Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

1929 1929

Харків, м. Створено Українське мистецьке об’єднання; до організації увійшли І.Їжакевич, М.Козик, В.Коровчинський, Ф.Кричевський, Г.Світлицький, К.Трохименко та ін.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

1929 1929

Умань, м. Створено державний заповідник “Софіївка”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

14 січня 1929 (понеділок)

Артемівськ, м. Місто відвідав угорський революціонер Бела Кун. Зарубіжний гість зустрічався з представниками Компартії, громадських організацій та учасниками окружного з’їзду МОДР.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 15 січня.

15 березня 1929 (п’ятниця)

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову “Про порядок кредитування середянських господарств при збуті сільськогосподарських машин і знарядь”.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — № 20. —Ст.178.

Квітень 1929

Москва, м. У квітні – травні затверджено перший п’ятирічний план розвитку народного господарства.
Конквест Р. Жнива скорботи. Радянська колективізація і голодомор. – К., 1993. —С.112.

вітень 1929

Москва, м. У відділі місцевих істпартів Інститута В.І.Леніна відбулася нарада з завідувачами Ленінгаградським, Українським та Білоруським істпартами. Учасники виробили проект положення про організацію науково-дослідних інститутів по історії партії (замість істпартів).
Пролетарская ревоюция. – 1929. —№ 7. —С.208;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. —М., 1971. —С.129-130.

вітень 1929

Москва, м. В Комуністичній академії відбулася ІІ Всесоюзна конференція марксо-ленінських науково-дослідних установ. Учасники підбили підсумки роботи науково-дослідних установ країни, обговорили питання, пов’язані з перспективами розвитку суспільних наук, заслухали доповіді: про роботу Інституту В.І.Леніна, Комуністичної академії, Ленінградського науково-дослідного інституту марксизму-ленінізму, Українського інституту марксизму-ленінізму і кафедр марксизма-ленінізма при Українській академії наук та ін.
Вестник Комакадемии. – 1929. —Кн.32. —С.198-250;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. —М., 1971. —С.130.

вітень 1929

УСРР. У квітні-травні в республіці перебував І.Крип’якевич. Львівський науковець, зокрема, відвідав у Харкові Географічний інститут, де залишив велику карту держави Б.Хмельницького.
Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914–1939). – К., 2004. —С.244.

6 квітня 1929 (субота)

Бердянськ, м. Маріупольської окр. Відбулися масові заворушення населення у зв’язку з перебоями постачання продовольством.
ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2987. —Арк.41.

6 квітня 1929 (субота)

Харків, м. У будинку літератури ім. Блакитного відбувся диспут на тему “Яким має бути пам’ятник Великому Кобзареві”. Виступали А.Річицький, професор М.Бурачек, Биховський, М.Філянський. Учасники диспуту дійшли висновку: “Поєднати ідею Шевченка з нашою епохою – ось основна вимога до скульпторів, архітекторів та інженерів, що будуватимуть пам’ятник.
Література та мистецтво. – 1929. — 23 березня, 6 квітня.

6 квітня 1929 (субота)

Київ, м. 6-8 квітня у місті перебував К.Студинський; 8 квітня голова НТШ брав участь у засіданні Ради ВУАН.
Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914-1939). – К., 2004. —С.240.

6 квітня 1929 (субота)

Краматорськ, м. Артемівської окр. На металургійному заводі прорвало доменну піч № 1: внаслідок аварії недодано 2 тис. тонн чавуну.
ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2987. —Арк.30.

6 квітня 1929 (субота)

Артемівська окр. Внаслідок повені вийшли з берегів річки Торець, Бахмутка, Донець: у Краматорську затоплено подвір’я металургійного заводу ім. Ф.Дзержинського, керамічний, фенольний заводи, у Слав’янському затоплено п’ять цехів содового заводу „Червоний хімік”; у Лисичанському районі знесено міст через річку Донець, у Костянтинівському – затоплено керамічний завод ім. Жовтневої революції; постраждало чимало житлових будинків; населення районів мобілізоване на рятувальні роботи.
ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2987. —Арк.33, 35.

6 квітня 1929 (субота)

Харків, м. РНК УСРР заслухав звіт урядової комісії щодо причин аварії на шахті “Марія”, головною з яких названо порушення техніки безпеки. Затверджене рішення доручити Донвугіллю та Південсталі провести під час травневих свят 1-6 травня генеральну перевірку обладнання на шахтах на предмет з’ясування стану техніки безпеки та вжити відповідних заходів для усунення існуючих недоліків.
ЦДАГО України. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2993. —Арк.11.

Квітень, 6 1932 (середа)

Одесько-Миколаївський зернорадгосп. Робітників годують винятково кукурудзяним крупником, інших круп робкоопом не заготовлено
«Вісті» ВУЦВК. – Харків, 1932. – 8 квітня.

Квітень, 6 1933 (четвер)

Газета «Вісті» ВУЦВК опублікувала інформацію про перебіг сівби ранніх зернових по трестах Наркомрадгоспу. Засіяно Дніпропетровським радгоспом системи «Зернотрест» – 14,05 %, Одеським – 17,9 %, Донецьким – 5,95 % планових площ, а загалом за системою Наркомрадгоспу УСРР засіяно 13,65 %
«Вісті» ВУЦВК. – Харків, 1933. – 6 квітня.

1939

Київ. На сцені театру КОВО поставлено п’єсу М.Гусса і К.Фінна “Ключі Берліна”, присвячену “відтворенню однієї з славних сторінок бойового минулого – здобуття Берліна російськими військами у 1760 р.”
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 1 лютого.

1939

Київ. 25-28 лютого в Інституті археології АН УРСР відбулася наукова конференція археологів-дослідників пам’ятників скифо-сарматських племен і грецьких поселень на території СРСР. У роботі конференції взяли також участь археологи Москви і Ленінграда.
Вестник древней истории. – 1940. — № 1. — С.200-207;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.215.

1939

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.

1939

Київ. Політбюро ЦК КП(б) У затвердило чергові, подані Головлітом УРСР, списки № 48 (51 найменування), 53 (54 найменування) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг і збірників, в яких вихваляються та згадуються прізвища ворогів народу, а також книг, які написані ворогами народу”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, видання: В.Німчинок „Граматика української мови” (Х.-К., 1934) – „майже на кожній сторінці зразки „творів” ворогів народу – буржуазних націоналістів Елана, Коцюби, Кириленка, Кулика, Микитенко Семенко, Терещенко”; О.Петренко „Українська мова (граматика і правопис). Підручник для шкіл малописьменних. Видання 4.” (К., 1936) – „згадування прізвищ ворогів народу, буржуазних націоналістів Микитенко, Кириленко” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.378-389.