Інститут історії України Національна академія наук України

Наказ Бердичівського гебітскомісара про те, що кожний бургомістр, староста зобов’язаний арештувати через допоміжну поліцію і передати СД в Бердичеві осіб з чужої місцевості, особливо тих, які перебувають на території гебіта з грудня 1942 р.
В.Литвинов. Операция “Черный дятел”. – К., 1981. —С. 63.

Попередження командуючого німецькими збройними силами на Україні про заборону з’являтися в зоні лісів, що стосувалося як чоловіків, так і жінок та дітей, щодо яких в разі порушення, застосовувався розстріл. Що ж до тих, хто переховував у себе зброю, амуніцію, вибухові речовини чи німецьку уніформу, застосовувалися такі заходи: будинок спалювали, а сім’ю відправляли в табір. В.Литвинов.
Операция “Черный дятел”. – К., 1981. —С. 75.

В кінці місяця сформоване партизанське з’єднання чисельністю 310 осіб у складі двох загонів “За перемогу” і “25 років України”. Командиром з’єднання став С.Маліков, комісаром Л.Бугаєнко.
Україна партизанська. – К., 2001. — С. 60.

Війська Південно-Західного фронту розчленували фронт противника від Нової Калитви до станиці Чернишевська на 4 ізольовані ділянки.
Великая Отечественная война. 1941–1945. События. Люди. Документы. Краткий истор. очерк. – М., 1990. – С. 121.

Довідка обкому ВКП(б) про стан партизанського руху в Криму. На цей день нараховувалося 3134 партизана. Містилася інформація про склад загонів, втрати, підсумки бойової діяльності, продовольче становище, дислокацію загонів тощо.
Крым в период Великой Отечественной войны. 1941–1945. Сб. док. и матер. – Симферополь, 1973. – С.252–253.

Воїни 1-ї гвардійської армії Південно-Західного фронту (командуючий генерал-полковник М. Ватутін) визволили с.Півнівку Міловського району Луганської області. Майже одночасно на територію УРСР вступили воїни 6-й армії генерала Ф. Харитонова. Ця подія ознаменувала початок визволення Української РСР від гітлерівців.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 243.

У Берліні відбулася нарада представників імперського міністерства у справах окупованих східних областей і генерального штабу ОКХ Німеччини, де обговорювалося питання про можливості “докорінної зміни східної політики” Третього рейху з метою завоювання прихильності місцевого населення, в першу чергу росіян і українців і залучення їх до боротьби з більшовизмом. Та ці пропозиції були відкинуті А.Гітлером.
Кентій А.В. Українська повстанська армія в 1942–1943 рр. – К., 1999. – С.8.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Внаслідок 40-денних оборонних боїв війська 1-го Українського фронту відступили на київському напрямку на 35-40 км, не даючи противнику прорватися до Києва з південного заходу, відновити оборону на Дніпрі, стабілізували фронт на рубежі на схід від Черняхова, Радомишля, Ставища, Юровки. Завершилася Київська оборонна операція. Завершилася Битва за Дніпро: радянські війська завдали тяжкої поразки основним силам групи армій “Південь” та частині сил групи армій “Центр”, визволили понад 38 тис. населених пунктів, у т.ч. 160 міст. За відзнаку у боях 1438 воїнів удостоєні звання Герою Радянського Союзу, багато частин та з’єднань отримали почесні найменування.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.365.

Війська 1-го Українського фронту у ході успішних боїв визволили понад 250 населених пунктів, у т.ч. районні центри Черняхів Житомирської та Сквира Київської областей.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.396.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у грудні 400 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.397.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у грудні 400 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.397.

Почався наступ радянських військ на Правобережній Україні (продовжувався до 17 квітня 1944) – наступальні операції військ 1, 2, 3, 4-го Українських та 2-го Білоруського фронтів. Включав 10 операцій: Житомирсько-Бердичівську, Кіровоградську, Корсунь-Шевченківську, Ровно-Луцьку, Нікопольсько-Криворізьку, Проскурівсько-Чернівецьку, Умансько-Ботошанську, Березнеговато-Снигірівську, Одеську та Поліську. Почалася Житомирсько-Бердичівська наступальна операція військ 1-го Українського фронту (1-а гвард, 13, 18, 27, 38, 40 та 60-а армії, 3-я гвардійська та 1-а танкові армії, 2-а повітряна армія), яка продовжувалася до 14 січня 1944 р.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.365.

Повстанці ОУН і УПА здійснили 155 нападів на колгоспи з метою знищення сільськогосподарського реманенту, приміщень та іншого майна.
Кентій А. Нарис боротьби ОУН–УПА в Україні (1946 – 1956 рр.). – К., 1999. – С. 55.

Президія Верховної Ради УРСР прийняла постанову “Про роботу виконавчих комітетів Тернопільської і Львівської обласних Рад депутатів трудящих по керівництву районними, міськими, сільськими і селищними Радами депутатів трудящих”. Відмічено, що виконкоми значної частини місцевих рад Львівської і Тернопільської областей у повсякденній роботі недостатньо використовували радянський актив, у частині районів, сіл і міст цих областей місцеві ради не приділяли достатньої уваги виконанню пропозицій виборців. На керівних посадах у виконкомах місцевих рад було чимало працівників, які не мали необхідного досвіду радянської роботи і допускали серйозні помилки, а іноді грубе порушення законності і правопорядку. Наголошено, що одним із основних недоліків у керівництві роботою місцевих рад була часта заміна голів і секретарів виконкомів (з дня виборів у Львівській області замінили з різних причин голів сільських і селищних рад – 93, секретарів – 102; у Тернопільській області відповідно 83 голови і 73 секретаря). Президія Верховної Ради УРСР зобов’язала виконкоми Львівської і Тернопільської обласних рад виправити існуючі недоліки в керівництві діяльністю місцевих рад, зміцнювати їх політичну роль у справі організації мас на “остаточний розгром решток українських буржуазно-націоналістичних і куркульських елементів”, “соціалістичну перебудову” міста і села.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1948. – № 7.

Керівник Міністерства державної безпеки УРСР М.Ковальчук оголосив наказ про запровадження амністії для тих членів визвольного руху та їх симпатиків, які добровільно звернуться до відповідних радянських органів.
Кентій А. Нарис боротьби ОУН-УПА в Україні (1946 - 1956). – К., 1999. – С. 72.

Москва. Спеціальне засідання ВР СРСР розглянуло справу колишніх керівників держбезпеки країни Л.Берія і його поплічників В.Декановоза, В.Меркулова, Л.Влодзимирського, П.Мешика, С.Гоглідзе, Б.Кобулова і винесло їм смертний вирок.
Радянська Україна. – 1953. – 24 грудня;Радянський спорт. – 1953. – 25 грудня.

Київ. Відбувся ХVІІ з’їзд ЛКСМ України. Першим секретарем ЦК ЛКСМ України обрано В.Дрозденка.
Радянська Україна. – 1955. – 22, 24 грудня.

У Донецькій, Станіславській, Львівській областях створено підпільну “Українську загальнонародну організацію”, перейменовану з часом в “Український національний фронт”.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К.,2000. – С.409.

м. Херсон. Виникла нелегальна організація “Вісник свободи України”.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К.,1995. – С.550.