Аспірантура:

ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ ЩОРОКУ ПРОВОДИТЬ ПРИЙОМ АБІТУРІЄНТІВ ДО АСПІРАНТУРИ

З відривом та без відриву від виробництва за спеціальностями:

  • Історія України;
  • Всесвітня історія;
  • Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни.

Для участі в конкурсі до аспірантури необхідно підготувати до подання до Вченої частини інституту такі документи:

  1. Заяву на ім’я директора інституту;
  2. Особовий листок з обліку кадрів;
  3. Список опублікованих наукових праць. Абітурієнти, які не мають опублікованих наукових праць, подають реферати з обраної ними наукової спеціальності (тема реферату погоджується із завіду­ва­чем відділу);
  4. Копія диплома про закінчення вищого навчального закладу із кваліфікацією спеціаліста або магістра (з вкладишем);
  5. Посвідчення про складання кандидатських іспитів (якщо є);
  6. Рекомендацію вузу до аспірантури (для випускників 2010 р.);
  7. Копію або витяг з трудової книжки (якщо є);
  8. Медичну довідку про стан здоров’я за формою № 286-у;
  9. Фотокартки 3 х 4 (3 шт.);
  10. Конверти з марками і домашньою адресою (2 шт.)

Для участі в конкурсі до цільової аспірантури, крім зазначених вище документів, необхідно клопотання вузу, установи чи організації про направлення до аспірантури з гарантією про оплату за навчання відповідно до укладеного договору.

Інститут також здійснює підготовку аспірантів на контрактних засадах.

Телефон для довідок: 279-06-80


ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

ОГОЛОШУЄ КОНКУРС

до аспірантури на 2017/2018 навчальний рік

за спеціальністю 032 – Історія та археологія

Підставою для оголошення прийому на навчання до аспірантури для здобуття вищої освіти ступеня доктора філософії за вищезазначеною спеціальністю є ліцензія на провадження освітньої діяльності за третім (освітньо-науковим) рівнем, видана в порядку, встановленому законодавством (наказ МОН України № 111-л від 26 травня 2017 р.).

Правила прийому розроблені відповідно до Закону України від 01.07.2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту», «Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах)», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 261 від 23.03.2016 р.

Правила прийому до аспірантури Інституту історії України НАН України затверджені на засіданні Вченої ради (протокол № 6 від 15 червня 2017 р.) і діють впродовж відповідного навчального року.

Рівень вищої освіти – третій (освітньо-науковий).

Передбачає здобуття теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.

Ступінь

Доктор філософії

Форма навчання

денна

Нормативний термін підготовки

4 роки

Обсяг освітньої складової

60 кредитів ЄКТС

Ліцензійний обсяг

10 осіб (3 – за рахунок держбюджету)

Вимоги до рівня освіти осіб, які

можуть розпочати навчання

ступінь магістра (ОКР спеціаліста)

Прийом документів до аспірантури проводиться з 1 серпня по 10 вересня 2017 р.

Абітурієнти подають такі документи:

  • Заяву на ім’я директора інституту;
  • Особовий листок з обліку кадрів;
  • Список опублікованих наукових праць. Абітурієнти, які не мають опублікованих наукових праць, подають наукові реферати (тема реферату погоджується із завідувачем профільного відділу);
  • Копії дипломів бакалавра, магістра (спеціаліста), копії додатків до них.
  • Копію або витяг з трудової книжки;
  • Медичну довідку про стан здоров’я за формою № 286-о;
  • Фотокартки 3 х 4 (3 шт.);
  • Військовий квиток або посвідчення про приписку – для військовозобов’язаних;
  • Конверти з марками і домашньою адресою (2 шт.).

8. Копію паспорта та ідентифікаційного коду;

Паспорт та диплом про вищу освіту подаються вступником особисто.

Документи приймаються за адресою:

М. Київ, вул. М. Грушевського, 4, кімн. 508, кімн. 615 (зал засідань, 6 пов.).

Вступні випробування проводитимуться з 12 по 26 вересня п.р.

Зарахування на навчання відбувається за результатами вступних випробувань: оцінювання наукового реферату, іспити із спеціальності та іноземної мови.

Перескладання вступних випробувань не допускається.

Зарахування вступників на навчання до аспірантури – з 1 листопада.

Інститут також здійснює підготовку аспірантів на контрактних засадах. Орієнтовна вартість навчання в аспірантурі на умовах контракту – 20 тис. грн. на рік.

Телефон для довідок: 279-06-80


ПРОГРАМА

вступного іспиту до аспірантури Інституту історії України НАН України з спеціальності 032 – Історія та археологія

на 2017 р.

ПИТАННЯ ДО ВСТУПНОГО ІСПИТУ В АСПІРАНТУРУ

  • Становлення та піднесення Києво-Руської держави: політична та соціальна структури, ідеологія, економічні моделі.
  • Духовно-культурний світ давньоруського суспільства.
  • Південна Русь під зверхністю монголів. Піднесення Галицько-Волинської держави.
  • Північне Причорномор’я як зона міжцивілізаційних контактів у добу середньовіччя. Кримський ханат та його роль в історії ранньомодерної України.
  • Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Корони Польської у XIV-XVI ст. Історичне значення Берестейської унії 1569 р.
  • Запорозька Січ як центр соціально-політичної консолідації українського козацтва. Її місце у системі політичних відносин в Україні у другій половині XVII – XVIIІ cт.
  • Українська національна революція середини XVII ст. та становлення Української держави раннього нового часу: типологія, етапи та історичні наслідки.
  • Суспільно-політичний розвиток України в останній чверті XVII ст. Інкорпорація українських земель до складу Російської імперії у XVIIІ cт.
  • Церковні відносини в Україні в контексті Реформації і контрреформації в Європі.
  • Україна в соціополітичних просторах Російської та Габсбурзької імперій. Піднесення і політизація національного руху.
  • Модернізаційні процеси в економіці та соціальній сфері українських регіонів у ХІХ ст.
  • Україна у Першій світовій війні: національний вимір матеріальних і людських втрат.
  • Українська революція початку ХХ ст. Боротьба за національну державність в умовах громадянського протистояння та іноземної інтервенції.
  • Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923 рр. Історичне значення. Історіографія проблеми.
  • Утвердження в Україні комуністичного режиму в 20-30-х рр. ХХ ст. Нова економічна політика та політика коренізації: зміст, хронологічні рамки, українська специфіка.
  • Сталінська «революція зверху»: нові наукові підходи.
  • Індустріалізація та колективізація сільського господарства в Україні у 1920-1930-х рр. Трагедія голодомору 1932—1933 рр.
  • Західноукраїнські землі у міжвоєнний період: форми державотворення, економічні моделі та соціально-політичні рухи.
  • Україна у Другій світовій війні: актуальна тематика та дискусійні проблеми.
  • Створення ОУН та розбудова її структури напередодні та в роки Другої світової війни; Українська повстанська армія: новітні погляди.
  • Голод 1946-1947 рр. в Україні: причини та наслідки.
  • Трансформації політичної системи радянського суспільства у роки «відлиги» та «застою»: український вимір.
  • Становлення та розвиток опозиційного руху в Україні в 1950-1980-х рр.: напрями діяльності, програмні документи, характер боротьби.
  • Україна на міжнародній арені (1945-1991 рр.): акції, проекти, концепції.
  • Утвердження Української держави і боротьба за відстоювання її незалежності (1991-2017 рр.)
  • Особливості виникнення, форми та еволюція держави на Стародавньому Сході.
  • Поняття «історія античності» та «антична цивілізація». Спільні риси та особливості у розвитку цивілізацій Давнього Сходу та античної греко-римської цивілізації.
  • Візантійська цивілізація: становлення, еволюція, занепад.
  • Християнізація Європи. Середньовічні єресі. Інквізиція. Католицькі ордени. Конфронтація між Західною та Східною Церквами.
  • Відродження як історико-культурний феномен.
  • Епоха абсолютизму в Європі та її історичне значення.
  • Перетворення Росії в абсолютну монархію. Основні особливості Російської імперії.
  • Франція та Європа в період революції кінця ХУІІІ ст. та наполеонівський війн.
  • Політична система та міжнародне становище Речі Посполитої у другій половині ХУІ – ХУІІІ ст.
  • Османська імперія як етно-політичний і суспільно-господарський феномен: зародження, етапи еволюції, причини краху.
  • Східне питання та загострення суперечностей між європейськими державами у ХІХ ст.
  • Формування американської нації та державності у ХУІІІ-ХІХ ст.
  • Європа напередодні та в період Першої світової війни.
  • Жовтневий більшовицький переворот в Росії 1917 р., революційний, національно-визвольний рух в Європі: нові підходи до проблеми.
  • Спільне та специфічне у державно-політичному та соціально-економічному розвитку країн Центральної та Східної Європи у міжвоєнний період.
  • Тоталітарні режими в країнах Європи в 20-х-40-х рр. ХХ ст.
  • Причини та основні етапи Другої світової війни.
  • Вестфальська, Версальська та Потсдамська системи післявоєнного мирного врегулювання: порівняльний аналіз.
  • Спроби реформування тоталітарно-комуністичних систем в Європі в 50-80-х роках.
  • Виникнення держави Ізраїль. Палестинське питання. Конфлікти на Близькому Сході.
  • Об’єднання Німеччини, розпад СРСР та їх вплив на розвиток європейських процесів.
  • Політичні наслідки «арабської весни» для країн регіону.
  • Японське економічне диво: культурно-цивілізаційні та зовнішньополітичні складові.
  • Націоналізм, міжетнічні і міжнаціональні конфлікти в європейських країнах на сучасному етапі.
  • Інституційне оформлення та функціонування міжнародних та безпекових блокових організацій.
  • Терміни «історіописання», «історична наука» та «історична думка»: співвідношення та смисли.
  • Поняття «напрям», «школа», «течія»: субординація, співвідношення, кореляція.
  • Народження, функціонування, «переформатування» та згасання наукових шкіл.
  • Проблемна історіографія та її значення для розвитку історичної науки.
  • Козацькі літописи Самовидця, Григорія Граб’янки та Самійла Величка.
  • Михайло Максимович й осередки українського романтизму 1830–1840-х рр.
  • Дмитро Яворницький і значення його творчої спадщини.
  • Микола Костомаров як історик України.
  • Михайло Грушевський та його «Історія України-Руси».
  • Українська історична наука 1920–1930-х років.
  • Наукова спадщина І. П. Крип’якевича.
  • Еміграційне / діаспорне історіописання у міжвоєнну і повоєнну добу.
  • Створення українсько-американських та українсько-канадських інституцій на зламі 1960–1970-х рр.
  • Впливи соціо- та етнокультурного середовища й інтелектуальної атмосфери західного світу на горизонт концептуалізації представників еміграційної / діаспорної історіографії.
  • «Колективний стиль» як домінуюча форма республіканського історіописання. Багатотомники 1950–1980-х рр.
  • Джерелознавство в системі історичної науки. Історичні джерела: класифікація, методика пошуку, опрацювання і використання.
  • Архівознавство в Україні: об’єкт та предмет дослідження.
  • Нумізматика та боністика: джерела, інформативний потенціал.
  • Історична географія та картографія в Україні.
  • Розвиток геральдичних студій в Україні.
  • Сфрагістика в системі спеціальних історичних дисциплін.
  • Мемуаристика: джерела, інформативний потенціал.
  • Документознавство та дипломатика: особливості предметного дослідження.
  • Емблематика в системі атрибутики держави: дослідження в Україні.
  • Історична хронологія як наукова дисципліна, значення праць з хронології та їх використання в історичних дослідженнях.