"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

10 липня 1920 (субота)

Наказ Директорії УНР про звільнення з посади міністра земельних справ І. Мазепи та міністра праці О. Безпалко.
Симон Петлюра. Статті, листи, документи. – К., 1999. – Т. ІІІ. – С. 241 – 242.

Кінець вересня 1921

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

14 квітня 1921 (четвер)

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

14 квітня 1921 (четвер)

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

14 квітня 1921 (четвер)

Умань Київської губернії. Здався органам радянської влади отаман Кирилюк, який звернувся із закликом до членів антирадянських повстанських формувань здати зброю.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

14 квітня 1921 (четвер)

Полтава. До органів радянської влади прийшов з повинною отаман Біленький, який звернувся до учасників повстанського селянського руху також із пропозицією здати зброю та припинити боротьбу з радянською владою.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

14 квітня 1921 (четвер)

На кордоні Павлоградського повіту Катеринославської та Костянтиноградського повіту Полтавської губернії знищено збройний загін отамана Чорного. 80 вояків взято в полон, захоплено 3 кулемети та 2 тачанки.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

14 квітня 1921 (четвер)

Чернівці, Румунія. За розпорядженням влади закрито всі українські часописи, що виходили в місті – орган українських соціал-демократів „Робітник”, орган українських учителів „Каменярі”, безпартійний часопис „Громада”.
Громадський вісник, Харків, 1921, 14 квітня.

14 квітня 1921 (четвер)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У призначило на посаду голови Агітпропу ЦК КП(б)У М. Владимирова.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6 спр. 29, арк. 68.

10 липня 1921 (неділя)

Польща. Конференція єврейських утікачів з УСРР, що знаходилися в Східній Галичині, надіслала телеграми на адресу Союзу Народів, президента США Гардінгу та міністра закордонних справ Великобританії Г. Самуелю із закликом про необхідність організації опіки над утікачами – жертвами єврейських погромів у радянських республіках.
Громадський вісник, Харків, 1921, 10 липня.

1922

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

14 березня 1922 (вівторок)

Харків. Оргбюро КП(б)У прийняло постанову про комісарський склад. Визнано необхідним тимчасово залишити інститут комісарів. В той же час пропонувалося приступити до поступового скорочення складу комісарів для подальшого скасування цього інституту, починаючи з низових ланок: призначаючи досвідчених комісарів на відповідальн посади.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 38 зв.

Друга половина вересня 1922

Катеринославська губернія. Внаслідок підтримки заможного селянства, зростання безробіття та організаційної діяльності підпільного петлюрівської організації активізувався повстанський селянський рух. Також посилився організований кримінальний бандитизм. В губернії діяло 7 збройних формувань селян та безробітних, чисельністю від 6 до 20 бійців кожне. З них 5 – в Криворізькому повіті, головним чином - петлюрівські антирадянські формування, одне – в Ново-Московському та ще одне - в Катеринославському повіті. Члени селянських партизанських формувань скоювали терористичні акти проти радянських та продовольчих працівників, та співробітників ДПУ, а також напади на поїзди, залізничні станції й т. ін. Зокрема, загін Чорного ворона наприкінці вересня пустив під ухил товарний поїзд та пограбував пасажирів, вбив військового комісара, напав на членів ЦК допомоги голодуючим, які обстежували неврожайні місцевості губернії.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1109, арк. 4, 32.

Кінець вересня – жовтень 1922

Київ. Напередодні виборів до міської ради праві есери надрукували і розповсюдили листівки-відозви з закликом голосувати проти висуванців КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1060, арк. 164 зв.; спр. 1129, арк. 62.

10 липня 1922 (понеділок)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про пункт 20 проекту закону про комнезами (про утримання президій волосних комнезамів на державні кошти). Було ухвалено визнати в принципі необхідним оплату праці членів волосних комнезамів. Відповідно Х. Раковському, В. Манцеву та Уповноваженому Наркомфіну РСФРР при РНК УСРР доручалося знайти необхідні ресурси, маючи на увазі можливість залучення добровільних внесків від членів комнезамів. Уповноваженому Наркомфіну РСФРР ставилося за обов’язок у тижневий строк надрукувати закон про комнезами. Голові РНК УСРР давалася директива провести в життя закони, що надавали привілеї комнезамам, а також закони про соціалістичне землезабезпечення.
ЦДАГО України, ф.1, оп. 6, спр. 30, арк. 7.

10 липня 1922 (понеділок)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про роботу КСМУ на селі. Ухвалено резолюцію з цього питання, прийняту на ІV Всеукраїнському з’їзді КСМУ. Всеробітземлісу запропоновано звернути увагу на роботу, яка мала проводитися разом із КСМУ, серед батрацької молоді та терміново розробити питання про охорону та оплату праці батрацької молоді. Наркомзему УСРР поставлено за обов’язок підтримувати організацію колгоспів і комнезамів молоді за участю окремих комсомольців. КСМУ, яким належало здійснювати свій вплив на такі колгоспи, уникати з ними формальних зв’язків, щоб не перетворювати їх з політичних в економічні організації, та не нести відповідальності за господарський бік справи. Всеобучу та Головполітосвіті рекомендувалося терміново створити фонд спортивного майна для забезпечення ним комсомольських організацій, ЦК КСМУ – розширити мережу видавництв української літератури для селянської молоді, а оргвідділу ЦК КП(б)У разом з ЦК КП(б)У – розробити питання про організацію замість просвіт безпартійних освітніх організацій, ядро яких складали б комсомольці.
ЦДАГО України, ф.1, оп. 6, спр. 30, арк. 7 зв.

10 -11 липня 1922 (понеділок - вівторок)

Харків. Відкрилася Всеукраїнська нарада голів губвиконкомів. Порядок денний: про становище у Волинській, Донецькій, Запорізькій, Полтавській і Одеській губерніях; доповідь наркомвнусправ; про радянське будівництво на місцях; про управління комунальним господарством; про відновлення сільського господарства у неврожайних місцевостях; про місцевий бюджет; про взаємини адміністративних і судових органів.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 11, 13 липня.

10 липня 1923 (вівторок)

Таганрог Донецької губернії. Група меншовиків у кількості 14 осіб звернулася до інших членів Донецької партійної організації із закликом до її самоліквідації під гаслом „Руки геть від радвлади. За Діло!”
Пролетарская правда, Киев, 1923, 10 июля.

1924 р 1924

За попередніми даними Одеського губвибіркому, у перевиборах сільських рад брали участь 35% громадян, які мали виборче право (1923 р. – 45%). Кількість „позбавленців” складала 4%, порівняно з особами, які мали виборче право (1923 р. – 5%). Під час перевиборів проявилася активність селянських мас, які намагались проводити до складу рад своїх кандидатів із числа односельців. Типовими були й випадки протидії колишніх комуністів висуванню кандидатур, запропонованих парткомами КП(б)У. В той же час під час виборів до Одеської міськради зміна загальними зібраннями запропонованих кандидатур спостерігалася рідко й торкалася головним чином безпартійних кандидатів.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1932, арк. 31, 3

10 липня 1924 (четвер)

Харків. РНК УСРР скасувала Малий Раднарком й заснувала замість нього дві комісії: одну – для розгляду законодавчих пропозицій, а іншу – для адміністративно-фінансової роботи.
Правда, Москва, 1924, 12 июля.