Інститут історії України Національна академія наук України

Москва, м. Відбулася перша Всесоюзна конференція істориків- марксистів. Учасники v 123 делегати з ухвальним, 272 з дорадчим голосом, близько 400 гостей заслухали 46 доповідей, у тому числі зокрема М.Рубача "Про роботу Центраархіва УРСР". На конференції працювали 5 секцій: історії народів СРСР; історії ВКП(б); історії Заходу; соціологічна секція; методологічна секція.
Літопис революції. Журнал Істпарту ЦК КП()У. 1929 № 2 (35). – С.І–ІІ.

Москва, м. Відбулася нарада ЦК ВКП(б). Учасники обговорили питання про розвиток української культури в Москві. Ухвалено вжити заходів для поліпшення національно-культурного обслуговування українців, зокрема створити в Москві Український театр.
"Українізація" 1920 – 30-х років: передумови, здобутки, уроки. Колективна монографія / За ред. В.А.Смолія. – К., 2003. —С.265–266.

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.

Київ. Політбюро ЦК КП(б) У затвердило чергові, подані Головлітом УРСР, списки № 48 (51 найменування), 53 (54 найменування) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг і збірників, в яких вихваляються та згадуються прізвища ворогів народу, а також книг, які написані ворогами народу”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, видання: В.Німчинок „Граматика української мови” (Х.-К., 1934) – „майже на кожній сторінці зразки „творів” ворогів народу – буржуазних націоналістів Елана, Коцюби, Кириленка, Кулика, Микитенко Семенко, Терещенко”; О.Петренко „Українська мова (граматика і правопис). Підручник для шкіл малописьменних. Видання 4.” (К., 1936) – „згадування прізвищ ворогів народу, буржуазних націоналістів Микитенко, Кириленко” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.378-389.

Київ. Почалося видання політичного журналу ЦК КП(б)У “ За більшовицьку пропаганду і агітацію”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Київ. Почалося видання республіканської газети “Колгоспник України” (з 1965 р. – “Сільські вісті”).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Москва. За рішенням ЦК ВКП(б) почала роботу Вища партійна школа при ЦК ВКП(б).
Партийное строительство. – 1941. — № 2. — С.59;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.218.

Москва. У державному історичному музеї відбулася наукова сесія. Учасники, зокрема. Заслухали доповідь Є.Дракохруста про нові дані з історії Правобережної України.
Историк-марксист. – 1940. — Т.6. — С.149-152;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.219.

Львів. Газета “Діло” оприлюднила дані про німецьке населення Карпатської України. У краї проживало близько 15 тис. німців, які компактно мешкали у селах Німецька Мокра, Коропець, Барбово Устьчорне, а також в Лалові, Руській Мокрій, Рахові (Ціпперай), Хусті (Німецьке село), Кучаві, Дубовім та ін. В цих населених пунктах за участю німецького державного секретаря при уряді Карпатської України інженера Ольдофредія створено Німецькі народні ради. Німецька громада утримувала 19 шкіл з 34 класами і одну міську школу з 4 класами – близько 2 тис. учнів і 1-го курсу – 855 осіб, 2-го – 795 осіб; розпочати навчання у новостворених закладах з 1-го березня 1939 р.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.509. — Арк.8.

Львів. Газета “Діло” оприлюднила дані про німецьке населення Карпатської України. У краї проживало близько 15 тис. німців, які компактно мешкали у селах Німецька Мокра, Коропець, Барбово Устьчорне, а також в Лалові, Руській Мокрій, Рахові (Ціпперай), Хусті (Німецьке село), Кучаві, Дубовім та ін. В цих населених пунктах за участю німецького державного секретаря при уряді Карпатської України інженера Ольдофредія створено Німецькі народні ради. Німецька громада утримувала 19 шкіл з 34 класами і одну міську школу з 4 класами – близько 2 тис. учнів і 32 вчителі.
Діло. – 1939. — 5 лютого.

Братислава. За повідомленням братиславського радіо уряд Карпатської України дозволив німцям без огляду на державну приналежність організовувати націонал-соціалістські осередки та носити партійні відзнаки.
Діло. – 1939. — 5 лютого.

Крем’янець. Трибунал Рівненського окружного суду на виїздній сесії у Крем’янці засудив 40 осіб за комуністичну діяльність: двох – до 12 років ув’язнення, інших – до ув’язнення на строк від 1 до 5 років. Луцький окружний суд засудив „за комунізм” селян: О.Філюка та А.Ройка на 6 років ув’язнення, С.Андрійчука та І.Ройка на 5 років ув’язнення, інших на терміни від 4 до 2 років.
Діло. – 1939. — 5 лютого.

Західна Україна. Мережу підпілля ОУН очолив М.Тураш (Грабовський).
Вєдєнєєв Д.В., Биструхін Г.С. Меч і тризуб. Розвідка і контррозвідка руху українських націоналістів та УПА (1920-1945). – К., 2006. — С.127.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорив питання про розподіл друкарського паперу серед видавництв України на 1939 рік. Ухвалено виділити видавництвам: „Радянська школа” – 7542 тонн паперу, Держполітвидаву – 1017, Дитвидаву ЦК ЛКСМУ – 455, Держгоспсільвидаву – 330, Держмедвидаву – 134, „Мистецтву” – 121, „Молодому більшовику” – 147, Держнацменвидаву – 68,8, Аакадемії наук – 102,3, видавництву Молдавської АРСР – 31,2, наркомату фінансів УРСР – 122, наркомату місцевої промисловості – 5, Держтехвидаву – 30, Книжковій палаті УРСР – 14,7, Українському філіалу Музею В.І.Леніна – 5, Будинку оборони ім. Фрунзе – 15, Центральному архівному управлінню УРСР – 1, „ РКомуніст” – 255, Верховної Ради УРСР – 67, „Пролетарська правда” – 20, іншим журналам – 29,8, шкільним бібліотекам – 750 тонн паперу. 700 тонн паперу передбачено залишити у резерві на проведення виборів.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.509. — Арк.16.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про стан переведення з кандидатів у члени ВКП(б). Констатувалися виявлені в республіканській парторганізації станом на 1 лютого 1939 р. порушення: виявлено 56226 кандидатів партії з простроченим стажем; нерозглянуті справи про прийом до партії 5237 осіб, у тому числі в первинних парторганізаціях – 2197, у РПК і МПК – 1602, в ОПК – 1438. Відзначавсяособливо незадовільний стан ведення партійної роботи у Дніпропетровській, Сталінській, Харківській, Ворошиловградській областях. Містилися настанови партійним комітетам вжити заходів для виправлення негативної ситуації.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.6. — Спр.508. — Арк.84-85.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про хід реалізації постанови РНК СРСР, ЦК ВКП(б) і ВЦРПС щодо зміцнення трудової дисципліни по Наркоммісцевпрому УРСР. Констатувалися покращення трудової дисципліни, скорочення кількості прогулів на одних підприємствах, збереження недоліків – на інших. Містилося зобов’язання: ОПК, МПК, РПК і первинним парторганізаціям – „забезпечити неухильне виконання рішень партії і уряду”; наркому місцевої промисловості УРСР Ульяненку – видати розпорядження про запровадження номерної системи обліку приходу на роботу на всіх підприємствах НКМП УРСР; визначити штати табельників на всіх підприємствах у відповідності з розмірами підприємств; в) розробити правила внутрішнього розпорядку на підприємствах і застосувати їх в життя на всіх підприємствах і в установах НКМП до 25 лютого 1939 р.; видати чітке положення про запровадження табельної справи і обов’язки табельників і т.п.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.6. — Спр.508. — Арк.87-89.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило проект постанови РНК УРСР і ЦК КП(б)” „Про ліквідацію порушень статуту сільськогосподарської артілі в колгоспах УРСР”. У постанові констатувалися встановлені порушення положень статуту у всіх областях республіки, зокрема значне перевищення норм присадибних ділянок: у колгоспах Вінницької області виявлено 8098 колгоспних дворів, в особистому користуванні яких перебувало 1448 га землі більше норми; у колгоспах Житомирської області –відповідно у 12123 господарствах – 1783 га землі понад норму; у колгоспах Сталінської області – у 7196 господарствах, Харківської – у 1164 господарствах. Містилося зобов’язання ОВК, ОПК, РВК РПК провести до 15 березня 1939 р. перемірювання ділянок у Молдавській АРСР, Одеській, Миколаївській, Запорізькій, Сталінській, Ворошиловградській, Кіровоградській областях, до 1 квітня 1939 р. – в інших районах УРСР; вилучити понаднормову землю у селян; при створенні нових колгоспних дворів чітко дотримуватися встановлених норм щодо виділення селянам від 0,25 до 0,50 га землі.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.6. — Спр.508. — Арк.89, 131-135.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про хід підготовки до святкування 125-ти річчя з дня народження Т.Г.Шевченка. Ухвалено провести 6 березня в Києві, у приміщенні Оперного театру урочисте засідання; доручити О.Корнійчуку виступити з доповіддю „Життя і творчість Шевченка”; відкрити 6 березня пам’ятник поету в столиці УРСР; розгорнути з 9 березня ювілейну виставку, присвячену життю і творчості поета; 16 травня провести пленум правління Спілки радянських письменників СРСР; 22 травня відкрити пам’ятник Шевченку у Каневі, приурочивши відкриття до річниці з дня поховання поета; 6-9 березня, у зв’язку з святкуваннями, провести лекції, доповіді, бесіди у школах, бібліотеках, клубах, а також урочисті збори по містах республіки.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.6. — Спр.508. — Арк.91-92.

Москва. ЦК ВКП(б) видав постанову про підготовку і видання нового, четвертого видання Творів В.І.Леніна.
Ідейній арсенал коммунистов. —М., 1971. — С.57; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.