Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Харків. ІХ Всеукраїнський з’їзд рад прийняв постанову “По звіту уряду УСРР”. Зауважено на досягненнях та визначено основні завдання діяльності уряду УСРР: у галузі національної політики (поглиблення українізації, задоволення запитів національних меншин, залучення всіх національностей до радянського будівництва); державного будівництва (покращання роботи радянського апарату шляхом зміцнення революційної законності); фінансів і бюджету (зміцнення фінансової дисципліни, рівномірний розподіл коштів між містом і селом); сільського господарства (боротьба з засухою та її наслідками, посилення кредитування сільського господарства шляхом залучення селянських коштів); промисловості (приоритетний розвиток металургійної промисловості та галузей, що обслуговували потреби села, електрифікація Дніпровського економічного району); транспорту (створення республіканських і місцевих шляхових фондів); торгівлі (подолання “ножиць цін” на промислові та сільськогосподарські товари, зміцнення кооперативної торгівлі); соціальній сфері (підвищення реальної заробітної плати робітників, розвиток допомоги безробітним, розширення мережі сільських медичних закладів); комунального господарства (створення республіканського комунального фонду, розвиток житлової кооперації шляхом збільшення асигнувань із союзного фонду на житлове будівництво, зміцнення протипожежної охорони села); культурного будівництва (запровадження загального навчання на ґрунті ліквідації неписьменності).
ЗУ України, Харків, 1925, Від. 1, № 48, Ст. 304.

Харків. ІХ Всеукраїнський з’їзд рад прийняв постанову “По доповіді військового командування”. Визначено заходи зміцнення боєздатності Червоної Армії та Червоного флоту: навчання та виховання перемінного складу територіальних частин; створення матеріальної бази для навчання допризовників та ліквідація їхньої неписемності; розвиток військової промисловості, особливо авіаційної та хімічної; шляхове будівництво з урахуванням обороноздатності країни; врахування потреб армії в бюджетній політиці; будівництво та ремонт казарм, покращання матеріально-побутових умов військовослужбовців, дотримання наданих їм пільг, включення питань військового будівництва до учбових планів Наркомосу; українізація Червоної армії, посилення пропаганди військово-політичного характеру, розвиток спорту серед молоді, здійснення “змички” Червоної армії та Червоного флоту з трудящими.
ЗУ України, Харків, 1925, Від. 1, № 48, Ст. 306.

Відкрилася Всеукраїнська конференція інженерів і техніків хімічної промисловості. Порядок денний: доповідь Центрального бюро інженерно-технічної секції при ЦК спілки хіміків; доповіді з місць; про стан хімічної промисловості, про “Доброхім” та інші питання.
Коммунист, Харьков, 1925, 10 мая.

Харків. ІХ Всеукраїнський з’їзд рад прийняв постанову “Про сільське господарство республіки”. Визначено заходи зміцнення прибутковості селянських господарств: розвиток сільськогосподарських кустарних промислів; інтенсифікація сільського господарства шляхом розповсюдження доходних трудомістких культур; поширення орендних земельних відносин; кооперація селянських господарств; розвиток державних господарств; відбудова господарств, що постраждали від посухи; розвиток сільськогосподарського кредиту шляхом залучення коштів селян; зміцнення галузей промисловості по переробці сільськогосподарської продукції; задоволення потреб селян в лісах, деревині та пасовищах; переселення селян з агро-перенаселених районів.
ЗУ України, Харків, 1925, Від. 1, № 48, Ст. 305.

Харків. ІХ Всеукраїнський з’їзд рад прийняв постанову “Про стан і перспективи промисловості”. Визначено заходи розвитку вітчизняної промисловості: подолання кризи збуту промислової продукції шляхом зменшення “ножиць цін” на сільськогосподарські та промислові товари; збільшення виробництва товарів для задоволення потреб села; розвиток промисловості по переробці сільськогосподарської продукції та місцевої та кустарної промисловості; зменшення собівартості промислової продукції; здешевлення банківського кредиту для фінансування промисловості; збільшення асортименту та покращання якості промислової продукції; зростання продуктивності праці промисловості шляхом раціоналізації виробництва та інтенсифікації праці; електрифікація промисловості; підвищення кваліфікації робітничої сили; покращання житлових умов робітників; приоритетний розвиток металургії та машинобудування, особливо сільськогосподарського, залізничного та торгівельного суднобудування, а також добувної та цукрової промисловості; експорт промислової продукції, насамперед добувної й харчової.
ЗУ України, Харків, 1925, Від. 1, № 48, Ст. 306.

Згідно з постановою тресту Південсталі (Південного металургійного тресту), катеринославські металургійні заводи розподілено на три групи. До першої групи увійшли заводи ім. Г. Петровського та В. Леніна, до другої – „Комунар” і „Комінтерн”, до третьої – дротово-гвоздильний завод ім. К. Лібкнехта.
Коммунист, Харьков, 1925, 10 мая.

Катеринослав. На металургійному заводі ім. Г. Петровського пущений мідноливарний цех продуктивністю 2 тис. мідного лиття щомісячно.
Коммунист, Харьков, 1925, 10 мая.

Київ. Відкрито рух по новим мостам через Дніпро: імені Є. Бош і Русанівському.
Правда, Москва, 1925, 16 мая.

Криворізький округ Катиринославської губернії. У колишньому маєтку поміщика Давидова відкрито першу в Україні лісівницько-акліматизаційну станцію.
Коммунист, Харьков, 1925, 10 мая.

Миколаїв. У порту закінчилося навантаження пароплаву „Стопгейм” і розпочалося навантаження пароплаву „Лоте” залізною рудою для експорту до Німеччини. План експорту до закриття навігації складав 25 млн. пудів.
Коммунист, Харьков, 1925, 10 мая.

Харків. Відбулася І Всеукраїнська конференція фізиків. Порядок денний: про організацію науково-дослідної діяльності в УСРР; про підготовку викладачів вузів; про зв’язок між наукою та технікою; про організацію науково-дослідної роботи в УСРР.
Пролетарий, Харьков, 1925, 16 мая.

Харків, м. 12–16 березня відбувся об’єднаний пленум ЦК і ЦКК КП(б)У. Учасники обговорили доповіді про попередні підсумки хлібозаготівельної кампанії, про промплан української промисловості на 1927/1928 р., про підсумки жовтневого прийому в партії і завдання партійної роботи на виробництві. На пленумі Л.Каганович викрив О.Шумського як провідника українського буржуазного націоналізму, а також зробив доповідь про економічну контрреволюцію. Доповідь стала одним із чинників “Шахтинської справи” – застосування репресій проти технічної інтелігенції. Ухвалено увільнити від обов’язків члена політбюро А.Ф. Радченка на його прохання. Членом політбюро обраний голова Всеукраїнської ради профспілок І.О. Акулов.
Лозицький В. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки. 1918-1991. — К.: Генеза, 2005. — С.299;Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Укр

Москва, м. РНК СРСР видав постанову «Про кустарно-ремісничу промисловість та промислову кооперацію». Ухвалено вжити заходи для розвитку кустарно-ремісничої промисловості, зокрема встановити сприятливі умови для тих галузей кустарно-ремісничої промисловості, які працюють на місцевій недефіцитній сировині для виробництва предметів широкого вжитку (гончарних виробів, точильного каменю, виробів з рога, кості (пуговиць, гребенців та ін.), щетини, соломи (капелюхів), дерева (ложек, сундуків, меблів, корзин та ін.)), а також тих, що пом’якшують товарний голод (виробництво сільськогосподарських машин (віялок, молотарок, шерсточесалок, дрібних запасних частин), скобяного товару, металевого плетіння, дрібного сільськогосподарського реманенту тощо). Наголошувалося на необхідності послаблення впливу приватного капіталу у кустарно-ремісничій промисловості, зокрема містилася настанова урядам союзних республік запровадити кримінальну відповідальність підприємців, що створюють приватнокапіталістичні підприємства під виглядом промислових кооперативних організацій. Визначалася система заходів для зміцнення фінансового становища та організаційного зміцнення промислової кооперації.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза Советских Социалистических Республик. Отдел первый. – 1928. — № 3

Боярка, м. тепер Київської обл. Народилася Зельдич Ася Давидівна – український художник скла, засл. худ. УРСР (1985). Навчалася у Київському художньому інституті (1948-50), 1951 закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва; працює й в галузі монумент. (малі архітектурні форми) мистецтва; автор творів: комплекти ваз і блюд „Повінь” (1961), „Весна” (1962), ансамбль „Весілля” (1969); декоративні паркові вази „Подруги”. „Олені” (1968), набір ваз „Карпати” (1981); автор книги „Художнє скло” (1966); виїхала до США.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський; За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. — С.261.

1928–1932 р. польський уряд ліквідував “Просвіти” у Кременці, Острозі, Дубному, Рівному, Ковелі, Володимирі, Луцьку на Волині.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.422

1928–1932 р. – перший п’ятирічний план розвитку народного господарства УСРР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.375.

Москва, м. За рішенням ХІІІ з’їзду РКП(б) Інститут К.Маркса і Ф.Енгельса при ЦК ВКП(б) розпочав випуск першого видання творів К.Маркса і Ф.Енгельса у 28 томах (під редакцією В.В.Адоратського та ін.).
К. Маркс и Ф.Енгельс. Сочинения. – Т.1. — М., 1028; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Але

Кельн, м. у Німеччини. Відбулася Міжнародна виставка преси, в якій взяли участь і українські радянські представники. Делегація СРСР представила відвідувачам виставку, присвячену пам’яті В.І.Леніна.
Научный работник. – 1928. — № 10. — С.71-7 2, 80; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917– 1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Алекс

Москва, м. Керівні органи ВКП(б): Політбюро ЦК ВКП(б) – М.І. Бухарин, К.Є. Ворошилов, М.І. Калінін, В.В.Куйбишев, В.М. Молотов, О.І. Риков, Я.Е. Рудзутак, Й.В. Сталін, М.П. Томський; Кандидати у члени політбюро ЦК ВКП(б) – А.А. Андрєєв, Л.М. Каганович, С.М. Кіров, С.В. Косіор, А.І. Мікоян, Г.І. Петровський, М.О. Угланов, В.Я. Чубар; Оргбюро ЦК ВКП(б): О.В. Артюхіна, К.Я. Батман, А.С. Бубнов, О.І. Догадов, Л.М. Каганович, М.О. Кубяк, І.М. Москві, В.М. Молотов, Л.М. Рухимович, О.П. Смирнов, Й.В. Сталін, Д.Є. Сулимов, М.О. Угланов. С.В. Косіора у зв’язку з переходом до України виведено із секретаріату і оргбюро липневим пленумом ЦК, а на його місце обрано Л.М. Кагановича; А.А. Андрєєва виведено зі складу оргбюро в зв’язку з переходом на Північний Кавказ, а на його місце квітневий пленум ЦК обрав К.Я. Баумана.
Кульчицький С.В. Керівні органи Центрального комітету КПРС. Персональний склад на кінець кожного року. – К.: Інститут історії, 1990. — С.26.

Сільський Господар – Всеукраїнська рада сільськогосподарської кооперації являла собою центральний орган усієї системи сільськогосподарської кооперації УСРР. У 1928 р. до складу Сільського Господаря входили 42 кредитних та універсальних союзів, 7 центрів спеціальної кооперації, що об’єднували 2700 кредитних, 4798 спеціальних і 5028 машинно-тракторних товариств, 6316 сільськогосподарських колективів, із загальним числом об’єднаних господарств – 910 тис.
Трагедия советской деревни. Коллективизация и раскулачивание. Документы и материалы в 5 томах. 1927-1932. Том 2. Май 1927 – 1929. — М. 1999. — С.786; Вес