Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

20 (7) листопада 1918 (середа)

Опублікована видана П.Скоропадським 19(6) листопада “Грамота до хліборобів України”. Він закликав їх “під проводом обраних союзами хліборобів досвідчених і вірних батьківщині” і йому особисто офіцерів до боротьби “з ворогами ладу і заспокоєння села”, тобто придушення повстання.
Нова рада. – 1918. - 20 листопада; Державний вістник. - 1918. – 22 листопада.

20 (7) листопада 1918 (середа)

У Харкові, у робітничому будинку відбулися збори виборщиків - представників заводів для обрання організованої виборчої комісії по створенню у Харкові Ради робітничих депутатів. Збори прийняли відозву із закликом до передачі всієї влади радам.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 71. – Арк. 293-297 (із зв.).

20 (7) листопада 1918 (середа)

На допомогу стрілецьким підрозділам, що займали лінію Жуляни - Юровка, прибув Чорноморський кіш під командуванням отамана Поліщука, який був сформований ще за наказом військового міністерства Української Держави.
Історія січових стрільців. – К., 1992. – С.14.

20 (7) листопада 1918 (середа)

Радянські повстанські загони оволоділи ст.Коренево, Курської губернії. Їм вдалося налагодити зв’язок з німецькими солдатами за демаркаційною лінією.
Гражданская война на Украине – 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.446.

20 (7) листопада 1918 (середа)

Повідомлення урядові Української Держави у Київ про наближення до Полтави загонів С.Петлюри, про розгубленість місцевих військових і громадянських властей і підготовку до евакуації.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 75. – Арк. 300

20 (7) листопада 1918 (середа)

Стародуб, Чернігівської губернії. Губернський староста повідомив телеграмою до департаменту Державної варти про братання німецьких солдатів з більшовиками.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 79. – Арк. 182

14 березня 1919 (п’ятниця)

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

14 жовтня 1919 (вівторок)

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Середина жовтня — грудень 1919

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

2-4 грудня 1919 (вівторок-четвер)

Москва. УІІІ Всеросійська конференція РКП(б) обговорила питання про політичне становище в Україні, ухвалила резолюцію "Про радянську владу на Україні", в основу якої було покладено резолюцію ЦК РКП(б), написану В.Леніним. Її головний зміст спрямовувався на подолання помилок і перегинів радянської влади у національній, земельній і продовольчій політиці, які саме й призвели до її падіння в Україні у 1919.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919-1920). — К., 1957. С.3-5; Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 112.

Після 6 листопада 1919

Листопадова катастрофа. Поразка армії УНР у боях з денікінцями, однією з причин якої стало припинення бойових дій УГА. Ліквідація Українського фронту. Знекровлена попередніми боями та пошестю тифу (залишилось 8–10 тис. вояків) українська армія виявилася затиснутою у “трикутнику смерті” в районі Старокостянтинова на Волині. На півдні та сході України діяла Добровольча армія, на заході — польська армія, на півночі — Червона армія. Під тиском переважаючих сил ворога армія УНР змушена була відійти на північ, на 15 листопада під її контролем залишилася невелика територія у районі м.Любар Волинської губ.
Політична історія України ХХ ст. — Т. 2. — С. 403.

Друга половина листопада 1919

Під проводом начальника штабу Г.Ціріца почалася реорганізація УГА. В корпусах і бригадах з'явилися денікінські офіцери. Штабом намагався керувати полковник Добровольчої армії Саборський. Командувач військ Новоросійської області Добрармії генерал-лейтенант М.Шіллінг наказав зосередити корпус полковника А.Шаманека в районі Козятин-Бердичів проти більшовицьких військ. Корпус відмовився виконати наказ.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 272.

Кінець листопада 1919

Житомир. Перетворення Волинського губернського повстанського комітету за участю отаманів української армії О.Волоха, О.Данченка та Ю.Божка на Волинську краєву революційну раду, яку очолив місцевий боротьбист Коваль. Волинська революційна
Рада виступала за порозуміння з більшовицьким режимом та встановлення влади рад. На неї спиралися отамани, коли 1 грудня 1919 р. зробили спроб

21 листопада 1919 (п’ятниця)

Наприкінці свого перебування у Києві в ніч з 20 на 21 листопада денікінці розстріляли членів партії боротьбистів, українських письменників Гната Михайличенка та Василя Чумака, які працювали в антиденікінському підпіллі.
Боротьба. — 1919. — 25 грудня. Примітка: За версією денікінської влади Михайличенко був вбитий при спробі втекти. :Киевлянин . — 1919. – 21 ноябр

17 – 22 листопада 1920 (середа – понеділёок)

Харків. V Всеукраїнська конференція КП(б)У за участю 378 делегатів з вирішальним голосом і 129 з дорадчим від 75 тис. членів партії. Конференція розглянула такі питання: політична і організаційна доповіді ЦК КП(б)У; про чергові завдання партії; господарські завдання партії; земельне питання на Україні; продовольче питання; боротьба з бандитизмом; робота серед молоді; організаційне питання; вибори керівних органів КП(б)У. Ухвалено відповідні резолюції та обрано ЦК КП(б)У в складі 17 членів і 3 кандидатів (К.Є. Ворошилов, В.П. Затонський, А.В. Іванов, Ф.Я. Кон, Д.З. Мануїльський, В.М. Молотов, Г.І. Петровський, М.В. Фрунзе, В.Я. Чубар та інші).Черговим завданням господарського будівництва конференція визнала перехід основних галузей виробництва у безпосереднє розпорядження держави. Перехід цей повинен був супроводжуватися “ дальшим поглибленням роботи по вилученню знарядь і засобів виробництва з приватнокапіталістичних рук”; йшлося про усунення конкуренції, широкі трудові мобілізації і переведення військових частин, що звільняються, на трудовий фронт. Конференція постановила про злиття політичного відділу управління мілітаризованої кам’яновугільної промисловості Донбасу і союзу Гірнопраці для зміцнення профспілки останнього і передачі їй задач відділу, окрім партійних. Було поставлено перед членами партії наступні завдання: розгром “куркульсько-націоналістичного бандитизму”; залучення незаможників до боротьби з бандами; проведення екпропріації і роззброєння куркулів.
Комуніст (Харків). – 1920. – 18 листопада, 20 листопада, 21 листопада, 23 листопада, 25 листопада; Комуністична партія України в резолюціях і рішенн

21 листопада 1920 (неділя)

Утворення кримської ударної групи на чолі з заступником начальника особового відділу Південного та Південно-Західного фронтів Ю. Євдокімовим з метою знищення білогвардійців, які залишилися в Криму. Протягом наступних місяців було розстріляно до 12 тис. чоловік.
Шитюк М. Масові репресії проти населення Південної України в 20 – 50-ті роки ХХ ст. – К., 2000. – С. 106.

21 листопада 1920 (неділя)

Перехід Дієвої армії УНР (до 27 тис. вояків) через р. Збруч в районі м. Волочиська та с. Ожигівці. Інтернування армії УНР польською владою.
Удовиченко О. Третя Залізна дивізія.Матеріали до історії Війська УНР. Рік 1920. – Нью-Йорк, 1982. – Т. ІІ. – С. 194 – 196. Шандрук П. Українська армія

21 листопада 1920 (неділя)

Новоград-Волинський, Волинської губернії. Згідно з умовами преліминарного польсько-радянського договору, польські війська залишили місто.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С.650.

14 жовтня 1921 (п'ятниця)

Бухарест, Румунія. Румунська служба безпеки заарештувала групу більшовиків, які планували підірвати Північний залізничний вокзал столиці.
Купчик О.Р. Закордонний відділ ЦК КП(б)У – спецслужба українських більшовиків // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Історія – К.