Інститут історії України Національна академія наук України

Радянські війська залишили з боями районні центри Григорівка Дніпропетровської області; Охтирка Сумської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. — С. 375, 425.

Рейхскомісар України та командуючий збройними силами вУкраїні видали наказ про смертну кару за умисне пошкодження засобів зв’язку, кабельного проводу, телефонного дроту, псування приладдя.
Волинь. – Рівне. – 1941. – 26 жовтня; Українське слово. – Київ. - 1941. - 30 жовтня.

Почала виходити газета “За самостійну Україну”, засновником якої була ОУН (Б).
Безсмертя. Книга Пам’яті України. 1941-1945. - К., 2000. - С.670.

А.Гітлер підписав оперативний наказ № 1 головного командування сухопутних військ про перехід до стратегічної оборони на всьому радянсько-німецькому фронті. Цим було визнано провал планів літнього наступу вермахту на Схід.
Безсмертя. Книга Пам’яті України. 1941–1945. – К., 2000. – С. 672.

Оберштурмфюрер СС Кунтце направив службове повідомлення про масове знищення хворих і поранених військовополонених у Бердичівському “виховально-трудовому” таборі.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Зб. док. і матер. – К., 1963. – С. 180–183.

Завершилась Середньодонська операція військ Південно-Західного і лівого крила Воронезького фронтів. Радянські війська розгромили 5 італійських, 5 румунських та 1 німецьку дивізії, 3 італійські бригади, завдали поразки 4 піхотним та 2 танковим німецьким дивізіям, просунулися на 150–200 км і вийшли в тил групи армій “Дон”. Противник змушений був відмовитися від подальших спроб деблокувати сталінградське групування.
Великая Отечественная война. 1941–1945. События. Люди. Документы. Краткий истор. очерк. – М., 1990. – С. 123.

На Україні діяло понад 1 тис. підпільних партійних і комсомольських органів (в т.ч. 9 обкомів партії), організацій і груп, 5 великих партизанських з’єднань, близько 900 партизанських загонів і понад 1 тис. диверсійних і розвідувальних груп (близько 77 тис. осіб).
Великая Отечественная война. 1941–1945. События. Люди. Документы. Краткий истор. очерк. – М., 1990. – С. 123.

В Криму діяли 106 підпільних організацій та груп (понад 1300 осіб).
Великая Отечественная война. 1941–1945. События. Люди. Документы. Краткий истор. очерк. – М., 1990. – С. 123.

Внаслідок зради в м. Миколаєві “Миколаївський обласний підпільний центр” був знищений. Керівне ядро “Центру” і багато рядових учасників його заарештовані і розстріляні.
Херсонская область в годы Великой Отечественной войны. 1941–1945. Сб. док. и матер. Симферополь, 1975. – С. 152.

Наказ Бердичівського гебітскомісара про те, що кожний бургомістр, староста зобов’язаний арештувати через допоміжну поліцію і передати СД в Бердичеві осіб з чужої місцевості, особливо тих, які перебувають на території гебіта з грудня 1942 р.
В.Литвинов. Операция “Черный дятел”. – К., 1981. —С. 63.

Попередження командуючого німецькими збройними силами на Україні про заборону з’являтися в зоні лісів, що стосувалося як чоловіків, так і жінок та дітей, щодо яких в разі порушення, застосовувався розстріл. Що ж до тих, хто переховував у себе зброю, амуніцію, вибухові речовини чи німецьку уніформу, застосовувалися такі заходи: будинок спалювали, а сім’ю відправляли в табір. В.Литвинов.
Операция “Черный дятел”. – К., 1981. —С. 75.

В кінці місяця сформоване партизанське з’єднання чисельністю 310 осіб у складі двох загонів “За перемогу” і “25 років України”. Командиром з’єднання став С.Маліков, комісаром Л.Бугаєнко.
Україна партизанська. – К., 2001. — С. 60.

Партизани з’єднання С.Ковпака підірвали залізничний міст через р. Случ на лінії Сарни – Лунінець.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 240.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Внаслідок 40-денних оборонних боїв війська 1-го Українського фронту відступили на київському напрямку на 35-40 км, не даючи противнику прорватися до Києва з південного заходу, відновити оборону на Дніпрі, стабілізували фронт на рубежі на схід від Черняхова, Радомишля, Ставища, Юровки. Завершилася Київська оборонна операція. Завершилася Битва за Дніпро: радянські війська завдали тяжкої поразки основним силам групи армій “Південь” та частині сил групи армій “Центр”, визволили понад 38 тис. населених пунктів, у т.ч. 160 міст. За відзнаку у боях 1438 воїнів удостоєні звання Герою Радянського Союзу, багато частин та з’єднань отримали почесні найменування.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.365.

Війська 1-го Українського фронту у ході успішних боїв визволили понад 250 населених пунктів, у т.ч. районні центри Черняхів Житомирської та Сквира Київської областей.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.396.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у грудні 400 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.397.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у грудні 400 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.397.

Почався наступ радянських військ на Правобережній Україні (продовжувався до 17 квітня 1944) – наступальні операції військ 1, 2, 3, 4-го Українських та 2-го Білоруського фронтів. Включав 10 операцій: Житомирсько-Бердичівську, Кіровоградську, Корсунь-Шевченківську, Ровно-Луцьку, Нікопольсько-Криворізьку, Проскурівсько-Чернівецьку, Умансько-Ботошанську, Березнеговато-Снигірівську, Одеську та Поліську. Почалася Житомирсько-Бердичівська наступальна операція військ 1-го Українського фронту (1-а гвард, 13, 18, 27, 38, 40 та 60-а армії, 3-я гвардійська та 1-а танкові армії, 2-а повітряна армія), яка продовжувалася до 14 січня 1944 р.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.365.

Війська 4-го Українського фронту, при сприянні військ 2-го Українського фронту оволоділи окружним центром Угорщини містом Шаторалья-Уйхель і населеними пунктами Челевце, Станча, Міхаляни, Велика і Мала Торонья.
Радянська Україна. – 1944. – 5 грудня.