Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Москва. УІІІ Всеросійська конференція РКП(б) обговорила питання про політичне становище в Україні, ухвалила резолюцію "Про радянську владу на Україні", в основу якої було покладено резолюцію ЦК РКП(б), написану В.Леніним. Її головний зміст спрямовувався на подолання помилок і перегинів радянської влади у національній, земельній і продовольчій політиці, які саме й призвели до її падіння в Україні у 1919.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919-1920). — К., 1957. С.3-5; Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 112.

Листопадова катастрофа. Поразка армії УНР у боях з денікінцями, однією з причин якої стало припинення бойових дій УГА. Ліквідація Українського фронту. Знекровлена попередніми боями та пошестю тифу (залишилось 8–10 тис. вояків) українська армія виявилася затиснутою у “трикутнику смерті” в районі Старокостянтинова на Волині. На півдні та сході України діяла Добровольча армія, на заході — польська армія, на півночі — Червона армія. Під тиском переважаючих сил ворога армія УНР змушена була відійти на північ, на 15 листопада під її контролем залишилася невелика територія у районі м.Любар Волинської губ.
Політична історія України ХХ ст. — Т. 2. — С. 403.

Під проводом начальника штабу Г.Ціріца почалася реорганізація УГА. В корпусах і бригадах з'явилися денікінські офіцери. Штабом намагався керувати полковник Добровольчої армії Саборський. Командувач військ Новоросійської області Добрармії генерал-лейтенант М.Шіллінг наказав зосередити корпус полковника А.Шаманека в районі Козятин-Бердичів проти більшовицьких військ. Корпус відмовився виконати наказ.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 272.

Житомир. Перетворення Волинського губернського повстанського комітету за участю отаманів української армії О.Волоха, О.Данченка та Ю.Божка на Волинську краєву революційну раду, яку очолив місцевий боротьбист Коваль. Волинська революційна
Рада виступала за порозуміння з більшовицьким режимом та встановлення влади рад. На неї спиралися отамани, коли 1 грудня 1919 р. зробили спроб

Проскурів. Захоплення міста білогвардійцями. Є протирічиві відомості щодо трофеїв, захоплених останніми у місті. Так, прем'єр-міністр І.Мазепа стверджував, що "ні один вагон з державними цінностями... не був розбитий, ні одна гривня з державної скарбниці не була втрачена". У документах Російського державного (РДВА) зафіксовані факти грабунку місцевими жителями вагонів з цінними паперами, грошима, дорогоцінностями та продовольством. 37 вагонів з найбільш цінним майном (ротаційні машини, бланки для друку українських грошей, не повністю готові банкноти тощо) були відправлені до Одеської контори Державного банку. військового архіву (
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С.315-316; РДВА. Ф. 40144. — Оп. 1. — Спр. 3. — Арк. 2 зв.

Харків. V Всеукраїнська конференція КП(б)У за участю 378 делегатів з вирішальним голосом і 129 з дорадчим від 75 тис. членів партії. Конференція розглянула такі питання: політична і організаційна доповіді ЦК КП(б)У; про чергові завдання партії; господарські завдання партії; земельне питання на Україні; продовольче питання; боротьба з бандитизмом; робота серед молоді; організаційне питання; вибори керівних органів КП(б)У. Ухвалено відповідні резолюції та обрано ЦК КП(б)У в складі 17 членів і 3 кандидатів (К.Є. Ворошилов, В.П. Затонський, А.В. Іванов, Ф.Я. Кон, Д.З. Мануїльський, В.М. Молотов, Г.І. Петровський, М.В. Фрунзе, В.Я. Чубар та інші).Черговим завданням господарського будівництва конференція визнала перехід основних галузей виробництва у безпосереднє розпорядження держави. Перехід цей повинен був супроводжуватися “ дальшим поглибленням роботи по вилученню знарядь і засобів виробництва з приватнокапіталістичних рук”; йшлося про усунення конкуренції, широкі трудові мобілізації і переведення військових частин, що звільняються, на трудовий фронт. Конференція постановила про злиття політичного відділу управління мілітаризованої кам’яновугільної промисловості Донбасу і союзу Гірнопраці для зміцнення профспілки останнього і передачі їй задач відділу, окрім партійних. Було поставлено перед членами партії наступні завдання: розгром “куркульсько-націоналістичного бандитизму”; залучення незаможників до боротьби з бандами; проведення екпропріації і роззброєння куркулів.
Комуніст (Харків). – 1920. – 18 листопада, 20 листопада, 21 листопада, 23 листопада, 25 листопада; Комуністична партія України в резолюціях і рішенн

Чернігів, Чернігівської губернії. І губернський з’їзд завідуючих повітздравами і завідуючих санітарно-епідемологічними підвідділами.
Черниговщина в годы гражданской войны. 1919 – 1920. – К., 1975. – С. 405 – 406.

Волочиськ, Старокостянтинівського повіту, Волинської губернії. Вступ до міста частин Червоної армії.
Гражданская война на Украине 1918 – 1920. Сборник документов и материалов в трех томах, четырех книгах. – К., 1967. – Т. 3. – С. 776.

ст. Богданівка. Засідання РНМ УНР, на якому заслухано доклад заступника голови РНМ О. Саліковського про нараду в штабі командуючого Дієвою армією, про умови переходу військ на територію Польщі та забезпечення урядовців харчами і польською валютою.
ЦДАВО України. – Ф. 1065. – Оп. 2. – Спр. 9. – Арк. 69 – 69 зв.

Харків. РНК УСРР зобов’язала працівників медичних закладів та в’язниць повідомляти органи міліції про осіб, поранених холодною або вогнепальною зброєю, яким було надано медичну допомогу. Такий же обов’язок покладався на осіб, у яких мешкали або до яких прибували такі поранені.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Бухарест, Румунія. Румунська служба безпеки заарештувала групу більшовиків, які планували підірвати Північний залізничний вокзал столиці.
Купчик О.Р. Закордонний відділ ЦК КП(б)У – спецслужба українських більшовиків // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Історія – К.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про видавничу діяльність Всеукраїнського державного видавництва (Всеукрвидаву)”. Всеукрвидав мав проводити виробничу діяльність виключно в межах єдиного видавничого плану, затвердженого РНК УСРР. Задля його здійснення до розпорядження Всеукрвидаву передавалося 7 друкарень: три – у Києві та по одній – у Харкові, Катеринославі, Одесі, Полтаві.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про порядок розподілу творів друку”. В порядку виконання єдиного державного плану встановлено монополію Всеукрвидаву на розподіл та поширення друкованої продукції, виданої як державними (Всеукрвидавом та Держвидавом РСФРР), так і приватними видавництвами. Головним чином ним мали розподілятися книжкові запаси, сформовані шляхом націоналізації особистих бібліотек. Крім того, Всеукрвидаву передавалися книжки, що зберігалися на складах радянських установ, що не мали відомого характеру. Всеукрвидаву також надавалося право на переважну закупівлю за гуртовими цінами видань, в яких мали потребу державні установи, і які випускалися громадськими та приватними установами, а також тих, що зберігалися в кооперативних та приватних коморах. Приватним особам та кооперативним установам надавалося право створення підприємств для продажу творів друку за дозволом Всеукрвидаву та його місцевих органів та за умовою реєстрації цих підприємств у місцевих відділах управління виконкомів рад. Діяльність приватних та кооперативних книжкових магазинів підлягала контролю Всеукрвидаву.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Спільне засідання УАН обрало на посади голови-президента академіка М. Василенка, на товариша президента – В. Липського, на неодмінного секретаря – А. Кримського та на заступника товариша президента – С. Єфремова.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 476.

Комнезами Полтавського повіту відправили голодуючим РСФРР 60 вагонів продовольства.
Селянська Правда, Харків, 1921, 27 листопада.

Комнезами Роменського повіту Полтавської губернії відправили голодуючим Саратовської губернії 43 вагони продуктів.
Известия, Одесса, 1921, 19 ноября.

Комнезами Чернігівської губернії передали голодуючим Поволжя 70 вагонів продовольства.
Промышленность и рабочий класс Украинской ССР в период восстановления народного хозяйства, 1921-1925. – С. 557.

Одеса. Створено шкіряний трест, що об’єднував шкіряні та взуттєві фабрики губернії.
Промышленность и рабочий класс Украинской ССР в период восстановления народного хозяйства, 1921-1925. – С. 557.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про продподаток. Усім губкомам вказано на необхідність пожвавлення продовольчої кампанії на місцях, для чого запропоновано розглянути на партконференціях питання про гостре продовольче становище. Ухвалено мобілізувати для активізації продовольчої роботи в Подільській, Волинській та Чернігівській губерніях д
Вісті осіб, замінивши ними продпрацівників, “що стомилися”. Вирішено призначити 4-х керівних працівників для керівництва партійною та рад

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У вирішило порушити перед ЦК РКП(б) питання про необхідність своєчасного відправлення Москвою товарів та грошових знаків для України.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 16, арк. 98