Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Києві відбулися політичні страйки на честь пролетарського свята 1 Травня: 591 (з 685) робітників машинобудівного заводу Південноросійського акціонерного товариства, 350 (з 350) робітників Київських пароплавних ремонтних майстерень, 140 (з 140) – механічного заводу акціонерного товариства "Млошевський та К", 150 (з 150) – чавуноливарного заводу Неєдлі та Унгермана та ін.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.290.

У м. Катеринославі відбулися політичні страйки на честь пролетарського свята 1 Травня: 3000 (з 8800) робітників мостового, ливарного, механічного, метало- прокатного та частини будівельного цехів Олександрівського заводу Брянського металургійного товариства та ін.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.290.

У м. Миколаєві відбулися політичні страйки з нагоди пролетарського свята 1 Травня: 4250 (з 5400) робітників кораблебудівного заводу товариства Миколаївських заводів та корабелень, 1130 (з 1480) – заводу Російського акціонерного кораблебудівного товариства, 350 (з 350) – заводу землеробських машин бр.Донських та ін.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.290.

У м. Одесі відбулися політичні страйки з нагоди пролетарського свята 1 Травня: 630 (з 630) – коркової фабрики акціонерного товариства коркової мануфактури, 215 (з 215) – цвяхо-коркового заводу Шполянського та ін.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.290.

У м. Харкові відбулися політичні страйки з нагоди Першотравневого свята: 2334 (з 2700) робітників Харківського потягобудівного заводу, 1595 (з 1595) – заводу землеробських машин та знарядь товариства Гельферіх-Саде, 763 (з 763) – керамічного заводу Бергенгейма та ін.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.290.

У м. Херсоні відбувся політичний страйк 140 (з 140) робітників заводу землеробських машин Гуревича з нагоди Першотравневого свята.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.290.

У сел. Юзівка відбулися політичні страйки в честь пролетарського свята 1 Травня: 2500 (з 2500) робітників Вознесенської рудні, 700 (з 700) – Трудовської рудні.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.290.

У м. Генічеську Азово-Чорноморським пароплавством розпочато між Ростовом та Генічеськом товаро-пасажирське сполучення.
Новости юга. – 1913. – №92. – С.3.

У м. Каневі на загальних зборах товариства боротьби з інфекційними хворобами професора Ліндемана було обрано директором Київського бактеріологічного інституту.
Рада. – 1913. – № 99. – С.3.

У м. Керчі військовому мінному кораблю "Дунай" було доручено обійти все узбережжя Чорного моря з метою перевірки встановлення маяків і розташування сигнальних вогнів.
Новости юга. – 1913. – №96. – С.3.

Селище Макіївка Катеринославської губернії. Страйк понад 3 тис. робітників сталеливарного заводу товариства “Російський гірничий і металургійний “Уніон”” з вимогою підвищити заробітню платню на 25 % та покращити умови праці. Після втручання поліції завершився поразкою, 46 робітників було мобілізовано до армії.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900–1917): Справочник. – К., 1987. – С. 329.

Зпеклі бої у Карпатах на горі Маківці, де особливо відзначилися 1-й та 2-й курені (батальйони) Українських січових стрільців, які зазнали значних людських втрат, проте виявили мужність і непоступливість, що було відзначено військовою командою окремим наказом.
Діло. – 1915. – 15 травня. – Ч. 19. – С. 1–2, 5.

с. Каменське. Страйк 7000 робітників Дніпровського металургійного заводу Південноросійського металургійного заводу із вимогою підвищити зарплату, впорядкувати розрахунок і на знак солідарності з робітниками котельні, які першими почали страйк. Закінчився поразкою. Під час страйку на завод викликали роту солдатів і поліції, арештовано 11 робітників, з них 5 уповноважених для переговорів з адміністрацією, мобілізовано в армію 362 страйкуючих робітників. Тоді ж відбувся економічний страйк усіх (1407) робітників Софіївського вугільного рудника Російсько-Бельгійського металургійного товариства із вимогою підвищити зарплату на 50 % і відмінити плату за квартири. Закінчився компромісом: обіцяно усі вимоги працівників по можливості задовольнити. 41 робітник мобілізований в армію.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 338.

З 1.05. до 30.09.1916 року у цілій Австрії, а також на окупованих територіях Росії і Балкан введено літній час з метою кращого використання денного світла у літні місяці (стрілки годинника переведено на годину вперед).
Свобода. – 1916. – № 18, 29 квітня.

м. Львів. Загальні збори Ставропігійського інституту негативно оцінили календарну реформу єп. Гр. Хомишина.
Зі Ставропігії // Діло. – 1916. – Ч. 110 (2 мая). – С. 2.

Катеринославська губернська земська управа повідомила, що площа озимини на селянських землях скоротилася на 5 %, а на приватновласницьких – на 10 %.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 30, 29 квітня.

Серед народу все більше поширюються картярські ігри, і не лише у Київській губернії. З’являються спеціальні „клуби” для гри в карти на гроші, одяг та ін. Картярство стає хворобою, яка не гірше „зеленого змія” штовхає людей на злочини.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 32, 6 травня.

м. Катеринослав. Кружок місцевої інтелігенції звернувся до начальника губернії з проханням про дозвіл на створення „Украинского общества”; задекларована ціль – сприяння духовному і моральному розвитку місцевого населення. Планувалося відкрити народний дім, бібліотеку, читальні, книжкові склади, дитячі садочки, ясла і т.д. Губернатор відхилив це прохання на весь час воєнних дій.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 6. – С. 70 – 71.

За матеріалами статистичного відділу Київської губернської земської управи порівняно з березнем ціни зросли на 5-10 %. Що ж стосується ціни на кури, яйця, масло і сало, то, порівняно із квітнем 1915 року, в 1916 році ці продукти подорожчали у 2-4 рази (курка – 70 к., яйця – 18 к., масло – 80 к., сало – 30 к.). Зросли ціни на хліб: у квітні 1915 року жито коштувало 90-140 к., пшениця – 110-160 к., ячмінь – 70-190 к., овес – 100-180 к. У 1916 році жито коштувало 115-170 к., пшениця – 145-200 к., ячмінь – 115-200 к., овес – 145-200 к., просо – 135-200 к., гречка – 125-200 к., картопля – 20-40 к., курка – 120-200 к., масло – 80-150 к., яйця (десяток) – 25-50 к., сало (фунт) – 50-60 к. Такси, штрафи, різноманітні наради, навіть єпископські заклики не зменшили дорожнечі.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 35, 17 травня; Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 37-38, 27 травня.

Згідно проведеної Волинським губернським земством анкети виявлено, що у всіх селах замість забороненої горілки появились численні її сурогати (бл. 23 видів): ханжа, політура, лак, денатурований спирт, горілка з родзинок, настоянка з чорниці з оцтом та перцем, „медаш” та ін. Варять також мед з тютюном, „брагу”. Почастішали смертельні випадки. Розвинулось таємне самогоноваріння, „самодурки” коштують у середньому 2 руб. за пляшку. Протиалкогольна комісія медичного товариства опублікувала відповідну відозву „Бережіться осліпнути!”, у якій застерігається від уживання денатурату, а також древесного спирту, одеколону, політури, кіндер бальзаму та ін., оскільки все це призводить до сліпоти.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 37-38, 27 травня; Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 54, 22 липня.