Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Ленінград, м. У складі етнографічного сектору Державної академії історії матеріальної культури створено комісію для складання релігійно-побутової карти СРСР (голова – Маторин).
Этнография. – 1930. —№ 4. —С.81,84;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева. –

СРСР. Протягом року зібрано 71, 7 млн. тонн зерна; державні хлібозаготівлі склали 22,4% врожаю (16, 6 млн. тонн); експортовано0,17 млн. тонн зерна.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

УСРР. Протягом року дефіцит інженерно-технічних кадрів будь-якої кваліфікації в Україні становив майже 9 тис. осіб; некомплект педагогів на 1928/1929 навчальний рік складав 2400 осіб.
Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914-1939). – К., 2004. —С.111-112.

Великі Сорочинці, с. на Полтавщині. Відкрито Літературно-меморіальний музей М.Гоголя.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Київ, м. Засновано державний заповідник “Кирилівська церква”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Пішла з життя Жарка (справжнє прізвище Жарченко, нар. 1857) Надія Василівна – український театральний діяч, сестра Я.В. Жаркого; творчу діяльність почала 1880 у Полтавському аматорському театрі; працювала в трупах Г.Ашкаренка (1881), М.Кропивницького (1882-89), з 1883 – у трупі М.Старицького; серед найбільш відомих ролей акторки: Галя („Назар Стодоля” Т.Шевченка), Наталка, Терпилика („Наталка-Полтавка” І.Котляревського), Маруся („Дай серцю волю – заведе в неволю” М.Кропивницького) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.238.

Пішов з життя Бальдвін-Рамульт Людвік (народився 1858) – український архітектор; закінчив архітектурне відділення Львівського політехнічного інституту; автор проектів ряду будівель Львова – головного поштампу (1890), тютюнової фабрики (1925), серії житлових будинків.
Мистецтво України: Біографічний довідник /Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.39.

Харків, м. Створено Українське мистецьке об’єднання; до організації увійшли І.Їжакевич, М.Козик, В.Коровчинський, Ф.Кричевський, Г.Світлицький, К.Трохименко та ін.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Умань, м. Створено державний заповідник “Софіївка”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Артемівськ, м. Місто відвідав угорський революціонер Бела Кун. Зарубіжний гість зустрічався з представниками Компартії, громадських організацій та учасниками окружного з’їзду МОДР.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 15 січня.

Харків, м. ЦКНМ при ВУЦВК підбито попередні підсумки перевиборів у німецьких сільрадах УСРР.
Німці в Україні. Збірник документів державних архівів України. – К., 1994. —С.130-136.

Москва, м. Відбулася перша Всесоюзна конференція істориків- марксистів. Учасники v 123 делегати з ухвальним, 272 з дорадчим голосом, близько 400 гостей заслухали 46 доповідей, у тому числі зокрема М.Рубача "Про роботу Центраархіва УРСР". На конференції працювали 5 секцій: історії народів СРСР; історії ВКП(б); історії Заходу; соціологічна секція; методологічна секція.
Літопис революції. Журнал Істпарту ЦК КП()У. 1929 № 2 (35). – С.І–ІІ.

Москва, м. Відбулася нарада ЦК ВКП(б). Учасники обговорили питання про розвиток української культури в Москві. Ухвалено вжити заходів для поліпшення національно-культурного обслуговування українців, зокрема створити в Москві Український театр.
"Українізація" 1920 – 30-х років: передумови, здобутки, уроки. Колективна монографія / За ред. В.А.Смолія. – К., 2003. —С.265–266.

Москва, м. 9-16 лютого проходив Тиждень української культури, організований за ініціативою Всесоюзного об’єднання асоціацій пролетарських письменників (ВОАПП). У заходах взяли участь українські письменники і поети П.Г.Тичина, В.М.Сосюра, М.П.Бажан, П.М.Усенко, І.К.Микитенко, Б.Д.Антоненко-Давидович, Л.Курбас, О.Довженко, М.Хвильовий, О.Вишня, Ю.Яновський, Н.Забіла та ін.
Література та мистецтво. – 1929. — 9 лютого;Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 – червень 1941. Збірник документів і матеріалів. – К., 198

Харків, м. НКО УСРР відрядив до Москви та Ленінграду директора Маріупольського краєзнавчого музею Коваленка з метою відбору у запасниках російських музеїв експонатів для формування відділу ім. Куїнджі (Куїнджі – за походженням грек, народився і розпочав мистецьку кар’єру у Маріуполі). Готовність допомогти маріупольцям виявили Товариство ім.Куїнджі у Ленінграді та художній відділ Російського музею.
Література та мистецтво. – 1929. — 9 лютого.

Харків, м. Секретаріат ЦК КП(б)У розглянув питання „Про запрошення лікарів з Галичини для роботи на Україні”, визнавши таке запрошення „за недоцільне”.
Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914-1939). – К., 2004. —С.114.

Полтава, м. Пішов з життя Брукман М.Б.– український і російський живописець-портретист, Герой праці (1926). Пройшов навчання в Одеському художньому училищі, Петербурзькій академії мистецтв (1915-1917). З 1905 р. мешкав у Полтаві. Автор творів: портрети І.Ризенка (1926), художників С.Розенбаума та Ю Михайлова (1928), Ф.Литвиненка (1929); плакати („Григорій Сковорода”, 1919) та ін. Народився 6 (18) березня 1884 р. у Бешенковичі, с., нині смт Вітебської обл.
Мистецтво України: Біографічний довідник. – К., 1997. —С.87.

Москва, м. Представниками Союзу РСР, Естонії, Латвії, Польщі і Румунії підписано протокол про введення у дію Паризького договору від 27 серпня 1928 р.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. —№ 13. —Ст.110.

Повідомлялося, що лише 132 із 299 МТС УСРР цілковито виконали зобов’язання з хлібоздачі. 15 МТС виконали його менш, ніж на 75 %: Чистяківська, Костянтинівська, Врадіївська, Дмитрівська, Компаніївська, Андріянівська, Трепівська, Мацівська, Новоодеська, Любашівська, Кривоозерська, Оратівська, Каховська, Барвінківська та деякі інші
«Вісті» ВУЦВК. – Харків, 1932. – 9 лютого.

Спецповідомлення ДПУ УСРР про те, що на заводі «Красная звезда» в Зінов’євську від недоїдання та виснаження (опухання і безбілковий набряк) захворіло 237 робітників
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 670.