Інститут історії України Національна академія наук України

Москва, м. Інформаційний відділ ОДПУ в огляді про політичний стан СРСР за липень 1928 р. стосовно ситуації у Криму виділив такі характерні моменти: стан хлібного ринку (масовий приплив селян і спекулянтів з України, купівля ними хліба по цінам, які значно перевищують ринкові; вивезення до України хліба у значній кількості, поширення у зв’язку з цим тривожних настроїв у Криму; ухвалення РНК Криму рішення у разі продовження хлібної кризи запровадити псисько-карткову систему); податкова кампанія (незадовільний стан роботи з популяризації ЄСГП серед селян, успіх агітації „куркулів” за часткову ліквідацію господарств).
«Совершенно секретно»: Лубянка – Сталину о положении в стране (1922–1934 гг.). – М., 2002. — Том 6. 1928 г. – С.400.

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову “Про чистку апарату державних органів, кооперативних і громадських організацій”. Надавалося право органам РСІ виносити обов’язкові для всіх державних установ і підприємств, кооперативних і громадських організацій наступні постанови: про заборону назавжди або на певний час працювати у всіх ланках радянського і кооперативного апаратів, в громадських організаціях тим особам, при оцінці роботи яких з’ясувалося, що вона „безумовно зашкоджує інтересам робітничого класу”; про заборону назавжди або на певний час посідати посади в певній місцевості або у певному відомстві, установі, підприємстві чи організації; про заборону назавжди або на певний час займати ту чи іншу категорію посади у радянському і кооперативному апараті, громадських організаціях.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. —№35. —Ст.313.

Харків, м. Оргбюро ЦК КП(б)У обговорило питання „про польський з’їзд у Варшаві”. Ухвалено створити партійну комісію у складі Доненка, А.Хвилі, Лазоверта, Кулика, Добродицького, доручити їй розробку вказівок щодо представництва радянських поляків на з’їзді, забезпечити розгортання у польській пресі інформаційної кампанії про характер з’їзду та „цілі пілсудщини”.
ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.16. —Спр.34. —Арк.112.

УСРР. Протягом року в республіці 246 тис. членів і кандидатів партії пройшли “партійну чистку”: виключено 24 тис. осіб (близько 10%) загальної кількості членів КП(б)У.
Кульчицький С.В. Україна між двома війнами (1921-1939 рр.). – К., 1999. —С.135.

СРСР. Протягом 1929-1931 р. з лав ВКП(б) виключено близько 250 тис. членів, переважна більшість яких належала до т.з. „правого ухилу”..
Дорошко М. Компартійно-державна номенклатура УСРР у 20-30-ті роки ХХ століття: соціоісторичний аналіз. – К., 2004. —С.136.

СРСР. Протягом року у різних регіонах спецорганами зафіксовано 1300 випадків селянських хвилювань: значну роль в них грало релігійне питання.
Грациози Андреа. Великая крестьянськая война в СССР. Большевики и крестьяне, 1917-1936. —М., 2001. —С.46.

Крим. Протягом 1929 року у ході „чистки” партійних і радянських органів під гаслом боротьби з „веліібрагімовщиною”, „мілліфірківщиною” та „буржуазно-націоналістичними відхиленнями” репресовано щонайменше 3500 татар, яких було засуджено, заслано, а кількох страчено.
Національні меншини України у ХХ столітті. Політико-правовий аспект. – К., 2000. –С.173.

Москва, м. ЦК ВКП(б) прийняв постанову про заходи щодо зміцнення наукової роботи у зв’язку з підсумками ІІ Всесоюзної конференції марксо-ленінських науково-дослідних установ. Містилися настанови щодо поліпшення науково-дослідної роботи (питання планування, координування, упорядкування навантаження спіробіників, підготовки кадріd тощо).
Вестник Комакадемии. – 1929. —Кн.33. —С.282-283;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Ал

Москва, м. На сторінках журналу „ Война и революция” почалася дискусія (завершилася в 1930 р.) по книзі А.І.Єгорова „Львов-Варшава. 1920 г. Взаимодействие фронтов” (М. – Л., 1929). Учасники обговорювали наступні питання: методологія і методи дослідження історичних джерел, роль Південно-Західного фронта і значення його дій на р.Вісла в кампанії 1920 р. та ін.
Война и революция. – 1929. —№ 5, 10;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева.

Москва, м. Історичне відділення Інституту червоної професури перетворено в Інститут червоної професури (існував до 1938 р.).
История СССР. – 1960. —№ 6. —С.65;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева. – М

Москва, м. При відділі місцевих істпартів Інституту В.І.Леніна для узгодження роботи створена постійна нарада у складі представників відділу Інституту, ВЦРПС, Московської міської ради профспілок, Комісії по історії Комуністичного союзу молоді (Істомолу), Московського істпарту, Музею революції СРСР і Музею Інституту В.І.Леніна.
Пролетарская революция. – 1930. —№ 1. —С.184;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Ал

Москва, м. Створено архів исторії комсомолу при ЦК ВЛКСМ.
Архивное дело. – 1933. —Вип.3-4. —С.74;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-197. 6 Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеев

Київ, м. При Українському інституті марксизма-ленінізма організовано кафедру історії ВКП(б) і Жовтневої революції на Україні.
Летопись ревоюции. – 1930. —№ 1. —С.330;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексее

Ленінград, м. У складі етнографічного сектору Державної академії історії матеріальної культури створено комісію для складання релігійно-побутової карти СРСР (голова – Маторин).
Этнография. – 1930. —№ 4. —С.81,84;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева. –

СРСР. Протягом року зібрано 71, 7 млн. тонн зерна; державні хлібозаготівлі склали 22,4% врожаю (16, 6 млн. тонн); експортовано0,17 млн. тонн зерна.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

УСРР. Зафіксовано 116 терористичних актів проти сільської влади та активістів.
ЦДАГО України. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2994. —Арк.147.

Москва, м. ОДПУ видано циркуляр „Про заходи щодо посилення хлібозаготівель”.
Трагедия советской деревни. Коллективизация и раскулачивание. Документы и материалы в 5 томах. 1927-1939. Том 1.Май 1927 – ноябрь 1929. —М., 1999. —С.680-6

Луганськ, м. Преса повідомила про „наскок легкої кавалерії КСМ” на копальню „Центральна” Першотравневої рудні з метою перевірки стану робітничої дисципліни. Виявлені чисельні випадки сну робітників під час нічної зміни, і як наслідок цього – недовиконання встановленого плану видобування вугілля.
Комуніст. – 1929. —22 серпня.

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.

Київ. Політбюро ЦК КП(б) У затвердило чергові, подані Головлітом УРСР, списки № 48 (51 найменування), 53 (54 найменування) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг і збірників, в яких вихваляються та згадуються прізвища ворогів народу, а також книг, які написані ворогами народу”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, видання: В.Німчинок „Граматика української мови” (Х.-К., 1934) – „майже на кожній сторінці зразки „творів” ворогів народу – буржуазних націоналістів Елана, Коцюби, Кириленка, Кулика, Микитенко Семенко, Терещенко”; О.Петренко „Українська мова (граматика і правопис). Підручник для шкіл малописьменних. Видання 4.” (К., 1936) – „згадування прізвищ ворогів народу, буржуазних націоналістів Микитенко, Кириленко” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.378-389.