Інститут історії України Національна академія наук України

Чернівці, Румунія. За розпорядженням влади закрито всі українські часописи, що виходили в місті – орган українських соціал-демократів „Робітник”, орган українських учителів „Каменярі”, безпартійний часопис „Громада”.
Громадський вісник, Харків, 1921, 14 квітня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У призначило на посаду голови Агітпропу ЦК КП(б)У М. Владимирова.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6 спр. 29, арк. 68.

Тетерів. Відбулася катастрофа залізничного поїзду, підготовлена селянським повстанським загоном отамана Орлика.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 12 жовтня.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Харків. Оргбюро КП(б)У прийняло постанову про комісарський склад. Визнано необхідним тимчасово залишити інститут комісарів. В той же час пропонувалося приступити до поступового скорочення складу комісарів для подальшого скасування цього інституту, починаючи з низових ланок: призначаючи досвідчених комісарів на відповідальн посади.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 38 зв.

Київ. Напередодні виборів до міської ради праві есери надрукували і розповсюдили листівки-відозви з закликом голосувати проти висуванців КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1060, арк. 164 зв.; спр. 1129, арк. 62.

Ліквідовано Волинську повстанську армію. Заарештовано 900 членів: переважно учителів, кооператорів, агрономів.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 77

Київська губернія. Розгромлено збройні формування отаманів Галчевського і Левченка.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 77.

Кременчуцька губернія. Шляхом ідеологічного розкладу ліквідовано збройне формування отамана Чорного Ворона. Члени формування явилися з повинною до органів радянської влади і добровільно здали зброю.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 77.

Повстанський селянський рух і кримінальний бандитизм посилилися в Київській губернії, де діяло 40 збройних формувань. У Катеринославській та Миколаївській губерніях переважав кримінальний бандитизм, а в інших губерніях – повстанський селянський рух, під проводом петлюрівських і махновських організацій. Багато з них мали зв’язки з антирадянськими центрами української еміграції за кордоном.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 107.

Подільська губернія. Завершено кампанію по вилученню зброї у населення. За два місяці роботи вилучено 5 тис. рушниць, багато іншої військової зброї. В низці сіл селяни самі осушували колодязі та розкопували схованки зберігання зброї.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1068, арк. 138.

Як зазначалось у закритому листі секретаря ЦК КП(б)У Д. Лебедя до секретаріату ЦК РКП(б), настрої селянства в УСРР мали антирадянський характер, всупереч довідкам з місць. Так, у Подільській губернії були поширеними випадки бойкоту селянами здачі продподатку, а в Єлисаветградському повіті Запорізької губернії – ворожого ставлення до органів радянської влади та КП(б)У. У Кременчуцькій губернії радянська влада існувала номінально, оскільки виконкомами і комнезамами керували „куркулі”. У Катеринославській губернії серед населення панували панічні настрої внаслідок неможливості виконання продподатку.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 108.

Дніпровський і Миколаївський повіти. Спостерігалися хвилювання серед робітників через закриття ряду заводів.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 108.

Катеринославська губернія. Членів УКП було обрано до складу Лозовського відділення кооперації.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1109, арк. 31.

Катеринослав. Губернською наросвітою розпущено педагогічний колектив показової школи за боротьбу за автономізацію вищої школи.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1109, арк. 8.

Повідомлялося, що ДПУ ліквідувало низку підпільних петлюрівських організацій на Правобережжі: Знам’янську і Єлисавтградську повітові організації та волосні повстанські комітети. Їх керівники – отамани Загородній, Желєзняк, Гупало, Бондаренко, Яковенко, Голуб і Черкес – заарештовані.
Коммунист, Харьков, 1922, 6 декабря.

Харків. Оргбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про національні меншості. Було вирішено виключити зі складу секретаріату ЦК КП(б)У татарського, китайського та естонського інструкторів, з переведенням штатів для татарського інструктора в Донбасі. Агітпропу ЦК КП(б)У приписувалося встановити на своїх засіданнях регулярні звіти представників польської секції з Києва та звернути увагу на роботу серед болгар, вишукавши способи отримання для них літератури. Через недостатність асигнувань Головполітосвіти, призначених для агітаційної роботи серед єврейського населення, було ухвалено звернутися з клопотанням до ЦК РКП(б) про асигнування спеціальних коштів для фінансування газети єврейської секції. Структуру організації Євобкому (рос. абревіатура Єврейського громадського комітету), зважаючи на значний вплив сіоністських організацій на єврейське населення, пропонувалося не змінювати, але проект створення спеціальної єврейської партшколи відхилити. Також рекомендувалося звернутися з клопотанням до ЦК РКП(б) прискорити затвердження штатів єврейської секції.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 118 – 119.

Харків. Оргбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про демонстрацію протесту КСМУ в Полтаві проти запровадження непу. Було ухвалено постанови губернської контрольної комісії та губкому КП(б)У за виключенням пункту „е” про передання суду революційного трибуналу непартійних учасників демонстрації та про припинення здійснення пункту „б” до отримання додаткових відомостей. Агітпропу ЦК КП(б)У разом з ЦК КСМ доручалося розробити та подати на затвердження секретаріату ЦК КП(б)У лист губкомам партії, в якому б роз’яснювалася нова економічна політика та вказувалися прояви збоченого вираження протесту проти непу, а також зауважувалося б на необхідності більш всебічного висвітлення причин, що зумовили прояви опозиційних настроїв, та на необхідності пом’якшення та ліквідацій таких причин. Вказувалося, що політичні демонстрації під гаслами КП(б)У та КСМУ допускалися, але про кожну з них губкому КП(б)У „належало мати думку, враховуючи можливість ухилу, настрої та обстановку”. Учрозподілу ЦК КП(б)У ставилося за обов’язок проконтролювати проведення на місцях мобілізації 40 партійних працівників для КСМУ, а Полтавському губкому КСМУ звернути особливу увагу на поповнення новими працівниками повітових організацій КСМУ. Губкомам КСМУ пропонувалося запровадити введення до бюро губкомів КСМУ секретарів або завідувачів організаційно-інструкторськими відділами губкомів КП(б)У. Секретаріату ЦК КП(б)У приписувалося до наступного засідання оргбюро ЦК КП(б)У накреслити кандидатури партійних працівників для постійної роботи в КСМУ.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 117 зв. – 118.

Харків. ВУЦВК ухвалив постанову «Про організацію Конституційної комісії” у складі Г. Петровського (голова), М. Фрунзе (заступник) й В. Чубаря. Мета комісії – розгляд конституційних питань у зв’язку з утворенням СРСР”.
ЗУ України, 1923, № 45, Ст. 562.

За попередніми даними Одеського губвибіркому, у перевиборах сільських рад брали участь 35% громадян, які мали виборче право (1923 р. – 45%). Кількість „позбавленців” складала 4%, порівняно з особами, які мали виборче право (1923 р. – 5%). Під час перевиборів проявилася активність селянських мас, які намагались проводити до складу рад своїх кандидатів із числа односельців. Типовими були й випадки протидії колишніх комуністів висуванню кандидатур, запропонованих парткомами КП(б)У. В той же час під час виборів до Одеської міськради зміна загальними зібраннями запропонованих кандидатур спостерігалася рідко й торкалася головним чином безпартійних кандидатів.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1932, арк. 31, 3