Інститут історії України Національна академія наук України

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило постанову секретаріату ЦК КП(б)У про розклад української еміграції.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 30, арк. 92 зв.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У визначило порядок засідань політбюро ЦК КП(б)У. Встановлювалося правило за яким члени політбюро мали ставити питання на порядок денний через секретаріат ЦК, до проведення засідань. Секретаріату дозволялося скликати засідання політбюро не частіше одного разу на тиждень, причому екстрені – виключно в надзвичайних випадках. Термінові питання, що не вимагали відкладання й потребували дозволу політбюро, дозволялося розв’язувати шляхом особистого опитування членів політбюро з подальшим занесенням їхньої думки до протоколу.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 30, арк. 92 зв.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У доручило президії ВУЦВК поширити на Україну амністію, оголошену ВЦВК, з відповідними змінами стосовно України.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 30, арк. 93.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про Червону армію. Зважаючи на те, що в Україні було призвано на військову службу понад планом 30 тис. призовників 1901 р. народження, було вирішено ухвалити заходи військового командування, спрямовані на те, щоб з цих 30 тис. залишити на військовій службі лише 12 тис. осіб. Приймаючи до уваги недостатнє асигнування центром коштів для обладнання казарм та погане забезпечення червоноармійців постільною білизною та продовольством, Українській економічній раді доручалося вишукати в терміновому порядку необхідні кошти, продовольство, а також фураж для коней.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 30, арк. 92.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про увічнення п’ятиріччя Жовтневої революції. Українській економічній раді було доручено: закласти Ізюмську району електричну станцію, яку назвати ім. Жовтневої революції; перейменувати Київський артилерійський завод (колишній Арсенал) у Червоний Арсенал ім. Жовтневої революції; не заперечувати проти постанови правління металургійного тресту про перейменування Харківського паровозобудівного заводу в завод ім. Комінтерну, Луганського паровозобудівного – в завод ім. Артема, Торецього в Дружківці – в завод ім. Ворошилова, а Миколаївського суднобудівного – в завод ім. Марті-Бодіна. Наркомосу УСРР ставилося за обв’язок асигнувати кошти на поповнення фабрично-заводських бібліотек та закласти бібліотеки в робітничих районах. Секретаріату пропонувалося накреслити інші заходи увічнення пам’яті Жовтневої революції.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 30, арк. 93.

Харків. Відбулася четверта сесія ВУЦВК VІІ скликання. Порядок денний: положення про центральні органи СРСР; положення про місцеві фінанси; ліквідація неписьменності; сільське господарство і землеустрій; Кодекс законів про ліси УСРР; результати районування.
Материалы к четвертой сессии Всеукраинского ЦИК VІІ созыва, Харьков, 1923, С. 116.

Четверта сесія ВУЦИК прийняла постанову “Про радянське будівництво”. Накреслено заходи спрощення губернського радянського апарату.
СУ України, 1923, Від. І, № 46, Ст. 575-580.

Четверта сесія ВУЦИК прийняла постанову “Про місцеві бюджети”. Визначено джерела їх формування та статті витрат.
СУ України, 1923, № 46, Ст. 575-580.

Четверта сесія ВУЦИК прийняла постанову “Про підсумки та чергові завдання районування України”.
СУ України, 1923, Від. І, № 46, Ст. 575-580.

За попередніми даними Одеського губвибіркому, у перевиборах сільських рад брали участь 35% громадян, які мали виборче право (1923 р. – 45%). Кількість „позбавленців” складала 4%, порівняно з особами, які мали виборче право (1923 р. – 5%). Під час перевиборів проявилася активність селянських мас, які намагались проводити до складу рад своїх кандидатів із числа односельців. Типовими були й випадки протидії колишніх комуністів висуванню кандидатур, запропонованих парткомами КП(б)У. В той же час під час виборів до Одеської міськради зміна загальними зібраннями запропонованих кандидатур спостерігалася рідко й торкалася головним чином безпартійних кандидатів.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1932, арк. 31, 3

Загальні збори молдаван Могилівського округу висловили протест проти суду над татарбунарськими селянами в Румунії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 5 вересня.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про скасування губерній та перехід до триступеневої системи управління”, згідно з якою встановлено спрощену систему адміністративно-територіального поділу УСРР: на округи та райони під управлінням єдиного республіканського центру. Строк переходу до нової системи адміністративно-територіального управління обмежено 1 жовтня 1925 р.
ЗУ України, 1925, Від. 1, № 6-7, Ст. 49.

Рівно. Відбувся суд на 35 українцями, звинуваченими польською владою в створенні Української революційної повстанської організації, яка мала на меті підготовку збройних повстань задля відокремлення Волині, Полісся та Східної Галичини від Польщі та їх приєднання до СРСР. Чотири підсудних було приречено до чотирьох років ув’язнення, три -– до трьох й інші до одного року.
Діло, Львів, 1925, 4 грудня.

Херсон. Після дводенної наради окружного суду винесено присуд у “справі душителів Висунської республіки”. Колишніх приставів було засуджено до розстрілу, а винних з поміщиків, вважаючи на давнину злочину, – на різні строки ув’язнення з суворою ізоляцією та позбавленням майна. Інших винних – до ув’язнення терміном на 3 роки.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 3 листопада.

Харків, м. 12–16 березня відбувся об’єднаний пленум ЦК і ЦКК КП(б)У. Учасники обговорили доповіді про попередні підсумки хлібозаготівельної кампанії, про промплан української промисловості на 1927/1928 р., про підсумки жовтневого прийому в партії і завдання партійної роботи на виробництві. На пленумі Л.Каганович викрив О.Шумського як провідника українського буржуазного націоналізму, а також зробив доповідь про економічну контрреволюцію. Доповідь стала одним із чинників “Шахтинської справи” – застосування репресій проти технічної інтелігенції. Ухвалено увільнити від обов’язків члена політбюро А.Ф. Радченка на його прохання. Членом політбюро обраний голова Всеукраїнської ради профспілок І.О. Акулов.
Лозицький В. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки. 1918-1991. — К.: Генеза, 2005. — С.299;Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Укр

1928–1932 р. польський уряд ліквідував “Просвіти” у Кременці, Острозі, Дубному, Рівному, Ковелі, Володимирі, Луцьку на Волині.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.422

1928–1932 р. – перший п’ятирічний план розвитку народного господарства УСРР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.375.

Москва, м. За рішенням ХІІІ з’їзду РКП(б) Інститут К.Маркса і Ф.Енгельса при ЦК ВКП(б) розпочав випуск першого видання творів К.Маркса і Ф.Енгельса у 28 томах (під редакцією В.В.Адоратського та ін.).
К. Маркс и Ф.Енгельс. Сочинения. – Т.1. — М., 1028; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Але

Кельн, м. у Німеччини. Відбулася Міжнародна виставка преси, в якій взяли участь і українські радянські представники. Делегація СРСР представила відвідувачам виставку, присвячену пам’яті В.І.Леніна.
Научный работник. – 1928. — № 10. — С.71-7 2, 80; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917– 1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Алекс

Москва, м. Керівні органи ВКП(б): Політбюро ЦК ВКП(б) – М.І. Бухарин, К.Є. Ворошилов, М.І. Калінін, В.В.Куйбишев, В.М. Молотов, О.І. Риков, Я.Е. Рудзутак, Й.В. Сталін, М.П. Томський; Кандидати у члени політбюро ЦК ВКП(б) – А.А. Андрєєв, Л.М. Каганович, С.М. Кіров, С.В. Косіор, А.І. Мікоян, Г.І. Петровський, М.О. Угланов, В.Я. Чубар; Оргбюро ЦК ВКП(б): О.В. Артюхіна, К.Я. Батман, А.С. Бубнов, О.І. Догадов, Л.М. Каганович, М.О. Кубяк, І.М. Москві, В.М. Молотов, Л.М. Рухимович, О.П. Смирнов, Й.В. Сталін, Д.Є. Сулимов, М.О. Угланов. С.В. Косіора у зв’язку з переходом до України виведено із секретаріату і оргбюро липневим пленумом ЦК, а на його місце обрано Л.М. Кагановича; А.А. Андрєєва виведено зі складу оргбюро в зв’язку з переходом на Північний Кавказ, а на його місце квітневий пленум ЦК обрав К.Я. Баумана.
Кульчицький С.В. Керівні органи Центрального комітету КПРС. Персональний склад на кінець кожного року. – К.: Інститут історії, 1990. — С.26.