"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

11 серпня 1941 (понеділок)

Тривали напружені бої на півночі та півдні Київського укріпрайону. Активні атаки радянських військ призвели до того, що командування групи армій “Південь” віддало наказ про перехід 6-ї німецької армії до оборони на рубежі Трипілля, Київ, Коростень. За даними ОКГ щоденні втрати 6-ї армії у ці дні становили до 1600 солдат і офіцерів, з них 380 забитими.
Гальдер Ф. Военный дневник. Том 3. В двух книгах. Книга первая (22.6 1941 – 30.9. 1941). – М., 1971. — С. 267.

11 серпня 1941 (понеділок)

Радянські війська залишили з боями районний центр Веселинове Миколаївської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні матеріалів. – К., 1963. — С. 412.

11 серпня 1941 (понеділок)

Запорізький обком КП(б)У ухвалив постанову, якою зобов’язав секретарів міських і районних комітетів партії до 15 серпня 1941 р. відібрати по прикладеній рознарядці 1000 комуністів і комсомольців для мобілізації в Червону армію.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941 - 1945: Документы и материалы. - В 3-х т. – Т.1 - К., 1980. — С. 99.

11 серпня 1941 (понеділок)

Розпочалося будівництво оборонних об’єктів навколо Керчі.
Крым в период Великой Отечественной войны 1941-1945. Сборник документов и материалов. – Симферополь, 1973. — С. 49-50.

11 серпня 1941 (понеділок)

РНК УРСР прийняла постанову “Про перегін, розміщення і підготовку до зимівлі евакуйованої худоби”.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941 - 1945: Документы и материалы. - В 3-х т. – Т.1. — К., 1980. — С. 258-259.

11 серпня 1941 (понеділок)

Харківський обком КП(б)У ухвалив постанову про виробництво озброєння на підприємствах м. Харкова.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941 - 1945: Документы и материалы. - В 3-х т. – Т.1 - К., 1980. — С. 196.

14 січня 1942 (середа)

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

Травень друга половина – жовтень кінець 1942

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Серпень 1942

Зі СРСР в Іран за наказом головнокомандуючого генерала В.Андерса передислоковані останні 44 тис. військовослужбовців польської армії.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 211.

1943

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

14 лютого 1943 (неділя)

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

14 лютого 1943 (неділя)

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

14 лютого 1943 (неділя)

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.

14 квітня 1943 (середа)

Партизанські загони із з’єднання під командуванням С.Малікова захопили ст. Кремно та підірвали залізничний міст, через що була виведена з ладу на півмісяця залізниця Сарни-Коростень.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.290.

Серпень 1943

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у серпні 664 аварії залізничних ешелонів противника, з яких 209 здійснило Чернігівсько-Волинське з’єднання під командуванням О.Федорова.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.334.

Серпень 1943

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у серпні 664 аварії залізничних ешелонів противника, з яких 209 здійснило Чернігівсько-Волинське з’єднання під командуванням О.Федорова.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.334.

11 серпня 1943 (середа)

Війська Воронізького фронту вийшли до залізниці Харків-Полтава, а Степового фронту – до Харківського зовнішнього оборонного обводу, визволили місто Чугуїв Харківської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. – С.436;Кто был кто в Великой Отечественной вой

11 серпня 1943 (середа)

Радянські війська визволили районний центр Липці Харківської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. – С.433.

11 серпня 1943 (середа)

Загонами імені Молотова та 25-річчя України, з’єднанням Малікова сумісно здійснений наліт на гарнізон противника, який охороняв залізничний міст через р.Ірша у станції Торчуна на залізничній лінії Коростень-Житомир. Міст підірваний, вбито 37 та захоплено в полон 30 угорських солдат і офіцерів. Одночасно розгромлений гарнізон противника чисельністю 80 угорських солдат і офіцерів у селі Рудня-Гутка та підірваний міст через р.Ірша по шосе Коростень-Житомир. Вбито 45 угорців, захоплені трофеї: 2 кулемети, 10 гвинтівок та 11 тис. патронів.
Русский архив. – Т. 20 (9). – М., 1999. – С.397.

11 серпня 1943 (середа)

Війська Воронізького фронту вийшли до залізниці Харків-Полтава, а Степового фронту – до Харківського зовнішнього оборонного обводу, визволили місто Чугуїв Харківської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. – С.436;Кто был кто в Великой Отечественной вой