Інститут історії України Національна академія наук України

Київ. Розкол УСДРП (незалежних). Більша частина партії проголосила повстання проти радянської влади. Менша частина, декларуючи необхідність єдиного фронту революції і спільної боротьби проти контрреволюції, залишилася на легальному становищі, співпрацювала з КП(б)У, хоч і розходилася з більшовиками у національному питанні.
Боротьба. — 1919. — 3 травня.

Париж. Рішеннями мирної конференції етнічні землі Закарпаття з населенням 450 тис. осіб були поділені на три частини: Підкарпатську Русь (325 тис.) окупували чеські війська, Пряшівщину (100 тис.) — словаки, Мармороський Сигіт (25 тис.) — румуни. Ці рішення були узаконені постфактум Сен-Жерменським від 10 вересня 1919 р. і Тріанонським від 4 червня 1920 р. мирними договорами.
Довідник з історії України. — С. 255, 289, 577, 738, 878; Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 508-510.

Радомишль. Повстанські загони отамана Д.Соколовського здійснили кілька нападів на місто. Вони намагалися захопити народного комісара державного контролю М.Скрипника, який брав участь у повітовому селянському з’їзді, але той був попереджений селянами.
Боротьба. — 1919. — 24 травня.

Біла Церква. З’їзд рад Васильківського повіту Київської губернії, на якому було представлено 20 волостей з 24, усього 160 делегатів. За інформацією з радянських джерел, спочатку велика група безпартійних селян була налаштована проти радянської влади. Але після виступів комуністів та боротьбистів вона змінила думку. До повітового виконкому було обрано лише комуністів і співчуваючих..
Коммунист. — 1919. — 11 мая

Севастополь. Вступ до міста військ Червоної армії. Того ж дня французька ескадра залишила Севастопольську бухту і вийшла в море.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 371.

Рівне. Заколот отамана В.Оскілка — невдала спроба державного перевороту. Напередодні, 28 квітня головний отаман С.Петлюра своїм наказом зняв з посади командувача Волинською групою армії УНР отамана Оскілка та призначив на його місце полковника Желіховського. Оскілко, підтриманий самостійниками, виступив проти соціалістичного курсу уряду Б.Мартоса й С.Петлюри. Змовники намагалися оголосити Оскілка головним отаманом, але армійські частини відмовились йому підкорятись.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції — С. 151–152; Робітнича газета. — 1919. — 1 травня.

Крим. Реорганізація Російської армії генерала П. Врангеля. Реформовані частини і з’єднання було зведено в чотири корпуса: 1-й Добровольчий (генерал Кутепов), 2-й Кримський (генерал Слащов), Донський козачий (генерал Сидорин) та Кубанський козачий (генерал Писарев).
Липатов Н. 1920 год на Черном море. Военно-морские силы в разгроме Врангеля. – М., 1958. – С. 48.

Район Бершаді і Ободівки. Прилучення до Кінної бригади ЧУГА отамана Е. Шепаровича галичан, втікачів з польового штабу ЧУГА у Балті, серед яких були генерали А. Кравс і А. Вольф, полковник А. Шаманек.
Шанковський Л. Українська армія у боротьбі за державність. – Мюнхен, 1958. – С. 208.

Харківський повітовий з’їзд рад за участю 80 делегатів від 27 волостей, на якому ухвалено резолюції за доповіддю Г.І. Петровського про міжнародне становище і радянське будівництво в УСРР, про роботу повітревкому та про земельне питання. З’їзд наказав усім сільським волосним виконкомам негайно приступити до виконання продрозвестки та напружити всі сили для “остаточної ліквідації білогвардейських банд та відсічі польських панів”. З’їзд приєднався до виробничої програми ІХ з’їзду РКП(б) та ухвалив боротися з проявами “буржуазної вільної торгівлі”.
Борьба (Харків). – 1920. – 27 квітня, 28 квітня, 29 квітня;Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документ

Звернення головного комісара уряду УНР К. Лоського до населення України з наказом допомогати всіма засобами союзницькому польському війську та з наказом “Про організацію адміністративної влади УНР в місцевостях України, звільняємих від московської окупації”.
Вістник Волинського Губерніяльного Комісара. – 5 травня, 1920. – Ч.1 – С.3; 15 травня, 1920. – Ч.5. – С. 1.

Харків. Звернення ЦК КП(б)У, ЦВК, РНК УСРР до українського народу з закликом напружити всі сили для звільнення окупованої поляками території радянської України.
Гражданская война на Украине (1918 – 1920). – К., 1967. – Т. 3. – С. 78 – 80.

Наказ головного комісара уряду УНР К. Лоського про призначення в.о. губкомісара Волині С. Куриленка.
Вістник Волинського Губерніяльного Комісара. – 5 травня 1920. – Ч. 1. – С. 4.

Звернення ЦК КСРМУ до молоді з закликом вступати до лав Червоної армії.
Гражданская война на Украине (1918 – 1920). Сборник документов и материалов в трех томах, четырех книгах. – К., 1967. – Т. 3. – С. 80 – 81.

Москва (Росія). Заклик ВЦВК і РНК РСФРР до трудящих Росії підтримати боротьбу українського народу проти поляків.
Гражданская война на Украине (1918 – 1920). Сборник документов и материалов в трех томах, четырех книгах. – К., 1967. – Т. 3. – С. 75 – 78.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Умань Київської губернії. Здався органам радянської влади отаман Кирилюк, який звернувся із закликом до членів антирадянських повстанських формувань здати зброю.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Полтава. До органів радянської влади прийшов з повинною отаман Біленький, який звернувся до учасників повстанського селянського руху також із пропозицією здати зброю та припинити боротьбу з радянською владою.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

На кордоні Павлоградського повіту Катеринославської та Костянтиноградського повіту Полтавської губернії знищено збройний загін отамана Чорного. 80 вояків взято в полон, захоплено 3 кулемети та 2 тачанки.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.