"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

14 лютого 1943 (неділя)

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.

14 квітня 1943 (середа)

Партизанські загони із з’єднання під командуванням С.Малікова захопили ст. Кремно та підірвали залізничний міст, через що була виведена з ладу на півмісяця залізниця Сарни-Коростень.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.290.

Червень 1943

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у червні 171 аварію залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.315.

Червень 1943

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у червні 171 аварію залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.315.

17 червня 1943 (четвер)

Раднарком СРСР прийняв постанову “Про затвердження інструкції “Про порядок з’ясування збитків, заподіяних громадянам СРСР та їх майну вторгненням та розбійницькими діями німецько-фашистських загарбників та їхніх спільників”.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.311.

17 червня 1943 (четвер)

Раднарком СРСР прийняв постанову “Про затвердження інструкції “Про порядок з’ясування збитків, заподіяних громадянам СРСР та їх майну вторгненням та розбійницькими діями німецько-фашистських загарбників та їхніх спільників”.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.311.

14 березня 1945 (середа)

Війська 2-го Українського фронту звільнили м. Зволен в Чехословаччині.
Радянська Україна. – 1945. – 16 березня;Освободительная миссия Советских Вооруженных Сил в Европе во Второй мировой войне: Документы и матери

15 – 31 березня 1945 (четвер – субота)

Тривала Верхньосілезька наступальна операція військ лівого крила 1-го Українського фронту (з межі рік Одер і Нейсе). У результаті операції – звільненно південно-західну частину Верхньої Сілезії.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 400.

3 – 7 липня 1945 (середа – неділя)

Київ. Відбулася республіканська нарада обласних прокурорів, на якій обговорено доповіді: “Про стан соціалістичної законності”, “Про посилення судового нагляду по кримінальних справах”.
Радянська Україна. – 1945. – 11 липня.

17 червня 1946 (понеділок)

Міністерство внутрішніх справ СРСР розробило детальний план “максимального розгрому оунівського підпілля та його збройних формувань”.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 501.

Червень 1948

Органи Міністерства державної безпеки УРСР ліквідували керівника групи “Дніпро” проводу Східного краю “Одеса” ОУН А.Лучковського і його заступника та знищили й заарештували 38 осіб з числа членів групи.
Кентій А. Нарис боротьби ОУН–УПА в Україні (1946 – 1956 рр.). – К., 1999. – С. 53.

Червень 1948

В Управлінні пропаганди і агітації ЦК КП(б)У заслухано доповіді секретарів з пропаганди Сталінського і Ворошиловградського обкомів КП(б)У щодо виконання рішення ЦК ВКП(б) від 28 лютого 1948 р. “Про стан партійно-політичної роботи на вугільних шахтах Донбасу”. Відмічено, що партійно-політична і культурно-освітня робота серед шахтарів регіону поставлена незадовільно, своїм розмахом та ідейним змістом не відповідала завданням, які стояли перед обласними партійними організаціями. Відділи пропаганди і агітації Сталінського та Ворошиловградського обласних комітетів КП(б)У погано організували роботу з агітаторами, обкоми не приділяли уваги розповсюдженню політичної і художньої літератури, преси, налагодженню радіофікації, кінообслуговування трудящих. Відділам пропаганди і агітації обкомів КП(б)У запропоновано усунути зазначені хиби у їх роботі.
Радянська Україна. – 1948. – 3 червня.

25 листопада 1949 (п’ятниця)

«Правда Украины» опублікувала статтю У.Сатановської, П.Жовтенка, А.Ященка «О чём вещает львовское радио». Критикується ідейний рівень, актуальність і якість радіопередач, наголошується на недостатньому залученні до виступів перед мікрофоном партійних, радянських, господарських працівників міста й області.
Правда Украины. – 1949. – 25 ноября.

1 червня – 1 липня 1949 (середа – п’ятниця)

Львівська область. Убито 17 чоловік радянського та колгоспного активу, здійснено ряд диверсій. Оформлені до виселення 129 сімей.
Чорна книга України. Зб. док., архівних матеріалів, листів, доповідей, статей, досліджень, есе. – К., 1998. – С. 406.

25 – 29 вересня 1950 (понеділок – п’ятниця)

Львів. Відбувся пленум обкому КП(б) У. Піддана критиці робота обласної партійної організації. Наголошено, що обком КП(б)У не вплинув на виконання плану промислового будівництва, слабко керував первинними парторганізаціями на підприємствах, не покращив контроль за діяльністю господарських керівників. Особливо відмічені недоліки обкому КП(б)У в організації марксистсько-ленінського виховання інтелігенції, залученні наукових сил львівських закладів Академії наук УРСР і ВНЗ до розробки питань з історії і літератури УРСР, проведенні політико-виховної роботи серед учителів, агрономів, зоотехніків, лікарів.
Правда Украины. – 1950. – 1 октября.

Червень 1950

Чернівці. Обком КП(б)У прийняв рішення щодо діяльності груп охорони громадського порядку в деяких районах області. Відмічено, що в даних групах нараховувалося понад 4 тис. молодих колгоспників, що не брали участі у виробництві і утримувалися за рахунок колгоспів. У населення складалася уява про ненормальне становище в області; деякі члени груп аморально поводилися, займалися здирництвом і пиячили. Обком КП(б)У дав дозвіл управлінню МДБ ліквідувати групи охорони громадського порядку в Секирянському, Хотинському, Кельменецькому, Новоселецькому, Герцаївському, Глибокському, Садгірському районах. Партійним і радянським організаціям Путивльського, Винницького, Вашковецького, Старожинецького, Кіцманського, Заставнівського районів запропоновано укріпити вказані групи й значно підвищити їх боєздатність у боротьбі з бандитизмом.
Баран В. Україна: новітня історія (1945 – 1991 рр.). – Л., 2003. – С. 506.

15 березня 1953 (неділя)

Москва. Четверта сесія ВР СРСР звільнила М.Шверника від обов’язків голови президії ВР СРСР у зв’язку з переходом на іншу роботу. Сесія обрала головою президії ВР СРСР К.Ворошилова. Сесія призначила головою РМ СРСР Г.Маленкова.
Радянська Україна. – 1953. – 16 березня.

3 – 7 вересня 1953 (четвер – понеділок)

Москва. Відбувся пленум ЦК КПРС, на якому ухвалено постанову “Про заходи щодо подальшого розвитку сільського господарства СРСР”. Рішення пленуму відіграли позитивну роль у розвитку сільськогосподарського виробництва в країні в середині 50-х років. Пленум обрав першим секретарем ЦК КПРС М.Хрущова.
Радянська Україна. – 1953. – 13 вересня.

Червень 1953

Львівська область. За рішенням колишнього керівництва МВС СРСР в табірному відділенні ОІТК УМЮ створено збірний пункт для концентрації засуджених військовополонених–угорців, з наступною передачею їх угорській владі.
Сергійчук В. Новітня каторга. Військовополонені та інтерновані Другої світової в УРСР. – К., 2001. – С. 173.

15 березня 1956 (четвер)

Київ. Відбулися збори активу працівників культури за участю міністра культури СРСР М.Михайлова та першого секретаря Київського обкому КПУ Г.Гришка, на яких різко засуджувався культ особи, розкривалися його негативні наслідки для української культури.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С. 390.