Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Закінчилася наступальна операція військ 1-го Українського фронту на Букринському плацдармі. Війська 2-го Українського фронту вели запеклі бої в районі Кривого Рога та на схід від Кіровограда.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.362.

Радянські війська визволили районні центри Кринички Дніпропетровської, Михайлівку та Якимівку Запорізької областей.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. - К., 1963. - С.376, 394.

Почався 2-й рейд з’єднання партизанських загонів під командуванням Я.Мельника у Вінницьку область.
Україна партизанська . Партизанські формування та органи керівництва ними (1941-1945 рр.) Наук.-довід. вид. – К., 2001. – С.76.

Почався 2-й рейд з’єднання партизанських загонів під командуванням Я.Мельника у Вінницьку область.
Україна партизанська. Партизанські формування та органи керівництва ними (1941-1945 рр.) Наук.-довід. вид. – К., 2001. – С.76.

Війська 2-го Українського фронту штурмом оволоділи столицею Трансильванії містом Клуж. Одночасно війська фронту, форсувавши ріку Тісса, оволоділи великим господарсько-політичним і адміністративним центром Угорщини – містом Сегед.
Радянська Україна. – 1944. – 13 жовтня.

Війська 3-го Українського фронту спільно з Національною Визвольною Армією Югославії (НВАЮ) визволили місто Княжевець.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941-1945. Справочник. – Москва, 2000. – С. 388.

На Коломийщіні відбувся великий бій частин НКВС з відділом УПА.
Літопис УПА. Видання Головного Командування УПА. Нова серія, том І. – Київ – Торонто, 1995. – С. 190.

Війська 2-го Українського фронту звільнили м. Зволен в Чехословаччині.
Радянська Україна. – 1945. – 16 березня;Освободительная миссия Советских Вооруженных Сил в Европе во Второй мировой войне: Документы и матери

Грубешівський повіт (Польща). 0. 20 год. Українські повстанські підрозділи, протидіючи акції переселення, підпалили села Черничин, Черничинок, Теребин, Теребинець, Масломенч, Метелін з хуторами,
Переселення поляків та українців 1944–1946. – Варшава – К., 2000. – С. 590.

Міністр внутрішніх справ СРСР С.Круглов направив заступнику голови Ради міністрів СРСР Л.Берія доповідну записку про виконання рішення щодо виселення з західних областей України сімей “активних націоналістів і бандитів”, вбитих під час озброєних зіткнень, засуджених і тих, що проживали нелегально. Повідомлялося, що станом на 27 жовтня 1947 із Західної України при плані виселення 25 тис. сімей вивезено 26682 сім’ї (76192 особи), у тому числі: чоловіків – 18866, жінок – 35152, дітей – 22174. Із них направлено на підприємства вугільної промисловості східних районів СРСР 21380 сімей (60814 осіб): комбінату “Кузбасвугілля” – 10273 сім’ї (30251 особу), комбінату “Челябінськвугілля” – 3728 сімей (10495 осіб), комбінату “Молотоввугілля” – 1743 сім’ї (4676 осіб), комбінату “Карагандавугілля” – 3143 сім’ї (8191 особу), комбінату “Східсибвугілля” – 1834 сім’ї (5203 особи), на підприємства вугільної промисловості Красноярського краю – 695 сімей (1698 осіб). В Омську область при плані 5 тис. сімей направлено 5302 сім’ї (15378 осіб).
Літопис нескореної України. Документи, матеріали, спогади. Книга І. – Л., 1993. – С. 292-293.

Львівська область. На виконання указу ЦК КП(б)У і Ради міністрів УРСР щодо виселення “українських націоналістів, бандитів і їх сімей” обком КП(б)У скликав закриті збори перших секретарів міськкомів і райкомів КП(б)У, на яких детально розроблено організаційні міроприємства з метою успішного проведення вказаної операції. Для надання необхідної допомоги районним організаціям з виселення в усі райони області відкомандировані відповідальні робітники. Для проведення масово-політичної роботи серед сільського населення на місця послано більше 19 тис. чоловік з партійно-радянського і комсомольського активу. Щоб перевезти сім’ї на пункти відвантаження, зі Львова у райони виділено 952 вантажних автомобіля.
Культурне життя в Україні. Західні землі. Документи і матеріали. Том 1. 1939-1953. – К., 1995. – С. 473.

Повстанці ОУН і УПА здійснили 155 нападів на колгоспи з метою знищення сільськогосподарського реманенту, приміщень та іншого майна.
Кентій А. Нарис боротьби ОУН–УПА в Україні (1946 – 1956 рр.). – К., 1999. – С. 55.

«Правда Украины» опублікувала статтю У.Сатановської, П.Жовтенка, А.Ященка «О чём вещает львовское радио». Критикується ідейний рівень, актуальність і якість радіопередач, наголошується на недостатньому залученні до виступів перед мікрофоном партійних, радянських, господарських працівників міста й області.
Правда Украины. – 1949. – 25 ноября.

Львів. Відбувся пленум обласного комітету КП(б)У. Обговорено питання про добір, розстановку й виховання місцевих кадрів і про стан та заходи щодо поліпшення роботи в системі партійної освіти. Наголошено, що багато пропагандистів, яких райкоми КП(б)У затвердили керівниками гуртків та партійних комітетів, не пройшли ніякої підготовки, що шкодило організації політичного навчання комуністів області.
Радянська Україна. – 1949. – 14 жовтня.

ОУН поширила «Звернення воюючої України до всієї української еміграції». Перед українською еміграцією поставлені вимоги досягнути єдності у власних лавах на «базі визвольної боротьби народу на українських землях»; гідно і відповідально репрезентувати український народ і його визвольну боротьбу перед зовнішнім світом; домогтися створення «єдиного фронту всіх народів, поневолених і загрожених російсько-більшовицьким імперіалізмом».
Кентій А. Нарис боротьби ОУН-УПА в Україні (1946 - 1956). – К., 1999. – С. 64.

Відбулися збори партійного активу Академії наук УРСР. Піддана критиці діяльність Інституту мовознавства імені Потебні, наукові працівники якого не вели боротьби з немарксистським вченням М.Марра про мову. Наголошується на недоліках у роботі Інституту клінічної фізіології імені академіка Богомольця, який не розвивав вчення академіка І.Павлова.
Правда Украины. – 1950. – 6 октября.

Москва. Відбувся ХІХ з’їзд ВКП(б), що розглянув звітну доповідь ЦК ВКП(б), Центральної ревізійної комісії, директиви п’ятирічного плану розвитку СРСР на 1951 – 1955 рр., зміни в Статуті ВКП(б), обрав керівні органи партії. З’їзд ухвалив рішення перейменувати Всесоюзну комуністичну партію (більшовиків) – ВКП(б) – у Комуністичну партію Радянського Союзу (КПРС). З’їзд вніс зміни до Статуту партії. В ньому були вказані головні завдання партії, обов’язки партійних організацій і всіх комуністів.
Радянська Україна. Хроніка 1952. – 5 – 15 жовтня.

Київ. Відбулися збори активу працівників культури за участю міністра культури СРСР М.Михайлова та першого секретаря Київського обкому КПУ Г.Гришка, на яких різко засуджувався культ особи, розкривалися його негативні наслідки для української культури.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С. 390.

Київ. Від імені “Молодіжного союзу непокори Радянській владі” розповсюджувались листівки у вищих учбових закладах міста.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С. 394.

У Донецькій, Станіславській, Львівській областях створено підпільну “Українську загальнонародну організацію”, перейменовану з часом в “Український національний фронт”.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К.,2000. – С.409.