Інститут історії України Національна академія наук України

На кіностудії художніх фільмів знято кіноповість «Макар Нечай» («Академіки»). Сценарій Б.Старше ва (Пхора); режисер В.Лебедєв-Шмідтгоф; оператор О.Мішурін; композитор Ю.Мейтус; художники Г.Рогочий, М.Тряскін; звукооператори Н.Мінна, О.Котова; текст пісень А.Малишка; в ролях: І.Садовський — професор Головін; В.Добровольський — Макар Нечай; В.Зайчиков — академік Адамов; В.Івашова —Галя; А.Дунайський — Опанас; Ф.Дубровський — академік Оленін;Г.Кіровський — професор Горський; Н.Алісова — Наташа Стахова;О.Максимов — аспірант Владимиров, секретар парткому.
Жукова А.Є.,Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К.,1959. — С.232.

Одеса. На кіностудії художніх фільмів знято кіноповість «Небеса». Сценарій В.Витковича, С.Таде; режисер Ю.Тарич; оператори М.Большаков, Є.Борисович; художники В.Каплуновський, К.Урбетіс, С.Худяков; композитор В.СоловйовСєдой; звукооператор Г.Сенчилло; текст пісень М.Свєтлова; в ролях: С.Калінін — голова колгоспу Прокіп Іванович, Л.Карташова — Ганна Микитівна, його дружина, Н.Нікітіна — їх дочка Варя; М.Макаренко — льотчик Олександр Орєшкін; А.Алексєєв — Андрон, осо авіахімовець; В.Гнатюк — Льонька, В.Малаховська — мати Льоньки, І.Чувелєв — льотчик Лапкін, К.Сорокін — Миронов, П.Аржанов — Зайцев.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.232.

На кіностудії художніх фільмів знято художньо-документальний фільм, присвячений приєднанню Західної України до УРСР. Сценарій О.П.Довженка; режисери О.Довженко, Ю.Солнцева; оператори Ю.Єкельчик, Г.Александров, М.Биков, Ю.Тамарський; художник М.Уманський; композитор Б.Лятошинський; звукооператор О.Бабій.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.232.

На кіностудії художніх фільмів знято кіноповість «П’ятий океан» («Літаки ідуть на Схід»). Сценарій О.Спєшнєва, О.Філімонова; режисер І.Анненський; оператор В.Окулич; художники С.Зарицкий, В.Хмельова; композитор С.Потоцький; звукооператор А.Прахов; текст пісень Я.Родіонова; у ролях: Є.Гаркуша —Саня, А.Абикосов —Леонтій Широков; І.Новосельцев — Кирилов; А.Гар дер — Наташа; А.Зуєва — Дар’я Єгорівна, її мати; О.Максимов — комісар аероклубу; В.Зайчиков — начальник аероклубу; О.Шахет — Василь Тимофійович, П.Алейников — льотчиккурсант Ковтунов, Д.Капка — гітарист.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.232.

На кіностудії художніх фільмів знято художньо-документальний фільм «Радянська Буковина». Художній керівник — О.П.Довженко; режисер Ю.Солнцева; оператор — І.Шеккер
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.232.

Одеса. На кіностудії художніх фільмів знято кіноповість «Танкер «Дербент». Сценарій О.Файнціммераза повістю Ю.Кримова; режисер О.Файнціммер; оператор С.Іванов; комбіновані зйомки Г.Айзенберга; композитор Г.Попов; художник М.Юферов; звукооператор Л.кан; уролях: О.Красно польський — Басов, А.Горюнов — капітан танкера, К.Михайлов — старший помічник капітана Кабацький, П.Кирилов — помполіт Бредіс, В.Меркур’єв — боцман Догайло, В.Кузнєцов — буфетниця Віра; К.Сорокін, Е.Геллер, П.Гофман, А.Мірошниченко — мотористи; в епізодах: В.Капелян, І.БійБродський, С.кирилов, Л.Кривицький, А.Кулаков, Л.Лариков, О.Маслюков, А.Сова, П.Шпрінгфельд, Г.Станкевич.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.232.

Пішов з життя Мартинович Володимир (народився 1890) — український драматург. Мав середню освіту; автор драматичних творів: «Перелесник» (1922), «Ніч під св. Андрія» (1927), історичної п’єси «Довбуш» (1926); мелодрами — «Потерчук» (1925), «Міщани» (1928); комедії — «Весілля з приданим» (1923), «Сучасна Ксантипа» (1926), «Гріх молодості» (1927), «Тестамент» (1937); водевілі — «Досиджував посагу», «Трьох до вибору», «З там того світу» (всі — 1928).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. — К., 1997. — С.399.

Пішов з життя Іваницький Кароль Людвігович (народився 6 вересня 1870 р.) — український архітектор. У 1894 р. закінчив Львівський політехнічний інститут. До числа основних споруд, побудованих архітектором належать: будинок кадетського корпусу у Сумах (1898), житловий будинок на вул. Б.Хмельницького №32 у Києві (1912) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / А.В. Кудрицький (ред.). — К.: Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1997. — С.270.

Косів (Івано-Франківська область). Пішов з життя Кошак Петро Григорович (народився 1864 р.) — український майстер кераміки. У 1897 р. закінчив Коломийську гончарну школу. Автор чисельних керамічних кахлів, плесканиць, ваз та скульптур.
Мистецтво України: Біографічний довідник / А.В. Кудрицький (ред.). — К.: Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1997. — С.329.

Львів. Згідно рішення Раднаркому УРСР засновано Державнийпольський театр, Польський театр мініатюр, відзначено 85річчя з днясмерті А.Міцкевича, у Спілку письменників УРСР прийнято польськихписьменників: В.Василевську, Є.Путрамента, Т.БойЖеленського, А.Важика, А.Рудницького.
Калакура О. Поляки в етнополітичних процесах наземлях України у ХХ столітті. — К.: Знання України, 2007. — С.295-296.

Журнал «Літературна критика» помістив насвоїх шпальтах ряд критичних матеріалів на нову повість Докії Гуменної «Вірус»: Л.Смульсон (Л.Санов) звинуватив авторку за «викривлення образу радянської людини», а невдовзі передова цього ж часописа скваліфікувала повість як «рецидив не раз викритих нашою громадськістю брудних наклепів на радянську дійсність».
Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. У 3х кн. Кн. 2. — Київ: Рось, 1994. – С.448-449; Літературна крит

Президія Верховної Ради УРСР ухвалила указ “Про присвоєння Київському державному театрові російської драми імені Лесі Українки”.
Комуніст. – 1941. – 3 квітня.

В Одеському історичному музеї відкрилася виставка, присвячена відомому авіаторові С.Уточкину.
Комуніст. – 1941. – 3 квітня.

У Львові у Літературно-мистецькому клубі відбувся вечір-концерт під гаслом: “Поклін Франкові”. Споминами про славний театр “Березіль” і його творця Л. Курбаса виступив у літературно-мистецькому клубі режисер цього театру О. Гірняк. Також відзначено у Львові 9-і роковини з дня смерті М. Хвильового.
Культурне життя в Україн. Західні землі. Док. і матер. – К., 1995. – Т.1. 1939–1953. — С. 157.

На літературному конкурсі на історичні повісті й оповідання про гетьмана Богдана Хмельницького, проголошеному в Ярославі, присуджено другу нагороду (600 зл.) проф. П. Феденкові з Праги за історичну повість у 3-ох томах “Гомін України” та вирізнено серед інших історичне оповідання І.Гузар-Монцібовичевої “Високо прапор” і сценічну картину М. Заставної-Долинської “Богданова присяга”.
Культурне життя в Україн. Західні землі. Док. і матер. – К., 1995. – Т.1. 1939–1953. — С. 157.

В газеті “ Правда” опубліковано звернення найвизначніших діячів науки, мистецтва і літератури Української РСР до українського народу з закликом боротися з гітлерівськими загарбниками за свободу і щастя республіки.
Правда. – 1942. – № 92. — 2 апреля. – С.3.

На Україні з’явилися такі видання УПА: Присяга вояка Української Повстанчої Армії; Повстанець (журнал для бійців УПА), ч.1., 16 стор.; За що бореться Українська Повстанча Армія?; За что ведет борьбу Украинская Повстанческая Армия?; Слово к бойцам и командирам Красной Армии, 55 стор.; Український Перець (сатиричний журнал), ч.2., 10 стор.; Бойцовий правильник піхоти, чотири книжечки: Боєць, Рій, Чота, Сотня – розм. 322 стор.
Літопис УПА. Видання Головного Командування УПА. Нова серія, том І. – Київ – Торонто, 1995. – С. 201-202.

Рада міністрів УРСР видала постанову про відновлення діяльності Державної капели бандуристів УРСР.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 501.

“Літературна газета” надрукувала редакційну статтю “Буржуазних націоналістів – на смітник історії”. Затавровані виключені із Спілки радянських письменників України П.Карманський, М.Рудницький, А.Патрус-Карпатський.
Літературна газета. – 1947. – 20 листопада.

Комітет у справах мистецтв при Раді міністрів СРСР перевірив роботу українських театрів. Комітет встановив, що за час, який минув з дня постанови ЦК ВКП(б) “Про репертуар драматичних театрів і заходи його поліпшення” в театрах України провідне місце зайняли радянські драматичні твори на актуальні теми. Проте недостатньо в репертуарі представлялися твори українських драматургів, не знайшло належного відображення життя індустріальних районів УРСР. Комітет відмітив серйозні недоліки в роботі Державного драматичного театру імені Франка і Академічного театру опери та балету у Києві, діяльності театрів Донбасу.
Радянська Україна . – 1947. – 26 квітня.