Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

1939 1939

Пішов з життя О.І.Лотоцький – громадсько-політичний і державний діяч, активний учасник українського національного руху, голова Української національної Ради в Петрограді (1917), Генеральний писар та державний контролер УНР, міністр віросповідань Української Держави, посол УНР у Туреччині, професор Українського Вільного Університету (Прага), Варшавського університету, директор Українського наукового інституту у Варшаві (1930-1938), відомий дослідник історії церкви.
Золоті імена України. Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. Т.2. — К., 2002. — С.84.

1939 1939

Крим. Пішов з життя Голландський Павло Іванович (народився 1868) – російський архітектор і педагог; працював у Києві (1898-1919), Криму (1919-1939); виконавець ряду проектів у Києві (особняк на вул. Л.Толстого № 7), Жіноча економічна школа на вул. Воровського № 20 (1902), Комерційне училище на вул. Ярославів Вал, 40 (1905-1907), будинок графа Уварова на вул. Липській № 16 (1912); за проектом Голландського у 1910-1911 споруджено палац Терещенка в с. Денишах (нині Житомирська область); виконавець проекту оформлення інтер’єрів Палацу піонерів у Сімферополі (1930-ті рр.).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.160.

1939 1939

Нью Йорк. Пішов з життя Покрас Самуїл Якович (народився 1897 у Києві) – естрадний піаніст та композитор, автор пісні „Червона армія – всіх сильніша” (1920), брат композиторів Дмитра і Данила Покрасів.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.481.

1939 1939

Львів. Народився Богачевський Юрій – український співак (бас-баритон). Навчався в музичних закладах Нью-Йорка, Рима, Відня, Зальцбурга; з 1959 виступав у „Нью-Йорк сіті опера”, „Монітор Рекордіні і Ко” (Нью-Йорк), виконавець творів українських композиторів, автор розвідки „Анна Ярославна – опера А.Рудницького” (1969).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.70.

1939 1939

Київ. Кіностудією художніх фільмів знято картину “Велике життя”. Сценарій П.Ніліна; режисер Л.Луков; оператор І.Шеккер; художник С.Зарицький; композитор М.Богословський; звукооператор Г.Григор’єв; текст пісень Б.Ласкіна; у ролях: Л.Масоха – Ляготін; Б.Андрєєв – Балун; П.Алейников – Ваня Курський; І.Пельтцер – Козодоєв; І.Новосельцев – секретар парткому Хадаров; С.Каюков – Усинін; Ю.Лавров – Кузьмін; М.Бернес – Пєтухов; В.Шершньова – Соня Осипова; Л.Карташова – дружина Козодоєва; В.Зайчиков – Іванов; В.Аркасов – Бугорков; Г.Любимов – Захаров; О.Чистяков – секретар райкому; М.Крючков – працівник НКВС.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

1939 1939

Київ. Кіностудією художніх фільмів знято картину “Вершники”. Сценарій В.Павловського за однойменним романом Ю.Яновського; режисер І.Савченко; оператор В.Окулич; художник М.Симашкевич; композитор С.Потоцький; звукооператори А.Прахов, О.Бабій; текст пісень А.Малишка; в ролях: С.Шкурат – Недоля; Л.Свердлін – Губенко; П.Масоха – Іван Половець; М.Розін – Зяма; М.Троянівський – Мусій Половець; О.Кузьміна – Оксана; Г.Долгов – Бурковський; М.Братерський – Оверко Половець; М.Горлов – майор Пунцов; Г.Грайф – полковник Фельзен; В.Освенцимський – генерал Еммельсдорф; Л.Кміт – шахтар Вася; В.Аркасов – товариш із центра; Д.Капка – священник і партизан; Ю.Бантиш – лейтенант.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

1939 1939

Київ. Кіностудією художніх фільмів знято картину “Винищувачі”. Сценарій Ф.Кнорре; режисери Е.Пенцлін, В.Кучвальський; оператор М.Топчій; повітряні зйомки О.Пищикові; комбіновані зйомки О.Панкратьєва; художники М.Тряскін, М.Солоха; композитор М.Богословський; звукооператори П.Штро, М.Авраменко; текст пісень Є.Долматовського; в ролях: М.Бернес – лейтенант Кожухарів; В.Дашенько – лейтенант Мельников; Є.Голинчик – Варя; О.Загорський – професор; Є.Му зіль – бабуся; Є.Агєєв – майор Тучков; Ф.Селезньов – авіатехнік Яшин; Є.Черні – авіатехнік Барсуков; В.Журавльова – сестра Кожухарова; Є.Ліліна – мати Кожухарова; В.Уральський – батько Кожухарова.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

1939 1939

Одеса. Кіностудією художніх фільмів знято оборонний фільм “Моряки”. Сценарій І.Зельцера; режисер В.Браун; оператори М.Каплан, С.Рило; художник М.Юферов; композитор Ю.Мілютін; звукооператори В.Кореньков, С.Соловйов; текст пісень В.Лебедєва-Кумача; комбіновані зйомки Г.Айзенберга, В.Морозова; в ролях: В.Освенцимський – флагман другого рангу Бєляєв; С.Столяров – його син, командир підводного човна; М.Макаренко – комісар підводного човна Демченко; А.Аркадьєв – командир торпедного катера Свєтлов; О.Красно польський – воєн технік Штейн; С.Петров – капітан третього рангу Чоглоков; О.Єгорова, А.Максимова – льотчиці; С.Тимохін – дивізійний комісар Лобода; Ф.Блажевич – командуючий флотом; А.Сова – радянський матрос; М.Романов – командир німецького міноносця; М.Комісаров – командуючий німецьким флотом; В.Кузнєцов, К.Сорокін – матроси; Г.Плужник – командир лінкора.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

1939 1939

Одеса. Кіностудією художніх фільмів знято фільм “Сімнадцятилітні”. Сценарій Ю.Шовкопляса, К.Ісаєва, М.Юдіна; режисер М.Бєлінський; оператор Я.Куліш; комбіновані зйомки М.Карюкова, Г.Айзенберга; художник А.Хурмузі; композитори Ю.Мейтус, В.Рибальченко; звукооператор І.Дуценко; в ролях Н.Гіцерот – Галя; В.Бала шов – Костя; В.Проклов – Стопка; Л.Пекур – Олька; Н.Фригін – Дмитро Савич; М.Іванкін – Григорій Максимович; П.Соболевський – командир.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

1939 1939

Москва. Московською кіностудією художніх фільмів знято комедію “Трактористи”. Сценарій Є.Помєщикова; режисер І.Пир’єв; оператор А.Гальперін; художник В.Каплуновський; композитори брати Покрас; звукооператор В.Лещев; текст пісень Б.Ласкіна; в ролях: М.Ладиніна – Мар’яна Бажан; М.Крючков – Клим Ярко; С.Каюков – Кирило Петрович; Б.Андрєєв – Назар; П.Алейников – Савка; О.Боровикові – Франя; В.Кончин – Харитона; Р.Дніпрова-Чайка – Марківна; П.Валеріанов – дід; А.Долінін – пожежник; П.Савін – танкіст; А.Кефчиян – танкіст-кавказець.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

1939 1939

Московською кіностудією художніх фільмів “Мосфільм” і Київською кіностудією художніх фільмів знято комедію “Шуми, городок”. Сценарій М.Шпиковського; режисер М.Садкович; оператор Г.Хімченко; художник О.Бобровников; композитор К.Корчмарьов; звукооператор Н.Комарова; автор пісень Б.Ласкін; в ролях: Н.Муратов – завідувач відділом винаходів Дятлов; Є.Мілютіна – дружина Дятлова; Г.Комолова – шофер міськради Галя; П.Алейников – винахідник Вася; Ю.Лавров – голова міськради; А.Дунайський – начальник пожежної охорони; Д.Капка – пожежник; О.Павленко – диригент; В.Лісовський – старший інженер; П.Репнін – Сидоров; В.Лепко – Семечкін; Е.Цесарська – Орина Тимофіївна; М.Висоцький – директор; В.Гомоляка – механік.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

1939 1939

Київ. Кіностудією художніх фільмів знято оборонний фільм “Ескадрилья № 5” (“Війна починається”). Сценарій Й.Прута; режисер А.Роом; оператори М.Топчій; О.Пищиков; художники О.Бобровников; М.Солоха; комбіновані зйомки О.Панкратьєва; композитор К.Данькевич; звукооператори О.Бабій, М.Авраменко; текст пісень В.Лебедєва-Кумача; в ролях: М.Гарін – майор Гришин; Б.Безгін – капітан Нестеров; О.Альтовська – Ольга, старший лейтенант; Ю.Шумський – командарм; А.Апсолон – начальник контррозвідки Горн; Л.Новиков – штурмфюрер Вексель; М.Братерський – полковник Оберст.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

20 серпня 1939 (недлія)

м. Ізюм, Харківська область. Народився Селезньов Віталій Євдокимович – український актор і режисер, народний артист України (1993). У 1961 закінчив акторський факультет Харківського інституту мистецтв (у І. Мар’яненка), 1973 – режисерський факультет Київського театрального інституту (у В. Харченка); з 1961 – актор Вінницького українського музично-драматичного театру ім. М. Садовського, з 1973 – режисер цього ж театру (з 1986 – головний); автор п’єси „Чорний дипломат, або Живий покійник” (1996).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.530.

1940 1940

На кіностудії художніх фільмів знято кіноповість «Кубанці». Сценарій А.Яна та А.Маковського; режисери М.Володарський, М.Красій; оператор Ю.Вовченко; композитор П.Козицький; художник М.Симашкевич; звукооператор А.Демиденко; текст пісень В.Сосюри;вролях: О.Антонов — Сергій Захарович Руденко; В.Івашова — Ольга Руденко; Т.Задеріхіна— Катюша Руденко; Д.Мілютенко — дід Макар; С.Шкурат — Ілля Макарович; Г.Петрова — Уляна Григоровна; Б.Безгін — Остап; С.Жайворонок — Стьопка; С.Свашенко — Федір; П.Ткаченко — Ромка; Ф.Левицький — Льонька; І.Рижов — есаул Сорока; М.Братерський — Митри; К.Владко — Фрося; Г.Гравій — Соколов; В.Уральський — командир корпусу; Д.Капка — гармоніст.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.231232.

1940 1940

На кіностудії художніх фільмів знято кіноповість «Макар Нечай» («Академіки»). Сценарій Б.Старше ва (Пхора); режисер В.Лебедєв-Шмідтгоф; оператор О.Мішурін; композитор Ю.Мейтус; художники Г.Рогочий, М.Тряскін; звукооператори Н.Мінна, О.Котова; текст пісень А.Малишка; в ролях: І.Садовський — професор Головін; В.Добровольський — Макар Нечай; В.Зайчиков — академік Адамов; В.Івашова —Галя; А.Дунайський — Опанас; Ф.Дубровський — академік Оленін;Г.Кіровський — професор Горський; Н.Алісова — Наташа Стахова;О.Максимов — аспірант Владимиров, секретар парткому.
Жукова А.Є.,Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К.,1959. — С.232.

1940 1940

Одеса. На кіностудії художніх фільмів знято кіноповість «Небеса». Сценарій В.Витковича, С.Таде; режисер Ю.Тарич; оператори М.Большаков, Є.Борисович; художники В.Каплуновський, К.Урбетіс, С.Худяков; композитор В.СоловйовСєдой; звукооператор Г.Сенчилло; текст пісень М.Свєтлова; в ролях: С.Калінін — голова колгоспу Прокіп Іванович, Л.Карташова — Ганна Микитівна, його дружина, Н.Нікітіна — їх дочка Варя; М.Макаренко — льотчик Олександр Орєшкін; А.Алексєєв — Андрон, осо авіахімовець; В.Гнатюк — Льонька, В.Малаховська — мати Льоньки, І.Чувелєв — льотчик Лапкін, К.Сорокін — Миронов, П.Аржанов — Зайцев.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.232.

1940 1940

На кіностудії художніх фільмів знято художньо-документальний фільм, присвячений приєднанню Західної України до УРСР. Сценарій О.П.Довженка; режисери О.Довженко, Ю.Солнцева; оператори Ю.Єкельчик, Г.Александров, М.Биков, Ю.Тамарський; художник М.Уманський; композитор Б.Лятошинський; звукооператор О.Бабій.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.232.

1940 1940

КОВО. Органи НКВС повідомили про арешт «за антирадянську діяльність» викладача історії ВКП(б) Коростенської авіашколи старшого політрука А.В.Ротшке. Йому закидалося, що той у формі різких контрреволюційних висловлювань засуджував політику партії і радянського уряду. Згідно з матеріалами звинувачення Роштке вже з 1918 р. «став на шлях антирадянської діяльності та брав активну участь у націоналістичній організацій «Просвіта». В 19291933 роках під час навчання в університеті він разомз із студентами Кизь, Вусатий, Анишин «розповсюджував антирадянські вимисли про колективізацію», стверджуючи що «країна через колективізацію зайшла у глухий кут». Органи стверджували, що бувши у 1939 році мобілізованим до РСЧА, Роштке «виявляв свої антирадянські настроїта під час перебування на фінському фронті засуджував політику радянської влади, висловлював терористичні наміри відносно керівництва, пораженські настрої». Дружина Ротшке характеризувалася як така, що «повністю поділяла його антирадянські настрої та сама неодноразова так висловлювалась».
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.147-148.

1940 1940

Софія. Пішов з життя Олексій Васильович Ганзен (народився 2 (14) лютого 1876 р. в Одесі) — російський живописецьмариніст, випускник Петербурзької Академії мистецтв (1903), автор творів «Море» (1898), «Загибель броненосця ПетроПавловськ» (1905), «Перед шквалом» (1909), Околиці Одеси» (1916), «Місячна ніч» (1919) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / А.В. Кудрицький (ред.). — К. : Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1997. — С.141-142.

1940 1940

Пішов з життя Мартинович Володимир (народився 1890) — український драматург. Мав середню освіту; автор драматичних творів: «Перелесник» (1922), «Ніч під св. Андрія» (1927), історичної п’єси «Довбуш» (1926); мелодрами — «Потерчук» (1925), «Міщани» (1928); комедії — «Весілля з приданим» (1923), «Сучасна Ксантипа» (1926), «Гріх молодості» (1927), «Тестамент» (1937); водевілі — «Досиджував посагу», «Трьох до вибору», «З там того світу» (всі — 1928).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. — К., 1997. — С.399.