Інститут історії України Національна академія наук України

Київ. На засіданні Ради робітничих і червоноармійських депутатів міста голова РНК Х.Раковський, заявив: якщо Київ буде залишений, радянська влада не загине. Не Київ, а Москва є центром і мозком радянської Росії, а їй ніщо не загрожує.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 12 августа.

Проведення Львівської операції військ Південно-Західного фронту Червоної армії (частини ХІV і Першої Кінної армій), в результаті якої з 52 повітів Східної Галичини було повністю зайнято 14, 4 повіти – частково.
Історичні джерела та їх використання. – Вип. 5. – К., 1970. – С. 159.

Наказ 6-ій стрілецькій дивізії Дієвої армії УНР захищати м. Холм (Польща).
ЦДАВО України. – Ф. 5235. – Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 1604. – Арк. 59.

Декларація № 3 Галревкому в справі народної освіти.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 494 – 498.

Звернення Галбюро при політвідділі 1-ї Кінної армії до населення Східної Галичини з закликом взяти активну участь у радянському будівництві.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 488 – 489.

Зосередження Окремого кінного полку Дієвої армії УНР в районі Монастириська.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 94.

Тернопіль. Перший пленум ЦК КПГ, на якому затверджено новий склад п’ятичленної колегії Галревкому (Політбюро ЦК КПГ): В. Затонський (голова), М. Баран (заступник голови), М. Левицький, К. Литвинович, А. Бараль.
ЦДАГО України. – Ф.1. – Оп. 5. – Спр. 458. – Арк. 48.

Відень (Австрія). Диктатор ЗУНР Є. Петрушевич додатково включив до складу свого уряду уповноваженого, відомого діяча УНТП Р. Перфецького, як референта краю, для керівництва соціально-політичними процесами у Галичині.
Кугутяк Микола. Історія Української націонал-демократії (1918-1929). Том 1. – Київ – Івано-Франківськ, 2002. – С. 206 – 207.

Чернігів. VI губернська конференція КП(б)У за участю 51 делегата з вирішальним голосом, 22 – з дорадчим. Заслухано доповіді з місць та обрано новий склад губпаркому.
Черниговщина в годы гражданской войны. 1919 – 1920. – К., 1975. – С. 325 – 331.

Харків. Всеукраїнська нарада по партійній роботі на селі за участю більше 100 делегатів, на якій схвалено основні принципи, чергові завдання і організаційні форми роботи на селі, резолюції з продовольчого питання, кооперації, земельного питання та роботі серед жіноцтва.
Комуніст (Харків). – 1920. – 12 серпня, 14 серпня, 19 серпня.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Умань Київської губернії. Здався органам радянської влади отаман Кирилюк, який звернувся із закликом до членів антирадянських повстанських формувань здати зброю.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Полтава. До органів радянської влади прийшов з повинною отаман Біленький, який звернувся до учасників повстанського селянського руху також із пропозицією здати зброю та припинити боротьбу з радянською владою.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

На кордоні Павлоградського повіту Катеринославської та Костянтиноградського повіту Полтавської губернії знищено збройний загін отамана Чорного. 80 вояків взято в полон, захоплено 3 кулемети та 2 тачанки.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Чернівці, Румунія. За розпорядженням влади закрито всі українські часописи, що виходили в місті – орган українських соціал-демократів „Робітник”, орган українських учителів „Каменярі”, безпартійний часопис „Громада”.
Громадський вісник, Харків, 1921, 14 квітня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У призначило на посаду голови Агітпропу ЦК КП(б)У М. Владимирова.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6 спр. 29, арк. 68.

РСЧА розгромлено загони отамана Н. Махна.
Енциклопедія Українознавства. – Т. 9. – К., 2000. – С. 3312.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.