Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.

Партизанські загони із з’єднання під командуванням С.Малікова захопили ст. Кремно та підірвали залізничний міст, через що була виведена з ладу на півмісяця залізниця Сарни-Коростень.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.290.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у жовтні 630 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.365.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у жовтні 630 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.365.

Закінчилася наступальна операція військ 1-го Українського фронту на Букринському плацдармі. Війська 2-го Українського фронту вели запеклі бої в районі Кривого Рога та на схід від Кіровограда.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.362.

Радянські війська визволили районні центри Кринички Дніпропетровської, Михайлівку та Якимівку Запорізької областей.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. - К., 1963. - С.376, 394.

РНК УРСР та ЦК КП(б)У прийняли постанову “Про проведення сільськогосподарських робіт в районах України, визволених від німецько-фашистської окупації”.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.354.

РНК УРСР та ЦК КП(б)У прийняли постанову “Про проведення сільськогосподарських робіт в районах України, визволених від німецько-фашистської окупації”.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.354.

Війська 2-го Українського фронту звільнили м. Зволен в Чехословаччині.
Радянська Україна. – 1945. – 16 березня;Освободительная миссия Советских Вооруженных Сил в Европе во Второй мировой войне: Документы и матери

Міністр внутрішніх справ СРСР С.Круглов направив заступнику голови Ради міністрів СРСР Л.Берія доповідну записку про виконання рішення щодо виселення з західних областей України сімей “активних націоналістів і бандитів”, вбитих під час озброєних зіткнень, засуджених і тих, що проживали нелегально. Повідомлялося, що станом на 27 жовтня 1947 із Західної України при плані виселення 25 тис. сімей вивезено 26682 сім’ї (76192 особи), у тому числі: чоловіків – 18866, жінок – 35152, дітей – 22174. Із них направлено на підприємства вугільної промисловості східних районів СРСР 21380 сімей (60814 осіб): комбінату “Кузбасвугілля” – 10273 сім’ї (30251 особу), комбінату “Челябінськвугілля” – 3728 сімей (10495 осіб), комбінату “Молотоввугілля” – 1743 сім’ї (4676 осіб), комбінату “Карагандавугілля” – 3143 сім’ї (8191 особу), комбінату “Східсибвугілля” – 1834 сім’ї (5203 особи), на підприємства вугільної промисловості Красноярського краю – 695 сімей (1698 осіб). В Омську область при плані 5 тис. сімей направлено 5302 сім’ї (15378 осіб).
Літопис нескореної України. Документи, матеріали, спогади. Книга І. – Л., 1993. – С. 292-293.

Повстанці ОУН і УПА здійснили 155 нападів на колгоспи з метою знищення сільськогосподарського реманенту, приміщень та іншого майна.
Кентій А. Нарис боротьби ОУН–УПА в Україні (1946 – 1956 рр.). – К., 1999. – С. 55.

«Правда Украины» опублікувала статтю У.Сатановської, П.Жовтенка, А.Ященка «О чём вещает львовское радио». Критикується ідейний рівень, актуальність і якість радіопередач, наголошується на недостатньому залученні до виступів перед мікрофоном партійних, радянських, господарських працівників міста й області.
Правда Украины. – 1949. – 25 ноября.

Львів. Відбувся пленум обласного комітету КП(б)У. Обговорено питання про добір, розстановку й виховання місцевих кадрів і про стан та заходи щодо поліпшення роботи в системі партійної освіти. Наголошено, що багато пропагандистів, яких райкоми КП(б)У затвердили керівниками гуртків та партійних комітетів, не пройшли ніякої підготовки, що шкодило організації політичного навчання комуністів області.
Радянська Україна. – 1949. – 14 жовтня.

ОУН поширила «Звернення воюючої України до всієї української еміграції». Перед українською еміграцією поставлені вимоги досягнути єдності у власних лавах на «базі визвольної боротьби народу на українських землях»; гідно і відповідально репрезентувати український народ і його визвольну боротьбу перед зовнішнім світом; домогтися створення «єдиного фронту всіх народів, поневолених і загрожених російсько-більшовицьким імперіалізмом».
Кентій А. Нарис боротьби ОУН-УПА в Україні (1946 - 1956). – К., 1999. – С. 64.

Відбулися збори партійного активу Академії наук УРСР. Піддана критиці діяльність Інституту мовознавства імені Потебні, наукові працівники якого не вели боротьби з немарксистським вченням М.Марра про мову. Наголошується на недоліках у роботі Інституту клінічної фізіології імені академіка Богомольця, який не розвивав вчення академіка І.Павлова.
Правда Украины. – 1950. – 6 октября.

Київ. ЦК КП(б)У прийняв постанову “Про проведення відкритих судових процесів над учасниками українських буржуазно-націоналістичних банд”. Постанова намітила дні процесів, затвердила склад військових трибуналів, обвинувачів, зобов’язала Львівський, Дрогобицький і Тернопільський обкоми КП(б)У забезпечити належну підготовку і проведення відкритих судових процесів; організацію серед населення широкої масової політичної роботи, по викритті українсько-буржуазних націоналістів, як найлютіших ворогів українського народу, використовуючи матеріали судового процесу.
Літопис УПА. Нова серія, Т. 3. Боротьба проти УПА і націоналістичного підпілля: директивні документи ЦК КП(б)У 1943–1959 – К. – Торонто, 2001. – С. 437

Москва. Відбувся ХІХ з’їзд ВКП(б), що розглянув звітну доповідь ЦК ВКП(б), Центральної ревізійної комісії, директиви п’ятирічного плану розвитку СРСР на 1951 – 1955 рр., зміни в Статуті ВКП(б), обрав керівні органи партії. З’їзд ухвалив рішення перейменувати Всесоюзну комуністичну партію (більшовиків) – ВКП(б) – у Комуністичну партію Радянського Союзу (КПРС). З’їзд вніс зміни до Статуту партії. В ньому були вказані головні завдання партії, обов’язки партійних організацій і всіх комуністів.
Радянська Україна. Хроніка 1952. – 5 – 15 жовтня.