Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

Березень 1943

Великі партизанські загони та з’єднання України, які мали зв’язок з тилом, влаштували у березні 56 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.285.

31 березня 1944 (п’ятниця)

Війська 1-го Українського фронту ЧА, продовжуючи наступ, зайняли м. Дунаєвці (Кам’янець-Подільська обл.).
Радянська Україна. – 1944. – 1 квітня;Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні//Зб. документів і матеріалів. – К., 1963. – С. 369-442.

31 березня 1944 (п’ятниця)

Війська 2-го і 3-го Українського фронту заволоділи опорним пунктом оборони противника містом Очаків (Миколаївська обл.), а також райцентрами Котовськ, Ананьїв, Ширяєве, Троїцьке, Березівка.
Радянська Україна. – 1944. – 1 квітня;Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні//Зб. документів і матеріалів. – К., 1963. – С. 369-442.

Березень 1945

Польща. Згідно даних заступника головного уповноваженого уряду УРСР у справах евакуації Т. Кальненка протягом березня польським підпіллям спалено 959 і пограбовано 500 українських господарств, вбито і поранено 925 українців, забрано 500 коней, 520 корів, здійснено 5 замахів на радянських співробітників евакослужб.
Siwidci M. Dzieje konfliktow polsko-ukrainskich. – T. 3. – Warszawa, 1994. – S. 383, 384.

14 березня 1945 (середа)

Війська 2-го Українського фронту звільнили м. Зволен в Чехословаччині.
Радянська Україна. – 1945. – 16 березня;Освободительная миссия Советских Вооруженных Сил в Европе во Второй мировой войне: Документы и матери

15 – 31 березня 1945 (четвер – субота)

Тривала Верхньосілезька наступальна операція військ лівого крила 1-го Українського фронту (з межі рік Одер і Нейсе). У результаті операції – звільненно південно-західну частину Верхньої Сілезії.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 400.

16 березня – 15 квітня 1945 (п’ятниця – неділя)

Проходила Віденська стратегічна наступальна операція військ правого крила 3-го Українського і лівого крила 2-го Українського фронту. У результаті операції – завершенно розгром німецьких військ у західній частині Угорщини і звільнено столицю Угорщини м. Відень.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 401.

31 березня 1945 (субота)

Війська 1-го Українського фронту оволоділи містами Ратібор і Біскау – важливими вузлами шляхів і сильними опорними пунктами оборони німців на лівому березі Одера. Закінчилася Верхньосілезька операція.
Радянська Україна. – 1945. – 1 квітня;Освободительная миссия Советских Вооруженных Сил в Европе во Второй мировой войне: Документы и материа

31 березня 1945 (субота)

Війська 3-го Українського фронту оволоділи містами Вашвар, Керменд, Сентготтард – важливими пунктами оборони німців на р. Раба.
Радянська Україна. – 1945. – 1 квітня.

31 березня 1945 (субота)

Дрогобицька область. Група працівників Славського райвідділу НКВС на чолі з його начальником Мірошниченком та винищувальний батальйон виїхали в села Козьова, Орявчик та інші для участі в чекістсько-військовій операції.
ЦДАГО України. – Ф. 1, оп. 23, спр. 1691, арк. 130-132;Літопис нескореної України. – Львів, 1997. – Кн. ІІ. – С. 208, 209.

31 березня 1945 (субота)

Війська 2-го Українського фронту оволоділи м. Нітра, форсували р. Ваг, з боєм зайняли місто Галанта – важливий вузол доріг на шляхах до Братіслави.
Радянська Україна. – 1945. – 1 квітня.

Січень – квітень 1948

На території семи західних областей УРСР радянською владою зафіксовано 505 проявів діяльності ОУН і УПА (січень – 110, лютий – 111, березень – 128, квітень – 156).
Кентій А. Нарис боротьби ОУН–УПА в Україні (1946 – 1956 рр.). – К., 1999. – С. 53.

25 листопада 1949 (п’ятниця)

«Правда Украины» опублікувала статтю У.Сатановської, П.Жовтенка, А.Ященка «О чём вещает львовское радио». Критикується ідейний рівень, актуальність і якість радіопередач, наголошується на недостатньому залученні до виступів перед мікрофоном партійних, радянських, господарських працівників міста й області.
Правда Украины. – 1949. – 25 ноября.

1 березня – 20 квітня 1949 (вівторок – середа)

Львівська область. Вбито 32 чоловіки колгоспного активу. У відповідь на повстанський терор радянська влада оформила до виселення 179 сімей.
Чорна книга України. Зб. док., архівних матеріалів, листів, доповідей, статей, досліджень, есе. – К., 1998. – С. 402.

15 березня 1953 (неділя)

Москва. Четверта сесія ВР СРСР звільнила М.Шверника від обов’язків голови президії ВР СРСР у зв’язку з переходом на іншу роботу. Сесія обрала головою президії ВР СРСР К.Ворошилова. Сесія призначила головою РМ СРСР Г.Маленкова.
Радянська Україна. – 1953. – 16 березня.

15 – 18 лютого 1955 (вівторок – п’ятниця)

Київ. Відбувся пленум ЦК КПУ. Прийнято постанову “Про підсумки січневого пленуму ЦК КПРС і заходи по дальшому збільшенню виробництва продуктів тваринництва в Українській РСР”. За рішенням пленуму вже в 1955 році планувалося сіяти понад 5,2 млн. га кукурудзи, зокрема 4,3 млн. га на зерно. Для порівняння – у 1953 році посіви цієї культури займали в Україні близько 2,2 млн. га, в тому числі 1,8 млн. га на зерно.
Радянська Україна. – 1955. – 22 лютого;Баран В.К. Україна після Сталіна. Нарис історії 1953 – 1985. – Львів, 1992. – С. 27.

29 – 31 березня 1955 (вівторок – четвер)

Київ. Відбулася перша сесія ВР УРСР четвертого скликання. Обрано президію ВР УРСР. До її складу ввійшли: Д.Коротченко (голова), С.Ковпак, Д.Писнячевський (заступники голови), А.Зленко (секретар), Д.Адамець, К.Герасименко, А.Давидов, П.Дорошенко, В.Дрозденко, О.Кириченко, К.Москалець, О.Палладін, М.Підгорний, М.Савченко, В.Скрябін, А.Федосєєв, В.Чуйков, В.Щербицький, І.Яворський.
Радянська Україна. – 1955. – 30, 31 березня.

Березень – квітень 1956

Узбекистан. В місцях компактного проживання кримських татар створені перші ініціативні групи для проведення петеційної кампанії за повернення на історичну батьківщину.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С. 390.

15 березня 1956 (четвер)

Київ. Відбулися збори активу працівників культури за участю міністра культури СРСР М.Михайлова та першого секретаря Київського обкому КПУ Г.Гришка, на яких різко засуджувався культ особи, розкривалися його негативні наслідки для української культури.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С. 390.

Січень – березень 1957

У парторганізаціях республіки відбулося обговорення листа ЦК КПРС “Про посилення політичної роботи партійних організацій і присікання вилазок антирадянських ворожих елементів” від 19 грудня 1956 р.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті ХХ ст.). – К., 2000. – С. 398.