Інститут історії України Національна академія наук України

Московською кіностудією художніх фільмів “Мосфільм” і Київською кіностудією художніх фільмів знято комедію “Шуми, городок”. Сценарій М.Шпиковського; режисер М.Садкович; оператор Г.Хімченко; художник О.Бобровников; композитор К.Корчмарьов; звукооператор Н.Комарова; автор пісень Б.Ласкін; в ролях: Н.Муратов – завідувач відділом винаходів Дятлов; Є.Мілютіна – дружина Дятлова; Г.Комолова – шофер міськради Галя; П.Алейников – винахідник Вася; Ю.Лавров – голова міськради; А.Дунайський – начальник пожежної охорони; Д.Капка – пожежник; О.Павленко – диригент; В.Лісовський – старший інженер; П.Репнін – Сидоров; В.Лепко – Семечкін; Е.Цесарська – Орина Тимофіївна; М.Висоцький – директор; В.Гомоляка – механік.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Київ. Кіностудією художніх фільмів знято оборонний фільм “Ескадрилья № 5” (“Війна починається”). Сценарій Й.Прута; режисер А.Роом; оператори М.Топчій; О.Пищиков; художники О.Бобровников; М.Солоха; комбіновані зйомки О.Панкратьєва; композитор К.Данькевич; звукооператори О.Бабій, М.Авраменко; текст пісень В.Лебедєва-Кумача; в ролях: М.Гарін – майор Гришин; Б.Безгін – капітан Нестеров; О.Альтовська – Ольга, старший лейтенант; Ю.Шумський – командарм; А.Апсолон – начальник контррозвідки Горн; Л.Новиков – штурмфюрер Вексель; М.Братерський – полковник Оберст.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Фінляндія. 17 січня головні сили 44-ї (Київської, Щорсівської) стрілецької дивізії вели бої з фінськими військами. Противник блокував, розітнув на частини і розсіяв радянське з’єднання. Приблизно 70% особового складу дивізії складали червоноармійці запасу, мобілізовані з території України. Станом на 1 січня особовий склад 44-ї дивізії налічував 14003 осіб, які мали на озброєнні 9906 гвинтівок, 2494 револьверів, 396 кулеметів, 132 станкових кулеметів та ін.; протягом 17 січня дивізія втратила 33,9% особового складу (4756 осіб), у тому числі 1001 убитими, 1430 пораненими,82 обмороженими, 2243 зниклими безвісти (переважна більшість потрапила до полону).
Божко О. Хроніка бойових дій 44-ї Київської червонопрапорної стрілецької дивізії у радянсько-фінляндській війні 193940 рр. // Україна — Фінлянд

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про організацію наукових установ в західних областях УРСР. Ухвалено доручити Президії наук УРСР організувати в м. Львові відділи таких наукових установ Академії наук УРСР: Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка, Інституту мовознавства, Інституту фольклору, Інституту історії України, Інституту археології, Інституту економіки; організувати у Львові філіал бібліотеки АН УРСР з включенням до її фондів бібліотек: Наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка, наукового товариства «Осолінєум», Народного будинку; організувати у Львові науковий природознавчий музей як базу для наукової роботи з вивчення флори, фауни та корисних копалин і західних областях УРСР; передати АН УРСР природознавчий музей наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка і музей Дідушицьких, Карпатську астрономічну обсерваторію в урочищі Долина Зелена Станіславської області. Ухвалено також передати Академії наук УРСР розташовані у Львові друкарню наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка і друкарню «Осолінєума»; присвоїти Львівському державному університету ім’я І.Франка; організувати у Львові Державний драматичний театр ім. Лесі Українки, міську публічну бібліотеку, зобов’язавши НКО УРСР забезпечити комплектування її літературою. Містилося доручення РНК УРСР «оформити це рішенняв радянському порядку».
ЦДАГОУ. — Ф.1. — Оп.6. — Од.зб.576. — Арк.63-64.

УРСР. У містах і селищах республіки розпочався Всесоюзний перепис худоби, до якого загалом по СРСР за даними Центрального управління народногосподарського обліку було залучено 130 тис. обліковців.У Дніпропетровській області перепис вели 984, в Одеській — 1085 обліковців. Преса повідомила про розгортання на місцях активної допомогиобліковцям з боку спеціально сформованих бригад сприяння, окремихколгоспників та ін.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 3, 6 січня.

УРСР. У містах і селищах республіки відбулися святкові заходи з нагоди зустрічі Нового року. У столиці УРСР — Києві встановлені прикрашені ялинки у парках і скверах міста; у Палаці піонерів і жовтенят дітей розважали Дід мороз і Снігуронька, влаштовані танці навколо ялинки; у Будинку вчителя 500 педагогів зустрічали Новий рік під звуки «Інтернаціоналу», після чого відбувся новорічний карнавал; на святкуванні у Будинку учених професор Бабицький поздоровив присутніх з Новим роком та виголосив тост «За товариша Сталіна, натхненника наших перемог!»
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 3 січня.

Київ. У столиці УРСР відбулося урочисте відкриття зимового спортивного сезону. На стадіоні «Динамо» відбулися хокейний матч між командами «Динамо» — «Локомотив», який завершився в нічию з рахунком 4:4, гра однойменних молодіжних команд, що завершилася перемогою динамівців з рахунком 3:1, а також змагання ковзанярів на дистанцію 500 м.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 3 січня.

Берлін. Німеччина запровадила охорону нового кордону з СРСР і посилила там прикордонний режим.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Діюча Червона армія. Спецоргани повідомили про те, що червоноармійці Сидоренко, Кашевський та Дуденко з 41го запасного окремого стрілецького батальйону, який перекидався залізницею до театру воєнних дій, висловлювали такі думки: «Партія докерувалася, що нема в країні ні хліба, ні м’яса, ні навіть сірників. У Польщі раніше краще жили, ніж після визволення радянською владою. Ззахідних українців скинули ярмо, а хомут надягли. Партія кинула гасло «Геть війну!», а сама воює за чужі землі. На фронт не підемо...». «Я не знаю за що ми воюємо, — зазначав червоноармієць цього ж батальйону Черняк М. — При радянській владі я жив погано, а тих, кого ми визволили — вони жили краще. Тож навіщо їх визволяти?» «Дома з голоду мруть, а ми йдемо захищати когось і навіщось»,— обурювався його однополчанин Мельник».«Нас женуть наубій, нам не треба захищати радянську владу»,—заявив червоноармієць Пожег. В цій частині, крім виявлених НКВС «антирадянських висловлювань», були також зафіксовані погрози командирам, а 100 осіб утекли з ешелону по дорозі на фронт. В спецповідомленях НКВС повідомлялося також, що червоноармійці висловлювали упевненість в тому, що, мовляв, фінський народ тому так уперто чинить опір Червоній армії, що добре знає про ті страждання, які перенесли селяни в СРСР під час колективізації.
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.171-172;РДВА. — Ф.9. — Оп.39. — Спр.86. — Ар

Діюча Червона армія. З майже 1800 військовослужбовців, засуджених військовим трибуналом, 40% складали дезертири. Чималою була, також, частка засуджених за антирадянські висловлювання.
Осьмачко С.Г. Красная Армия в локальных войнах и военных конфликтах (19291941гг): боевой опыт и военная политика. — Ярославль, 1999. — С.119.

Зросли державні ціни на цукор.
Осокина Е. За фасадом «сталинского изобилия». Распределение и рынок в снабжении населения в годы индустриализации, 1930-1941. — М., 1999. — С.212.

Створено Північно-Західний фронт (командуючий С.К.Тимошенко) у складі 7-а і 13-а армії (35 дивізій).
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.174.

Західна Україна. Замість повітів — 13 у межах Львівської і Тернопільської областей, 10 — у Дрогобицькій і Станіславській, 6 по Волинській і5поРівненській, утворено 202 сільські райони.
Калакура О. Поляки в етнополітичних процесах на землях України у ХХ столітті.— К.: Знання України, 2007. — С.295296.

Тернопільщина. Відбувся збройний виступ польських підпільників з метою захоплення військового складу у Чорткові.
Ільюшин І.І. Польське військовополітичне підпілля в Західній Україні (1939-1945 рр.) — Автореф. дис. ... докт.іст.наук. — К. 2003. — С.18.

Опублікована постанова РНК СРСР та ЦК ВКП(б) “Про додаткову оплату праці колгоспників за підвищення врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тваринництва по Українській РСР”. Змінювалася оплата праці колгоспників, яка раніше проводилася по кількості трудоднів без урахування врожайності й продуктивності. У постанові рекомендувалося колгоспникам додатково, понад встановлену оплату трудоднів, видавати натурою або оплачувати грошима частину продукції, одержаної бригадою, ланкою понад план. Постановою встановлювалися норми доплати й план середньої врожайності поширених сільськогосподарських культур та середньої продуктивності тваринницва. Приміром, за перевиконання плану надою молока доярка отримувала 15% молока, надоєного понад норми.
Комуніст. – 1941. – 1 січня.

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

Радянські війська зірвали другий наступ 6-ї армії противника, який прагнув захопити Севастополь.
Советская Украина. – 1942. – № 7. — 9 января. – С.3.

Лист Голови проводу Українського національного об’єднання Т.Омельченка А.Гітлеру. УНО переконувало фюрера в необхідності незалежності України.
Косик В.М.Україна в Другій світовій війні у документах. Зб. німец. архівних матеріалів (1941–1942). – Львів, 1998. – Т.2. – С. 80–82.

Оргбюро Керченського міськкому ВКП(б) і комісар гарнізону Керчі звернулися до населення міста з закликом енергійно взятися за відбудову зруйнованого нацистськими окупантами міста.
Крым в период Великой Отечественной войны. 1941–1945. Сб. док. и матер. – Симферополь, 1973. – С.85–86.

У Вашингтоні підписана Декларація 26 держав, зокрема СРСР, відома як Декларація Об’єднаних Націй. Вона оформила воєнний союз цих держав проти країн нацистського блоку. Містила зобов’язання її учасників: використовувати всі ресурси для якнайшвидшого завершення війни проти Німеччини; співпрацювати один з одним і не укладати сепаратного перемир’я чи миру з ворогом.
Правда. – 1942. – № 3. — 3 января. – С.1;Советская Украина. – 1942. – № 3. — 4 января. – С.1.