Інститут історії України Національна академія наук України

Декларація № 3 Галревкому в справі народної освіти.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 494 – 498.

Звернення Галбюро при політвідділі 1-ї Кінної армії до населення Східної Галичини з закликом взяти активну участь у радянському будівництві.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 488 – 489.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Миргородському, Кременчуцькому, Кобеляцькому, Костянтиноградському і Старобільському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Замостя (Польща). Переможні бої 6-ої стрілецької дивізії Дієвої армії УНР з частинами Червоної армії.
ЦДАВО України. – Ф. 5235. – Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 1604. – Арк. 59.

Черкаси. Повітова конференція КП(б)У, на якій ухвалено резолюцію про політичний момент і чергові завдання.
Трудящі Черкащини в боротьбі за владу Рад. 1917 – 1920 рр. – Черкаси, 1957. – С. 262 – 263.

З’їзд представників волосних, районних і сільських ревкомів Олександрівського повіту, на якому ухвалено звернення до трудового населення повіту та резолюції про радянське будівництво (заклик до селян організовувати комнезами), з земельного та продовольчого питань.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 768 – 772; За власть Совет

Нижнів. Приїзд Головного отамана військ УНР С. Петлюри і командарма М. Омельяновича-Павленка на огляд Дієвої армії УНР.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 102.

Частини Дієвої армії УНР форсували р. Дністер і рушили у напрямку на м. Галич.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 103.

Варшава (Польща). Засідання Ради оборони держави, на якому вирішено рекомендувати польській делегації на конференції в Мінську за лінію кордона Польщі взяти лінію по течіях р. Горинь і р. Збруч.
Документы и материалы по истории советско-польських отношений. – М., 1957. – Т. 3. – С. 340 – 345.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Умань Київської губернії. Здався органам радянської влади отаман Кирилюк, який звернувся із закликом до членів антирадянських повстанських формувань здати зброю.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Полтава. До органів радянської влади прийшов з повинною отаман Біленький, який звернувся до учасників повстанського селянського руху також із пропозицією здати зброю та припинити боротьбу з радянською владою.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

На кордоні Павлоградського повіту Катеринославської та Костянтиноградського повіту Полтавської губернії знищено збройний загін отамана Чорного. 80 вояків взято в полон, захоплено 3 кулемети та 2 тачанки.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Чернівці, Румунія. За розпорядженням влади закрито всі українські часописи, що виходили в місті – орган українських соціал-демократів „Робітник”, орган українських учителів „Каменярі”, безпартійний часопис „Громада”.
Громадський вісник, Харків, 1921, 14 квітня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У призначило на посаду голови Агітпропу ЦК КП(б)У М. Владимирова.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6 спр. 29, арк. 68.

РСЧА розгромлено загони отамана Н. Махна.
Енциклопедія Українознавства. – Т. 9. – К., 2000. – С. 3312.

С. Софіївка на межі Єлисаветградського та Миколаївського повітів Миколаївської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Н. Махно. Вбито 100 махновців, у тому числі сам Махно, начальник махновського штабу Лас та начальник розвідки Іванів. Захоплено зброю махновців та 100 коней.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 27 серпня.

Повідомлялося про викриття Київською губернською надзвичайною комісією низки підпільних петлюрівських організацій, які намагалися організувати антирадянські заколоти для відновлення УНР: Всеукраїнського центрального повстанського комітету (у складі І. Чепілки, Ф. Наконечного, О, Грудницького, С. Махині, М. Суходольської, Коротюка, Онищука, М. Комара, І. та А. Авраменків, К. Бендриха, Черкеса, Криницької, Г. Чупринки, та інших у кількості 180 членів), Української військової організації січових стрільців (Т. Шостака, І. Бойка, О. Баньківського, Відварського, В. Тимошенка та інших), Київської міської військової організації (у складі Кудриша-Івашко, Дашківського, Оксаненка, І. Філоненка, Я. Шаповалова, Ковтуновича, І. Лимаренка, Л. і П. Никофоренків та інших у кількості 60 осіб), Уманської повітової військової організації (у складі Мирона, Саврова, Балабана, Новика, Обсага, Галки, Буняка, Еллінського, Галая, Багряничного, Звєрєва, Луканевського, Ланцького, Дудника), Канівського повітового повстанського комітету (у складі Шарави, Білошкурського, Голуба, Правдивого, Дорошенка, Гончара, Куделі, Хоменка, Грищенка та інших, Звенигородського повітового повстанського комітету (у складі Щердина, Кирила, Цездольського, Словенка, Юркевича, Ткаченка, Драги, Заремби та інших). Усі вони були пов’язані з С. Петлюрою, Ю. Тютюнником та другим відділом 6-ої польської армії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 27 серпня.