Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Повстанські загони отамана Д.Соколовського з'являлися на околицях Житомира та вздовж залізниці Бердичів-Козятин.
Боротьба. — 1919. — 12 липня.

Поїздка голови ВУЦВК Г.Петровського по місцевостях України, де нещодавно була встановлена радянська влада. Він виїхав з Києва 22 червня і відвідав Вінницю, Жмеринку, Козятин, Вапнярку. 2 липня був у Бірзулі, 4 липня — у Голті, 8 липня — у Єлісаветграді.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 23 июня; 1, 10 июля.

У Катеринодарі головнокомандуючий Збройними силами півдня Росії А.Денікін видав т. зв. “Московську директиву”, за якою білі армії розпочинали загальний наступ на Москву. Добровольчій армії генерала В.Май–Маєвського належало вийти на лінію річок Дніпра і Десни, захопити Київ та забезпечити напрямок Курськ—Орел—Тула. Третій корпус генерала М.Шіллінга мав взяти під контроль південь України.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 15.

Білими було відкрите залізничне сполучення по лінії Харків—Севастополь. Російський державний військовий архів (далі —
РДВА). Ф. 39540. — Оп. 1. — Спр. 26. – Арк. 31.

Київ. Повідомлення про створення театральною секцією Київської губнаросвіти чотирьох мандрівних театральних колективів, які виїхали на фронт.
Боротьба. — 1919. — 3 липня.

В Україні проводився тиждень допомоги хворому і пораненому червоноармійцю.
Вісти ВУЦВК Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. – 1920. – 23 червня.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Бахмутському, Ізюмському, Костянтиноградському, Новомосковському та Павлоградському повітами, протягом якого їхня численність зросла до 10 тис. бійців.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Звернення командування 1-ої Кінної армії “До працюючого люду Галичини” з закликом підняти збройне повстання проти польських панів та петлюрівців.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 364 – 366.

Одеса. Тиждень добровільної явки дезертирів з Червоної армії, під час якої зареєструвалось 10500 дезертирів.
Більшовик (Одеса). – 1920. – 4 вересня.

Прага (Чехо-Словаччина). Переговори представників Українських січових стрільців, Січових стрільців та інших військових формацій. Проведення з’їзду представників українських військових організацій за кордоном та заснування нового політичного об’єднання ліворадикального спрямування – Української військової організації (УВО) під проводом Є. Коновальця Її мета – боротьба за самостійність України. Вчинила ряд саботажних і терористичних актів у Східній Галичині. Контактувала з екзильним урядом ЗУНР.
Кентій А. Українська військова організація (УВО) в 1920 – 1928 рр. – К., 1998. – С. 14.

Кам’янець-Подільський. З ініціативи місцевої громадськості відкрито українську народну консерваторію.
Слово. – 1920. – 24 жовтня.

Кам’янець-Подільський. Нарада діячів земських та міських самоврядувань за ініціативи губерніальної народної управи за участю міністра внутрішніх справ УНР О. Саліковського та товариша міністра фінансів УНР П. Видибіди.
Україна. – 1920. – 4 липня, 7 липня.

Кам’янець-Подільський. РНМ УНР ухвалила призначення професора В. Біднова та приват-доцента Є. Сіцінського членами Ради міністра ісповідань.
ЦДАВО України. – Ф. 1092. – Оп. 2. – Спр. 367. – Арк. 51.

Львів. Конференція УСДП, на якій ухвалено резолюцію в справі поточного моменту: партія виступала за створення незалежної, об’єднаної, суверенної соціалістичної республіки; відкидались “політичні кроки українського дрібноміщанства, що суперечать ідеї суверенності українського народу, а також всі умови уряду С. Петлюри”.
Вперед (Львів). – 1920. – 6 липня, 7 липня, 9 липня, 10 липня.

Львів. Товариство українських робітників “Воля” влаштувало святковий вечір пам’яті у 4-річницю смерті І. Франка.
Вперед (Львів). – 1920. – 6 липня.

Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
Знамя советов, Чернигов, 1921, 14 января.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.