Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Західна Україна. За даними НКВС УРСР, протягом жовтня 1939 – грудня 1940 рр. було викрито 96 великих і 2256 дрібних українських підпільних формувань. У 1939 р. було арештовано 734 учасники українських націоналістичних організацій, в 1940 р. — 4, 6 тис., у січніберезні 1941 р. — 2,3 тис. Крім того проводилися масові арешти серед місцевого населення, звинуваченого у пособництві «буржуазним націоналістам».За період з жовтня 1939 по грудень 1940 рр. у західних областях УРСР органами викрито 63 великих і 269 дрібних польських таємних організацій, заарештовано майже 9,9 тис. осіб, причетнихдодіяльності польського підпілля.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

У Кракові відбувся ІІ великий Збір ОУН С.Бандери. На ньому керівництво організації підтвердило принцип революційної боротьби, що спирається “на власні сили українського народу, відкинувши загалом орієнтацію на чужі сили”. Українська суверенна держава може утворитися тільки внаслідок національної революції. ОУН(Б) повинна стати революційною політичною партією, здатною здійснити збройне повстання. Це повстання матиме більше шансів на успіх, якщо одночасно розгорнеться боротьба інших народів, поневолених Росією. Ця спільна боротьба повинна проходити під гаслом ОУН “Воля народам, воля людині!”
УОН у світлі постанов Великих зборів, конференцій та інших документів з боротьби 1929 – 1955 рр. – Мюнхен, 1955. — с. 24-27, 31.

Розпочався добровільний набір до українського батальйону ДУН “Роланд”, командиром якого став Євген Побігущий.
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 284.

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

Кримський обком ВКП(б) затвердив уповноваженим з керівництва підпільною боротьбою І.Генова, направив на окуповану територію 34 організатора (в 72 населених пунктах створили 37 підпільних організацій і груп загальною чисельністю 126 осіб).
Великая Отечественная война. 1941–1945. События. Люди. Документы. Краткий истор. очерк. – М., 1990. – С. 92.

Відбулася ІІ конференція ОУН (СД) під Львовом. У ній взяли участь М.Лебедь, Д.Мирон, І.Климів, В.Кук, Я.Старух, З.Матла, Д.Клячківський та ін. Провід ОУН(Б) виробив лінію, спрямовану на тривалу підготовку власних політичних та військових сил для боротьби за українську державність. Головною вважалася теза про неприпустимість стихійних виступів мас, щоб “енергія народу не виливалась в партизанщину, але оформилась в широкий всенародний рух”. Учасники конференції висловилися за критичне ставлення до німців та відсіч будь-яким спробам комуністичного руху Опору опанувати ситуацію і поширювати свій вплив на населення”.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських Націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 110–113.

Головна Команда УПА видала наказ про негайний початок першої фази збройної боротьби проти гітлерівців. Розсіявшись на території Правобережної України невеликі групи з 5 -10 бойовиків почали “малу війну”: підривали машини та різні урядові установи німців. випускали антигітлерівські листівки тощо.
Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ–ХХ ст. Історичні нариси. – К., 2002. — С.659.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у квітні 77 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.295.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у квітні 77 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.295.

Війська 2-го Українського фронту звільнили м. Зволен в Чехословаччині.
Радянська Україна. – 1945. – 16 березня;Освободительная миссия Советских Вооруженных Сил в Европе во Второй мировой войне: Документы и матери

Тривала Верхньосілезька наступальна операція військ лівого крила 1-го Українського фронту (з межі рік Одер і Нейсе). У результаті операції – звільненно південно-західну частину Верхньої Сілезії.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 400.

Проходила Віденська стратегічна наступальна операція військ правого крила 3-го Українського і лівого крила 2-го Українського фронту. У результаті операції – завершенно розгром німецьких військ у західній частині Угорщини і звільнено столицю Угорщини м. Відень.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 401.

Ставка ВГК видала директиву командуючому військами 2-го Українського фронту про наступ на Прагу.
Русский архив: Великая Отечественная. Ставка ВКГ: Документы и материалы 1944–1945. Т. 16 (5–6). – М., 1999. – С. 233;Освободительная миссия Советских Во

Війська 2-го Українського фронту звільнили в Чехословаччині м. Микулов, вийшли на підступи до м. Брно.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 404.

Війська 2-го Українського фронту звільнили в Чехословаччині мм. Угерскі Броди і Угерскі Остроги.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 404.

На території семи західних областей УРСР радянською владою зафіксовано 505 проявів діяльності ОУН і УПА (січень – 110, лютий – 111, березень – 128, квітень – 156).
Кентій А. Нарис боротьби ОУН–УПА в Україні (1946 – 1956 рр.). – К., 1999. – С. 53.