Інститут історії України Національна академія наук України

Бершадь. На базі ІІ корпусу УГА генерала М. Тарнавського сформована 1-а бригада Червоних українських січових стрільців (ЧУСС) під командуванням полковника А. Шаманека (з 22 березня Б. Білинкевича), начальника штабу А. Бізанца і політкомісара Я. Струхманчука. Бригада нараховувала 4,5 тис. стрільців і близько 200 старшин, півтори тисячі коней та 100 кулеметів. Ввійшла до складу 44-ї стрілецької дивізії І. Дубового. При її політвідділі утворено галицьку секцію під проводом Н. Гірняка.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 291; Гражданская война и военная интервенция в СССР. Энциклопедия. – Москва, 1983. – С. 201.

Формування 3-ї галицької бригади із частин ІІІ корпусу. Очолив її генерал А.Кравс (з 24 березня комбригом став О. Станимір. Начальником штабу призначено В. Льобковіца, а політкомісаром – М. Балицького, невдовзі Ф. Замору. Бригада нараховувала 3,5 тис. стрільців і старшин, півтора тис. коней, діяла у складі 58-ї стрілецької дивізії під командуванням П. Княгницького (1884-1938).
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 293; Гражданская война и военная интервенция в СССР. Энциклопедия. – Москва, 1983. – С. 261.

Східна Галичина. Утворена розгалужена військово-революційна організація “Воля” – предтеча Української військової організації в краї. До її складу ввійшли колишні старшини, стрільці і студенти. Очолила “Волю” Начальна колегія: Я. Чиж (голова), В. Кучабський (перший заступник), О. Коберський (заступник), Д. Паліїв, М. Матчак, Б. Гнатевич. Мала тісні зв’язки з урядом ЗУНР, командуванням українських частин, інтернованих у Чехо-Словаччині. Видавала нелегальний місячник “Наш шлях”. Основною метою висувала підготовку збройного повстання в Східній Галичині проти польського окупаційного режиму.
Кугутяк Микола. Історія Української націонал-демократії (1918 – 1929). Том 1. – Київ – Івано-Франківськ, 2002. – С. 209.

Польовий штаб ЧУГА, за погодженням з командуванням Південно-Західного фронту (командувач О. Єгоров, члени Реввійськради. – Р. Берзін, Й. Сталін), низкою наказів і розпоряджень провів реорганізацію і скорочення армії, запровадив виборність командирів, скасував відзнаку вояків УГА – тризуб, замінивши його червоною зіркою, замість синьо-жовтих прапорів впроваджені червоні, змінив традиційний український гімн “Ще не вмерла Україна” на “Інтернаціонал”, ввів посаду політкомісара.
Західно-Українська Народна Республіка. Том 1. Документи і матеріали у 5-ти томах. – Івано-Франківськ, 2001. – С. 37; Литвин М.Р., Науменко К.Є. Істо

Бої частин Червоної армії з частинами польського війська за Новоград-Волинський.
Pierwsza wojna polska (1918 – 1920). Zbiуr wojennych komunikatуw prasowych Sztabu Generalnego WP. – Warszawa, 1920. – S. 202 – 204.

Бершадь, Гайворон, Подільської губернії. Вступ до міст полку Чорних Запорожців армії УНР.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 44 – 45.

Солобковці, Новоушицького повіту, Подільської губернії. Підписання угоди між представниками Начального штабу польських військ та білогвардейських частин під проводом генерала М. Бредова про умови інтернування армії на території Польщі.
S№Siedzi wobec wojny 1920 roku. Wybуr dokumentуw. – Londyn, 1990. – S. 85 – 86.5 – 7 березня

Могилів-Подільський, Подільської губернії. Під натиском частин Червоної армії Окрема піша бригада в складі Могилівського полку, Галицького куреня, бригади отамана Шашкевича і представники цивільної влади УНР на чолі з І. Макухом залишили місто, відступаючи в район Калюса. І. Мазепа датує цей відступ 28 лютого. –
Удовиченко О. Третя Залізна дивізія. Матеріали до історії Війська УНР. Рік 1920. – Нью-Йорк, 1982. – Т. ІІ. – С. 39; Мазепа І. Україна в огні й бур

Харків. V Всеукраїнський з’їзд рад прийняв постанову “Про амністію” та інструкцію ”Про застосування амністії”.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1921, 5 березня.

Харків. V Всеукраїнський з їзд рад затвердив союзний договір між УСРР і РСФРР про військовий та господарський союз.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1921, 5 березня.

Харків. V Всеукраїнський з їзд рад прийняв постанову “Про звід законів про комітети незаможних селян”. Звід передбачав загальну декларацію про права та обов’язки комітетів незаможних селян; їх склад та організацію; завдання по боротьбі з бандитизмом, у галузі радянського та господарського будівництва й, насамперед, сільськогосподарського виробництва та продовольчих заготівель, а також участі в роботі Робітничо-селянської інспекції, Наркомсоцзабезу, Наркомосу, Наркомздоров’я та інших комісаріатів.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1921, 5 березня.

Харків. V Всеукраїнський з їзд рад прийняв резолюцію “Про відбудову сільського господарства”. Визнано за необхідне посилити економічне значення та роль незаможного селянства у відродженні сільськогосподарського виробництва.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1921, 5 березня.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Харків. Відбулася нарада командного і комісарського складу військ України і Криму з питань вивчення досвіду імперіалістичної і громадянської воєн й будівництва збройних сил. Порядок денний: про зовнішнє і внутрішнє становище радянської Росії; військові сили Польщі і Румуні.
Материалы совещания командного и комиссарского состава войск Украины и Крыма, а также флота Черного и Азовского морей. – Харьков, 1922. – С.

Донецька губернія. Проведено чистку профспілкових органів гірників і металістів від представників опозиційних партій. У складі президії губернської ради професійних спілок губком КП(б)У залишив двох бундівців з партійним стажем з 1919 р.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1088, арк. 10.

За попередніми даними Одеського губвибіркому, у перевиборах сільських рад брали участь 35% громадян, які мали виборче право (1923 р. – 45%). Кількість „позбавленців” складала 4%, порівняно з особами, які мали виборче право (1923 р. – 5%). Під час перевиборів проявилася активність селянських мас, які намагались проводити до складу рад своїх кандидатів із числа односельців. Типовими були й випадки протидії колишніх комуністів висуванню кандидатур, запропонованих парткомами КП(б)У. В той же час під час виборів до Одеської міськради зміна загальними зібраннями запропонованих кандидатур спостерігалася рідко й торкалася головним чином безпартійних кандидатів.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1932, арк. 31, 3

Харківська губернія. За даними губкому КП(б)У, посилилася активність учасників безпартійних робітничих конференцій, які виступали з критикою радвлади й вимагали поліпшення матеріального становища. Вони заявляли, що влада робітнича, але робітникам живеться гірше, ніж у старі часи, насамперед через зростання безробіття.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1945, арк. 25.

Полтава. В інституті народної освіти створено підпільну групу УКП.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр.1942, арк. 76.

Подільська губернія. Судові органи розглянули 54 справи по звинуваченню оляків-католиків у шпіонажі на користь Польщі, за яким було притягнуто до карної відповідальності 152 особи.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 72.

Загальні збори молдаван Могилівського округу висловили протест проти суду над татарбунарськими селянами в Румунії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 5 вересня.