Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Наприкінці місяця Т. Боровця призначили комендантом окружної команди української міліції в Сарнах, на базі якої в липні він створює військово-поліцейську формацію “Поліська січ”.
Кентій А.В. Нариси історії Організації Українських Націоналістів в 1941-1942 рр. – К., 1999. — С. 58.

У Києві до кінця червня було сформовано 13 винищувальних батальйонів загальною чисельністю 3405 осіб. Муковський І.Т.
Лисенко О.Є. Звитяга і жертовність: українці на фронтах Другої світової війни. - К., 1996. — С. 65.

РНК СРСР та ЦК ВКП(б) направили радянським та партійним організаціям прифронтових областей директиву, яка стала основним програмним документом для організації опору ворогові. Директива закликала партійні, радянські, профспілкові і комсомольські організації мобілізувати всі сили народу для розгрому ворога, швидко й рішуче перебудувати всю роботу на воєнний лад. Особлива увага приділялася необхідності зміцнення тилу Червоної армії, своєчасного постачання фронту всього необхідного. РНК СРСР і ЦК ВКП(б) зокрема, наполягали при відступі радянських військ на евакуації всього цінного майна, а якщо це неможливо зробити, то знищувати його: “При вимушеному відході частин Червоної армії, переганяти рухомий залізничний склад, не залишати ворогу жодного паровоза, жодного вагона, не лишати противнику жодного кілограма хліба, жодного літра палива. Колгоспники повинні виганяти худобу, хліб здавати державі для зберігання і вивезення в тилові райони. Все цінне майно, в тому числі кольорові метали, хліб і пальне, яке може дістатися ворогові, повинно безумовно знищуватися.”
1941 год: В 2-х кн. / Л.Е. Решин и др. (сост.) – (Россия. ХХ век. Документы) Кн. 2. — М., 1998. — С. 446-448.

А.Гітлер видав наказ про поширення повноважень уповноваженого по чотирирічному плану Г.Герінга на захоплені території Радянського Союзу. “В новоокупованих радянських областях рейхмаршал Г.Герінг визначає… усі заходи, необхідні для найповнішого використання всіх наявних запасів і продуктивної потужності господарства для розширення економіки на користь німецьких військових сил.”
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Збірник документів і матеріалів. - К., 1963. — С. 3-5.

Закінчився найбільший танковий бій початкового періоду війни в районі Луцьк, Броди, Ровно. Радянським військам вдалося ціною величезних зусиль і втрат зменшити темпи наступу 1-ї танкової групи Е.Клейста. У той же час за тиждень боїв втрати радянських військ, озброєних переважно технікою застарілих зразків, співвідносилися з втратами противника як 20:1. З 4200 танків у них залишилося лише 737, з яких далеко не всі були придатні до використання.
Коваль М.В. Україна: 1939-1945. Маловідомі і непрочитані сторінки історії. – К, 1995. – С. 48.

Радянські війська залишили з боями районні центри Голоби, Камінь-Каширський, Любешів, Турійськ, Цумань Волинської області; Дубляни, Комарне, Самбір Дрогобицької області; Броди, Брюховичі, Великі Мости, Винники, Городок, Жовква, Кам’янка-Бузька, Куликів, Пустомити, Сокольники Львівської області; Людвипіль Ровенської області і Жаб’є Станіславської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. — С. 369-442.

Партизанська група ОУН у кількості 70 чоловік зайняла місто Старий Самбір.
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 174-175.

Виконком Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих прийняв постанову про проведення оборонних робіт.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941 - 1945: Документы и материалы. - В 3-х т. - Т.1. — К., 1980. — С. 54.

Командування Південно-Західного фронту направило військам фронту директиву про організацію евакуації населення і матеріальних цінностей.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941 - 1945: Документы и материалы. - В 3-х т. - Т.1. — К., 1980. — С. 252-253.

РНК УРСР ухвалила рішення про евакуацію наукових співробітників і майна Академії наук УРСР, а також у її складі групи видатних письменників та митців. Усього на схід країни було перебазовано 19 академічних інститутів.
Історія Академії Наук України. 1918 – 1993. — К. – 1994. — С. 97

Почалася евакуація устаткування і матеріалів київського заводу “Арсенал”.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. — С. 22.

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

Здійснений партизанський рейд з’єднань С.Ковпака і С.Руднєва з Брянських лісів.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Кримські партизани здійснили 123 бойові операції, зокрема 26 значних нападів на гарнізони і 79 диверсій на залізничних і шосейних дорогах.
Крым в Великой Отечественной войне Советского Союза. 1941–1945 гг. – К., 1963. – С. 138.

У Володимир-Волинському таборі військовополонених – офлаг № 365 “Норд” відбулося повстання військовополонених, яке очолив капітан В.Власов. Вбивши охорону, втекло до 30 чоловік, 16 з них спіймали. Усіх їх, а також ще 300 військовополонених розстріляли.
Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского союза, 1941-1945 гг. – К., 1975. – Т.1. — С.356.

Головна Команда УПА адресувала рейхскомісару України Е.Коху листа, в якому пов’язувала свої дії з німецькою антиукраїнською політикою. Його автори зазначали, що коли Німеччина припинить терор і пограбування України, УПА займе позицію нейтралітету. В разі продовження репресій цей нейтралітет був автоматично скасований. Оскільки адміністрація рейхскомісаріату не відреагувала на це попередження, бульбівці розпочали другий етап протидії окупантам.
Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ–ХХ ст. Історичні нариси. – К., 2002. — С.659.

Постановою ДКО СРСР Український штаб партизанського руху при Військовій раді Південно-Західного напрямку перетворений в Український республіканський штаб партизанського руху.
Україна партизанська. – К., 2001. — С. 37.

Гітлерівці ввірвалися в Севастополь. Захисники міста вели бої на його вулицях.
Советская военная энциклопедия. – М., 1976. — Т.7. — С.283.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.