Інститут історії України Національна академія наук України

Харків. І з’їзд губметалів України. Заслухано доповіді з місць та ухвалено, що є відсутніми як єдина система організації губметалів та відділів металів, так і єдиний план організації виробництва через відірваність від Промбюро. Пропонувалось відродити металеву промисловість завдяки впровадженню єдиного плану та системи організації як органів, що регулюють і керують виробництвом, так і самого виробництва; ввести строгу централізацію і жлрсткість обліку, розподілення металу, виконуючи план постачання і інструкції відділу металу Промбюро. Заслухано доповіді про організацію губметалів та ухвалено, що управління слід будувати на принципах одноосібності, ставлячи на чолі відділу металу і всіх підвідділів завідуючих. Заслухано доповіді про організацію виробництва і трестування промисловості та ухвалено, що промисловість України слід організовувати в напрямку концентрації і спеціалізації масового виробництва, для чого заводи з однаковим характером виробництва об’єднати в кусти, а потім в трести. Заслухано доповідь про облік і розподіл металу та ухвалено провести облік металевого майна на Україні.
ЦДАВО України. – Ф. 573. – Оп. 1. – Спр. 701. – Арк. 1 – 7 зв.; Робітничий контроль і націоналізація промисловості на Україні. Збірник документів і

Частини Червоної армії форсували р. Дністер, перервавши з’язок Дієвої армії УНР з 6-ою польською армією.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 96.

І з’їзд комнезамів Сосницького повіту, Чернігівської губернії, за участю 79 делегатів.
Черниговщина в годы гражданской войны. 1919 – 1920. – К., 1975. – С. 432.

Відень (Австрія). Третя нарада послів і голів дипломатичних місій УНР, скликана міністром закордонних справ УНР А. Ніковським. На порядку денному було обговорення польсько-українського договору; було визнано, що “такий союз для УНР був необхідним, ... в тому, що факт заключеного договору не осягнув свого властивого завдання, а саме зближення України з державами Заходу, спеціально ж Антанти, в тому до певної міри вина нашої політики і дипломатії, яка не використала зазначеного договору у відповідний момент і спосіб”. Обговорено відносини УНР з генералом П. Врангелем, договір з Кубанню, концепцію створення Чорноморського союзу, реоргнізацію дипломатичних місій, фінансовий стан УНР.
ЦДАВО України. – Ф. 3696. – Оп. 2. – Спр. 14. – Арк. 101 зв. – 102 – 102 зв. – 103 – 103 зв.

Москва (Росія). Політбюро ЦК РКП(б) ухвалило визнати врангелівський фронт головним, створити Оргбюро для розв’язання проблеми нової мобілізації комуністів, 50% мобілізованих комуністів вирішено направити на врангелевський фронт, решту – на Західний.
Реввоенсовет Республики. – М., 1991. – С. 448.

Арешт ВУЧК членів Всеукраїнської конференції конференції партії меншовиків, проведений за рішенням політбюро ЦК КП(б)У.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 340.

Ходорів, Миколаїв (Львівська обл.). Вступ до міст частин Червоної армії.
Українсько-московська війна 1920 року в документах. – Ч. 1. – Варшава, 1933. – С. 159.

Частини Дієвої армії УНР тримали фронт від румунського кордону до м. Єзуполя по р. Бистриці через Станіславів (суч. Івано-Франківськ) до м. Надвірної.
Українсько-московська війна 1920 року в документах. – Ч. 1. – Варшава, 1933. – С. 159.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Умань Київської губернії. Здався органам радянської влади отаман Кирилюк, який звернувся із закликом до членів антирадянських повстанських формувань здати зброю.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Полтава. До органів радянської влади прийшов з повинною отаман Біленький, який звернувся до учасників повстанського селянського руху також із пропозицією здати зброю та припинити боротьбу з радянською владою.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

На кордоні Павлоградського повіту Катеринославської та Костянтиноградського повіту Полтавської губернії знищено збройний загін отамана Чорного. 80 вояків взято в полон, захоплено 3 кулемети та 2 тачанки.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Чернівці, Румунія. За розпорядженням влади закрито всі українські часописи, що виходили в місті – орган українських соціал-демократів „Робітник”, орган українських учителів „Каменярі”, безпартійний часопис „Громада”.
Громадський вісник, Харків, 1921, 14 квітня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У призначило на посаду голови Агітпропу ЦК КП(б)У М. Владимирова.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6 спр. 29, арк. 68.

РСЧА розгромлено загони отамана Н. Махна.
Енциклопедія Українознавства. – Т. 9. – К., 2000. – С. 3312.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Харків. Оргбюро КП(б)У прийняло постанову про комісарський склад. Визнано необхідним тимчасово залишити інститут комісарів. В той же час пропонувалося приступити до поступового скорочення складу комісарів для подальшого скасування цього інституту, починаючи з низових ланок: призначаючи досвідчених комісарів на відповідальн посади.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 38 зв.

Катеринославська губернія. Внаслідок підтримки заможного селянства, зростання безробіття та організаційної діяльності підпільного петлюрівської організації активізувався повстанський селянський рух. Також посилився організований кримінальний бандитизм. В губернії діяло 7 збройних формувань селян та безробітних, чисельністю від 6 до 20 бійців кожне. З них 5 – в Криворізькому повіті, головним чином - петлюрівські антирадянські формування, одне – в Ново-Московському та ще одне - в Катеринославському повіті. Члени селянських партизанських формувань скоювали терористичні акти проти радянських та продовольчих працівників, та співробітників ДПУ, а також напади на поїзди, залізничні станції й т. ін. Зокрема, загін Чорного ворона наприкінці вересня пустив під ухил товарний поїзд та пограбував пасажирів, вбив військового комісара, напав на членів ЦК допомоги голодуючим, які обстежували неврожайні місцевості губернії.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1109, арк. 4, 32.