Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

25 січня 1919 (субота)

Харків Ухвалення Тимчасовим робітничо–селянським урядом України декларації, де були викладені основні соціально–економічні й політичні завдання радянської влади в Україні. Декларація заявляла про об’єднання УСРР та РСФРР на засадах соціалістичної федерації, форми якої будуть встановлені повноважними представниками на Всеукраїнському з’їзді рад.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 57–62.

25 січня 1919 (субота)

Харків. Публікація декрету Тимчасового робітничо–селянського уряду України про призначення Х.Раковського головою уряду.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 25 января.

20 – 25 січня 1920 (вівторок– неділя)

Київ. Установчий з’їзд УСДРП (незалежних правих), на якому затверджено програму і прийнято нову назву партії – Українська комуністична партія (УКП). Обрано ЦК УКП: голова – А. Драгомирецький, секретар – М. Авдієнко, заступник голови – А. Річицький, члени – М. Ткаченко, В. Мазуренко, В. Фідровський, В. Шахрай, Л. Довбня, Ю. Яворський та ін. Офіційним друкованим органом партії затверджено газету “Червоний прапор”. Відновлення радянської влади укапісти вважали за окупацію, а ревкоми – силою, що затримує розвиток української революції. Представники УКП входили до складу ВУЦВК і місцевих рад.
Українська суспільно-політична думка в 20 столітті. – Сучасність, 1983. – Т. 1. – С. 438 – 440.

20 січня – середина лютого 1920

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Проведення реєстрації населення міста відповідно до наказу польського коменданта Кам’янецького повіту та міста.
Вперед (Львів). – 1920. – 26 лютого;Громадська думка (Львів). – 1920. – 27 лютого.

25 січня 1920 (неділя)

с. Володимирівка, Єлисаветградського повіту, Херсонської губернії. Зустріч південної колони армії УНР під проводом отамана М. Омельяновича-Павленка з повстансько-партизанськими загонами отамана А. Гулого-Гуленка. Нарада в штабі отамана А. Гулого-Гуленка, на якій він доповів командуванню армії УНР про ситуацію, в якій він опинився (організація повстанських загонів під його керівництвом “охоплювала терени Херсонщини, Катеринославщини, вище по Дніпру до Холодного Яру”); ухвалено рішення про входження загонів отамана А. Гулого-Гуленка до армії УНР.
Омельянович-Павленко М. Спогади українського командарма. – К., 2002. – С. 289 – 290.

25 січня 1920 (неділя)

Мелітополь, Олександрівської губернії. Організація повітового ревкому.
За власть Советов. Сборник документов и воспоминаний о борьбе трудящихся за установление и упрочение советской власти на территории Зап

25 січня 1920 (неділя)

Проскурів (суч. Хмельницький), Подільської губернії. Польська адміністрація на чолі зі старостою Іваницьким обійняла владу в Проскурівському повіті.
Вперед (Львів). – 1920. – 8 лютого;Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 29 січня.

25 січня 1921 (вівторок)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про меншовиків, яких було надіслано з Києва до Одеси. Визнано доцільним провести їх висилку до РСФРР у розпорядження ВЧК, попередньо випустивши та взявши підписку про неучасть у політичному житті.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 12.

25 січня 1921 (вівторок)

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про уповноважених РСФРР при Раднаркомі УСРР”. Визначено, що особи, призначені наркоматами РСФРР до завідування в Україні об’єднаними галузями управління (на підставі згоди з ВУЦВК), мали приступали до виконання своїх обов’язків лише після їх затвердження ВУЦВК. Уповноважені комісаріатів РСФРР при РНК УСРР входили до її складу на правах народних комісарів й мали відповідати за свої посадові дії як перед РНК РСФРР, так і центральними органами радянської влади в УСРР. Права й обов’язки уповноважених щодо підлеглих їм установ (їхнього відомства) визначалися законоположеннями РСФРР, підтвердженими ВУЦВК або РНК УСРР. Центральні заклади Уповноважених Наркомів РСФРР називалися: Управління уповноваженого (такого то) комісаріату РСФРР при РНК УСРР. Декрети та постанови РНК РСФРР по наркоматах, що мали уповноважених при РНК УСРР вступали в силу від моменту їх оголошення за постановами РНК у “Вістях ВУЦВК”.
ЗУ України, 1921, Харків. Ч. 1, Ст. 25.

25 січня 1921 (вівторок)

Харків. По доповіді командуючого військ ВНУС О. Ейдука РНК УСРР визнала боротьбу з бандитизмом головним завданням рад і політичних органів УСРР. Політраді при командуючому збройними силами України доручено розробити план по боротьбі з бандитизмом у всеукраїнському масштабі, залучаючи до його складу представників ЦКНС та ВУЦВК.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 января.

25 січня 1921 (вівторок)

Одеса. На розширеному засіданні міської ради за участю представників фабзавкомів і правлінь профспілок вирішено мобілізувати на продовольчу роботу 30% членів Одеської організації КП(б)У та 200 членів профспілок.
Коммунист, Харьков, 1921, 30 января.

1922

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Січень 1924

Ніжинський округ Чернігівської губернії. Ліквідовано організацію СТП – ЦЦ (Сіоністсько-трудової партії – Цейре-Ціон) чисельністю 23 члени, серед яких 5 – активісти. Організація підтримувала зв’язки з Києвом, Москвою, Ленінградом. Після її ліквідації діяльність сіоністських організацій у губернії не проявлялася.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1948, арк. 21.

Січень 1924

За даними Подільського губкому КП(б)У, політичний бандитизм у губернії не спостерігався.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1940, арк. 30.

1924 р 1924

За попередніми даними Одеського губвибіркому, у перевиборах сільських рад брали участь 35% громадян, які мали виборче право (1923 р. – 45%). Кількість „позбавленців” складала 4%, порівняно з особами, які мали виборче право (1923 р. – 5%). Під час перевиборів проявилася активність селянських мас, які намагались проводити до складу рад своїх кандидатів із числа односельців. Типовими були й випадки протидії колишніх комуністів висуванню кандидатур, запропонованих парткомами КП(б)У. В той же час під час виборів до Одеської міськради зміна загальними зібраннями запропонованих кандидатур спостерігалася рідко й торкалася головним чином безпартійних кандидатів.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1932, арк. 31, 3

Перша половина 1925 р 1925

Подільська губернія. Судові органи розглянули 54 справи по звинуваченню оляків-католиків у шпіонажі на користь Польщі, за яким було притягнуто до карної відповідальності 152 особи.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 72.

1925

Загальні збори молдаван Могилівського округу висловили протест проти суду над татарбунарськими селянами в Румунії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 5 вересня.

14 січня 1925 (середа)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У визнало необхідним поставити перед ЦК РКП(б) питання про санкціонування переходу на триступеневу систему адміністративного управління та ліквідацію губерній при безпосередньому зв’язку центру з округами. В комісію по районуванню запропоновано ввести наркома освіти, начальника політуправління Українського військового округу В. Затонського.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6 зв.

14 січня 1925 (середа)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило колегію НК РСІ в складі голови ЦКК Д. Лебедя (наркомом), Я. Дудника (його заступником), К. Сухомліна (другим заступником), Теренова, Герасимова, І. Корнєєва.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6 зв.