"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

23 жовтня 1942 (п’ятниця)

Президія Верховної Ради СРСР прийняла Указ про присвоєння звання Героїв Радянського Союзу посмертно п’яти чорноморцям – І. Красносельському, Д. Одінцову, Ю. Паршину, М. Фільченкову, В. Цибулько, які в районі с. Дуванкой (нині – Верхньосадове) відбивали атаки ворога, що намагався через долину вийти до Севастополя. Група знищила до 10 танків.
Крым в период Великой Отечественной войны. 1941–1945. Сб. док. и матер. – Симферополь, 1973. – С.139–142, 445;. Правда. – 1942. – № 297. — 24 октября. – С.1.

23 жовтня 1942 (п’ятниця)

Наказ А.Гітлера про організацію транспорту в рейхскомісаріаті “Україна”.
ЦДАВО України. – Ф. 3206, оп.1, спр.84, арк. 9–10.

23 жовтня 1942 (п’ятниця)

Військова рада Чорноморської групи військ Закавказького фронту прийняла постанову про заходи щодо зміцнення партизанських загонів Криму й активізації їхньої бойової діяльності.
Русский архив: Великая Отечественная. Т. 20(9). – М., 1999. – С. 254–255.

1943

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

14 лютого 1943 (неділя)

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

14 лютого 1943 (неділя)

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

14 лютого 1943 (неділя)

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.

Жовтень 1943

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у жовтні 630 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.365.

Жовтень 1943

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у жовтні 630 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.365.

24 жовтня 1943 (неділя)

Закінчилася наступальна операція військ 1-го Українського фронту на Букринському плацдармі. Війська 2-го Українського фронту вели запеклі бої в районі Кривого Рога та на схід від Кіровограда.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.362.

27 жовтня 1943 (середа)

Радянські війська визволили районні центри Кринички Дніпропетровської, Михайлівку та Якимівку Запорізької областей.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. - К., 1963. - С.376, 394.

22 грудня 1943 (середа)

Внаслідок 40-денних оборонних боїв війська 1-го Українського фронту відступили на київському напрямку на 35-40 км, не даючи противнику прорватися до Києва з південного заходу, відновити оборону на Дніпрі, стабілізували фронт на рубежі на схід від Черняхова, Радомишля, Ставища, Юровки. Завершилася Київська оборонна операція. Завершилася Битва за Дніпро: радянські війська завдали тяжкої поразки основним силам групи армій “Південь” та частині сил групи армій “Центр”, визволили понад 38 тис. населених пунктів, у т.ч. 160 міст. За відзнаку у боях 1438 воїнів удостоєні звання Герою Радянського Союзу, багато частин та з’єднань отримали почесні найменування.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.365.

23 жовтня 1943 (субота)

Війська 4-го Українського фронту, перервав оборону противника на рубежі р.Молочна, визволили м.Мелітополь та перерізали залізницю Запоріжжя - Мелітополь. 6-а німецька армія почала відхід до Дніпра.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 - 1945. Люди. События. Факты: Справочник / Под ред. О.А.Ржешевского. - 2-е изд., доп. - М., 2000. - С.362.

23 жовтня 1943 (субота)

Президія Верховної Ради СРСР прийняла указ про присвоєння звання Герою Радянського Союзу 136 генералам, офіцерському, сержантському та рядовому складу Червоної армії за успішне форсування р. Дніпро на південь від Києва, міцне закріплення плацдарму та проявлені при цьому відвагу та героїзм.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.361.

23 жовтня 1943 (субота)

Війська 4-го Українського фронту, перервав оборону противника на рубежі р.Молочна, визволили м.Мелітополь та перерізали залізницю Запоріжжя - Мелітополь. 6-а німецька армія почала відхід до Дніпра.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 - 1945. Люди. События. Факты: Справочник / Под ред. О.А.Ржешевского. - 2-е изд., доп. - М., 2000. - С.362.

23 жовтня 1943 (субота)

Президія Верховної Ради СРСР прийняла указ про присвоєння звання Герою Радянського Союзу 136 генералам, офіцерському, сержантському та рядовому складу Червоної армії за успішне форсування р. Дніпро на південь від Києва, міцне закріплення плацдарму та проявлені при цьому відвагу та героїзм.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.361.

23 жовтня 1944 (понеділок)

Радянські війська оволоділи окружним центром Закарпатської області Тячів.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. – С. 392.

23 жовтня 1945 (вівторок)

Вночі з філіалу Львівського історичного музею у с. Підгірці викрадено 18 цінних картин, меблі та інші предмети мистецтва. Слідство встановило, що крадіжку зі зломом встановили військовослужбовці одного з підрозділів в/ч № 1365 (зенітно-артилерійського полку).
Білас І. Репресивно-каральна система в Україні 1917–1953. – Кн. 1. – К., 1994. – С. 185.

29 жовтня 1947 (середа)

Міністр внутрішніх справ СРСР С.Круглов направив заступнику голови Ради міністрів СРСР Л.Берія доповідну записку про виконання рішення щодо виселення з західних областей України сімей “активних націоналістів і бандитів”, вбитих під час озброєних зіткнень, засуджених і тих, що проживали нелегально. Повідомлялося, що станом на 27 жовтня 1947 із Західної України при плані виселення 25 тис. сімей вивезено 26682 сім’ї (76192 особи), у тому числі: чоловіків – 18866, жінок – 35152, дітей – 22174. Із них направлено на підприємства вугільної промисловості східних районів СРСР 21380 сімей (60814 осіб): комбінату “Кузбасвугілля” – 10273 сім’ї (30251 особу), комбінату “Челябінськвугілля” – 3728 сімей (10495 осіб), комбінату “Молотоввугілля” – 1743 сім’ї (4676 осіб), комбінату “Карагандавугілля” – 3143 сім’ї (8191 особу), комбінату “Східсибвугілля” – 1834 сім’ї (5203 особи), на підприємства вугільної промисловості Красноярського краю – 695 сімей (1698 осіб). В Омську область при плані 5 тис. сімей направлено 5302 сім’ї (15378 осіб).
Літопис нескореної України. Документи, матеріали, спогади. Книга І. – Л., 1993. – С. 292-293.

Серпень – грудень 1948

Повстанці ОУН і УПА здійснили 155 нападів на колгоспи з метою знищення сільськогосподарського реманенту, приміщень та іншого майна.
Кентій А. Нарис боротьби ОУН–УПА в Україні (1946 – 1956 рр.). – К., 1999. – С. 55.