Інститут історії України Національна академія наук України

Київ. Установчий з’їзд УСДРП (незалежних правих), на якому затверджено програму і прийнято нову назву партії – Українська комуністична партія (УКП). Обрано ЦК УКП: голова – А. Драгомирецький, секретар – М. Авдієнко, заступник голови – А. Річицький, члени – М. Ткаченко, В. Мазуренко, В. Фідровський, В. Шахрай, Л. Довбня, Ю. Яворський та ін. Офіційним друкованим органом партії затверджено газету “Червоний прапор”. Відновлення радянської влади укапісти вважали за окупацію, а ревкоми – силою, що затримує розвиток української революції. Представники УКП входили до складу ВУЦВК і місцевих рад.
Українська суспільно-політична думка в 20 столітті. – Сучасність, 1983. – Т. 1. – С. 438 – 440.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Проведення реєстрації населення міста відповідно до наказу польського коменданта Кам’янецького повіту та міста.
Вперед (Львів). – 1920. – 26 лютого;Громадська думка (Львів). – 1920. – 27 лютого.

Харків. Постанова Всеукрревкому про анулювання законів і положень, виданих білогвардійською владою. На території України набирали чинності декрети, видані РНК України до наступу білогвардійців.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 47.

Севастополь. В ніч на 22 січня білогвардейською контррозвідкою схоплений міський комітет більшовиків. Було знайдено типографію з прокламацією “К офицерству”, вибухові речовини. Увесь комітет (9 чоловік) страчено в ніч на 24 січня.
Борьба за советскую власть в Крыму. – Симферополь, 1961. – Т. ІІ. – С. 228 – 229.

Полтава, Полтавської губернії. Губернська конференція КП(б)У.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 436 – 437.

с. Гусівка, Єлисаветградського повіту, Херсонської губернії. Нарада командуючих дивізіями армії Зимового походу, на якій вирішено прорвати більшовицьке запілля окремими колонами (групами), рухаючись до району Черкаси – Чигирин – Канів. До складу південної колони отамана М. Омеляновича-Павленка увійшла Запорізька дивізія, 3-й кінний полк і штаб армії, до складу північної колони отамана Ю. Тютюнника – Київська та Волинська дивізії. Колони рухались різними маршрутами, дезорганізуючи комунікації Червоної армії.
Тютюнник Ю. Зимовий похід. 1919 – 1920 рр. – Нью-Йорк, 1966. – С. 57 – 59;Омельянович-Павленко М. Спогади українського командарма. – К., 2002. – С. 280 – 281;

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Харків. Відбувся І Всеукраїнський з’їзд працівників юстиції. Порядок денний: огляд діяльності Наркомюста; про завдання радянської юстиції у зв’язку з непом; карна політика радянської влади; адвокатура і прокуратура; зміцнення судового апарату і здійснення судового контролю; методи теоретичної підготовки працівників юстиції; органи юстиції і профспілки; здійснення політики щодо відокремлення церкви від держави; організаційні справи; поточні справи.
Коммунист, Харьков, 1922, 19- 21 января.

Харків. РНК УСРР звернулася з клопотанням до президії ВУЦВК довести до відома ВЦВК скаргу про порушення Наркомпоштелєм і Наркомшляхів РСФСР порядку діяльності об’єднаних комісаріатів в УСРР: намагання їх уповноваженими проведення декретів РСФСР без попереднього підтвердження РНК УСРР. Одночасно Наркомюсту разом з НК РСІ, Наркомпоштелєм і Наркомшляхів запропоновано розробити порядок, що мав забезпечити позачергове проходження законодавчих актів згаданих відомств через РНК УСРР і ВУЦВК.
Коммунист, Харьков, 1922, 21 января.

Харків. РНК УСРР доручила представнику УСРР у Москві своєчасно повідомляти РНК УСРР і Українську економічну раду про всі проекти декретів і заходів, накреслені у верховних органах РСФРР з питань нової економічної політики, звернувши особливу увагу на роботу Вищої ради народного господарства.
Коммунист, Харьков, 1922, 21 января.

Ніжинський округ Чернігівської губернії. Ліквідовано організацію СТП – ЦЦ (Сіоністсько-трудової партії – Цейре-Ціон) чисельністю 23 члени, серед яких 5 – активісти. Організація підтримувала зв’язки з Києвом, Москвою, Ленінградом. Після її ліквідації діяльність сіоністських організацій у губернії не проявлялася.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1948, арк. 21.

За даними Подільського губкому КП(б)У, політичний бандитизм у губернії не спостерігався.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1940, арк. 30.

За попередніми даними Одеського губвибіркому, у перевиборах сільських рад брали участь 35% громадян, які мали виборче право (1923 р. – 45%). Кількість „позбавленців” складала 4%, порівняно з особами, які мали виборче право (1923 р. – 5%). Під час перевиборів проявилася активність селянських мас, які намагались проводити до складу рад своїх кандидатів із числа односельців. Типовими були й випадки протидії колишніх комуністів висуванню кандидатур, запропонованих парткомами КП(б)У. В той же час під час виборів до Одеської міськради зміна загальними зібраннями запропонованих кандидатур спостерігалася рідко й торкалася головним чином безпартійних кандидатів.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1932, арк. 31, 3

Харків. ВУЦВК ухвалив постанову “Про надання органам міліції права накладати адміністративні кари”. Встановлено розмір штрафів у сумі не більше 5 руб. золотом для порушників громадського ладу та моральності в місцях громадського користування.
ЗУ України, 1924, Від. І, № 4-5, Ст. 24.

Харків. ВУЦВК прийняв постанову “Про особисту недоторканість прокурорів, слідчих та судів”.
ЗУ України, 1924, Від. І, № 4-5, Ст. 26.

Харків. VІІІ Всеукраїнський з’їзд рад ухвалив постанову “Про ратифікацію Конституції СРСР та про спілкове будівництво”. ВУЦВК доручено переглянути Конституцію УСРР відповідно до договору про утворення СРСР і Конституції СРСР.
ЗУ України, 1924, Від. І, № 4-5, Ст. 30.

VІІІ Всеукраїнський з’їзд рад ухвалив резолюцію “Про військове будівництво”. Встановлено змішану систему комплектування військ, що передбачала наявність невеликої кадрової армії у сполученні з територіально-міліційними формуваннями округів. Командуванню територіальних частин, крім військової підготовки, поставлено за обов’язок залучення червоноармійців до соціалістичного будівництва та зміцнення шефських зв’язків військових формувань з радянськими та громадськими організаціями. Накреслено шляхи розвитку повітряного флоту республіки. Визначено комплекс завдань державних органів у галузі військового будівництва. Зокрема, уряду запропоновано залучити до військової служби нетрудове населення; ВУЦВК – сприяти українізації апарату і частин Червоної армії; наркомосу – ліквідувати неписьменність допризовників; наркосоцзабезу – покращити соціальне забезпечення червоноармійців та інвалідів війни.
ЗУ України, 1924, Від. І, № 4-5, Ст. 35.

Харків. VІІІ Всеукраїнський з’їзд рад ухвалив резолюцію “Щодо доповіді уряду”. Накреслено заходи господарського, соціального і культурного будівництва. Заплановано спрощення радянського апарату. Підтверджено класовий характер аграрної політики, спрямованої на підтримку незаможного селянства й, насамперед, колективів незаможників. Ухвалено спрощення системи сільськогосподарського кредиту через кооперативні організації. Запропоновано посилити державне регулювання торгівлі через кооперацію. Поставлено за обов’язок здійснення заходів соціальної політики: прискорення розробки житлового кодексу та продовження житлового будівництва для трудящих; збільшення зарплати на основі зростання продуктивності праці; активізації допомоги безробітним і безпритульним дітям; призупинення скорочення мережі закладів охорони здоров’я на селі. Щодо здійснення завдань культурного будівництва, зосереджено увагу га розвиткові культури національних меншин.
ЗУ України, 1924, Від. І, № 4-5, Ст. 32.

Подільська губернія. Судові органи розглянули 54 справи по звинуваченню оляків-католиків у шпіонажі на користь Польщі, за яким було притягнуто до карної відповідальності 152 особи.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 72.

Загальні збори молдаван Могилівського округу висловили протест проти суду над татарбунарськими селянами в Румунії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 5 вересня.