Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Президія Верховної Ради СРСР ухвалила указ “Про затвердження положення про військові трибунали в місцевостях, оголошених на воєнному стані, і в районах воєнних дій” Військові трибунали у складі трьох постійних членів, без участі народних засідателів, отримали право розглядати справи до закінчення 24 год. після вручення обвинувачення; касаційне оскарження вироків не допускалося; вироки вступали в силу з моменту їх виголошення і негайно виконувалися.
Комуніст. – 1941. – 24 червня.

Західні прикордонні військові округи перетворені у фронти: Прибалтійський особливий — у Північно-Західний (командуючий — генерал-полковник Ф. Кузнєцов), Західний особливий — у Західний (командуючий - генерал армії Д. Павлов), Київський особливий — у Південно-Західний (командуючий — генерал-полковник М. Кирпонос) і Одеський військовий округ — у 9-ту окрему армію.
Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941 - 1945 гг. - В 3-х т. – Т.1. — К., 1975. - С. 59.

Розпочалися виступи партизанських груп ОУН(Б) на півночі Львівської області, в районі Сокаля, Поздимира, Радехова. Загін членів ОУН у складі 200 бійців-підпільників захопив містечко Лопатин, у якому оборонялося 30 бійців внутрішніх військ НКВС та 50 міліціонерів, і утримував його близько доби. Повстанці перерізали лінії телефонного зв’язку, нападали на прикордонні застави, виявляли та знищували прикордонні десанти.
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 172.

Радянські війська залишили з боями районні центри Устилуг Волинської області і Сокаль Львівської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Збірник документів і матеріалів. - К., 1963. — С. 374, 412.

Найбільш запеклі бої відбувалися на південь від Володимир-Волинського, в районі м. Перемишля, розпочалася оборона Перемишльського укріпрайону, що тривала до 26 червня.
Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941 - 1945 гг. - В 3-х т. – Т.1. - К., 1975 – С. 57.

Одними з перших о 4-й годині ранку прийняли на себе удари ворога 13 прикордонників прикордонної застави с. Скоморохи під командуванням начальника застави лейтенанта А. В. Лопатіна.
Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941 - 1945 гг. - В 3-х т. – Т.1. - К., 1975 – С. 57.

Бійцями 91-го прикордонного загону, 41-ї стрілецької дивізії та винищувального батальйону розпочалася оборона м. Рава-Руська Львівської обл., яка тривала до 28 червня.
Безсмертя. Книга Пам’яті України. 1941-1945. - К., 2000. - С.665.

За даними німецького військового командування втрати радянської авіації на території України становили 400 бойових літаків.
Гальдер Ф. Военный дневник. Том 3. В двух книгах. Книга первая (22.6 1941 – 30.9. 1941). – М., 1971. — С. 26.

У Жовківському та Янівському передмістях Львова велась інтенсивна перестрілка між військовослужбовцями Червоної армії й українськими диверсантами, закинутими Абвером за лінію фронту. Ці локальні бої, за свідченням очевидців, спричинили в перші дні війни серйозну паніку серед співробітників НКВС і партапарату, які вже 23 червня почали залишати місто.
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 175.

Після бомбардування німецькою авіацією у в’язниці м. Луцька близько 2000 в’язнів (переважно члени ОУН) підняли бунт. Спецповідомлення начальника Тюремного управління НКВС УРСР про становище в тюрмах Волинської, Ровенської, Тернопільської, Львівської і Чернівецької областей.
28 червня 1941 р. // Білас Іван. Репресивно-каральна система в Україні. 1917-1953. У двох кн. – Т.2. — К., 1994. — С. 236-238.

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

Здійснений партизанський рейд з’єднань С.Ковпака і С.Руднєва з Брянських лісів.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Кримські партизани здійснили 123 бойові операції, зокрема 26 значних нападів на гарнізони і 79 диверсій на залізничних і шосейних дорогах.
Крым в Великой Отечественной войне Советского Союза. 1941–1945 гг. – К., 1963. – С. 138.

У Володимир-Волинському таборі військовополонених – офлаг № 365 “Норд” відбулося повстання військовополонених, яке очолив капітан В.Власов. Вбивши охорону, втекло до 30 чоловік, 16 з них спіймали. Усіх їх, а також ще 300 військовополонених розстріляли.
Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского союза, 1941-1945 гг. – К., 1975. – Т.1. — С.356.

Головна Команда УПА адресувала рейхскомісару України Е.Коху листа, в якому пов’язувала свої дії з німецькою антиукраїнською політикою. Його автори зазначали, що коли Німеччина припинить терор і пограбування України, УПА займе позицію нейтралітету. В разі продовження репресій цей нейтралітет був автоматично скасований. Оскільки адміністрація рейхскомісаріату не відреагувала на це попередження, бульбівці розпочали другий етап протидії окупантам.
Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ–ХХ ст. Історичні нариси. – К., 2002. — С.659.

Війська Південно-Західного фронту зав’язали запеклі бої із противником, який перейшов у наступ на куп’янському напрямку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 188.

Після запеклих боїв радянські війська залишили районний центр і залізничну станцію Дворічна Харківської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Зб. док. і матер. – К., 1963. – С. 431.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.