Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Завершилась Середньодонська операція військ Південно-Західного і лівого крила Воронезького фронтів. Радянські війська розгромили 5 італійських, 5 румунських та 1 німецьку дивізії, 3 італійські бригади, завдали поразки 4 піхотним та 2 танковим німецьким дивізіям, просунулися на 150–200 км і вийшли в тил групи армій “Дон”. Противник змушений був відмовитися від подальших спроб деблокувати сталінградське групування.
Великая Отечественная война. 1941–1945. События. Люди. Документы. Краткий истор. очерк. – М., 1990. – С. 123.

Начальник поліції безпеки і СД генеральної округи Волинь–Поділля оберштурмбанфюрер Пютц зустрівся в райцентрі Березне на Рівненщині з Т.Боровцем-Бульбою. Відбулися переговори щодо співробітництва у боротьбі з радянськими партизанами. Останній давав згоду за умови визнання самостійності України та звільнення українських політичних в’язнів, включаючи С.Бандеру та Я.Стецька. Вимоги не були прийняті.
Кентій А.В. Українська повстанська армія в 1942–1943 рр. – К., 1999. – С.5.

З об’єднань групи армій “Б” і “А” сформована група армій “Дон”, яка діяла на сталінградському напрямку.
Великая Отечественная война. 1941–1945. События. Люди. Документы. Краткий истор. очерк. – М., 1990. – С. 119.

Ударами з’єднань Південно-Західного (21-а армія і 5-а танкова армія) та Донського (65-я армія) фронтів розпочалась наступальна операція (кодова назва “Уран”) радянських військ у Сталінградській битві. Для завершення прориву 21-ї і 5-ї танкової армій в бій введені 1, 26 та 4-й танковий корпуси, а потім 3-й гвардійський і 8-й кавалерійський корпуси. До кінця дня війська Південно-Західного фронту просунулися на 25–35 км, 65-а армія – на 3–5 км. До початку контрнаступу на сталінградському напрямку розвернуті війська Південно-Західного (1-а гвардійська і 21-а армії, 5-а танкова та 17-а повітряна армії), Донського (65, 24 і 66-а армії, 16 повітряна армія) та Сталінградського (62, 64, 57, 51 і 28-а армії, 8-а повітряна армія) фронтів. Радянським військам протистояли 8-а італійська, 3-я і 4-а румунська, німецькі 6-а польова і 4-а танкова армії, групи армій “Б”.
Великая Отечественная война. 1941–1945. События. Люди. Документы. Краткий истор. очерк. – М., 1990. – С. 118.

ДКО прийняв постанову про скасування посади головнокомандуючого партизанським рухом. Керівництво партизанським рухом покладалося на ЦШПР.
Русский архив: Великая Отечественная. Т. 20(9). – М., 1999. – С. 168.

Сумське партизанське з’єднання у складі Путивльського, 1-го Глухівського, Шалигінського і Кролевецького загонів форсували р. Прип’ять.
Україна партизанська. – К., 2001. — С. 51.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Внаслідок 40-денних оборонних боїв війська 1-го Українського фронту відступили на київському напрямку на 35-40 км, не даючи противнику прорватися до Києва з південного заходу, відновити оборону на Дніпрі, стабілізували фронт на рубежі на схід від Черняхова, Радомишля, Ставища, Юровки. Завершилася Київська оборонна операція. Завершилася Битва за Дніпро: радянські війська завдали тяжкої поразки основним силам групи армій “Південь” та частині сил групи армій “Центр”, визволили понад 38 тис. населених пунктів, у т.ч. 160 міст. За відзнаку у боях 1438 воїнів удостоєні звання Герою Радянського Союзу, багато частин та з’єднань отримали почесні найменування.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.365.

Війська 1-го Українського фронту у ході успішних боїв визволили понад 250 населених пунктів, у т.ч. районні центри Черняхів Житомирської та Сквира Київської областей.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.396.

На кінець листопаду Червоною Армією було визволено 12 областей Української РСР – 47% території республіки, 117 міст, 315 селищ міського типу, 290 сільських районів.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.383.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у листопаді 570 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.382.

На кінець листопаду Червоною Армією було визволено 12 областей Української РСР – 47% території республіки, 117 міст, 315 селищ міського типу, 290 сільських районів.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.383.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у листопаді 570 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.382.

Німецькі війська захопили місто Коростишів Житомирської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. – С.388.

Військова рада 4-го Українського фронту прийняла рішення “Про надання допомоги населенню та підприємствам у відбудові сільського господарства та промисловості районів України, визволених частинами фронту від німецько-фашистських загарбників”.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.377.

Німецькі війська захопили місто Коростишів Житомирської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. – С.388.

Військова рада 4-го Українського фронту прийняла рішення “Про надання допомоги населенню та підприємствам у відбудові сільського господарства та промисловості районів України, визволених частинами фронту від німецько-фашистських загарбників”.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.377.

Сотня УПА “Месники” здійснила напад на м. Богородчани Станіславської області.
Літопис УПА. Видання Головного Командування УПА. Нова серія, том І. – Київ – Торонто, 1995. – С. 195.

Війська 2-го Українського фронту визволили угорське місто Дьєндьєш.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941-1945. Справочник. – Москва, 2000. – С. 391.

Київ. Створена Республіканська партійна школа при ЦК КП(б)У (1948 р. реорганізована у Вищу партійну школу при ЦК КП(б)У).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 501.