Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

На середину літа загальна чисельність боївок ОУН(СД) на Волині–Поліссі становила майже 600 осіб. Поводилися вони обережно, добре конспірувалися, намагалися уникати відкритих сутичок з німцями.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 133.

На середину літа в українській допоміжній поліції, якій відводилася важлива роль у боротьбі з рухом Опору в Україні, нараховувалося 150 тис. осіб.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. –С. 156.

Гітлерівські війська прорвали оборону військ Південного фронту на захід від Ростова-на-Дону, охопили місто півкільцем і розвили наступ до переправ через Дон.
История Украинской ССР: В 10 т. – Т. 8. — К., 1984. — С.175.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.

Партизанські загони із з’єднання під командуванням С.Малікова захопили ст. Кремно та підірвали залізничний міст, через що була виведена з ладу на півмісяця залізниця Сарни-Коростень.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.290.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у липні 359 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.323.

З’єднання партизанських загонів під командуванням О.Федорова прибуло до Волинської області з метою активізації боротьби в тилу німецьких загарбників.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.323.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у липні 359 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.323.

З’єднання партизанських загонів під командуванням О.Федорова прибуло до Волинської області з метою активізації боротьби в тилу німецьких загарбників.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.323.

Радянські війська оволоділи районними центрами Львівської обл. містами Заболотці, Сокаль, Мости Великі і зайняли понад 100 інших населених пунктів.
Радянська Україна. – 1944. – 21 липня;Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. – С. 409, 410, 412

Війська 2-го Українського фронту звільнили м. Зволен в Чехословаччині.
Радянська Україна. – 1945. – 16 березня;Освободительная миссия Советских Вооруженных Сил в Европе во Второй мировой войне: Документы и матери

Тривала Верхньосілезька наступальна операція військ лівого крила 1-го Українського фронту (з межі рік Одер і Нейсе). У результаті операції – звільненно південно-західну частину Верхньої Сілезії.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 400.

Львів. При обкомі КП(б)У відбулася нарада з питань ідеологічної роботи. “Серйозною ідеологічною хибою” відмічено те, що в деяких навчальних закладах Львова, зокрема в університеті імені І.Франка, з професорських кафедр проповідувалися “реакційні, антинаукові концепції ідеолога українських буржуазних націоналістів М.Грушевського”. Професор І.Крип’якевич і професор М.Кордуба, – вказувалося на нараді, – в своїх лекціях пропагували погляди, що не мали нічого спільного з марксистською історіографією.
Радянська Україна. – 1946. – 27 липня.

В Управлінні пропаганди і агітації ЦК КП(б)У відбулась нарада редакторів і завідувачів відділів пропаганди редакцій республіканських газет. Відмічено, що ряд редакцій погано виконували вказівки ЦК ВКП(б) про підвищення ролі преси в справі пропаганди марксистсько-ленінської теорії, газети рідко публікували статті з історії партії, політекономії. Редакції газет, особливо “Правда Украины” і “ Радянська Україна”, не залучали до співробітництва в газетах широкого авторського активу з числа кращих лекторів. Критики зазнала також робота газет за слабке висвітлення питань організації марксистсько-ленінського навчання.
Радянська Україна. – 1948. – 27 липня.

ЦК КП(б)У прийняв постанову “Про підсумки роботи вечірніх університетів марксизму-ленінізму за 1947-48 навчальний рік і новий набір”. Зазначено, що в окремих університетах заняття проводилися на низькому ідейно-теоретичному рівні. Мали місце факти, зокрема в Запорізькому та Чернівецькому університетах, спрощенства та відриву від сучасності у викладанні історії ВКП(б) та СРСР. Багато відділів пропаганди й агітації партійних комітетів недостатньо контролювали ідейний зміст лекцій та семінарських занять; деякі міськкоми КП(б)У несерйозно підходили до питання створення та організації роботи вечірніх університетів, насаджували велику кількість філій, що знижувало якість навчання і призводило до порушення фінансової дисципліни. ЦК КП(б)У зобов’язав міськкоми КП(б)У і директорів вечірніх університетів ліквідувати факультети й організувати навчальний процес за єдиною програмою, міськкомам КП(б)У заборонено без дозволу ЦК КП(б)У створювати філії вечірніх університетів. Від парткомів і директорів університетів вимагалося підвищити ідейно-теоретичний рівень викладання усіх дисциплін.
Радянська Україна. – 1948. – 29 липня.

Радою міністрів УРСР і ЦК КП(б)У прийнята постанова “Про заходи до поліпшення організації, підвищення продуктивності і впорядкування оплати праці в колгоспах” (від 19 квітня 1948 р.). Передбачалося, що при новому порядку оплати праці колгоспники, які одержали більш високий урожай, мали отримати відповідно більш високу оплату ніж ті колгоспники, які зібрали менший урожай. Рада міністрів УРСР і ЦК КП(б)У звернули увагу голів виконавчих комітетів, секретарів парткомів, голів колгоспів на необхідність забезпечення правильного планування трудоднів у колгоспах, обліку роботи і витрати трудоднів, а також найсуворішого контролю за економним витрачанням і правильністю нарахування трудоднів.
Радянська Україна. – 1948. – 3 липня.

«Правда Украины» опублікувала статтю У.Сатановської, П.Жовтенка, А.Ященка «О чём вещает львовское радио». Критикується ідейний рівень, актуальність і якість радіопередач, наголошується на недостатньому залученні до виступів перед мікрофоном партійних, радянських, господарських працівників міста й області.
Правда Украины. – 1949. – 25 ноября.