Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Харків. Оргбюро КП(б)У прийняло постанову про комісарський склад. Визнано необхідним тимчасово залишити інститут комісарів. В той же час пропонувалося приступити до поступового скорочення складу комісарів для подальшого скасування цього інституту, починаючи з низових ланок: призначаючи досвідчених комісарів на відповідальн посади.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 38 зв.

Катеринославська губернія. Внаслідок підтримки заможного селянства, зростання безробіття та організаційної діяльності підпільного петлюрівської організації активізувався повстанський селянський рух. Також посилився організований кримінальний бандитизм. В губернії діяло 7 збройних формувань селян та безробітних, чисельністю від 6 до 20 бійців кожне. З них 5 – в Криворізькому повіті, головним чином - петлюрівські антирадянські формування, одне – в Ново-Московському та ще одне - в Катеринославському повіті. Члени селянських партизанських формувань скоювали терористичні акти проти радянських та продовольчих працівників, та співробітників ДПУ, а також напади на поїзди, залізничні станції й т. ін. Зокрема, загін Чорного ворона наприкінці вересня пустив під ухил товарний поїзд та пограбував пасажирів, вбив військового комісара, напав на членів ЦК допомоги голодуючим, які обстежували неврожайні місцевості губернії.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1109, арк. 4, 32.

Київ. Напередодні виборів до міської ради праві есери надрукували і розповсюдили листівки-відозви з закликом голосувати проти висуванців КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1060, арк. 164 зв.; спр. 1129, арк. 62.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У схвалило постанову оргбюро ЦК РКП(б) від 3 липня 1921 р. про недоцільність виокремлення міських виконкомів з губвиконкомів та надало розпорядження на місця про її виконання. Також було ухвалено визначити порядок взаємин відділів комунального господарства з губвиконкомами, доручивши Наркомюст поряд з НКВС УСРР розробити відповідне положення.
ЦДАГО України, ф1, оп. 6, спр. 30, арк. 17.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило постанову оргбюро ЦК КП(б)У від 25 липня за № 42 про боротьбу з демобілізаційними настроями. Було ухвалено припинити подальшу часткову демобілізацію з РСЧА, проводячи її виключно за віком, та розформувати демобілізаційну комісію при ЦК КП(б)У. Пропонувалося встановити сувору відповідальність комуністів за дезертирство, не залишаючись перед застосуванням вищої міри покарання у виключних випадках. Зокрема, Наркомюсту УСРР та Пурукркриму (Політичному управлінню всіма збройними силами України та Криму) доручалося скласти інструкцію про залучення комуністів до відповідальності на основі положень, що малися, та представити її на затвердження політбюро ЦК КП(б)У. Також пропонувалося встановити відповідальність губкомів за сприяння та приховування неправильно демобілізованих червоноармійців, доручивши оргбюро КП(б)У розробити відповідну інструкцію. Визнавалося доцільним звернутися з закликом до комуністів демобілізаційного віку добровільно залишитися в армії, а до партійних організацій – із листом про необхідність підняти авторитет політорганів в армії та моральної підтримки військових працівників. Відповідні інструкції доручалося скласти секретаріату разом з Мініним. Також було накреслено заходи поліпшення побуту військовослужбовців, зокрема, політпрацівників. У зв’язку з цим голові ВУЦВК Г. Петровському доручалося з’ясувати в Москві, які заходи в цій галузі було розроблено. Політбюро ЦК КП(б)У пропонувалося заслухати доповідь комісії по поліпшення побуту комуністів, яка висвітлювала б заходи, вжиті для поліпшення становища військових працівників. Політичному управлінню всіма збройними силами України та Криму було поставлено за обов’язок розробити дані про їхнє сімейне становище, а особисто С. Косіору та В. Затонському з’ясувати випадки залучення місцевими контрольними комісіями до відповідальності комуністів із комскладу за користування наданими ним привілеями, а саме – за зарахування своїх родин до списків забезпечуваних.
ЦДАГО України, ф1, оп. 6, спр. 30, арк. 16-17.

За попередніми даними Одеського губвибіркому, у перевиборах сільських рад брали участь 35% громадян, які мали виборче право (1923 р. – 45%). Кількість „позбавленців” складала 4%, порівняно з особами, які мали виборче право (1923 р. – 5%). Під час перевиборів проявилася активність селянських мас, які намагались проводити до складу рад своїх кандидатів із числа односельців. Типовими були й випадки протидії колишніх комуністів висуванню кандидатур, запропонованих парткомами КП(б)У. В той же час під час виборів до Одеської міськради зміна загальними зібраннями запропонованих кандидатур спостерігалася рідко й торкалася головним чином безпартійних кандидатів.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1932, арк. 31, 3

Загальні збори молдаван Могилівського округу висловили протест проти суду над татарбунарськими селянами в Румунії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 5 вересня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У визнало необхідним поставити перед ЦК РКП(б) питання про санкціонування переходу на триступеневу систему адміністративного управління та ліквідацію губерній при безпосередньому зв’язку центру з округами. В комісію по районуванню запропоновано ввести наркома освіти, начальника політуправління Українського військового округу В. Затонського.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6 зв.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило колегію НК РСІ в складі голови ЦКК Д. Лебедя (наркомом), Я. Дудника (його заступником), К. Сухомліна (другим заступником), Теренова, Герасимова, І. Корнєєва.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6 зв.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про скасування губерній та перехід до триступеневої системи управління”, згідно з якою встановлено спрощену систему адміністративно-територіального поділу УСРР: на округи та райони під управлінням єдиного республіканського центру. Строк переходу до нової системи адміністративно-територіального управління обмежено 1 жовтня 1925 р.
ЗУ України, 1925, Від. 1, № 6-7, Ст. 49.

Харків. Відбувся пленум ЦК КП(б)У. Порядок денний: про господарське становище, про з’їзд партії, про ліквідацію губкомів. Прийнято резолюцію “По доповіді про пленум ЦК РКП(б)”.
КПУ в резолюціях і рішеннях ЦК КП(б)У… – Т. 1. — С. 329- 331.

За наслідками обслідування виборів сільрад Чугуївського району Харківського округу, у Малинській та Осинівській сільрадах було виявлено факти усунення членів КНС від участі у виборах та обрання до складу сільрад „селян-господарників”, позбавлених виборчих прав.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 71.

Харків, м. 12–16 березня відбувся об’єднаний пленум ЦК і ЦКК КП(б)У. Учасники обговорили доповіді про попередні підсумки хлібозаготівельної кампанії, про промплан української промисловості на 1927/1928 р., про підсумки жовтневого прийому в партії і завдання партійної роботи на виробництві. На пленумі Л.Каганович викрив О.Шумського як провідника українського буржуазного націоналізму, а також зробив доповідь про економічну контрреволюцію. Доповідь стала одним із чинників “Шахтинської справи” – застосування репресій проти технічної інтелігенції. Ухвалено увільнити від обов’язків члена політбюро А.Ф. Радченка на його прохання. Членом політбюро обраний голова Всеукраїнської ради профспілок І.О. Акулов.
Лозицький В. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки. 1918-1991. — К.: Генеза, 2005. — С.299;Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Укр

1928–1932 р. польський уряд ліквідував “Просвіти” у Кременці, Острозі, Дубному, Рівному, Ковелі, Володимирі, Луцьку на Волині.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.422

1928–1932 р. – перший п’ятирічний план розвитку народного господарства УСРР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.375.

Москва, м. За рішенням ХІІІ з’їзду РКП(б) Інститут К.Маркса і Ф.Енгельса при ЦК ВКП(б) розпочав випуск першого видання творів К.Маркса і Ф.Енгельса у 28 томах (під редакцією В.В.Адоратського та ін.).
К. Маркс и Ф.Енгельс. Сочинения. – Т.1. — М., 1028; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Але

Кельн, м. у Німеччини. Відбулася Міжнародна виставка преси, в якій взяли участь і українські радянські представники. Делегація СРСР представила відвідувачам виставку, присвячену пам’яті В.І.Леніна.
Научный работник. – 1928. — № 10. — С.71-7 2, 80; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917– 1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Алекс

Москва, м. Керівні органи ВКП(б): Політбюро ЦК ВКП(б) – М.І. Бухарин, К.Є. Ворошилов, М.І. Калінін, В.В.Куйбишев, В.М. Молотов, О.І. Риков, Я.Е. Рудзутак, Й.В. Сталін, М.П. Томський; Кандидати у члени політбюро ЦК ВКП(б) – А.А. Андрєєв, Л.М. Каганович, С.М. Кіров, С.В. Косіор, А.І. Мікоян, Г.І. Петровський, М.О. Угланов, В.Я. Чубар; Оргбюро ЦК ВКП(б): О.В. Артюхіна, К.Я. Батман, А.С. Бубнов, О.І. Догадов, Л.М. Каганович, М.О. Кубяк, І.М. Москві, В.М. Молотов, Л.М. Рухимович, О.П. Смирнов, Й.В. Сталін, Д.Є. Сулимов, М.О. Угланов. С.В. Косіора у зв’язку з переходом до України виведено із секретаріату і оргбюро липневим пленумом ЦК, а на його місце обрано Л.М. Кагановича; А.А. Андрєєва виведено зі складу оргбюро в зв’язку з переходом на Північний Кавказ, а на його місце квітневий пленум ЦК обрав К.Я. Баумана.
Кульчицький С.В. Керівні органи Центрального комітету КПРС. Персональний склад на кінець кожного року. – К.: Інститут історії, 1990. — С.26.

Москва, м. ЦК ВКП(б) надіслав директиву своїм місцевим організаціям, у тому числі ЦК КП(б)У, про посилення хлібозаготівель.
Известия ЦК КПСС. – 1991- № 5. — С.195-196;Трагедия советской деревни. Коллективизация и раскулачивание. Документы и материалы в 5 томах. 1927-1932. То

Харків, м. Відбулося засідання політбюро ЦК КП(б)У. Учасники обговорили хід виконання постанови політбюро про осінню засівну кампанію.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.143. — Арк.34.