Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

На середину літа в українській допоміжній поліції, якій відводилася важлива роль у боротьбі з рухом Опору в Україні, нараховувалося 150 тис. осіб.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. –С. 156.

На воронезькому напрямку противнику вдалося прорвати оборону радянських військ, заглибитися на 150–170 км, вийти на р. Дон у районі Воронежа і південніше й обійти правий фланг військ Південно-Західного фронту.
История Украинской ССР: В 10 т. – Т. 8. — К., 1984. — С.173.

ЦШПР підписав директиву про закріплення за штабами партизанського руху певних районів тимчасово окупованої радянської території, в межах яких вони повинні були здійснювати керівництво народною боротьбою.
Русский архив: Великая Отечественная. Т. 20(9). – М., 1999. – С. 121–122.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.

Партизанські загони із з’єднання під командуванням С.Малікова захопили ст. Кремно та підірвали залізничний міст, через що була виведена з ладу на півмісяця залізниця Сарни-Коростень.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.290.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у липні 359 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.323.

З’єднання партизанських загонів під командуванням О.Федорова прибуло до Волинської області з метою активізації боротьби в тилу німецьких загарбників.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.323.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у липні 359 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.323.

З’єднання партизанських загонів під командуванням О.Федорова прибуло до Волинської області з метою активізації боротьби в тилу німецьких загарбників.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.323.

Почалася Курська битва, радянські війська вели запеклі оборонні бої з противником, який перейшов у наступ з районів Орла та Бєлгорода.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.316.

Почалася Курська битва, радянські війська вели запеклі оборонні бої з противником, який перейшов у наступ з районів Орла та Бєлгорода.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.316.

Війська 2-го Українського фронту звільнили м. Зволен в Чехословаччині.
Радянська Україна. – 1945. – 16 березня;Освободительная миссия Советских Вооруженных Сил в Европе во Второй мировой войне: Документы и матери

Тривала Верхньосілезька наступальна операція військ лівого крила 1-го Українського фронту (з межі рік Одер і Нейсе). У результаті операції – звільненно південно-західну частину Верхньої Сілезії.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 400.

Київ. Відбулася республіканська нарада обласних прокурорів, на якій обговорено доповіді: “Про стан соціалістичної законності”, “Про посилення судового нагляду по кримінальних справах”.
Радянська Україна. – 1945. – 11 липня.

Львів. При обкомі КП(б)У відбулася нарада з питань ідеологічної роботи. “Серйозною ідеологічною хибою” відмічено те, що в деяких навчальних закладах Львова, зокрема в університеті імені І.Франка, з професорських кафедр проповідувалися “реакційні, антинаукові концепції ідеолога українських буржуазних націоналістів М.Грушевського”. Професор І.Крип’якевич і професор М.Кордуба, – вказувалося на нараді, – в своїх лекціях пропагували погляди, що не мали нічого спільного з марксистською історіографією.
Радянська Україна. – 1946. – 27 липня.

В Управлінні пропаганди і агітації ЦК КП(б)У відбулась нарада редакторів і завідувачів відділів пропаганди редакцій республіканських газет. Відмічено, що ряд редакцій погано виконували вказівки ЦК ВКП(б) про підвищення ролі преси в справі пропаганди марксистсько-ленінської теорії, газети рідко публікували статті з історії партії, політекономії. Редакції газет, особливо “Правда Украины” і “ Радянська Україна”, не залучали до співробітництва в газетах широкого авторського активу з числа кращих лекторів. Критики зазнала також робота газет за слабке висвітлення питань організації марксистсько-ленінського навчання.
Радянська Україна. – 1948. – 27 липня.

ЦК КП(б)У прийняв постанову “Про підсумки роботи вечірніх університетів марксизму-ленінізму за 1947-48 навчальний рік і новий набір”. Зазначено, що в окремих університетах заняття проводилися на низькому ідейно-теоретичному рівні. Мали місце факти, зокрема в Запорізькому та Чернівецькому університетах, спрощенства та відриву від сучасності у викладанні історії ВКП(б) та СРСР. Багато відділів пропаганди й агітації партійних комітетів недостатньо контролювали ідейний зміст лекцій та семінарських занять; деякі міськкоми КП(б)У несерйозно підходили до питання створення та організації роботи вечірніх університетів, насаджували велику кількість філій, що знижувало якість навчання і призводило до порушення фінансової дисципліни. ЦК КП(б)У зобов’язав міськкоми КП(б)У і директорів вечірніх університетів ліквідувати факультети й організувати навчальний процес за єдиною програмою, міськкомам КП(б)У заборонено без дозволу ЦК КП(б)У створювати філії вечірніх університетів. Від парткомів і директорів університетів вимагалося підвищити ідейно-теоретичний рівень викладання усіх дисциплін.
Радянська Україна. – 1948. – 29 липня.