Інститут історії України Національна академія наук України

Згідно з наказом начальника Польської держави Ю. Пілсудського, польська армія зупинила наступ, осягнувши лінію Біла Церква – Тараща – Сквира – Липовець – Немирів – Брацлав – Вапнярка – Яруга (на Дністрі).
Rutkowski S. Pierwsze walki z armi№ konn№ pod Koziatynem. – Warszawa, 1928. – S. 2

Київ. Вступ до міста трьох кінних роз’їздів польської кавалерії 7-ї бригади генерала О. Романовича, які, піднявшись з Подолу до Царської площі, зустрілися з головою комітета громадської безпеки Д. Коліухом та повідомили його про наближення до міста значних польсько-українських сил: 10 польських полків з боку Пущі-Водиці і Святошино. За півгодини до міста вступила чорнобильська група польських військ полковника Ю. Рибака, згодом ввійшла польська піхота, яка перейшла на лівий берег Дніпра і закріпилася на мостовому передмісті.
Киевские новости. – 1920. – 9 мая;Громадське слово (Київ). – 1920. – 14 травня; Прушинський М. Драма Пілсудського. Війна 1920. – К., 1997. – С. 113.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Умань Київської губернії. Здався органам радянської влади отаман Кирилюк, який звернувся із закликом до членів антирадянських повстанських формувань здати зброю.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Полтава. До органів радянської влади прийшов з повинною отаман Біленький, який звернувся до учасників повстанського селянського руху також із пропозицією здати зброю та припинити боротьбу з радянською владою.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

На кордоні Павлоградського повіту Катеринославської та Костянтиноградського повіту Полтавської губернії знищено збройний загін отамана Чорного. 80 вояків взято в полон, захоплено 3 кулемети та 2 тачанки.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Чернівці, Румунія. За розпорядженням влади закрито всі українські часописи, що виходили в місті – орган українських соціал-демократів „Робітник”, орган українських учителів „Каменярі”, безпартійний часопис „Громада”.
Громадський вісник, Харків, 1921, 14 квітня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У призначило на посаду голови Агітпропу ЦК КП(б)У М. Владимирова.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6 спр. 29, арк. 68.

Харків. На деяких заводах та фабриках відбувалися перевибори завкомів. Більшість обраних – безпартійні.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 92.

Головний комітет єврейської комуністичної партії в Україні направив меморандум у ВУЦВК про становище єврейського населення в Україні та масову еміграцію євреїв з України, в якому запропоновано розробити “єдиний план єврейського комуністичного будівництва, створити єврейську пролетарську націю шляхом колонізації Палестини, сконструювати органи єврейського пролетарського самоуправління в УСРР, дозволити організацію єврейської пролетарської самооборони”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 799, арк. 1-8.

Харків. Відбулася друга сесія ВУЦВК V скликання. Порядок денний: про стан транспорту; про проведення засівної кампанії; про паливне становище та відбудову сільськогосподарського машинобудування в Україні; про продовольчий план України; положення про ВУЦВК; про перегляд колегій главків та центрів; об’єднання статистичних закладів РСФРР та УСРР.
Отчет второй сессии Всеукраинского ЦИК V созыва 5-8 мая 1921. – Харьков, 1921. – 79 с.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Харків. Оргбюро КП(б)У прийняло постанову про комісарський склад. Визнано необхідним тимчасово залишити інститут комісарів. В той же час пропонувалося приступити до поступового скорочення складу комісарів для подальшого скасування цього інституту, починаючи з низових ланок: призначаючи досвідчених комісарів на відповідальн посади.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 38 зв.

Відбувся конгрес комуністів Підкарпатської України. Прибуло 123 делегати.
Громадський вісник, Львів, 1922, 14 березня.

Катеринославська губернія. Внаслідок підтримки заможного селянства, зростання безробіття та організаційної діяльності підпільного петлюрівської організації активізувався повстанський селянський рух. Також посилився організований кримінальний бандитизм. В губернії діяло 7 збройних формувань селян та безробітних, чисельністю від 6 до 20 бійців кожне. З них 5 – в Криворізькому повіті, головним чином - петлюрівські антирадянські формування, одне – в Ново-Московському та ще одне - в Катеринославському повіті. Члени селянських партизанських формувань скоювали терористичні акти проти радянських та продовольчих працівників, та співробітників ДПУ, а також напади на поїзди, залізничні станції й т. ін. Зокрема, загін Чорного ворона наприкінці вересня пустив під ухил товарний поїзд та пограбував пасажирів, вбив військового комісара, напав на членів ЦК допомоги голодуючим, які обстежували неврожайні місцевості губернії.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1109, арк. 4, 32.

Київ. Напередодні виборів до міської ради праві есери надрукували і розповсюдили листівки-відозви з закликом голосувати проти висуванців КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1060, арк. 164 зв.; спр. 1129, арк. 62.

Донецька губернія. Проведено загальні збори робітників. На більшості підприємств при обговоренні питання про судовий процес над есерами прийнято резолюції проти есерів.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1088, арк. 46.

Харків. Відбувся ІV Всеукраїнський з’їзд КСМУ. Порядок денний: про зовнішнє і внутрішнє становище республіки і завдання партії; про Комінтерн молоді; про становище РКСМ; звіт ЦК КСМУ; доповідь Всеукраїнської перевірочної комісії; про юнацьку працю в Україні; про роботу на селі; організаційні питання; про політосвітню роботу; вибори ЦК КСМУ.
ЛКСМУ в рішеннях з’їздів і конференцій. – К., 1969.– С. 59-60.