Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Київ. Ухвалення Всеукраїнською радою мистецтв постанови про націоналізацію київських театрів, на основі якої біло створено Перший театр УСРР ім. Т.Шевченка (головний режисер О.Загаров), Другий театр ім. В.І.Леніна (головний режисер К.Марджанішвілі), Перший молодий театр Київської ради робітничих депутатів (головний режисер Л.Курбас), Опера Української радянської республіки ім. К.Лібкнехта (режисери Я.Гречнєв, А.Улуханов).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 326

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Київ. Початок видання першого українського радянського літературно–художнього журналу “Мистецтво”. Редактор Г.Михайличенко, співредактори Д.Загул, М.Семенко, П.Тичина, В.Чумак, В.Ярошенко, Г.Нарбут, О.Мурашко та ін.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 330.

Єврейський погром у Черкасах і Смілі, влаштований григор’євцями. Після цього місцевий ревком асигнував 20 тис. крб., людність зібрала 55 тис. крб. на допомогу потерпілим.
Боротьба. — 1919. — 5 червня.

Донецький басейн. Початок контрнаступу денікінських військ. Вони нанесли удар і прорвали фронт, який утримувала бригада Н.Махна.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 121—122.

Перебування голови Реввійськради РСФРР Л.Троцького у Києві. Спільне засідання ЦК РКП(б) та ЦК КП(б)У під його головуванням ухвалило рішення про ліквідацію Українського фронту і підпорядкування військових округів вищий військовій владі Російської Федерації. Того ж дня увечері відбулось засідання ВУЦВК, де Троцький зробив доповідь про оборону радянських республік. ВУЦВК ухвалив постанову "Про об'єднання військових сил радянських республік". Наступного дня був проведений огляд військ. 22 травня Л.Троцький відвідав Харків.
Боротьба. — 1919. — 20, 21, 24 травня.

Київ. Відбулась конференція "Культурліги" (єврейська культурна організація), у якій взяло участь до 50 делегатів.
Вісти ВУЦВК. — 1919. — 21 травня.

Проведення реорганізії армії УНР. Дієва армія УНР складалася з 6 піших дивізій: 1-ї Запорозької, 2-ї Волинської, 3-ї Залізної, 4-ї Київської, 5-ї Херсонської і 6-ї стрілецької. В тилу проводилась організація 6 запасових бригад.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 75 – 76.

Кам’янське, Катеринославської губернії. Виставка радянської літератури. Для її проведення ЦК КП(б)У запропонував Всеукрвидаву виділити представнику Кам’янська по одному примірнику всіх друкованих матеріалів: книг, брошур, плакатів, фотографій, грамофонних пластинок.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.) – К., 1961. – С. 312.

Київ. Створення Л. Курбасом Київського драматичного театру (Кийдрамте). Постановка трупою театру поеми Т. Шевченка “Гайдамаки”. Склад трупи: Д. Антонович, Л. Болобан, Я. Бортник, В. Василько, Г. Ігнатович, Л. Гаккебуш, Р. Нещадименко, В. Чистякова (з листопада 1920 р. театр називався Державний пересувний зразковий театр Народного комісаріату освіти УСРР, 1921 р. переїхав до Харкова і незабаром припинив існування).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — К., 1995. — С. 339

Харків. Декларація та тимчасова інструкція Наркомосу УСРР про політику в галузі народної освіти. Інструкція вимагала негайно розпочати об’єднання молодших класів середньої школи з початковими школами та ліквідацію старших класів.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.) – К., 1961. – С.350.

В Україну приїжджав народний комісар освіти РСФРР А.В. Луначарський. У своїх виступах він зазначав, що “Москва надає Україні право бути повністю самостійною і не буде втручатися у справу народної освіти України. Виняток буде зроблено тільки у справі технічної освіти, яка має першочергове державне значення”.
ЦДАВО України. – Ф. 166. – Оп. 1. – Спр. 873. – Арк. 29.

Київ. Зусиллями кооперативних об’єднань міста було закладено амбулаторний пункт першої медичної допомоги служачим і робітникам кооперації. Амбопункт обслуговували: три лікаря, зубний лікар, фельдшер, фельдшарка і санітар. Медична допомога надавалася щоденно і безоплатно. .
Громадське слово(Київ). – 1920. – 16 травня

Проведення мобілізації в Могилівському, Ямпільському і частині Ново-Ушицького повіту до Дієвої армії УНР. На 1 червня вона складалась з 955 старшин та 8180 козаків.
Українсько-московська війна 1920 року в документах. – Ч. І. – Варшава, 1933. – С. 6, 21.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Павлоградському, Новомосковському і Бахмутському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Позиційні бої Дієвої армії УНР з частинами Червоної армії за селища Кетроси – Підлісівка – Грушка.
Гражданская война на Украине 1918 – 1920. Сборник документов и материалов в трех томах, четырех книгах. – Т. 3. – К., 1967. – С. 127;Монкевич Б. Чорні З

Харків. ІV Всеукраїнський з’їзд рад за участю 750 делегатів. Ухвалено резолюції по доповіді уряду (схвалені земельний закон та про хлібну розверстку, закон про комнезами), про взаємовідносини між УСРР та РСФРР. З’їзд застеріг робітників і селян проти гасла “Українська Народна Республіка”, яке, на його думку, було тільки “прикриттям для підкорення України міжнародному капіталу і українській шовіністичній буржуазії”. Ухвалено “Маніфест ІV Всеукраїнського з’їзду Рад робочих, селянських і червоноармійських депутатів селянам, робітниками, воїнам Червоної армії і всім трудящим України”, в якому “війна проти польських панів” оголошувалася “священною війною проти гнобителів” та пророкувалося, що “війна скінчиться тим, що Польща стане радянською”.
Борьба (Харків). – 1920. – 18 травня, 20 травня, 22 травня, 25 травня.

ІV Всеукраїнський з’’їзд рад утворив спеціальну комісію для розслідування квітневих подій у бригадах ЧУГА.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. -–Львів, 1995. – С. 308.