Інститут історії України Національна академія наук України

Київ. Трудовий конгрес України (Конгрес трудового народу України), в якому взяли участь біля 400 делегатів, в тому числі 36 представників ЗУНР. Конгрес затвердив акт про утворення єдиної соборної України, обговорив питання про владу в Україні, внутрішню та зовнішню політику. Більшість делегатів висловилась проти встановлення в Україні радянської форми правління. Конгрес подовжив владні повноваження Директорії, доручивши їй верховну владу і оборону держави. Рішення конгресу були викладені в Універсалі “До трудового народу України”.
Робітнича газета. — 1919. — 26 січня; Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. — Т. ІУ. — С. 60–67.

Київ. Установчий з’їзд УСДРП (незалежних правих), на якому затверджено програму і прийнято нову назву партії – Українська комуністична партія (УКП). Обрано ЦК УКП: голова – А. Драгомирецький, секретар – М. Авдієнко, заступник голови – А. Річицький, члени – М. Ткаченко, В. Мазуренко, В. Фідровський, В. Шахрай, Л. Довбня, Ю. Яворський та ін. Офіційним друкованим органом партії затверджено газету “Червоний прапор”. Відновлення радянської влади укапісти вважали за окупацію, а ревкоми – силою, що затримує розвиток української революції. Представники УКП входили до складу ВУЦВК і місцевих рад.
Українська суспільно-політична думка в 20 столітті. – Сучасність, 1983. – Т. 1. – С. 438 – 440.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Проведення реєстрації населення міста відповідно до наказу польського коменданта Кам’янецького повіту та міста.
Вперед (Львів). – 1920. – 26 лютого;Громадська думка (Львів). – 1920. – 27 лютого.

Частини відступаючої Добровольчої армії тримали лінію Голта (суч. Первомайськ) – Новоукраїнка. Частини Червоної армії наступали збоку Голованівська.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 24.

Перемарш північної колони арміїї УНР під проводом отамана Ю. Тютюнника до району Вільшани – Кирилівка, Звенигородського повіту, Київської губернії
Омельянович-Павленко М. Спогади українського командарма. – К., 2002. – С. 304

Москва (Росія). Наказ Реввійськради Республіки про створення Харківського і Київського військових округів, які мали тісний зв’язок з урядом УСРР. До складу Харківського округу увійшли Харківська, Катеринославська, Полтавська, Донецька губернії; до складу Київського округу – Київська, Чернігівська, Волинська, Подільська, Одеська і Херсонська губернії.

Тарнов, Польща. Українське правниче товариство висловило протест проти необґрунтованих звинувачень польської преси на адресу керівників армії УНР в організації єврейських погромів в Україні.
Український вісник, Львів, 1921 26 січня.

Тарнов, Польща. Відбулося перше засідання Ради Республіки – тимчасового верховного органу УНР в екзилі.
Український вісник, Львів, 1921 26 січня.

Харків. Відкрився І Всеукраїнський з’їзд завідувачів каральними органами. Порядок денний: про роботу Центрального карального відділу; доповіді з місць.
Коммунист, Харьков, 1921, 29 января.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Ніжинський округ Чернігівської губернії. Ліквідовано організацію СТП – ЦЦ (Сіоністсько-трудової партії – Цейре-Ціон) чисельністю 23 члени, серед яких 5 – активісти. Організація підтримувала зв’язки з Києвом, Москвою, Ленінградом. Після її ліквідації діяльність сіоністських організацій у губернії не проявлялася.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1948, арк. 21.

За даними Подільського губкому КП(б)У, політичний бандитизм у губернії не спостерігався.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1940, арк. 30.

За попередніми даними Одеського губвибіркому, у перевиборах сільських рад брали участь 35% громадян, які мали виборче право (1923 р. – 45%). Кількість „позбавленців” складала 4%, порівняно з особами, які мали виборче право (1923 р. – 5%). Під час перевиборів проявилася активність селянських мас, які намагались проводити до складу рад своїх кандидатів із числа односельців. Типовими були й випадки протидії колишніх комуністів висуванню кандидатур, запропонованих парткомами КП(б)У. В той же час під час виборів до Одеської міськради зміна загальними зібраннями запропонованих кандидатур спостерігалася рідко й торкалася головним чином безпартійних кандидатів.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1932, арк. 31, 3

Відень. З ініціативи Ліквідаційного відділу та урядових установ ЗУНР організовано комітет західноукраїнської еміграції. Мета його діяльності – захист прав та надання матеріальної допомоги українській еміграції в Австрії. До комітету були обрані К. Левицький, Р. Перфецький, Г. Мекетей, І. Коссак, А. Крушельницький, А. Жук і Г. Куріца.
Діло, Львів, 1924, 10 лютого.

Подільська губернія. Судові органи розглянули 54 справи по звинуваченню оляків-католиків у шпіонажі на користь Польщі, за яким було притягнуто до карної відповідальності 152 особи.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 72.

Загальні збори молдаван Могилівського округу висловили протест проти суду над татарбунарськими селянами в Румунії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 5 вересня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У визнало необхідним поставити перед ЦК РКП(б) питання про санкціонування переходу на триступеневу систему адміністративного управління та ліквідацію губерній при безпосередньому зв’язку центру з округами. В комісію по районуванню запропоновано ввести наркома освіти, начальника політуправління Українського військового округу В. Затонського.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6 зв.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило колегію НК РСІ в складі голови ЦКК Д. Лебедя (наркомом), Я. Дудника (його заступником), К. Сухомліна (другим заступником), Теренова, Герасимова, І. Корнєєва.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6 зв.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У підтвердило попередню постанову про дозвіл петлюрівцям повернутися в УСРР. Комісії з іноземних справ при політбюро доручалося визначити критерії, за якими б надавався дозвіл в’їзду петлюрівців, а також умови їх розселення на території УСРР.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 9.

Москва, м. ЦВК СРСР видав постанову про часткове перенесення виборів у ради на різні строки 1928 р. Пропонувалося центральним виконавчим комітетам союзних республік перевибори до рад і скликання волосних (районних), повітових (окружних), губернських (краєвих) і відповідних з’їздів рад перенести на осінь 1928 р. Влітку 1928 р. строки виборчої кампанії було уточнено: передвиборчу звітну кампанію планувалося розпочати в грудні 1928 р., а вибори до рад – з січня 1929 р.
Трагедия советской деревни. Коллективизация и раскулачивание. Документы и материалы в 5 томах. 1927-1932. Том 2. Май 1927 – 1929. — М. 1999. — С.782;Собр