Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у жовтні 630 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.365.

Закінчилася наступальна операція військ 1-го Українського фронту на Букринському плацдармі. Війська 2-го Українського фронту вели запеклі бої в районі Кривого Рога та на схід від Кіровограда.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.362.

Радянські війська визволили районні центри Кринички Дніпропетровської, Михайлівку та Якимівку Запорізької областей.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. - К., 1963. - С.376, 394.

Ставка ВГК перейменувала Воронізький, Степовий, Південно-Західний та Південний фронти відповідно в 1, 2, 3 та 4-й Українські фронти. Командуючі 1-м Укр. фронтом - ген. армії Н.Ватутін, 2-м Укр. фронтом - ген. армії І.Конєв, 3-м Укр. фронтом - ген. армії Р.Малиновський, 4-м Укр. фронтом - ген. армії Ф.Толбухін.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 - 1945. Люди. События. Факты: Справочник / Под ред. О.А.Ржешевского. - 2-е изд., доп. - М., 2000. - С.361-362.

Ставка ВГК перейменувала Воронізький, Степовий, Південно-Західний та Південний фронти відповідно в 1, 2, 3 та 4-й Українські фронти. Командуючі 1-м Укр. фронтом - ген. армії Н.Ватутін, 2-м Укр. фронтом - ген. армії І.Конєв, 3-м Укр. фронтом - ген. армії Р.Малиновський, 4-м Укр. фронтом - ген. армії Ф.Толбухін.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 - 1945. Люди. События. Факты: Справочник / Под ред. О.А.Ржешевского. - 2-е изд., доп. - М., 2000. - С.361-362.

Війська 2-го Українського фронту оволоділи великим промисловим центром Угорщини містом Дебрецен.
Радянська Україна. – 1944. – 21 жовтня;Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941-1945. Справочник. – Москва, 2000. – С. 389.

Війська 3-го Українського фронту спільно з військами Народно-визвольної армії Югославії визволили столицю Югославії місто Белград.
Радянська Україна. – 1944. – 21 жовтня.;История Украинской ССР: Хронологический справочник / В. Ф. Верстюк, Е. Н. Дзюба, В. Ф. Репринцев: Отв. Ред. Ю.

Згідно до постанови Політбюро ЦК КП(б)У, у зв’язку з повним звільненням території УРСР від німецько-фашистських завойовників, був скорочений Український Штаб партизанського руху. З загальної кількості особистого складу Українського Штабу партизанського руху і його підрозділів 919 осіб скоротити 747.
Літопис УПА. Нова серія, том 3. Боротьба проти УПА і націоналістичного підпілля: директивні документи ЦК Компартії України. 1943 – 1959. – Київ

Міністр внутрішніх справ СРСР С.Круглов направив заступнику голови Ради міністрів СРСР Л.Берія доповідну записку про виконання рішення щодо виселення з західних областей України сімей “активних націоналістів і бандитів”, вбитих під час озброєних зіткнень, засуджених і тих, що проживали нелегально. Повідомлялося, що станом на 27 жовтня 1947 із Західної України при плані виселення 25 тис. сімей вивезено 26682 сім’ї (76192 особи), у тому числі: чоловіків – 18866, жінок – 35152, дітей – 22174. Із них направлено на підприємства вугільної промисловості східних районів СРСР 21380 сімей (60814 осіб): комбінату “Кузбасвугілля” – 10273 сім’ї (30251 особу), комбінату “Челябінськвугілля” – 3728 сімей (10495 осіб), комбінату “Молотоввугілля” – 1743 сім’ї (4676 осіб), комбінату “Карагандавугілля” – 3143 сім’ї (8191 особу), комбінату “Східсибвугілля” – 1834 сім’ї (5203 особи), на підприємства вугільної промисловості Красноярського краю – 695 сімей (1698 осіб). В Омську область при плані 5 тис. сімей направлено 5302 сім’ї (15378 осіб).
Літопис нескореної України. Документи, матеріали, спогади. Книга І. – Л., 1993. – С. 292-293.

Президія Верховної Ради УРСР затвердила склад обласних виборчих комісій з виборів до облрад Української РСР.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1948. – № 1-2.

Повстанці ОУН і УПА здійснили 155 нападів на колгоспи з метою знищення сільськогосподарського реманенту, приміщень та іншого майна.
Кентій А. Нарис боротьби ОУН–УПА в Україні (1946 – 1956 рр.). – К., 1999. – С. 55.

Органи Міністерства внутрішніх справ за списками, затвердженими виконавчим комітетом Ізмаїльської облради, виселили 250 сімей “куркулів” у складі 1094 особи, із них чоловіків – 342, жінок – 405 і дітей до 16 років – 347 осіб. Виселені “куркулі” і члени їх сімей направлені у Томську область для потреб паперової промисловості СРСР.
Бугай М.Ф. “За повідомленням НКВС СРСР були переселені...” Про депортацію населення з України у 30 – 40-і роки. – К., 1992. – С. 39-40.

«Правда Украины» опублікувала статтю У.Сатановської, П.Жовтенка, А.Ященка «О чём вещает львовское радио». Критикується ідейний рівень, актуальність і якість радіопередач, наголошується на недостатньому залученні до виступів перед мікрофоном партійних, радянських, господарських працівників міста й області.
Правда Украины. – 1949. – 25 ноября.

Львів. Відбувся пленум обласного комітету КП(б)У. Обговорено питання про добір, розстановку й виховання місцевих кадрів і про стан та заходи щодо поліпшення роботи в системі партійної освіти. Наголошено, що багато пропагандистів, яких райкоми КП(б)У затвердили керівниками гуртків та партійних комітетів, не пройшли ніякої підготовки, що шкодило організації політичного навчання комуністів області.
Радянська Україна. – 1949. – 14 жовтня.

ОУН поширила «Звернення воюючої України до всієї української еміграції». Перед українською еміграцією поставлені вимоги досягнути єдності у власних лавах на «базі визвольної боротьби народу на українських землях»; гідно і відповідально репрезентувати український народ і його визвольну боротьбу перед зовнішнім світом; домогтися створення «єдиного фронту всіх народів, поневолених і загрожених російсько-більшовицьким імперіалізмом».
Кентій А. Нарис боротьби ОУН-УПА в Україні (1946 - 1956). – К., 1999. – С. 64.

Відбулися збори партійного активу Академії наук УРСР. Піддана критиці діяльність Інституту мовознавства імені Потебні, наукові працівники якого не вели боротьби з немарксистським вченням М.Марра про мову. Наголошується на недоліках у роботі Інституту клінічної фізіології імені академіка Богомольця, який не розвивав вчення академіка І.Павлова.
Правда Украины. – 1950. – 6 октября.

Київ. Відбулися збори активу працівників культури за участю міністра культури СРСР М.Михайлова та першого секретаря Київського обкому КПУ Г.Гришка, на яких різко засуджувався культ особи, розкривалися його негативні наслідки для української культури.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С. 390.

Київ. Від імені “Молодіжного союзу непокори Радянській владі” розповсюджувались листівки у вищих учбових закладах міста.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С. 394.

У Донецькій, Станіславській, Львівській областях створено підпільну “Українську загальнонародну організацію”, перейменовану з часом в “Український національний фронт”.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К.,2000. – С.409.

м. Херсон. Виникла нелегальна організація “Вісник свободи України”.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К.,1995. – С.550.