Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

8 квітня 1944 (субота)

Війська 1-го Українського фронту зайняли райцентри Жаб’є, Печеніжин, Яблунів (Станіславська обл.), Вашківці, Вижниця, Глибока, Путила (Чернівецька обл.). Разом з військами 2-го Українського фронту вони вийшли за територіальні межі СРСР і захопили ряд населених пунктів в Румунії.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні//Зб. документів і матеріалів. – К., 1963. – С. 369-442;Радянська Україна. – 1944. – 9 квітня.

8 квітня 1944 (субота)

Німецькі війська, розширюючи прорив радянського кільця оточення довкола 1-ї танкової армії, зайняли райцентр Білобожниця (Тернопільська обл.).
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні//Зб. документів і матеріалів. – К., 1963. – С. 369-442.

14 березня 1945 (середа)

Війська 2-го Українського фронту звільнили м. Зволен в Чехословаччині.
Радянська Україна. – 1945. – 16 березня;Освободительная миссия Советских Вооруженных Сил в Европе во Второй мировой войне: Документы и матери

15 – 31 березня 1945 (четвер – субота)

Тривала Верхньосілезька наступальна операція військ лівого крила 1-го Українського фронту (з межі рік Одер і Нейсе). У результаті операції – звільненно південно-західну частину Верхньої Сілезії.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 400.

16 березня – 15 квітня 1945 (п’ятниця – неділя)

Проходила Віденська стратегічна наступальна операція військ правого крила 3-го Українського і лівого крила 2-го Українського фронту. У результаті операції – завершенно розгром німецьких військ у західній частині Угорщини і звільнено столицю Угорщини м. Відень.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 401.

1 травня 1945 (вівторок)

Ставка ВГК видала директиву командуючому військами 2-го Українського фронту про наступ на Прагу.
Русский архив: Великая Отечественная. Ставка ВКГ: Документы и материалы 1944–1945. Т. 16 (5–6). – М., 1999. – С. 233;Освободительная миссия Советских Во

23 квітня 1945 (понеділок)

Війська 2-го Українського фронту звільнили в Чехословаччині м. Микулов, вийшли на підступи до м. Брно.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 404.

27 квітня 1945 (п’ятниця)

Війська 2-го Українського фронту звільнили в Чехословаччині мм. Угерскі Броди і Угерскі Остроги.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 404.

8 квітня 1945 (неділя)

Війська 3-го Українського фронту звільнили в Австрії мм. Тулльн, Ной-Ленгбах і вели успішні бої в західній і південній частині Відня.
Радянська Україна. – 1945. – 10 січня;Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 402.

8 квітня 1945 (неділя)

Директива командуючого військами 1-го Українського фронту командуючому 2-ї армії війська Польського про проведення операції з розгрому угруповання ворога в районі Котбуса і південніше Берліна.
Освободительная миссия Советских Вооруженных Сил в Европе во Второй мировой войне: Документы и материалы. – М., 1985. – С. 332.

8 квітня 1945 (неділя)

Війська 2-го Українського фронту продовжуючи наступ зайняли в Чехословаччині понад 60 населених пунктів, у тому числі Правно, Гайдел, Тужіна, Слатіна, та ін. Одночасно війська фронту, форсувавши рр. Морава і Дунай на північний захід і на захід від Братіслави, захопили плацдарм з населеними пунктами Ангерн, Баумгартен, Мархегг, Марктхоф, Енгельхартштеттен, Лоймерсдорф, Пфрама, Екартзау і вели бої по розширенню захопленого плацдарму.
Радянська Україна. – 1945. – 10 квітня.

8 квітня 1945 (неділя)

Директива командуючого військами 3-го Українського фронту командуючому 1-ї Болгарської армії про форсування наступу в напрямку Марібор.
Освободительная миссия Советских Вооруженных Сил в Европе во Второй мировой войне: Документы и материалы. – М., 1985. – С. 145.

8 квітня 1945 (неділя)

Берлін (Німеччина). Газета “Українські вісті” опублікувала відозву Українського національного комітету до українського громадянства і заклик його голови генерала П. Шандрука. В них наголошувалося, що УНК стане виразником прагнень українців до суверенної національної держави, співпрацюючи з іншими національними комітетами (малися на увазі ті комітети, що діяли під егідою власовського КВНР) на рівноправній основі.
Грицак Я. Нарис історії України. – Формування модерної української нації. ХІХ – ХХ століття. – К., 1996. – С. 260.

8 квітня 1945 (неділя)

Директива командуючого військами 3-го Українського фронту командуючому 1-ї Болгарської армії про вихід на рубіж зустрічі з англо-американськими військами.
Освободительная миссия Советских Вооруженных Сил в Европе во Второй мировой войне: Документы и материалы. – М., 1985. – С. 146.

Січень – квітень 1948

На території семи західних областей УРСР радянською владою зафіксовано 505 проявів діяльності ОУН і УПА (січень – 110, лютий – 111, березень – 128, квітень – 156).
Кентій А. Нарис боротьби ОУН–УПА в Україні (1946 – 1956 рр.). – К., 1999. – С. 53.

Квітень 1948

За повідомленням міністра внутрішніх справ Карело-Фінської РСР на територію республіки прибули ешелони з Української РСР, в яких нараховувалося 1852 спецпоселенці-“указники”, в тому числі: чоловіків – 923, жінок – 929. Депортація “указників” з УРСР проводилась на основі постанов Ради міністрів УРСР від 21 лютого 1948 р. і 2 червня 1948 р. Під укази підпали особи, які ухилялися від трудової діяльності і вели „паразитичний” спосіб життя.
Бугай М. “За повідомленням НКВС СРСР були переселені...” Про депортацію населення з України у 30 – 40-і роки. – К., 1992. – С. 39.

25 листопада 1949 (п’ятниця)

«Правда Украины» опублікувала статтю У.Сатановської, П.Жовтенка, А.Ященка «О чём вещает львовское радио». Критикується ідейний рівень, актуальність і якість радіопередач, наголошується на недостатньому залученні до виступів перед мікрофоном партійних, радянських, господарських працівників міста й області.
Правда Украины. – 1949. – 25 ноября.

1 березня – 20 квітня 1949 (вівторок – середа)

Львівська область. Вбито 32 чоловіки колгоспного активу. У відповідь на повстанський терор радянська влада оформила до виселення 179 сімей.
Чорна книга України. Зб. док., архівних матеріалів, листів, доповідей, статей, досліджень, есе. – К., 1998. – С. 402.

15 березня 1953 (неділя)

Москва. Четверта сесія ВР СРСР звільнила М.Шверника від обов’язків голови президії ВР СРСР у зв’язку з переходом на іншу роботу. Сесія обрала головою президії ВР СРСР К.Ворошилова. Сесія призначила головою РМ СРСР Г.Маленкова.
Радянська Україна. – 1953. – 16 березня.

Квітень 1953

Москва. Звільнено осіб, засуджених у “справі лікарів” та у “справі мінгрельської націоналістичної організації”.
Верстюк В. Ф., Дзюба О. М., Репринцев В. Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 514.