Інститут історії України Національна академія наук України

СРСР. Протягом 1929-1931 р. з лав ВКП(б) виключено близько 250 тис. членів, переважна більшість яких належала до т.з. „правого ухилу”..
Дорошко М. Компартійно-державна номенклатура УСРР у 20-30-ті роки ХХ століття: соціоісторичний аналіз. – К., 2004. —С.136.

СРСР. Протягом року у різних регіонах спецорганами зафіксовано 1300 випадків селянських хвилювань: значну роль в них грало релігійне питання.
Грациози Андреа. Великая крестьянськая война в СССР. Большевики и крестьяне, 1917-1936. —М., 2001. —С.46.

Крим. Протягом 1929 року у ході „чистки” партійних і радянських органів під гаслом боротьби з „веліібрагімовщиною”, „мілліфірківщиною” та „буржуазно-націоналістичними відхиленнями” репресовано щонайменше 3500 татар, яких було засуджено, заслано, а кількох страчено.
Національні меншини України у ХХ столітті. Політико-правовий аспект. – К., 2000. –С.173.

Москва, м. ЦК ВКП(б) прийняв постанову про заходи щодо зміцнення наукової роботи у зв’язку з підсумками ІІ Всесоюзної конференції марксо-ленінських науково-дослідних установ. Містилися настанови щодо поліпшення науково-дослідної роботи (питання планування, координування, упорядкування навантаження спіробіників, підготовки кадріd тощо).
Вестник Комакадемии. – 1929. —Кн.33. —С.282-283;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Ал

Москва, м. На сторінках журналу „ Война и революция” почалася дискусія (завершилася в 1930 р.) по книзі А.І.Єгорова „Львов-Варшава. 1920 г. Взаимодействие фронтов” (М. – Л., 1929). Учасники обговорювали наступні питання: методологія і методи дослідження історичних джерел, роль Південно-Західного фронта і значення його дій на р.Вісла в кампанії 1920 р. та ін.
Война и революция. – 1929. —№ 5, 10;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева.

Москва, м. Історичне відділення Інституту червоної професури перетворено в Інститут червоної професури (існував до 1938 р.).
История СССР. – 1960. —№ 6. —С.65;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева. – М

Москва, м. При відділі місцевих істпартів Інституту В.І.Леніна для узгодження роботи створена постійна нарада у складі представників відділу Інституту, ВЦРПС, Московської міської ради профспілок, Комісії по історії Комуністичного союзу молоді (Істомолу), Московського істпарту, Музею революції СРСР і Музею Інституту В.І.Леніна.
Пролетарская революция. – 1930. —№ 1. —С.184;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Ал

Москва, м. Створено архів исторії комсомолу при ЦК ВЛКСМ.
Архивное дело. – 1933. —Вип.3-4. —С.74;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-197. 6 Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеев

Київ, м. При Українському інституті марксизма-ленінізма організовано кафедру історії ВКП(б) і Жовтневої революції на Україні.
Летопись ревоюции. – 1930. —№ 1. —С.330;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексее

Ленінград, м. У складі етнографічного сектору Державної академії історії матеріальної культури створено комісію для складання релігійно-побутової карти СРСР (голова – Маторин).
Этнография. – 1930. —№ 4. —С.81,84;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева. –

СРСР. Протягом року зібрано 71, 7 млн. тонн зерна; державні хлібозаготівлі склали 22,4% врожаю (16, 6 млн. тонн); експортовано0,17 млн. тонн зерна.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

УСРР. Зафіксовано 116 терористичних актів проти сільської влади та активістів.
ЦДАГО України. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2994. —Арк.147.

Москва, м. ОДПУ видано циркулярне розпорядження місцевим підрозділам щодо виявлення і вживання оперативних заходів у напрямі припинення діяльності приватника на хлібному ринку.
Трагедия советской деревни. Коллективизация и раскулачивание. Документы и материалы в 5 томах. 1927-1939. Том 1.Май 1929 – Ноябрь 1929. —М., 1999. —С.691.

Луганська окр. На шахті Сокологоровка Первомайського рудоуправління на позику індустріалізації підписалося 51 робітник на суму 5 тис. руб. За спущеними згори планами мали підписатися 600 осіб на суму 27 тис. руб. ДПУ констатувало такі “нездорові розмови” серед шахтарів: “У дірявий мішок скільки не клади, усе-одно нічого не буде. Віддайте облігації ІІ займу, тоді підпишемося на ІІІ”.
ЦДАГО України. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2988. —Арк.142.

Харків, м. Підбиті підсумки чистки Харківської міської організації КП(б)У. Перевірені 1097 осіб, з них 138 – виключено зі складу партії, 248 – отримали партійну догану.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 28 серпня.

Харків, м. Відбувся розширений пленум Центральної комісії національних меншин, учасники якого заслухали доповіді про чергові завдання роботи серед національних меншин, про соціалістичне змагання серед нацменшостей, про результати обслідування стану переведення органів юстиції на національну мову.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 28 серпня.

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.

Київ. Політбюро ЦК КП(б) У затвердило чергові, подані Головлітом УРСР, списки № 48 (51 найменування), 53 (54 найменування) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг і збірників, в яких вихваляються та згадуються прізвища ворогів народу, а також книг, які написані ворогами народу”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, видання: В.Німчинок „Граматика української мови” (Х.-К., 1934) – „майже на кожній сторінці зразки „творів” ворогів народу – буржуазних націоналістів Елана, Коцюби, Кириленка, Кулика, Микитенко Семенко, Терещенко”; О.Петренко „Українська мова (граматика і правопис). Підручник для шкіл малописьменних. Видання 4.” (К., 1936) – „згадування прізвищ ворогів народу, буржуазних націоналістів Микитенко, Кириленко” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.378-389.

Київ. Почалося видання політичного журналу ЦК КП(б)У “ За більшовицьку пропаганду і агітацію”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Київ. Почалося видання республіканської газети “Колгоспник України” (з 1965 р. – “Сільські вісті”).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.