Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Києві відбулися політичні страйки на честь річниці Ленських подій: 628 (з 700) робітників заводу Південноросійського акціонерного товариства (продовжувався 1 день); 230 (з 230) фабрики сівалок акціонерного товариства "Фільварт та Дєдіна" (продовжувався півдня); 130 (з 145) – машинобудівного заводу акціонерного товариства "Млошевский и К" та ін.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.287.

У м. Миколаєві відбувся політичний страйк з нагоди річниці Ленських подій 1026 (з 5440) робітників кораблебудівного заводу товариства Миколаївських заводів та корабелень.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.288.

Вийшовши із Севастополя, кораблі Чорноморського флоту зустріли неподалік від Кримського узбережжя німецькі крейсери “Гебен” та “Бреслау”. Між кількома російськими міноносцями та останнім зав’язалась інтенсивна артилерійська перестрілка зі значної відстані, після чого німецькі крейсери, використовуючи перевагу в швидкості, відійшли, але були знайдені серед ночі й знову обстріляні міноносцями в 100 милях від Босфору.
Одесские новости. – 1915. – 24 марта. – С. 3.

У Києві закінчено перепис, який показав, що в місті проживає більше 600 тис. осіб (у 1897 році – лише 247 тис).
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 21, 22 березня.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Центральною Радою створено Українське державне хлібне бюро, як орган міністерства продовольчих справ. Головним його завданням була монопольна заготівля зерна для виконання угод Центральної Ради про вивіз хліба до Німеччини. Ніхто, крім агентів хлібного бюро, не мав права на заготівлі і продаж хліба в Україні. Це було невигідним для селян, бо ціну призначало Бюро, а також ускладнювало постачання хлібом міст і промислових центрів.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В двох томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.768-769, 199

Об 11-й годині у залі Комерційного інституту в Києві відкрилася 2-га нарада (конференція) “Бунда” в Україні. Прибули 28 делегатів від Київської, Полтавської, Чернігівської, Волинської, Подільської, Херсонської губерній. Головою обрано члена УЦР голову Крайового комітету “Бунда” М.Рафеса. Він у промові наголосив на тому, що необхідно встановити зв’язки робітничого класу України з пролетарями інших країн. В Україні ж усі соціал-демократичні партії мають об’єднатися. Від УСДРП конференцію привітав В.Садовський, який підкреслив, що “Бунд” – перша партія, що підтримала національну автономію і закликав до об’єднання робітників усіх національностей. З привітаннями виступили Є.Чикаленко (УСДРП) та представники російських соціал-демократів, есерів і єврейських організацій. У доповіді М.Рафеса зазначалося, що “Бунд” йшов разом з українською соціал-демократією у питанні про незалежність України. Також були заслухані доповіді з політичного, національного та інтернаціонального питань. Представником для зносин з УЦР обрали М.Рафеса.
Народня воля. – 1918. – 3 квітня (21 березня) та 4 квітня (22 березня). Робітнича газета. – 1918. – 4 та 6 квітня

Відбувся революційний Криворізький з’їзд представників робітництва і промисловців, на якому з’ясувалося скрутне становище як робітників, так і промисловців залізорудного району через брак палива та грошей. Через відсутність коштів більшість копалень залита водою. З’їзд направив телеграму про труднощі у районі на адресу міністерства праці та промисловості і голові Української Центральної ради. Згідно поширеної на з’їзді анкети в районі залишилося втричі менше робітників, ніж звичайно. Робітники 2 – 3 місяці не отримували платню.
Робітнича газета. – 1918. – 12 квітня.

Частина куренів 2-го Запорізького полку підтримана автопанцирним дивізіоном захопила ст.Люботин, а кінна сотня його перерізала залізничний шлях між Люботином та Харковом.
Історія українського війська. – Львів, 1992. – С.415

Німецькі частини, що кілька днів вели бої на підступах до Катеринослава, вступили у місто. Пролетарські загони продовжували оборону Катеринослава, що дозволило провести евакуацію радянського уряду України, який виїхав до Таганрогу, і вивезти цінності Державного банку.
Антонов-Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. – Т.2. – М.-Л., 192 8. – С.165-168.

Австро-німецьке командування перекинуло до Херсона значні сили – близько 20 тис. солдатів, які мали на озброєнні велику кількість гармат і кулеметів. Зав’язалися жорстокі бої на підступах до міста, а потім і на його околицях. Австро-німецькі частини прагнули з флангів охопити позиції повстанців і відрізати їм шляхи відходу через Дніпро.
Белан Ю.Я. Отечественная война украинского народа против немецких оккупантов в 1918 году. – К., 1960. – С.113-114.

Вміщено повідомлення, що український уряд в ультимативній формі звернувся до польських корпусів, розташованих на Поділлі, з вимогою покинути межі України. Уряд видав розпорядження подати для польських частин поїзди для виїзду на Бобруйськ.
Народня воля. –1918. – 4 квітня (22 березня).

Повідомлено, що в Київ прибула перша партія виселенців селян-українців з 10 хуторів Чубаровської волості Калузької губернії. Скликаний у перших числах березня ц.р. повітовий селянський з’їзд ухвалив, щоб селяни-українці здали увесь свій хліб і виїхали в Україну.
Народня воля. – 1918. – 4 квітня (22 березня).

У волості налічувалось усього 72 хутори, котрі заселені були виключно українцями. У виданих посвідченнях вимоги виїзду мотивувалась надзвичайним малоземеллям.
Народня воля. – 1918. – 4 квітня (22 березня).

Вміщено повідомлення, що солдати німецького загону, який охороняв цукровий завод поблизу с.Остров Васильківського повіту Київської губернії, являються у село озброєні рушницями і навіть кулеметами і проводять безоплатну реквізицію корів, свиней, посівного матеріалу тощо. І селяни повністю безпорадні.
Народня воля. – 1918. – 4 квітня (22 березня).

Наказом Головного губернського коменданта Київщина на підставі розпорядження Військового міністерства від 1 квітня (19 березня) 1918 р. була запроваджена комендатура м.Києва, комендантом призначили отамана Цицовича. До його обов’язків входило розміщення всіх військових частин, українських і військових інституцій, реквізиція будинків і всього того, що потрібно було для війська, охорона військового майна, облік військових осіб тощо.
Нова рада. – 1918. – 7 квітня (25 березня).

Засідання Малої ради не відбулось через відсутність багатьох її членів. Присутні ухвалили на пропозицію М.Грушевського зустріти траурну процесію з тілом І.Нечуя-Левицького, що мала пройти біля будинку УЦР.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. - С.243.

Цього дня до Катеринослава увійшло українське військо, радо зустрінуте населенням. Життя міста поступово нормалізувалося. На вулиці дозволялося виходити до 10-ї години вечора.
Робітнича газета. – 1918, 10 квітня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.