили поляки (24 тис. осіб), українці (6,3 тис. осіб) та євреї (1.3 тис. осіб). Сім’ї репресованих виселили на 10 років до Казахської РСР.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Німецька адміністрація м. Белзу рамках проведення антиєврейських акцій — «звільнення міста від єврейської присутності» — зібрала колону євреїв у 1,5 тис. осіб і швидким пішим маршем перегнали їх через кордон у Сокалі на радянську територію. Радянська військова адміністрація спочатку надала примусовим біженцям допомогу, проте через кілька тижнів депортували всіх до єдиного на спецпоселення.
Романів О.,Федущак І. Західноукраїнська трагедія 1941. — Львів-Нью Йорк, 2002.– С.4344.

Західна Україна. У постанові Дрогобичського обкому партії зазначалося, що в області понад три тисячі ворожих елементів пробралося на відповідальні посади у промислові підприємства, кооперативи, торговельні та інші організації. Перед партійними організаціями та відділами НКВС на місцях ставилося завдання вести з ними рішучу боротьбу. На першій обласній партконференції Львівщини наводились дані, що обком КП(б)У, маючи факти про «засміченість» установ і підприємств класово ворожими елементами, розробив заходи щодо проведення їх чистки. За неповними даними, станом на 15 квітня 1940 р. з установ і підприємств Львова і області було звільнено 13 847 осіб, із навчальних закладів 1820. Подібна чистка звільнення з роботи і наступні арешти тривали в усіх західних областях УРСР.
Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ-ХХст. Історичні нариси / Д.В.Архієрейський, О.Г.Бажан, Т.В.Бикова та ін. Відпов. ред. ВА.Смолій. К: На

Херсонська область. Органами КДБ профілактовані активні учасники кримськотатарського національного руху Е.Уметов, брати Воєнні, Е.Аметов, Г.Мустаф’єва.
Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х – початок 1990-х років) очима радянських спецс

Побачило світ четверте число „Українського вісника” під редакцією В.Чорновола.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С. 466.

село Ароматне (Білогірський район, Кримська область). Дружина засудженого за порушення паспортного режиму А.Тахлу-Саріє, мати 11 дітей, звернулася до Генерального секретаря ООН К.Вальдхайма із заявою про спроби владних структур виселити її родину з території Кримської області.
Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х – початок 1990-х років) очима радянських спецс

м. Москва. Центральному комітету КПРС, президії Верховної Ради СРСР направлений запит представників кримськотатарського народу з питань розв’язання порушених ними національних проблем.
Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х – початок 1990-х років) очима радянських спецс

Городоцький район (Львівська область). У Вишнянському технікумі плодоовочівництва органами КДБ викрита націоналістична організація, створена з ініціативи учня першого курсу І.Михайліва.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С. 486.

До січня 1981 р. в Київському відділі віз і реєстрацій (ВВІР) давали не більше 10 дозволів на еміграцію щомісяця, а в лютому–березні цей відділ практично не працював. Постійно розганяли євреїв, які збиралися в традиційних місцях у Києві – біля синагоги і ВВІРу на бульварі Шевченка.
Вісник репресій в Україні. – Нью-Йорк, 1981. – Вип.3. – С.8.

На Волині засудили до смертної кари колишніх членів ОУН або вояків УПА: Миколу Дуфанця, Артема Бубелу та Пилипа Рибачка. Вирок було виконано восени цього ж року.
Вісник репресій в Україні. – Нью-Йорк, 1982. – Вип.4. – С.3.

Суд м. Долина Івано-Франківської області засудив Володимира Січка на 3 роки позбавлення волі в таборах суворого режиму за відмову від призову в армію через намір емігрувати і зречення радянського громадянства.
Вісник репресій в Україні. – Нью-Йорк, 1981. – Вип.2. – С.5.

Житомир. Кардинал Вайводс доручив житомирському ксьондзу Я. Пурвінському здійснювати керівництво римо-католицькими парафіями України та Молдавії, що викликало рішучу протидію Ради в справах релігій при Раді міністрів Української РСР.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С.526.

Відбулися судові процеси над М. Горинем, А. Турченком, В. Мазураком, С. Бутовим, С. Набоков, І. Чернявською, Л. Лохвицькою, М. Мілянвським, М. Малиновським, З. Антонюком, Й. Терелею.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С.526-527.

В м. Торез Донецької області відбувся суд над ієговістами. Підсудні своєї провини не визнали і були засуджені до 5 років таборів.
Українське слово. – Париж. – 1983. – 13 березня, 8-15 травня.

В c. Салаші Яворівського району Львівської області заарештовано члена підпільної УКЦ Івана Сметану, який зрікся радянського громадянства і здав свій паспорт та інші документи. Його звинуватили за ст. 214 КК УРСР (“систематичне заняття бродяжництвом або жебрацтвом, а також ведення протягом довгого часу іншого нетрудового способу життя”) і засудили до 2 років ув’язнення в таборах.
Вісник Репресій в Україні – Нью-Йорк, 1985. – Вип. 3. – С.3.

Відбулися судові процеси над В. Марченком, В. Бєліковим, Г. Кишкіним, Остренком, П. Мельником, І. Лучком.
Вісник Репресій в Україні – Нью-Йорк, 1985. – Вип.1. – С.7.