Інститут історії України Національна академія наук України

Львів. Конференція УСДП, на якій ухвалено резолюцію в справі поточного моменту: партія виступала за створення незалежної, об’єднаної, суверенної соціалістичної республіки; відкидались “політичні кроки українського дрібноміщанства, що суперечать ідеї суверенності українського народу, а також всі умови уряду С. Петлюри”.
Вперед (Львів). – 1920. – 6 липня, 7 липня, 9 липня, 10 липня.

Рівне. Вступ до міста частин Червоної армії.
Більшовик (Одеса). – 1920. – 8 липня.

Наказом командира 12-ї польської дивізії, 3-я Залізна дивізія переходила у підпорядкування командування Дієвої армії УНР.
Удовиченко О. Третя Залізна дивізія. Матеріали до історії Війська УНР. Рік 1920.– Нью-Йорк, 1982. – Т. ІІ. – С. 56.

Кам’янець-Подільський. Нарада представників місцевих та вінницької Національної рад, присвячена питанню про реорганізацію Всеукраїнської національної ради, на якій вирішено поповнити її представниками місцевих рад і деяких всеукраїнських організацій.
Україна. – 1920. – 6 липня.

Кам’янець-Подільський. Засідання Всеукраїнської національної ради, на якому ухвалено звернутися до уряду УНР з пропозицією залучити сили галицької інтелігенції до праці в державному апараті УНР.
Україна. – 1920. – 6 липня.

З’їзд голів волревкомів Київського повіту, на якому узагальнено досвід роботи новоутворених (після відступу польського війська) органів радянської влади. Подібні з’їзди сприяли утворенню комнезамів і здійсненню земельної і продовольчої політики радянської влади. За іншими джерелом, це сталося 5 липня.
Киевщина в годы гражданской войны и иностранной военной интервенции (1918 – 1920 гг.). Сборник документов и материалов. – К., 1962. – С. 422. ; Радянсь

Частинами Червоної армії зайнята лінія ст. Комаровці – Зечинці – Богданівці – Немчинці – Проскурів.
ЦДАГО України. – Ф. 5. – Оп. 1. – Спр. 302. – Арк. 18.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Умань Київської губернії. Здався органам радянської влади отаман Кирилюк, який звернувся із закликом до членів антирадянських повстанських формувань здати зброю.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Полтава. До органів радянської влади прийшов з повинною отаман Біленький, який звернувся до учасників повстанського селянського руху також із пропозицією здати зброю та припинити боротьбу з радянською владою.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

На кордоні Павлоградського повіту Катеринославської та Костянтиноградського повіту Полтавської губернії знищено збройний загін отамана Чорного. 80 вояків взято в полон, захоплено 3 кулемети та 2 тачанки.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Чернівці, Румунія. За розпорядженням влади закрито всі українські часописи, що виходили в місті – орган українських соціал-демократів „Робітник”, орган українських учителів „Каменярі”, безпартійний часопис „Громада”.
Громадський вісник, Харків, 1921, 14 квітня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У призначило на посаду голови Агітпропу ЦК КП(б)У М. Владимирова.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6 спр. 29, арк. 68.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Харків. Оргбюро КП(б)У прийняло постанову про комісарський склад. Визнано необхідним тимчасово залишити інститут комісарів. В той же час пропонувалося приступити до поступового скорочення складу комісарів для подальшого скасування цього інституту, починаючи з низових ланок: призначаючи досвідчених комісарів на відповідальн посади.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 38 зв.

Катеринославська губернія. Внаслідок підтримки заможного селянства, зростання безробіття та організаційної діяльності підпільного петлюрівської організації активізувався повстанський селянський рух. Також посилився організований кримінальний бандитизм. В губернії діяло 7 збройних формувань селян та безробітних, чисельністю від 6 до 20 бійців кожне. З них 5 – в Криворізькому повіті, головним чином - петлюрівські антирадянські формування, одне – в Ново-Московському та ще одне - в Катеринославському повіті. Члени селянських партизанських формувань скоювали терористичні акти проти радянських та продовольчих працівників, та співробітників ДПУ, а також напади на поїзди, залізничні станції й т. ін. Зокрема, загін Чорного ворона наприкінці вересня пустив під ухил товарний поїзд та пограбував пасажирів, вбив військового комісара, напав на членів ЦК допомоги голодуючим, які обстежували неврожайні місцевості губернії.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1109, арк. 4, 32.

Київ. Напередодні виборів до міської ради праві есери надрукували і розповсюдили листівки-відозви з закликом голосувати проти висуванців КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1060, арк. 164 зв.; спр. 1129, арк. 62.

За попередніми даними Одеського губвибіркому, у перевиборах сільських рад брали участь 35% громадян, які мали виборче право (1923 р. – 45%). Кількість „позбавленців” складала 4%, порівняно з особами, які мали виборче право (1923 р. – 5%). Під час перевиборів проявилася активність селянських мас, які намагались проводити до складу рад своїх кандидатів із числа односельців. Типовими були й випадки протидії колишніх комуністів висуванню кандидатур, запропонованих парткомами КП(б)У. В той же час під час виборів до Одеської міськради зміна загальними зібраннями запропонованих кандидатур спостерігалася рідко й торкалася головним чином безпартійних кандидатів.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1932, арк. 31, 3