Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Чернівці. О 14.00 відбувся парад частин Червоної армії. Крім наземних військ участь у параді брала і авіація.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 4 липня.

Кишинів. Відбувся парад частин Червоної армії. Командував парадом генерал Болдін приймав парад генерал армії Жуков. Після параду пройшла демонстрація на честь визволення Бессарабії і Північної Буковини.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 4 липня.

Командуючий військами Південного фронту генерал армії Г.Жуков звернувся з відозвою «До населення зайнятих Червоною армією регіонів» в якій наголошувалося на тому, що «місцеве населення у своїй переважній більшості пов’язане з Радянською Україною, як спільністю історичної долі, так і спільністю мови і національного складу.» Водночас у ній йшлося про повернення цих земель «матерівітчизні СРСР».
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.180.

Чернівці. До міста прибула група кінопрацівників Київської кіностудії на чолі з режисером О.Довженком. Кінобригада приступає до знімань документального фільму про «визволення від іга румунських бояр» Бессарабії і Північної Буковини. У фільмі має бути відображено «захоплену зустріч населенням частин доблесної Червоної армії».
Вісті ВУЦВК.—1940.—4 липня

Київ. По радіо передано привітання сестри Г. Котовського 70-річної Софії Котовської, що живе в с. Ганчешти Кишинівського повіту, його дружині і дітям, які проживають у Києві. Український радіокомітет організував також виступ-відповідь дружини Котовського Ольги Петрівни. «Здійснилася мрія Григорія Івановича, — сказала вона — Бессарабія стала радянською. Ніколи більше не жити нашим сестрам і братам під п’ятою румунських бояр. Ольга Петрівна поздоровила Софію Іванівну, її сім’ю і всіх трудящих визволеної Бессарабії і Північної Буковини «з початком нового щасливого життя в дружній сім’ї народів СРСР».
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 4 липня

Київ. В розмові з кореспондентом «Вістей» народний комісар юстиції М.Ф. Бабченко заявив, що за час з 27 червня по 2 липня слідчими органами вже направлені в суд 46 справ, зних 10 по Київській області і 36 по Харківській. Народний суд третьої дільницім. Сміли розглянув справу робітника паровозоремонтного заводу гр. Наумкина, обвинуваченого за прогул. Порушника трудової дисципліни засуджено на 6 місяців примусової праці і відрахування 25% заробітної плати. У Харкові з 36 справ, що поступиливнародні суди, 33 — за прогул і3 за самовільний уход зработи. Всі ці справи призначені для слухання в найближчі дні. На допомогу місцевим судовим органам Наркомюст УРСР відрядив до Харківської, Дніпропетровської, Запорізької. Ворошиловградської та інш. областей ряд відповідальних працівників. Крім того в Києві була проведена нарада народних суддів, на якій обговорювався указ Президії Верховної Ради СРСР.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 4 липня

Київ. У зв’язку з запровадженням у життя Указу Президії Верховної ради від 26 червня Київський міський відділ комунального господарства встановив нові години роботи комунальних підприємстві місцевого транспорту столиці. 20 комунальних перукарень місця працюватимуть з 7. 00 до 23.30, решт — з 8.00 до 21.00. Бані відкриті з 14.00 до 22.00, а в недільні дні — з 10.00 до 18.00. Душі при центральній бані працюють з 8.00 до 22.00. Філії Петровського прального комбінату по прийому білизни для прання функціонують з 12.00 до 20.00. Рух тролейбусів провадиться з 6.00 до2.00.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 4 липня

Фінляндія виявила готовність зберегти демілітаризовану зону на Аландських островах; СРСР запропонував організувати там радянське консульство.
Мельтюхов М.И.Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939-1941 (документы, факты, суждения). — М., 2000. — С.171.

Москва. РНК СРСР видав постанову «Про Всесоюзний день фізкультурника». Ухвалено перенести святкування у 1940 році з 18 на 21 липня.
Собрание постановлений и распоряжений правительства Союза Советских Социалистических республик. — 1940. — № 18. — Ст.449.

РНК СРСР видав постанову «Про організаційну структуру Народного комісаріату зв’язку». Визначалися структурні підрозділи наркомату, серед яких передбачалося створення, зокрема, інституту Уповноваженого народного комісаріату зв’язку при РНК Української РСР, а також Кримське, Вінницьке, Волинське, Ворошиловградське, Дніпропетровське, Дрогобичське, Запорізьке, Кам’янецьПодільське, Київське, Кіровоградське, Львівське, Миколаївське, Одеське, Полтавське, Ровенське, Сталінське, Станіславське, Сумське, Тернопільське, Харківське, Чернігівське областні управління зв’язку.
Собрание постановлений и распоряжений правительства Союза Советских Социалистических республик. — 1940. — № 19. — Ст.466.

РНК СРСР видав постанову «Про організаційну структуру Народного комісаріату текстильної промисловості СРСР».
Собрание постановлений и распоряжений правительства Союза Советских Социалистических республик. — 1940. — № 19. — Ст.467.

РНК СРСР видав постанову «Про організаційну структуру Народного комісаріату охорони здоров’я СРСР»
Собрание постановлений и распоряжений правительства Союза Советских Социалистических республик. — 1940. — № 19. — Ст.468.

РНК СРСР видав постанову «Про підвищення норм виробітку та зниження розцінок у зв’язку з переходом на 7-денний робочий тиждень для робітників і службовців, що мали 8-годинний робочий день». Ухвалено у зв’язку з переходом на 7денний робочий тиждень робітників і службовців, які мали до видання Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 червня 1940 р. 8годинний робочий день, зберегти для них існуючі місячні оклади заробітної плати; збільшити норми виробітку та знизити розцінки пропорційно збільшенню кількості робочих днів у місяць для робітників і службовців здільників, знизити денні тарифні ставки пропорційно збільшенню кількості робочих днів намісяць для почасових робітників і службовців.
Собрание постановлений и распоряжений правительства Союза Советских Социалистических республик. — 1940. — № 18. — Ст.437.

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

До кінця липня відділи Української народної міліції були створені у Львові, Луцьку, Рівному, Ярові, Житомирі, Кам’янці-Подільському, Дрогобичі, Бориславі, Дубно, Самборі, Костополі, Сарнах, Козовій, Золочеві, Бережанах, Підгайцях, Коломиї, Раві-Руській, Городку, Оброшині, Радехові, Вербі, Косові, Теребовлі, Вишнівці, Збаражі, Берестечку, Фастові та інших містах і селах Західної та Правобережної України.
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 230.

В Україні велося формування 2 корпусів (у Харкові та Дніпропетровську) і 8 дивізій народного ополчення (у Ворошиловграді, Сталінській і Сумській областях, в Кременчуці і Кіровограді).
Великая Отечественная война, 1941-1945. События. Люди. Документы: Краткий ист. справочник. – М., 1990. — С. 44.

На початок місяця в 16 областях республіки діяло 657 винищувальних батальйонів, у яких налічувалося 158 704 бійці.
Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941 - 1945 гг. - В 3-х т. Пер. с укр. яз. Изд. доп. и дораб. – Т.1. - К., 1975 – С .92.

На Поліссі почали активно діяти озброєні групи на чолі з отаманом Т. Бульбою-Боровцем. Вони спромоглися вибити радянські війська з великої території в районі Олевська, заволодіти містом і створити “Олевську республіку”.
Лисенко О.Є. Вронська Т.В. терористична тактика в діяльності ОУН та УПА // Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ- ХХ століття. Історичні н

Зарештовано ряд вчених та співробітників АН УРСР. У Києві заарештований академік К.Студинський, у Звенігородці - А.Кримський, обидва загинули у сталінських таборах. Серед заарештованих у цей час були – Л.Старицька-Черняхівська, О.Стешенко, І.Черкаський, А.Ярошевич.
Полонська-Василенко Н.Д. Українська Академія Наук. (Нарис історії). – К., 1993. — С. 62-63.

Голова ДКО Й.Сталін уперше після нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз виступив по радіо з промовою.
Правда. – 1941. – 4 июня.