Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

За попередніми даними Одеського губвибіркому, у перевиборах сільських рад брали участь 35% громадян, які мали виборче право (1923 р. – 45%). Кількість „позбавленців” складала 4%, порівняно з особами, які мали виборче право (1923 р. – 5%). Під час перевиборів проявилася активність селянських мас, які намагались проводити до складу рад своїх кандидатів із числа односельців. Типовими були й випадки протидії колишніх комуністів висуванню кандидатур, запропонованих парткомами КП(б)У. В той же час під час виборів до Одеської міськради зміна загальними зібраннями запропонованих кандидатур спостерігалася рідко й торкалася головним чином безпартійних кандидатів.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1932, арк. 31, 3

У трьох районах Охтирського округу Харківської губернії під час проведення безпартійних селянських конференцій висувалася вимога організувати селянські спілки.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1945, арк. 81.

Харківська губернія. Нелегально поширювалися прокламації та брошури монархічної спрямованості.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1945, арк. 53.

Ізюмський округ Харківської губернії. Відбулися два самосуди селян над бандитами.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1945, арк. 53.

У Всеукраїнському масштабі відбулася ліквідація підпільних антирадянських організацій, створених закордонними монархістами. Заарештовано 1 тис. 329 осіб, проведено 940 обшуків, вилучено 28 листівок антирадянського й антиєврейського змісту, які закінчувалися закликом „За віру, царя і вітчизну!”
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1915, арк. 40.

Харків. Відбувся пленум ЦК УКП із представниками Харківського, Київського, Катеринославського і Донецького губкомів. Ухвалено політику непу та порушено питання про клопотання до Комінтерну з приводу врегулювання взаємин з ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1915, арк. 39.

Одеса. Пущено Благоївський цукрово-рафінадний завод, який не працював з кінця 1916 р.
Правда, Москва, 1924, 12 сентября.

Загальні збори молдаван Могилівського округу висловили протест проти суду над татарбунарськими селянами в Румунії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 5 вересня.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про скасування губерній та перехід до триступеневої системи управління”, згідно з якою встановлено спрощену систему адміністративно-територіального поділу УСРР: на округи та райони під управлінням єдиного республіканського центру. Строк переходу до нової системи адміністративно-територіального управління обмежено 1 жовтня 1925 р.
ЗУ України, 1925, Від. 1, № 6-7, Ст. 49.

Харків. Відбувся пленум ЦК КП(б)У. Порядок денний: про господарське становище, про з’їзд партії, про ліквідацію губкомів. Прийнято резолюцію “По доповіді про пленум ЦК РКП(б)”.
КПУ в резолюціях і рішеннях ЦК КП(б)У… – Т. 1. — С. 329- 331.

Харків, м. 12–16 березня відбувся об’єднаний пленум ЦК і ЦКК КП(б)У. Учасники обговорили доповіді про попередні підсумки хлібозаготівельної кампанії, про промплан української промисловості на 1927/1928 р., про підсумки жовтневого прийому в партії і завдання партійної роботи на виробництві. На пленумі Л.Каганович викрив О.Шумського як провідника українського буржуазного націоналізму, а також зробив доповідь про економічну контрреволюцію. Доповідь стала одним із чинників “Шахтинської справи” – застосування репресій проти технічної інтелігенції. Ухвалено увільнити від обов’язків члена політбюро А.Ф. Радченка на його прохання. Членом політбюро обраний голова Всеукраїнської ради профспілок І.О. Акулов.
Лозицький В. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки. 1918-1991. — К.: Генеза, 2005. — С.299;Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Укр

1928–1932 р. польський уряд ліквідував “Просвіти” у Кременці, Острозі, Дубному, Рівному, Ковелі, Володимирі, Луцьку на Волині.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.422

1928–1932 р. – перший п’ятирічний план розвитку народного господарства УСРР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.375.

Москва, м. За рішенням ХІІІ з’їзду РКП(б) Інститут К.Маркса і Ф.Енгельса при ЦК ВКП(б) розпочав випуск першого видання творів К.Маркса і Ф.Енгельса у 28 томах (під редакцією В.В.Адоратського та ін.).
К. Маркс и Ф.Енгельс. Сочинения. – Т.1. — М., 1028; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Але

Кельн, м. у Німеччини. Відбулася Міжнародна виставка преси, в якій взяли участь і українські радянські представники. Делегація СРСР представила відвідувачам виставку, присвячену пам’яті В.І.Леніна.
Научный работник. – 1928. — № 10. — С.71-7 2, 80; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917– 1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Алекс

Москва, м. Керівні органи ВКП(б): Політбюро ЦК ВКП(б) – М.І. Бухарин, К.Є. Ворошилов, М.І. Калінін, В.В.Куйбишев, В.М. Молотов, О.І. Риков, Я.Е. Рудзутак, Й.В. Сталін, М.П. Томський; Кандидати у члени політбюро ЦК ВКП(б) – А.А. Андрєєв, Л.М. Каганович, С.М. Кіров, С.В. Косіор, А.І. Мікоян, Г.І. Петровський, М.О. Угланов, В.Я. Чубар; Оргбюро ЦК ВКП(б): О.В. Артюхіна, К.Я. Батман, А.С. Бубнов, О.І. Догадов, Л.М. Каганович, М.О. Кубяк, І.М. Москві, В.М. Молотов, Л.М. Рухимович, О.П. Смирнов, Й.В. Сталін, Д.Є. Сулимов, М.О. Угланов. С.В. Косіора у зв’язку з переходом до України виведено із секретаріату і оргбюро липневим пленумом ЦК, а на його місце обрано Л.М. Кагановича; А.А. Андрєєва виведено зі складу оргбюро в зв’язку з переходом на Північний Кавказ, а на його місце квітневий пленум ЦК обрав К.Я. Баумана.
Кульчицький С.В. Керівні органи Центрального комітету КПРС. Персональний склад на кінець кожного року. – К.: Інститут історії, 1990. — С.26.

Лукановка, с. Ольшевського району Чернігівської округи. Пострілом через вікно з відрізу вбитий голова сільради – член КП(б)У. За показами міського сільського активу, убивство здійснене на грунті здійснюваних кампаній.
«Совершенно секретно»: Лубянка – Сталину о положении в стране (1922–1934 гг.). – М., 2002. — Том 6. 1928 г. – С.502.

Москва, м. РНК СРСР видала постанову про недоліки в обкладанні селян сільськогосподарським податком. Встановлено наступні порушення правил оподаткування: переобкладання неземлеробських доходів робітників у деяких випадках у розмірі 35% і вище; часте обкладання в індивідуальному порядку трудових господарств, іноді типово середняцьких, котрі не мають жодних нетрудових доходів; значне переобкладання багатосімейних середняцьких господарств. Містилася вимога до місцевих органів влади виправити встановлені недоліки і не припускати надалі їх повторення.
Трагедия советской деревни. Коллективизация и раскулачивание. Документы и материалы в 5 томах. 1927-1932. Том 2. Май 1927 – 1929. — М., 1999. — С.373-378.

Москва. Начальник ПУ РСЧА А.С. Бубнов надіслав лист К.Є. Ворошилову, в якому поінформував про триваючу в армії опозиційну діяльність засудженого пленумом РВР СРСР у липні 1928 р. „толмачевсько-білоруського угруповання”. Містилася пропозиція „міцно вдарити по нинішній роботі внутріармійської опозиції, зім’яти її та ліквідувати”, наприкінці 1928 р. розгромити її на окружних і дивізійних партконференціях, „добившись повної єдності думок (одноголосних голосувань)”. Наводився план конкретних заходів для цього: жорстко карати будь-які спроби „підпільної роботи (шушукання по „лісочках”, петиційні кампанії); «ряд людей „бузотерські налаштованих попередити „басом”»; видати до кінця вересня „Положення” (про комісара, про ланку, про господарські комісії та ін.); зібрати нараду у складі начальників політуправлінь округів, командувачів та помічників командувачів корпусів, дивізій, полків «для „провентилювання” „положення”»; реалізувати рядом наказів червневу резолюцію РВР СРСР, і тих, хто ухиляється від її виконання – „гріти без поблажливості”; отримати від ЦК (у резолюції по доповідях про армію) засудження внутріармійської опозиції; після січневої Всесоюзної партконференції провести розширену нараду, продовжити викриття „ідеології” білоруської резолюції; до партійної конференції опублікувати у пресі ряд відповідних статей.
Советское руководство. Переписка. 1928–1941 гг. – М., 1999. — С.42-43.

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову “Про чистку апарату державних органів, кооперативних і громадських організацій”. Надавалося право органам РСІ виносити обов’язкові для всіх державних установ і підприємств, кооперативних і громадських організацій наступні постанови: про заборону назавжди або на певний час працювати у всіх ланках радянського і кооперативного апаратів, в громадських організаціях тим особам, при оцінці роботи яких з’ясувалося, що вона „безумовно зашкоджує інтересам робітничого класу”; про заборону назавжди або на певний час посідати посади в певній місцевості або у певному відомстві, установі, підприємстві чи організації; про заборону назавжди або на певний час займати ту чи іншу категорію посади у радянському і кооперативному апараті, громадських організаціях.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. —№35. —Ст.313.