Інститут історії України Національна академія наук України

Станіславів (суч. Івано-Франківськ). Засідання РНМ УНР, на якому ухвалено висловити протест уряду Польщі проти вимоги представників місцевої польської влади до уряду УНР негайно залишити Станіславів.
ЦДАВО України. – Ф. 1429. – Оп. 2. – Спр. 53. – Арк. 72.

Станіславів. Вночі польська військова влада за розпорядженням начальника штабу Довудства львівського Генерального округу полковника Тулле здійснила арешт міністрів УНР з метою їх насильницької евакуації вглиб Польщі. О 9 годині ранку ешелон з заарештованими українськими урядовцями під посиленим конвоєм польських солдат було відправлено до Тарнова.
ЦДАВО України. – Ф. 3696. – Оп. 2. – Спр 604. – Арк. 3 – 3 зв.

Галревком у своїй першій декларації проголосив утворення суверенної Галицької Соціалістичної Радянської Республіки (ГСРР). .
Збірник декларацій, декретів і розпоряджень Галицького Революційного Комітету. – Тернополь, 1920. – Зош. 1. – С. 9 – 10

Відозва Галревкому “До працюючих усього світу, до урядів Соціалістичних Радянських республік і до урядів всіх капіталістичних держав”, в якій Галревком проголошувався тимчасовим урядом державної самостійної Східної Галичини. Галревком проголосив утворення Галицької соціалістичної радянської республіки (ГСРР) з центром у Тернополі. На місцях формувалися сільські, містечкові й повітові ревкоми. Офіційними мовами визнано українську, польську і єврейську. Запроваджувались чужі для галичан радянські порядки: організовувалася примусова здача хліба, свідомі українці піддавалися терору. Фактично всі справи вирішувало військове командування.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 339 – 342.

Єлісаветград. І безпартійна конференція робітничої молоді.
Образование и деятельность комсомола Украины в годы гражданской войны. Документы и материалы. – К., 1959. – С. 462.

І з’їзд представників волосних і сільських ревкомів Олександрівського району. Ухвалено створити нерозривний зв’язок між волревкомами та райревкомами для того, щоб покласти край “бандитам і махновщині”; організувати волосні комісаріати та міліцію для впровадження в життя наказів з військових справ. За власть Советов. Сборник документов и воспоминаний о борьбе трудящихся за установление и упрочение
Советской власти на территории Запорожской области в 1917 – 1920 гг. – Запорожский облиздат, 1957. – С. 149 – 152.

Дієва армія УНР поділена на три групи: північну групу генерал-хорунжого О. Удовиченка (Третя Залізна дивізія та 4-та Київська дивізія), середню групу ген. Загродського (середня група І-ої Запорізької дивізії та 2-га Волинська дивізія) та праву групу – 5-ту Херсонську дивізію.
Удовиченко О. Третя Залізна дивізія. Матеріали до історії Війська УНР. Рік 1920. – Нью-Йорк, 1982. – Т. ІІ. – С. 61.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Умань Київської губернії. Здався органам радянської влади отаман Кирилюк, який звернувся із закликом до членів антирадянських повстанських формувань здати зброю.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Полтава. До органів радянської влади прийшов з повинною отаман Біленький, який звернувся до учасників повстанського селянського руху також із пропозицією здати зброю та припинити боротьбу з радянською владою.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

На кордоні Павлоградського повіту Катеринославської та Костянтиноградського повіту Полтавської губернії знищено збройний загін отамана Чорного. 80 вояків взято в полон, захоплено 3 кулемети та 2 тачанки.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Чернівці, Румунія. За розпорядженням влади закрито всі українські часописи, що виходили в місті – орган українських соціал-демократів „Робітник”, орган українських учителів „Каменярі”, безпартійний часопис „Громада”.
Громадський вісник, Харків, 1921, 14 квітня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У призначило на посаду голови Агітпропу ЦК КП(б)У М. Владимирова.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6 спр. 29, арк. 68.

Харків. Особлива комісія з палива та продовольства при РНК УСРР розглянула питання про боротьбу з торбарями та крадіжками солі. Зважаючи на розвиток цих явищ, вирішено залишити збройну силу у розпорядженні п’ятірки (міжвідомчої комісії по боротьбі з торбарством. – Авт.). ВУЧК запропоновано подати проект інструкції в справі боротьби з крадіжками солі, а п’ятірці – провести чистку від торбарів залізниці на території Полтавської губернії.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1921, 16 липня.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Харків. Оргбюро КП(б)У прийняло постанову про комісарський склад. Визнано необхідним тимчасово залишити інститут комісарів. В той же час пропонувалося приступити до поступового скорочення складу комісарів для подальшого скасування цього інституту, починаючи з низових ланок: призначаючи досвідчених комісарів на відповідальн посади.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 38 зв.

Катеринославська губернія. Внаслідок підтримки заможного селянства, зростання безробіття та організаційної діяльності підпільного петлюрівської організації активізувався повстанський селянський рух. Також посилився організований кримінальний бандитизм. В губернії діяло 7 збройних формувань селян та безробітних, чисельністю від 6 до 20 бійців кожне. З них 5 – в Криворізькому повіті, головним чином - петлюрівські антирадянські формування, одне – в Ново-Московському та ще одне - в Катеринославському повіті. Члени селянських партизанських формувань скоювали терористичні акти проти радянських та продовольчих працівників, та співробітників ДПУ, а також напади на поїзди, залізничні станції й т. ін. Зокрема, загін Чорного ворона наприкінці вересня пустив під ухил товарний поїзд та пограбував пасажирів, вбив військового комісара, напав на членів ЦК допомоги голодуючим, які обстежували неврожайні місцевості губернії.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1109, арк. 4, 32.

Київ. Напередодні виборів до міської ради праві есери надрукували і розповсюдили листівки-відозви з закликом голосувати проти висуванців КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1060, арк. 164 зв.; спр. 1129, арк. 62.