Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Ставка ВГК видала директиву командуючому військами 2-го Українського фронту про наступ на Прагу.
Русский архив: Великая Отечественная. Ставка ВКГ: Документы и материалы 1944–1945. Т. 16 (5–6). – М., 1999. – С. 233;Освободительная миссия Советских Во

Війська 2-го Українського фронту звільнили в Чехословаччині м. Микулов, вийшли на підступи до м. Брно.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 404.

Війська 2-го Українського фронту звільнили в Чехословаччині мм. Угерскі Броди і Угерскі Остроги.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 404.

Відбулася Берлінська стратегічна наступальна операція військ 1-го і 2-го Білоруських і 1-го Українського фронтів. У результаті – завершено повний розгром німецьких армій.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий – К., 1985. – С. 605.

3-тя і 4-та гвардійська танкова армія 1-го Українського фронту ввірвалися на південну околицю Берліна, вийшли на південні підступи до Потсдаму.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 404.

Війська 4-го Українського фронту вийшли до зовнішнього оборонного обводу м. Моравська-Острава що в Чехословаччині.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 404.

Польща. Загін української самооборони спалив с. Боровницю як відплату за участь його мешканців у нападі на с. Павлокому. В ході акції вбито щонайменше 27 осіб.
Motyka G. Tak bylo w Bieszczadach. – Warszawa, 1999. – S. 262.

Поблизу Динова (Жешувщина, Польща) підписано угоду між УПА і польським підпіллям про припинення ворожнечі й спільні дії проти комуністичної влади.
Motyka G., Wnuk R. Pany i rezuny. Wspolpraca AK-WIN i UPA 1945 – 1947. – Warszawa, 1997. – S. 85-138.

Відновлено рух вантажних суден Чорноморського пароплавства між Одесою і портами Франції та Італії.
Радянська Україна. – 1946. – 19 квітня.

Відновлена й запущена у дію перша турбіна на Криворізькій ДРЕС потужністю 10 тис. кВт.
Промышленность и рабочий класс Украинской ССР 1946 – 1950. Сб. док. и материалов. – К., 1980. – С. 41.

“Літературна газета” надрукувала редакційну статтю “Буржуазних націоналістів – на смітник історії”. Затавровані виключені із Спілки радянських письменників України П.Карманський, М.Рудницький, А.Патрус-Карпатський.
Літературна газета. – 1947. – 20 листопада.

Дніпропетровськ. Завод будівельних деталей освоїв випуск нової продукції – спеціальних плит для покриття дахів промислових будов. Плити були дешевші від залізобетонних і дали можливість заощадити дефіцитні будівельні матеріали.
Радянська Україна . – 1947. – 15 квітня.

Комітет у справах мистецтв при Раді міністрів СРСР перевірив роботу українських театрів. Комітет встановив, що за час, який минув з дня постанови ЦК ВКП(б) “Про репертуар драматичних театрів і заходи його поліпшення” в театрах України провідне місце зайняли радянські драматичні твори на актуальні теми. Проте недостатньо в репертуарі представлялися твори українських драматургів, не знайшло належного відображення життя індустріальних районів УРСР. Комітет відмітив серйозні недоліки в роботі Державного драматичного театру імені Франка і Академічного театру опери та балету у Києві, діяльності театрів Донбасу.
Радянська Україна . – 1947. – 26 квітня.

Парагвай. А.Білопольський – провідний український діяч у Південній Америці, колишній редактор аргентинської україномовної газети “Пробоєм”, голова Об’єднаного комітету українців Аргентини, Парагваю і Уругваю спеціальним декретом президента Парагвайської республіки назначений консулом у Бельгії.
Новий шлях (Вінніпег). – 1947. – 30 квітня.

Польща. За підсумковим звітом командування Оперативної групи “Вісла” підпілля УПА у країні втратило 1334 бійця, в тому числі 53 вбитими (24 на терені СРСР), 564 полоненими й 228 окреслених як засуджених на смерть і ув’язнення. З 17 командирів сотень 10 загинули, 4 засуджені до смертної кари і, за винятком “Чауса”, страчені. (Відомості про втрати неточні).
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 34.

На території семи західних областей УРСР радянською владою зафіксовано 505 проявів діяльності ОУН і УПА (січень – 110, лютий – 111, березень – 128, квітень – 156).
Кентій А. Нарис боротьби ОУН–УПА в Україні (1946 – 1956 рр.). – К., 1999. – С. 53.

За повідомленням міністра внутрішніх справ Карело-Фінської РСР на територію республіки прибули ешелони з Української РСР, в яких нараховувалося 1852 спецпоселенці-“указники”, в тому числі: чоловіків – 923, жінок – 929. Депортація “указників” з УРСР проводилась на основі постанов Ради міністрів УРСР від 21 лютого 1948 р. і 2 червня 1948 р. Під укази підпали особи, які ухилялися від трудової діяльності і вели „паразитичний” спосіб життя.
Бугай М. “За повідомленням НКВС СРСР були переселені...” Про депортацію населення з України у 30 – 40-і роки. – К., 1992. – С. 39.

Завершена відбудова художніх промислів, зруйнованих у роки Великої вітчизняної війни. Система “Укрхудожпромспілки” зросла на 20 артілей і досягла кількості 137 артілей. Випускалися чоловічі і жіночі вишиті сорочки, килими, плахти, вишиті і ткані скатертини, художні вироби різьблення на дереві.
Радянська Україна. – 1948. – 9 квітня.

Станіславська область. Уперше після війни на Ріпнянському нафтопромислі запроваджено при бурінні свердловин роторні верстати.
Радянська Україна. – 1948. – 14 квітня.

Київ. Аеропорт відкрив нові пасажирські повітряні лінії. Вони зв’язали столицю Української РСР з волзькими містами – Куйбишевим і Саратовом.
Радянська Україна. – 1948. – 17 квітня.