Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

4-й кавалерійський корпус РСЧА форсував р. Збруч. Польська прикордонна сторожа протягом двох годин чинила організований спротив. Увечорі війська корпусу досягли р.Стрипу у районі Соколова; 13-й стрілецький корпус вийшов до Дністра; 5-й кавалерійський корпус досяг м. Трибуховиці, Дуліби; 25-й танковий корпус о 19.00, після нетривалого бою, зайняв Чортків, захопив у полон до 200 польських солдатів 41-го піхотного полку і 4 літаки.
Мельтюхов М. Советско-польские войны. Военно-политическое потивостояние 1918-1939 гг. – М., 2001. — С.324.

Москва. У Кремлі о 2.00 ночі Й. Сталін прийняв посла Німеччини в СРСР Ф.Шуленбурга. Він попередив про наміри Червоної армії о 6-й годині ранку перейти кордон Польщі, запропонував через кілька днів опублікувати сумісне радянсько-німецьке комюніке з приводу подій у Польщі.
Мельтюхов М. Советско-польские войны. Военно-политическое потивостояние 1918-1939 гг. – М., 2001. — С.297;Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. За

Варшава. Близько 23.40 по радіо передано наказ Міністра оборони Польщі Риз-Смигли з наказом військам відступати на терен Румунії і Угорщини найкоротшими шляхами, а також не вступати у бої з червоними частинами, якщо вони не чинять спроб роззброїти польські частини.
Мельтюхов М. Советско-польские войны. Военно-политическое потивостояние 1918-1939 гг. – М., 2001. — С.324.

Тернопіль. Увійшли частини і з’єднання 6-ї армії РСЧА (24-а танкова бригада разом із 136-м полком 97-ї стрілецької дивізії, 10-а танкова бригада та 5-та кавалерійська дивізія). Перестрілки у місті тривали, внаслідок чого загинуло 3 і поранено 37 радянських бійців. До полону потрапили 600 польських вояків.
Мельтюхов М. Советско-польские войны. Военно-политическое потивостояние 1918-1939 гг. – М., 2001. — С.319.

Москва. Генеральний штаб РСЧА оприлюднив оперативні зведення про перетинання РСЧА кордону по всій західній лінії від р. Західна Двіна до р. Дністер; про здобуття наступних західноукраїнських міст: Рівне, Дубно, Збараж, Тернополь, Коломия. Повідомлялося про радісну зустріч радянських військ місцевим населенням.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 18 вересня.

м.Підволочиськ, с.Кам’янка. Прибув член Військової Ради Українського фронту М.Хрущов. Преса повідомила про радісну зустріч червоних військ та радянських урядовців місцевим населенням.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 20 вересня.

Західна Україна. У військах Українського фронту поширено листівку – звернення Військової Ради фронту (наклад – 250 тис. примірників), у якій декларувалася визвольна мета Червоної армії; оприлюднено також листівку-звернення С.Тимошенка „До робітників і селян Західної України” (наклад – 120 тис. примірників), в якій говорилося: „Ми йдемо до вас, наших братів, щоб допомогти вам визволитися від гноблення польських панів”.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.77.

Київ. Прокуратура УРСР повідомила про результати обшуків, арешт і притягнення до судової відповідальності “спекулянтів – дезорганізаторів торгівлі”: у Дніпропетровську в помешканні помічника завідувача магазину № 6 Р.Міллера виявлено 600 кг. цукру, 405 кг. картоплі; у Краматорську у громадян Н. і Ф.Науменків – 200 кг. крупи, 100 кг. борошна, 2 мішка сухарів; у Харкові у домовласника Брюховецького – 80 пар шкіряних підошв, 100 м. мануфактури, 16 кг. олії; у Вінниці у завідувача магазину № 72 Ройтмана – 64 л. гасу, 24 кг. крупи, 24 куска мила, 107 пачок сірників, 26 катушек ниток.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 17 вересня.

Москва. ЦК ВКП(б) видав постанову про підготовку і видання нового, четвертого видання Творів В.І.Леніна.
Ідейній арсенал коммунистов. —М., 1971. — С.57; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

Західна Україна. За даними НКВС УРСР, протягом жовтня 1939 – грудня 1940 рр. було викрито 96 великих і 2256 дрібних українських підпільних формувань. У 1939 р. було арештовано 734 учасники українських націоналістичних організацій, в 1940 р. — 4, 6 тис., у січніберезні 1941 р. — 2,3 тис. Крім того проводилися масові арешти серед місцевого населення, звинуваченого у пособництві «буржуазним націоналістам».За період з жовтня 1939 по грудень 1940 рр. у західних областях УРСР органами викрито 63 великих і 269 дрібних польських таємних організацій, заарештовано майже 9,9 тис. осіб, причетнихдодіяльності польського підпілля.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Штаб верховного командування Німеччини видав розпорядження про відстрочку операції по висадці в Англії.
1941 год. В 2х книгах. Составители: Л.Е.Решин, Л.А.Безыменский, В.К.Виноградов, Д.Д.Воробьев, Ю.А.Горьков, В.П.Гусаченко, Л.А.Двойных, А.В.Коротков, В.

Крайовий провід ОУН(Б) на ЗУЗ звернувся до членів Організації з попередженням про можливі масові арешти з боку німецької окупаційної влади.
Кентій А.В. Нариси історії Організації Українських Націоналістів в 1941-1942 рр. – К., 1999. — С. 72.

Впродовж липня-вересня в західні та Чернівецьку області України було проведено через лінію фронту 37 радянських партизанських загонів (понад 550 осіб) та 233 організатора підпілля. Однак більша частина з них не зуміла розгорнути своєї діяльності і невдовзі розпалася, або була ліквідована німецькими контррозвідувальними органами.
Україна партизанська. Партизанські формування та органи керівництва ними (1941- 1945 рр.): Наук.-довід. Вид. – К., 2001. - С. 8.

В с. Збоївськах на околиці Львова відбулася конференція ОУН(Б). ЇЇ делегатами були лідери Організації, котрі тоді ще перебували на свободі – М.Лебідь, М Прокоп, Д.Мирон, І.Климів, І.Павлик, І.Ребак, В.Кук, М.Степаняк. Було вирішено працювати у двох рівноцінних напрямках: користуватися усіма нагодами легальної роботи в культурних, політичних, адміністративних структурах окупаційної влади і одночасно перевести основну частину організаційних кадрів на нелегальне становище, готуючись таким чином до тривалої боротьби з Третім рейхом.
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 242.

Надвечір цього дня до штабу Південно-Західного фронту надійшов наказ залишити Київ..
Коваль М.В.Україна: 1939-1945. — К., 1995. — С. 57

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Серед населення Західної України широко розповсюджувалося звернення “урядуючого провідника” ОУН М.Лебедя “Друзі революціонери, члени Організації українських націоналістів”. У ньому не було відкритого заклику до збройного повстання проти нацистів, однак підкреслювалася необхідність вести боротьбу спільними силами і здобувати Українську самостійну соборну державу.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських Націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. –С. 160.

Бульбівці вступили в переговори з представником Генштабу РСЧА полковником Лукіним. Переговори завершилися безрезультатно через відмінність у позиціях.
Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ–ХХ ст. Історичні нариси. – К., 2002. — С.663.

В м. Сарни створене військове формування ОУН(Б), яке очолив С.Качинський. Формування з часом об’єдналося з іншими аналогічними структурами в Українську повстанську армію.
Безсмертя. Книга Пам’яті України. 1941–1945. – К., 2000. – С. 672.