Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Німецькі війська почали наступ на південній ділянці фронту поблизу Києва в районі Білогородка, Юрівка, Мриги в напрямку Юрівка — Гатне — Жуляни, що склало безпосередню загрозу прориву німецьких військ на територію міста. Муковський І.Т.
Лисенко О.Є. Звитяга і жертовність: українці на фронтах Другої світової війни. – К., 1996. — С. 69.

Радянські війська залишили з боями районні центри Городище, Ротмистрівка, Умань Київської області; Добровеличківка, Златопіль, Новомиргород Кіровоградської області; Лиса Гора Миколаївської області; Голованівськ, Грушка Одеської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. — С. 397-414.

Генерал-губернатор Г.Франк на основі декретів А.Гітлера від 17 і 22 липня 1941 р. віддав розпорядження про організацію адміністрації в дистрикті Галичина.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. — С. 23-25.

Офіційно оголошено про створення на території Львівської, Дрогобицької, Станіславської і Тернопільської областей дистрикту “Галичина” (з центром у Львові) і про включення його до складу Генерального губернаторства (Польща).
Українські щоденні вісті. – Львів. – 2 серпня 1941.

У Києві рішенням ЦК КП(б)У створена спецшкола для підготовки кадрів для партизанського руху (аналогічні школи згодом були створені в Харкові, Полтаві, Лисичанську).
Великая Отечественная война, 1941-1945. События. Люди. Документы: Краткий ист. справочник. – М., 1990. — С. 52.

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Зі СРСР в Іран за наказом головнокомандуючого генерала В.Андерса передислоковані останні 44 тис. військовослужбовців польської армії.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 211.

Протягом запеклих оборонних боїв на Дону в районі станиць Клетська і Цимлянська і на Північному Кавказі в радянські війська залишили м. Сальськ.
Правда. – 1942. – № 216. — 4 августа. – С.1.

УШПР видав спеціальний наказ, який зобов’язав керівників партизанських формувань посилити удари по тилам ворога і перш за все по його комунікаціям, щоб утримати просування ворожих ешелонів до лінії фронту.
Русский архив: Великая Отечественная. Т. 20(9). – М., 1999. – С. 128–129.

УШПР видав директиву, в якій визначились обов’язки оперативних груп, зокрема з формування, підготовки і перекидання в тил ворога через лінію фронту партизанських загонів й диверсійних груп; розвідувальної агентури і зв’язківців, а також приймати кур’єрів, зв’язківців з партизанських загонів і отримувати від них потрібні дані, тощо.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны. 1941–1945. Док. и матер. в 3-х т. – К., 1985. – Т. 1. — С. 393–395.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.

Партизанські загони із з’єднання під командуванням С.Малікова захопили ст. Кремно та підірвали залізничний міст, через що була виведена з ладу на півмісяця залізниця Сарни-Коростень.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.290.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у серпні 664 аварії залізничних ешелонів противника, з яких 209 здійснило Чернігівсько-Волинське з’єднання під командуванням О.Федорова.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.334.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у серпні 664 аварії залізничних ешелонів противника, з яких 209 здійснило Чернігівсько-Волинське з’єднання під командуванням О.Федорова.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.334.

Радянські війська оволоділи районним центром і залізничною станцією Дрогобицької області містом Жидачів.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. – С. 385.

За період з 1 травня по 1 серпня УНКВС по Ровенській обл. було проведено 478 операцій, при яких був забитий 4501 повстанець, поранено 41, взято в полон 3801.
Літопис УПА. Нова серія, том 4. Боротьба проти УПА і націоналістичного підпілля: інформаційні документи ЦК КП(б)У, обкомів партії, НКВС – МВС,