Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
http://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/m/tm.pl?td=1
Український календар на сайті calendarium.com.ua
http://www.calendarium.com.ua/ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset
  See publication "Ukraine: Chronicle events of the 20th century"

27 березня 1943 (субота)

Президія Верховної Ради СРСР прийняла постанову “Про медалі “За оборону Ленінграда”, “За оборону Одеси”, За оборону Севастополя” та “За оборону Сталінграда”.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.283.

27 березня 1944 (понеділок)

Війська 1-го Українського фронту здобули м. Кам’янець-Подільський, райцентри Михалпіль, Нова Ушиця, Смотрич, Ярмолинці (Кам’янець-Подільська обл.), Городенка (Станіславська обл.), Великі Дедеркали, Золотий Потік, Монастирська (Тернопільська обл.), Заставна, Садгора (Чернівецька обл.).
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні//Зб. документів і матеріалів. – К., 1963. – С. 369-442.

27 березня 1944 (понеділок)

Війська 3-го Українського фронту зайняли райцентри Первомайськ, Саврань (Одеська обл.).
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні//Зб. документів і матеріалів. – К., 1963. – С. 369-442.

27 березня 1944 (понеділок)

Війська 2-го Білоруського фронту зайняли райцентр Турійськ (Волинська обл.).
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні//Зб. документів і матеріалів. – К., 1963. – С. 369-442.

Березень 1945

Польща. Згідно даних заступника головного уповноваженого уряду УРСР у справах евакуації Т. Кальненка протягом березня польським підпіллям спалено 959 і пограбовано 500 українських господарств, вбито і поранено 925 українців, забрано 500 коней, 520 корів, здійснено 5 замахів на радянських співробітників евакослужб.
Siwidci M. Dzieje konfliktow polsko-ukrainskich. – T. 3. – Warszawa, 1994. – S. 383, 384.

14 березня 1945 (середа)

Війська 2-го Українського фронту звільнили м. Зволен в Чехословаччині.
Радянська Україна. – 1945. – 16 березня;Освободительная миссия Советских Вооруженных Сил в Европе во Второй мировой войне: Документы и матери

15 – 31 березня 1945 (четвер – субота)

Тривала Верхньосілезька наступальна операція військ лівого крила 1-го Українського фронту (з межі рік Одер і Нейсе). У результаті операції – звільненно південно-західну частину Верхньої Сілезії.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 400.

16 березня – 15 квітня 1945 (п’ятниця – неділя)

Проходила Віденська стратегічна наступальна операція військ правого крила 3-го Українського і лівого крила 2-го Українського фронту. У результаті операції – завершенно розгром німецьких військ у західній частині Угорщини і звільнено столицю Угорщини м. Відень.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 401.

27 березня 1945 (вівторок)

Війська лівого крила 2-го Українського фронту при підтримці Дунайської військової флотилії знищили естергомсько-таварошське угрупування ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 401.

27 березня 1945 (вівторок)

Польща. Підрозділи УПА з куреня “Залізняка” здійснили напад на пости міліції у Любачівському і Ярославському повітах, убили 30 співробітників міліції та 43 цивільні особи.
Szcesniak A.B., Szota W.Z. Droga do nikad. – Warszawa, 1973. – S. 281.

27 березня 1945 (вівторок)

“Селянсько-робітничий комітет Лемківщини” (голова М. Собин, заступник – М. Донський, секретар – Д. Перун) звернувся до молоді краю з закликом добровільно вступати до лав Червоної армії.
Шафран П. Депортація колишніх українців. // Депортації українців та поляків: кінець 1939 – початок 50-х років. м Львів, 1998. – С. 81.

27 березня 1945 (вівторок)

Польща. Загін НСЗ (Народове сіли збройне), яким командував “Шарий” (Міхал Паздерський), увійшов до с. Верховин і вбив 194 українці. У відповідь загони УПА вчинили відплатні акції.
Motyka G., Wnuk R. Pany i rezuny. Wspolpraca AK-WIN i UPA 1945 – 1947. – Warszawa, 1997. – S. 139-154.

27 березня 1945 (вівторок)

Війська 1-го Українського фронту, оволоділи на території Сілезії містами Штрелен і Рибнік – великими вузлами шляхів і сильними опорними пунктами оборони німців.
Радянська Україна. – 1945. – 28 березня.

Січень – квітень 1948

На території семи західних областей УРСР радянською владою зафіксовано 505 проявів діяльності ОУН і УПА (січень – 110, лютий – 111, березень – 128, квітень – 156).
Кентій А. Нарис боротьби ОУН–УПА в Україні (1946 – 1956 рр.). – К., 1999. – С. 53.

25 листопада 1949 (п’ятниця)

«Правда Украины» опублікувала статтю У.Сатановської, П.Жовтенка, А.Ященка «О чём вещает львовское радио». Критикується ідейний рівень, актуальність і якість радіопередач, наголошується на недостатньому залученні до виступів перед мікрофоном партійних, радянських, господарських працівників міста й області.
Правда Украины. – 1949. – 25 ноября.

1 березня – 20 квітня 1949 (вівторок – середа)

Львівська область. Вбито 32 чоловіки колгоспного активу. У відповідь на повстанський терор радянська влада оформила до виселення 179 сімей.
Чорна книга України. Зб. док., архівних матеріалів, листів, доповідей, статей, досліджень, есе. – К., 1998. – С. 402.

15 березня 1953 (неділя)

Москва. Четверта сесія ВР СРСР звільнила М.Шверника від обов’язків голови президії ВР СРСР у зв’язку з переходом на іншу роботу. Сесія обрала головою президії ВР СРСР К.Ворошилова. Сесія призначила головою РМ СРСР Г.Маленкова.
Радянська Україна. – 1953. – 16 березня.

15 – 18 лютого 1955 (вівторок – п’ятниця)

Київ. Відбувся пленум ЦК КПУ. Прийнято постанову “Про підсумки січневого пленуму ЦК КПРС і заходи по дальшому збільшенню виробництва продуктів тваринництва в Українській РСР”. За рішенням пленуму вже в 1955 році планувалося сіяти понад 5,2 млн. га кукурудзи, зокрема 4,3 млн. га на зерно. Для порівняння – у 1953 році посіви цієї культури займали в Україні близько 2,2 млн. га, в тому числі 1,8 млн. га на зерно.
Радянська Україна. – 1955. – 22 лютого;Баран В.К. Україна після Сталіна. Нарис історії 1953 – 1985. – Львів, 1992. – С. 27.

Березень – квітень 1956

Узбекистан. В місцях компактного проживання кримських татар створені перші ініціативні групи для проведення петеційної кампанії за повернення на історичну батьківщину.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С. 390.

15 березня 1956 (четвер)

Київ. Відбулися збори активу працівників культури за участю міністра культури СРСР М.Михайлова та першого секретаря Київського обкому КПУ Г.Гришка, на яких різко засуджувався культ особи, розкривалися його негативні наслідки для української культури.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С. 390.