Інститут історії України Національна академія наук України

Київ. Революційний трибунал розглянув справу журналіста В. Чаговця, який у 1918 р. був співробітником антирадянської газети „Киевская мысль”, а після відходу денікінських військ намагався незаконно перейти державний кордон. Зважаючи на каяття підсудного в антирадянській агітації, трибунал висловив йому громадську догану та заборонив на місяць займатися журналістською діяльність.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 27 жовтня.

Будапешт. Міністр іноземних справ Румунії Токе-ЙІонеску надіслав ноту протесту наркому закордонних справ РСФРР проти звинувачень радянського уряду на адресу румунського щодо спроб втручання останнього до внутрішніх справ радянських республік шляхом підтримки на території Румунії антирадянських військових формувань з метою підготовки їх інтервенції на територію УСРР. Запевняючи в намірах зберегти мирні стосунки з УСРР і РСФРР, міністр зобов’язався провести розслідування фактів, повідомлених радянською стороною.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Харків. Оргбюро КП(б)У прийняло постанову про комісарський склад. Визнано необхідним тимчасово залишити інститут комісарів. В той же час пропонувалося приступити до поступового скорочення складу комісарів для подальшого скасування цього інституту, починаючи з низових ланок: призначаючи досвідчених комісарів на відповідальн посади.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 38 зв.

Київ. Напередодні виборів до міської ради праві есери надрукували і розповсюдили листівки-відозви з закликом голосувати проти висуванців КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1060, арк. 164 зв.; спр. 1129, арк. 62.

Ліквідовано Волинську повстанську армію. Заарештовано 900 членів: переважно учителів, кооператорів, агрономів.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 77

Київська губернія. Розгромлено збройні формування отаманів Галчевського і Левченка.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 77.

Кременчуцька губернія. Шляхом ідеологічного розкладу ліквідовано збройне формування отамана Чорного Ворона. Члени формування явилися з повинною до органів радянської влади і добровільно здали зброю.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 77.

Повстанський селянський рух і кримінальний бандитизм посилилися в Київській губернії, де діяло 40 збройних формувань. У Катеринославській та Миколаївській губерніях переважав кримінальний бандитизм, а в інших губерніях – повстанський селянський рух, під проводом петлюрівських і махновських організацій. Багато з них мали зв’язки з антирадянськими центрами української еміграції за кордоном.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 107.

Подільська губернія. Завершено кампанію по вилученню зброї у населення. За два місяці роботи вилучено 5 тис. рушниць, багато іншої військової зброї. В низці сіл селяни самі осушували колодязі та розкопували схованки зберігання зброї.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1068, арк. 138.

Як зазначалось у закритому листі секретаря ЦК КП(б)У Д. Лебедя до секретаріату ЦК РКП(б), настрої селянства в УСРР мали антирадянський характер, всупереч довідкам з місць. Так, у Подільській губернії були поширеними випадки бойкоту селянами здачі продподатку, а в Єлисаветградському повіті Запорізької губернії – ворожого ставлення до органів радянської влади та КП(б)У. У Кременчуцькій губернії радянська влада існувала номінально, оскільки виконкомами і комнезамами керували „куркулі”. У Катеринославській губернії серед населення панували панічні настрої внаслідок неможливості виконання продподатку.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 108.

Дніпровський і Миколаївський повіти. Спостерігалися хвилювання серед робітників через закриття ряду заводів.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 108.

Катеринославська губернія. Членів УКП було обрано до складу Лозовського відділення кооперації.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1109, арк. 31.

Повідомлялося, що ДПУ ліквідувало низку підпільних петлюрівських організацій на Правобережжі: Знам’янську і Єлисавтградську повітові організації та волосні повстанські комітети. Їх керівники – отамани Загородній, Желєзняк, Гупало, Бондаренко, Яковенко, Голуб і Черкес – заарештовані.
Коммунист, Харьков, 1922, 6 декабря.

Східна Галичина, Польща. Повідомлялося, що в Тернополі, Бережанах, Злочеві, Чорткові, Станіславі Тернопільського воєводства ув’язнено українців, звинувачених у державній зраді за агітацію та бойкот виборів до польського сейму.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 18 листопада.

Варшава, Польща. Повідомлялося про початок слухання в суді справи українського студента Федака, який вчинив замах на президента Польщі Ю. Пілсудського. Федак належав до української бойової організації „Воля”, що не визнавала польського протекторату над Західною Галичиною.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1922, 25 жовтня.

Східна Галичина, Польща. Напередодні виборів у польський сейм і засідання ради послів у Парижі розпочалося повстання українських селян за визнання автономії Східної Галичини у складі Польщі.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 27, 29 жовтня.

Харків. Президія ВУЦВК затвердила постанову третьої сесії ВУЦВК VІ скликання “Про відносини між Радянськими республіками”. Запропоновано більш ясно і точно визначити взаємини між ними.
ЗУ України, 1922, № 45, Ст. 670.

Харків. ВУЦВК ухвалив постанову “Про відділ національних меншин НКВС”. Визначено структуру його організації, мету та повноваження діяльності. Відділ мав сприяти співробітництву всіх народів, що проживали на території УСРР; забезпечувати їх економічний і культурний розвиток; спостерігати за проведенням у життя національної політики радянської влади.
ЗУ України, 1922, № 46, Ст. 672.

Харків. ВУЦВК ухвалив постанову “Про незастосування вищої міри покарання щодо вагітних”.
ЗУ України, 1922, № 46, Ст. 674.