Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Війська Центрального фронту, розвиваючи наступ, просунулися на захід на 100-120 км та вийшли на р.Десна на північ від Новгород-Сіверського.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.278.

Німецькі війська захопили місто Лебедин Сумської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. – С.425.

Війська Центрального фронту, розвиваючи наступ, просунулися на захід на 100-120 км та вийшли на р.Десна на північ від Новгород-Сіверського.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.278.

Німецькі війська захопили місто Лебедин Сумської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. – С.425.

Війська 1-го Українського фронту розпочали штурм Тернополя.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні//Зб. документів і матеріалів. – К., 1963. – С. 369-442;Радянська Україна. – 1944. – 11 березня.

Війська 2-го Українського фронту, здійснивши глибокий прорив німецької оборони на Уманському напрямі, зайняли м. Умань і райцентри Бабанка, Ладижинка (Київська обл.), Монастирище, Теплик (Вінницька обл.).
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні//Зб. документів і матеріалів. – К., 1963. – С. 369-442;Радянська Україна. – 1944. – 11 березня.

Війська 3-го Українського фронту заволоділи райцентрами Велика Виска, Кам’янка, Новгородка (Кіровоградська обл.).
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні//Зб. документів і матеріалів. – К., 1963. – С. 369-442;Радянська Україна. – 1944. – 11 березня.

Польща. Згідно даних заступника головного уповноваженого уряду УРСР у справах евакуації Т. Кальненка протягом березня польським підпіллям спалено 959 і пограбовано 500 українських господарств, вбито і поранено 925 українців, забрано 500 коней, 520 корів, здійснено 5 замахів на радянських співробітників евакослужб.
Siwidci M. Dzieje konfliktow polsko-ukrainskich. – T. 3. – Warszawa, 1994. – S. 383, 384.

Війська 4-го Українського фронту розпочали Моравсько-Островську наступальну операцію, що тривала до 5 травня.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 400.

Київ. Відбувся пленум ЦК КП(б)У. Обговорювалось питання щодо виконання постанови пленуму ЦК ВКП(б) “Про заходи піднесення сільського господарства у післявоєнний період”.
Радянська Україна . – 1947. – 14, 19 березня.

На території семи західних областей УРСР радянською владою зафіксовано 505 проявів діяльності ОУН і УПА (січень – 110, лютий – 111, березень – 128, квітень – 156).
Кентій А. Нарис боротьби ОУН–УПА в Україні (1946 – 1956 рр.). – К., 1999. – С. 53.

Київ. Відбувся пленум ЦК КП(б)У. Прийнята постанова “Про підсумки 1947 сільськогосподарського року, підготовку й проведення весняної сівби і дальші завдання партійної організації України по виконанню рішення лютневого Пленуму ЦК ВКП(б) “Про заходи піднесення сільського господарства в післявоєнний період”. Зазначено, що організаторська робота в колгоспах багатьох районів підмінювалася адмініструванням, частою зміною голів колгоспів, порушенням внутрішньоколгоспної демократії. Багато партійних і радянських органів погано виконували вимоги лютневого пленуму ЦК ВКП(б) про систематичне і вміле керівництво сільським господарством; допускали бюрократичні методи роботи – давали завдання районам, МТС, колгоспам без їх організаційного забезпечення і в процесі роботи не перевіряли виконання плану. В окремих колгоспах значна кількість колгоспників не відробляли встановленого мінімуму трудоднів. Пленум ЦК КП(б)У особливо наголосив на надзвичайно незадовільному ході відновлення громадського тваринництва в колгоспах України, зокрема у Кам’янець-Подільській, Житомирській, Запорізькій, Чернігівській, Вінницькій і Дніпропетровській областях. Пленум ЦК КП(б)У підкреслив, що успішне виконання завдань з піднесення і розвитку сільського господарства України залежало, насамперед, від докорінного поліпшення його керівництва партійними організаціями республіки.
Радянська Україна. – 1948. – 12, 14 березня.

М.Хрущов направив Й.Сталіну листа з характеристикою стану боротьби з ОУН і УПА. Повідомлялося, що впродовж останніх трьох років ліквідовані всі великі формування УПА і значна кількість підпільних осередків ОУН, а залишки повстанців перейшли виключно до терористичних дій окремими бойовиками і групами в 2-5 бійців. У зв’язку з покладенням завдань остаточної ліквідації націоналістичного руху в західних областях УРСР на органи Міністерства державної безпеки, в листі ставилось питання щодо зміцнення їхньої матеріальної бази, виділення, зокрема, 300 вантажних автомашин.
Кентій А. Нарис боротьби ОУН–УПА в Україні (1946 – 1956 рр.). – К., 1999. – С. 51-52.

«Правда Украины» опублікувала статтю У.Сатановської, П.Жовтенка, А.Ященка «О чём вещает львовское радио». Критикується ідейний рівень, актуальність і якість радіопередач, наголошується на недостатньому залученні до виступів перед мікрофоном партійних, радянських, господарських працівників міста й області.
Правда Украины. – 1949. – 25 ноября.

Львівська область. Вбито 32 чоловіки колгоспного активу. У відповідь на повстанський терор радянська влада оформила до виселення 179 сімей.
Чорна книга України. Зб. док., архівних матеріалів, листів, доповідей, статей, досліджень, есе. – К., 1998. – С. 402.

Міністерство харчової промисловості УРСР і Міністерство смакової промисловості УРСР об’єднані у союзно-республіканське Міністерство харчової промисловості УРСР.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1949. – № 2.

Київ. Відбувся пленум ЦК КПУ. Прийнято постанову “Про підсумки січневого пленуму ЦК КПРС і заходи по дальшому збільшенню виробництва продуктів тваринництва в Українській РСР”. За рішенням пленуму вже в 1955 році планувалося сіяти понад 5,2 млн. га кукурудзи, зокрема 4,3 млн. га на зерно. Для порівняння – у 1953 році посіви цієї культури займали в Україні близько 2,2 млн. га, в тому числі 1,8 млн. га на зерно.
Радянська Україна. – 1955. – 22 лютого;Баран В.К. Україна після Сталіна. Нарис історії 1953 – 1985. – Львів, 1992. – С. 27.

Узбекистан. В місцях компактного проживання кримських татар створені перші ініціативні групи для проведення петеційної кампанії за повернення на історичну батьківщину.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С. 390.

У парторганізаціях республіки відбулося обговорення листа ЦК КПРС “Про посилення політичної роботи партійних організацій і присікання вилазок антирадянських ворожих елементів” від 19 грудня 1956 р.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті ХХ ст.). – К., 2000. – С. 398.

Львівська область. Утворено підпільну організацію “Український національний комітет”, який ставив своєю метою боротьбу за державну незалежність України.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті ХХ ст.). – К., 2000. – С. 399.