Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Київ. Ухвалення Всеукраїнською радою мистецтв постанови про націоналізацію київських театрів, на основі якої біло створено Перший театр УСРР ім. Т.Шевченка (головний режисер О.Загаров), Другий театр ім. В.І.Леніна (головний режисер К.Марджанішвілі), Перший молодий театр Київської ради робітничих депутатів (головний режисер Л.Курбас), Опера Української радянської республіки ім. К.Лібкнехта (режисери Я.Гречнєв, А.Улуханов).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 326

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

Станіславів. Третя сесія Української національної ради ЗОУНР.
Довідник з історії України. — С. 929.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Одеса, Севастополь. Виступи матросів французької ескадри.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 370–371.

Київ. Розкол УСДРП (незалежних). Більша частина партії проголосила повстання проти радянської влади. Менша частина, декларуючи необхідність єдиного фронту революції і спільної боротьби проти контрреволюції, залишилася на легальному становищі, співпрацювала з КП(б)У, хоч і розходилася з більшовиками у національному питанні.
Боротьба. — 1919. — 3 травня.

Париж. Рішеннями мирної конференції етнічні землі Закарпаття з населенням 450 тис. осіб були поділені на три частини: Підкарпатську Русь (325 тис.) окупували чеські війська, Пряшівщину (100 тис.) — словаки, Мармороський Сигіт (25 тис.) — румуни. Ці рішення були узаконені постфактум Сен-Жерменським від 10 вересня 1919 р. і Тріанонським від 4 червня 1920 р. мирними договорами.
Довідник з історії України. — С. 255, 289, 577, 738, 878; Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 508-510.

Єлісаветград. З’їзд представників анархістської конфедерації “Набат”, яка складалася з двох десятків анархістських організацій.
Верстюк В. Махновщина. — С. 125–126.

Київ. Пленум ЦК КП(б)У розглянув питання про політичне становище, ухвалив резолюцію “Куркульська контрреволюція і завдання партії”, у якій повстансько–селянський рух кваліфікувався як куркульська контрреволюція. Висувалося завдання її “нещадного придушення”, зміцнення союзу пролетаріату та біднішого селянства шляхом утворення комбідів.
Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях. — Т. 1. — С. 54.

Рішенням Херсонського губернського виконавчого комітету із Херсонської губернії була виділена Одеська губернія, до складу якої увійшли Ананьївський, Вознесенський, Одеський і Тираспольський повіти.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 705.

Київ. Урочисте засідання ВУЦВК та виконкому Київської ради на честь делегації ІІІ Комуністичного Інтернаціоналу, яка перебувала у Києві.
Боротьба. — 1919. — 9 квітня.

Париж. Українська делегація повідомила Паризьку мирну конференцію про відмову поляків припинити воєнні дії і вести мирні переговори.
Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 466.

Київ. Перша сесія революційного трибуналу УСРР під головуванням наркома юстиції О.Хмельницького. Було розглянуто справу ряду осіб (тюремні надзирателі та ін.), які у 1918 р. за гетьманату мали причетність до виконання смертного вироку вбивці генерала Ейхгорна лівому есеру Б.Донському. Шестеро звинувачених були засуджені до смертної кари, решта — до ув’язнення.
Боротьба. — 1919. — 9 квітня.

Крим. Реорганізація Російської армії генерала П. Врангеля. Реформовані частини і з’єднання було зведено в чотири корпуса: 1-й Добровольчий (генерал Кутепов), 2-й Кримський (генерал Слащов), Донський козачий (генерал Сидорин) та Кубанський козачий (генерал Писарев).
Липатов Н. 1920 год на Черном море. Военно-морские силы в разгроме Врангеля. – М., 1958. – С. 48.

с. Привороття, Кам’янецького повіту, Подільської губернії. Надісланий Головною управою українського Червоного Хреста лікарський загін для боротьби з епідемією тифа відкрив госпіталь на 75 ліжок та амбулаторію.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 20 травня..

Умань, Уманського повіту, Київської губернії. Помер Ф. Сушицький (1881 – 1920), голова департаменту вищої і середньої школи в міністерстві освіти Центральної Ради, брав участь у заснуванні українського педагогічного університету та Кам’янець-Подільського державного університету
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 17 квітня.

І з’їзд КСРМУ Катеринославської губернії за участю 36 делегатів, які представляли біля 700 членів союзу. Ухвалено резолюції про роботу серед дівчат, ставлення до інших юнацьких організацій, про фізичне виховання, агітаційно-просвітницьку роботу. З’їзд оформив створення Катеринославської губернської комсомольської організації.
Образование и деятельность комсомола Украины в годы гражданской войны. – К., 1959. – С. 324 – 329.