Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Харків, м. Постановою ВУЦВК і РНК УСРР затверджено „Положення про самообкладання людності на задоволення її громадських потреб”.
Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. Відділ перший. – 1928. — № 1. — Ст.1;Вісті ВУЦВК. – 1928. — 3 січня.

Харків, м. Окружна комісія українізація підбила підсумки перевірки у 1927 р. знання української мови службовцями Києва. Іспити склали 61 тис. осіб, до першої категорії зараховано 29 тис., до другої – 16 тис., до третьої – 3 тис., не склали іспитів – 2 тис. осіб.
Вісті ВУЦВК. – 1928. — 3 січня.

Харків, м. Журі під головуванням уповноваженого наркомату шляхів РНК СРСР при РНК УСРР розглянуло подані на конкурс проекти фасаду нового київського вокзалу. Першу премію присуджено архітекторам Вербицькому, Альошину за проект “з українськими мотивами і яскравими ознаками функціональності”.
Вісті ВУЦВК. – 1928. — 3 січня.

Одеса, м. Зафіксовано сплеск епідемії грипу. Міські лікарні через брак койко-місць виявилися неспроможними госпіталізувати усіх хворих. Ухвалено приймати на стаціонарне лікування лише мешканців гуртожитків та комунальних квартир.
Вісті ВУЦВК. – 1928. — 3 січня.

УСРР. Протягом січня – червня 1929 р. ОДПУ зафіксовано в Українській СРР 73 масових селянських виступів (загалом по СРСР – 520).
Советская деревня глазами ВЧК-ОГПУ-НКВД. Документы и материалы в 4 томах. Том 2. 1923-1929. —М., 2000. —С. 920-923.

Москва, м. В Комісії з вивчення збройних повстань, громадянських і революційних воєн Товариства істориків-марксистів почалася бібліографічна робота з вивчення історії Жовтневого збройного повстання і громадянської війни.
Историк-марксист. – 1929. —Т.13. —С.283;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. —М., 1971. —С.128.

Москва, м. На початку січня при Інституті В.І.Леніна відбулася Всесоюзна нарада істпартів. Ухвалено створити у союзних республіках Інститути історії партії та Жовтневої революції.
Літопис революції. Журнал Істпарту ЦК КП()У. 1929. —№ 1 (34). – с.293.

Горлівка, м. Артемівської окр. До Кисловодська на відпочинок виїхали 480 гірників шахти “Марія”, іще 300 шахтарів попрямували до Красногорського будинку відпочинку.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 17 березня.

Харків, м. При культвідділі Харківської окружної ради профспілок сформовано штаб у складі представників ряду державних установ, громадських організацій, редакцій газет для практичного керівництва проведенням “Трьохмісячника української культури”; розроблений план акції передбачав перевірку стану українізації в установах і організаціях, проведення культурно-освітніх і мистецьких заходів, налагодження роботи гуртків, бібліотек, створення “джаз-оркестру з українських народних інструментів”, організацію українського пересувного театру та ін.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 27 березня.

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову “Про чистку апарату державних органів, кооперативних і громадських організацій”. Надавалося право органам РСІ виносити обов’язкові для всіх державних установ і підприємств, кооперативних і громадських організацій наступні постанови: про заборону назавжди або на певний час працювати у всіх ланках радянського і кооперативного апаратів, в громадських організаціях тим особам, при оцінці роботи яких з’ясувалося, що вона „безумовно зашкоджує інтересам робітничого класу”; про заборону назавжди або на певний час посідати посади в певній місцевості або у певному відомстві, установі, підприємстві чи організації; про заборону назавжди або на певний час займати ту чи іншу категорію посади у радянському і кооперативному апараті, громадських організаціях.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. —№35. —Ст.313.

Знаменка, м. тепер Алтайського краю, Росія. Народився Завгородній Анатолій Петрович – український живописець, заслужений художник УРСР (1977). До числа найбільш відомих творів майстра належать: „Перед ловом” (1961), серії – „Миколаїв – корабельний край” (1966-1970), „Біля рідних берегів” (1974-1977), „Азовсталь” (1976), „Королівський замок” (1981-83), „Гранд-канал” (1984-86), „Зустріч в океані” (1988), „Витівки Воланда” (1989). „Нехороша квартира” (1990, дві останні за мотивами роману М.Булгакова „Майстер і Маргарита”), „По Венеції” (1990).
Мистецтво України: Біографічний довідниК. – К., 1997. —С.248.

Харків, м. Оргбюро ЦК КП(б)У обговорило питання „про польський з’їзд у Варшаві”. Ухвалено створити партійну комісію у складі Доненка, А.Хвилі, Лазоверта, Кулика, Добродицького, доручити їй розробку вказівок щодо представництва радянських поляків на з’їзді, забезпечити розгортання у польській пресі інформаційної кампанії про характер з’їзду та „цілі пілсудщини”.
ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.16. —Спр.34. —Арк.112.

УСРР. Протягом року в республіці 246 тис. членів і кандидатів партії пройшли “партійну чистку”: виключено 24 тис. осіб (близько 10%) загальної кількості членів КП(б)У.
Кульчицький С.В. Україна між двома війнами (1921-1939 рр.). – К., 1999. —С.135.

СРСР. Протягом 1929-1931 р. з лав ВКП(б) виключено близько 250 тис. членів, переважна більшість яких належала до т.з. „правого ухилу”..
Дорошко М. Компартійно-державна номенклатура УСРР у 20-30-ті роки ХХ століття: соціоісторичний аналіз. – К., 2004. —С.136.

СРСР. Протягом року у різних регіонах спецорганами зафіксовано 1300 випадків селянських хвилювань: значну роль в них грало релігійне питання.
Грациози Андреа. Великая крестьянськая война в СССР. Большевики и крестьяне, 1917-1936. —М., 2001. —С.46.

Крим. Протягом 1929 року у ході „чистки” партійних і радянських органів під гаслом боротьби з „веліібрагімовщиною”, „мілліфірківщиною” та „буржуазно-націоналістичними відхиленнями” репресовано щонайменше 3500 татар, яких було засуджено, заслано, а кількох страчено.
Національні меншини України у ХХ столітті. Політико-правовий аспект. – К., 2000. –С.173.

Москва, м. ЦК ВКП(б) прийняв постанову про заходи щодо зміцнення наукової роботи у зв’язку з підсумками ІІ Всесоюзної конференції марксо-ленінських науково-дослідних установ. Містилися настанови щодо поліпшення науково-дослідної роботи (питання планування, координування, упорядкування навантаження спіробіників, підготовки кадріd тощо).
Вестник Комакадемии. – 1929. —Кн.33. —С.282-283;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Ал

Москва, м. На сторінках журналу „ Война и революция” почалася дискусія (завершилася в 1930 р.) по книзі А.І.Єгорова „Львов-Варшава. 1920 г. Взаимодействие фронтов” (М. – Л., 1929). Учасники обговорювали наступні питання: методологія і методи дослідження історичних джерел, роль Південно-Західного фронта і значення його дій на р.Вісла в кампанії 1920 р. та ін.
Война и революция. – 1929. —№ 5, 10;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева.

Москва, м. Історичне відділення Інституту червоної професури перетворено в Інститут червоної професури (існував до 1938 р.).
История СССР. – 1960. —№ 6. —С.65;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева. – М

Москва, м. При відділі місцевих істпартів Інституту В.І.Леніна для узгодження роботи створена постійна нарада у складі представників відділу Інституту, ВЦРПС, Московської міської ради профспілок, Комісії по історії Комуністичного союзу молоді (Істомолу), Московського істпарту, Музею революції СРСР і Музею Інституту В.І.Леніна.
Пролетарская революция. – 1930. —№ 1. —С.184;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Ал