Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Київ. Головне управління у справах літератури і видавництв при РМ УРСР виступило з негативною критикою переданого до друку збірника статей “Гоголь і Україна”: збірник “политически неприемлем и нуждается в коренной переработке”.
Чорна книга України: Зб. документів, архів. матеріалів, листів, доп., ст., досліджень, есе/ Упоряд., ред. Ф.Зубанича. – К.: Вид. центр “Просвіта”,

У парторганізаціях республіки відбулося обговорення листа ЦК КПРС “Про посилення політичної роботи партійних організацій і присікання вилазок антирадянських ворожих елементів” від 19 грудня 1956 р.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті ХХ ст.). – К., 2000. – С. 398.

У Донецькій, Станіславській, Львівській областях створено підпільну “Українську загальнонародну організацію”, перейменовану з часом в “Український національний фронт”.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К.,2000. – С.409.

м. Херсон. Виникла нелегальна організація “Вісник свободи України”.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К.,1995. – С.550.

Київ, Одеса, Харків та інші міста. Поширювалися листівки від імені підпільної організації “Демократичний союз соціалістів”.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.554.

Президія Верховної Ради УРСР призначила вибори до обласних, районних, міських, сільських і селищних рад депутатів трудящих десятого скликання на 14 березня 1965 р.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1965. – №2. – С.42.

Указ президії Верховної Ради УРСР “Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР”, яким внесено зміни в межі районів республіки. Замість 250 створено 394 райони в областях УРСР.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1965. – №3. – С.51-109.

Західна Україна. Відбулася друга масова політична «чистка». Виселенню підлягали члени сімей репресованих «антирадянських елементів», у тому числі офіцерів, урядників, поліцейських, фабрикантів, поміщиків, членів політичних партій і громадських організацій і т.д. У ході цієї операції було депортовано майже 10, 5 тис. сімей, або близько 32, 1 тис. осіб (2,3 тис. із різних причин уникнули виселення). Більшість депортованих становили поляки (24 тис. осіб), українці (6,3 тис. осіб) та євреї (1.3 тис. осіб). Сім’ї репресованих виселили на 10 років до Казахської РСР.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Німецька адміністрація м. Белзу рамках проведення антиєврейських акцій — «звільнення міста від єврейської присутності» — зібрала колону євреїв у 1,5 тис. осіб і швидким пішим маршем перегнали їх через кордон у Сокалі на радянську територію. Радянська військова адміністрація спочатку надала примусовим біженцям допомогу, проте через кілька тижнів депортували всіх до єдиного на спецпоселення.
Романів О.,Федущак І. Західноукраїнська трагедія 1941. — Львів-Нью Йорк, 2002.– С.4344.

Західна Україна. У постанові Дрогобичського обкому партії зазначалося, що в області понад три тисячі ворожих елементів пробралося на відповідальні посади у промислові підприємства, кооперативи, торговельні та інші організації. Перед партійними організаціями та відділами НКВС на місцях ставилося завдання вести з ними рішучу боротьбу. На першій обласній партконференції Львівщини наводились дані, що обком КП(б)У, маючи факти про «засміченість» установ і підприємств класово ворожими елементами, розробив заходи щодо проведення їх чистки. За неповними даними, станом на 15 квітня 1940 р. з установ і підприємств Львова і області було звільнено 13 847 осіб, із навчальних закладів 1820. Подібна чистка звільнення з роботи і наступні арешти тривали в усіх західних областях УРСР.
Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ-ХХст. Історичні нариси / Д.В.Архієрейський, О.Г.Бажан, Т.В.Бикова та ін. Відпов. ред. ВА.Смолій. К: На

Херсонська область. Органами КДБ профілактовані активні учасники кримськотатарського національного руху Е.Уметов, брати Воєнні, Е.Аметов, Г.Мустаф’єва.
Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х – початок 1990-х років) очима радянських спецс

Побачило світ четверте число „Українського вісника” під редакцією В.Чорновола.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С. 466.

село Ароматне (Білогірський район, Кримська область). Дружина засудженого за порушення паспортного режиму А.Тахлу-Саріє, мати 11 дітей, звернулася до Генерального секретаря ООН К.Вальдхайма із заявою про спроби владних структур виселити її родину з території Кримської області.
Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х – початок 1990-х років) очима радянських спецс

м. Москва. Центральному комітету КПРС, президії Верховної Ради СРСР направлений запит представників кримськотатарського народу з питань розв’язання порушених ними національних проблем.
Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х – початок 1990-х років) очима радянських спецс

Городоцький район (Львівська область). У Вишнянському технікумі плодоовочівництва органами КДБ викрита націоналістична організація, створена з ініціативи учня першого курсу І.Михайліва.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С. 486.

Міжнародні інформаційні агентства передали повідомлення, що 30 парафіян церкви Єпифанія у Житомирі виступили з протестом проти закриття церкви і звернулись з відкритим листом на ім’я генерального секретаря ЦК КПРС Л.Брежнєва, голови Верховної Ради СРСР М.Підгорного, Московської патріархії.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С. 496.

До січня 1981 р. в Київському відділі віз і реєстрацій (ВВІР) давали не більше 10 дозволів на еміграцію щомісяця, а в лютому–березні цей відділ практично не працював. Постійно розганяли євреїв, які збиралися в традиційних місцях у Києві – біля синагоги і ВВІРу на бульварі Шевченка.
Вісник репресій в Україні. – Нью-Йорк, 1981. – Вип.3. – С.8.

На Волині засудили до смертної кари колишніх членів ОУН або вояків УПА: Миколу Дуфанця, Артема Бубелу та Пилипа Рибачка. Вирок було виконано восени цього ж року.
Вісник репресій в Україні. – Нью-Йорк, 1982. – Вип.4. – С.3.

Житомир. Кардинал Вайводс доручив житомирському ксьондзу Я. Пурвінському здійснювати керівництво римо-католицькими парафіями України та Молдавії, що викликало рішучу протидію Ради в справах релігій при Раді міністрів Української РСР.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С.526.

Відбулися судові процеси над М. Горинем, А. Турченком, В. Мазураком, С. Бутовим, С. Набоков, І. Чернявською, Л. Лохвицькою, М. Мілянвським, М. Малиновським, З. Антонюком, Й. Терелею.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С.526-527.