Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.

Партизанські загони із з’єднання під командуванням С.Малікова захопили ст. Кремно та підірвали залізничний міст, через що була виведена з ладу на півмісяця залізниця Сарни-Коростень.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.290.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у липні 359 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.323.

З’єднання партизанських загонів під командуванням О.Федорова прибуло до Волинської області з метою активізації боротьби в тилу німецьких загарбників.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.323.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у липні 359 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.323.

З’єднання партизанських загонів під командуванням О.Федорова прибуло до Волинської області з метою активізації боротьби в тилу німецьких загарбників.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.323.

Радянські війська визволили районний центр Стара Вижівка Волинської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. – С. 374.

Розпочалося визволення Львівської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. – С. 444.

Війська 1-го Українського фронту перейшли в наступ і просунулися в глибину на 50 км., розширивши прорив по фронту до 200 км., війська оволоділи районними центрами Волинської обл. містами Порицьк, Горохів, Локачі, а також районними центрами Львівської обл. містами Радзехів, Броди, Золочів, Буськ, Кам’янка, населеними пунктами Красне і Новий Милятин і звільнили понад 600 інших населених пунктів.
Радянська Україна. – 1944. – 19 липня;Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. – С. 373-374, 409-

18 – 22 липня. На захід від м. Броди було оточено і розбито велике угрупування німецьких військ. Історія Української РСР. Том 7.
Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу (1941-1945). – К., 1977. – С. 520.

Війська 2-го Українського фронту звільнили м. Зволен в Чехословаччині.
Радянська Україна. – 1945. – 16 березня;Освободительная миссия Советских Вооруженных Сил в Европе во Второй мировой войне: Документы и матери

Тривала Верхньосілезька наступальна операція військ лівого крила 1-го Українського фронту (з межі рік Одер і Нейсе). У результаті операції – звільненно південно-західну частину Верхньої Сілезії.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 400.

Львів. При обкомі КП(б)У відбулася нарада з питань ідеологічної роботи. “Серйозною ідеологічною хибою” відмічено те, що в деяких навчальних закладах Львова, зокрема в університеті імені І.Франка, з професорських кафедр проповідувалися “реакційні, антинаукові концепції ідеолога українських буржуазних націоналістів М.Грушевського”. Професор І.Крип’якевич і професор М.Кордуба, – вказувалося на нараді, – в своїх лекціях пропагували погляди, що не мали нічого спільного з марксистською історіографією.
Радянська Україна. – 1946. – 27 липня.

В Управлінні пропаганди і агітації ЦК КП(б)У відбулась нарада редакторів і завідувачів відділів пропаганди редакцій республіканських газет. Відмічено, що ряд редакцій погано виконували вказівки ЦК ВКП(б) про підвищення ролі преси в справі пропаганди марксистсько-ленінської теорії, газети рідко публікували статті з історії партії, політекономії. Редакції газет, особливо “Правда Украины” і “ Радянська Україна”, не залучали до співробітництва в газетах широкого авторського активу з числа кращих лекторів. Критики зазнала також робота газет за слабке висвітлення питань організації марксистсько-ленінського навчання.
Радянська Україна. – 1948. – 27 липня.

ЦК КП(б)У прийняв постанову “Про підсумки роботи вечірніх університетів марксизму-ленінізму за 1947-48 навчальний рік і новий набір”. Зазначено, що в окремих університетах заняття проводилися на низькому ідейно-теоретичному рівні. Мали місце факти, зокрема в Запорізькому та Чернівецькому університетах, спрощенства та відриву від сучасності у викладанні історії ВКП(б) та СРСР. Багато відділів пропаганди й агітації партійних комітетів недостатньо контролювали ідейний зміст лекцій та семінарських занять; деякі міськкоми КП(б)У несерйозно підходили до питання створення та організації роботи вечірніх університетів, насаджували велику кількість філій, що знижувало якість навчання і призводило до порушення фінансової дисципліни. ЦК КП(б)У зобов’язав міськкоми КП(б)У і директорів вечірніх університетів ліквідувати факультети й організувати навчальний процес за єдиною програмою, міськкомам КП(б)У заборонено без дозволу ЦК КП(б)У створювати філії вечірніх університетів. Від парткомів і директорів університетів вимагалося підвищити ідейно-теоретичний рівень викладання усіх дисциплін.
Радянська Україна. – 1948. – 29 липня.

Радою міністрів УРСР і ЦК КП(б)У прийнята постанова “Про заходи до поліпшення організації, підвищення продуктивності і впорядкування оплати праці в колгоспах” (від 19 квітня 1948 р.). Передбачалося, що при новому порядку оплати праці колгоспники, які одержали більш високий урожай, мали отримати відповідно більш високу оплату ніж ті колгоспники, які зібрали менший урожай. Рада міністрів УРСР і ЦК КП(б)У звернули увагу голів виконавчих комітетів, секретарів парткомів, голів колгоспів на необхідність забезпечення правильного планування трудоднів у колгоспах, обліку роботи і витрати трудоднів, а також найсуворішого контролю за економним витрачанням і правильністю нарахування трудоднів.
Радянська Україна. – 1948. – 3 липня.

Міністр внутрішніх справ СРСР С.Круглов надіслав на ім’я Й.Сталіна, В.Молотова, Л.Берія, Г.Маленкова доповідну записку. Зазначено, що з Української РСР за вказівкою президії Верховної Ради СРСР від 21 лютого 1948 р., яка діяла до видання указу від 2 червня 1948 р., крім 681 особи виселено 10758 осіб, з них 6900 осіб направлені на лісозаготівельні підприємства лісової промисловості в Карело-Фінській АРСР і Тюменській області, 3858 осіб направлені на золотодобувні підприємства МВС Якутської області.
Бугай М. “За повідомленням НКВС СРСР були переселені...” Про депортацію населення з України у 30 – 40-і роки. – К., 1992. – С. 39.

«Правда Украины» опублікувала статтю У.Сатановської, П.Жовтенка, А.Ященка «О чём вещает львовское радио». Критикується ідейний рівень, актуальність і якість радіопередач, наголошується на недостатньому залученні до виступів перед мікрофоном партійних, радянських, господарських працівників міста й області.
Правда Украины. – 1949. – 25 ноября.

Львів. Відбувся пленум обкому КП(б) У. Піддана критиці робота обласної партійної організації. Наголошено, що обком КП(б)У не вплинув на виконання плану промислового будівництва, слабко керував первинними парторганізаціями на підприємствах, не покращив контроль за діяльністю господарських керівників. Особливо відмічені недоліки обкому КП(б)У в організації марксистсько-ленінського виховання інтелігенції, залученні наукових сил львівських закладів Академії наук УРСР і ВНЗ до розробки питань з історії і літератури УРСР, проведенні політико-виховної роботи серед учителів, агрономів, зоотехніків, лікарів.
Правда Украины. – 1950. – 1 октября.

Мюнхен (ФРН). Часопис «Сурма» опублікував статтю С.Бандери «Війна в Кореї і національно-визвольна політика», присвячену черговій конференції Антибільшовицького блоку народів (АБН). Критикується політика західних держав, котрі, не дивлячись на конфронтацію з СРСР, домагалися досягти стабілізації стосунків з ним. Помилково високо оцінена перспектива революційно-визвольного руху в Україні.
Кентій А. Нарис боротьби ОУН – УПА в Україні (1946-1950 рр.). – К., 1999. – С. 79.