Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

УРСР. У містах і селищах республіки відбулися традиційні «Ленінські дні». У столиці УРСР — м. Києві у приміщенні Державного театру опери і балету ім. Т.Г.Шевченка скликано траурні збори для вшанування пам’яті В.І.Леніна за участю представників партійних, радянських органів, представників підприємств, установ, громадських організацій.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 21 січня.

Тернопіль. У місті відкрито пам’ятник Леніну.
Комуніст. — 1940. — 11 січня.

Москва. Президія Верховної Ради УРСР видала Указ про нагородження військовослужбовців орденами і медалями «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з фінською білогвардійщиною і виявлену при цьому відвагу і геройство», у тому числі орденом Леніна — 5, орденом Червоного прапора — 76, орденом Червоної зірки — 23, медалями «За відвагу» — 53, «За бойові заслуги» — 6 бійців і командирів.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 21 січня.

Київ. Відбулася нарада передовиків сільського господарства Київської області. Учасники підбили підсумки 1939 сільськогосподарського року та обговорили виробничі завдання на 1940 рік; делегати ухвалили текст привітального листа до Й.Сталіна.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 22 січня.

Москва. Пішов з життя Ерденко Михайло Гаврилович (справжнє прізвище Ерденков) — російський та український скрипаль та педагог, засл. діяч мистецтв РРФСР (1934 р.). З 1910 р. викладав у Київському музичному училищі РМТ (19131920 рр. у консерваторії). У 1910-1917 рр. очолював квартет Київського відділення РМТ, виступав як соліст, диригент. З 1922 р. працював у Москві.
Мистецтво України: Біографічний довідник / А.В. Кудрицький (ред.). — К. : Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1997.– С.231.

Київ. Заступник наркома внутрішніх справ УРСР М.Горлинський надіслав спецповідомлення секретарю ЦК КП(б)У про реагування населення України на фінляндські події. «Опубліковане у пресі заперечення генерального штабу Ленінградської військової округи і повідомлення Народного Комісаріату Закордонних справ про порушення Швецією і Норвегією нейтралітету, — йшлося у повідомленні, — викликало у трудящих хвилю здорового патріотичного піднесення. Поряд із цим сповільнення просування частин РСЧА на фінляндському фронті викликало з боку антирадянського елементу різних провокаційних і поразницьких настроїв. Перебої з постачанням продуктами харчування, ворожі елементи пов’язують із подіями на фінляндському фронті. Наводилися найбільш характерні висловлюванння. Робітник Одеси Симоненко: «...Нашому народові не страшні провокації цих козявок. Ми, як один, будемо захищати нашу батьківщину. Партія доведе до кінця свою правильну політику і визволить трудящих Фінляндії від білофінів». Токар майстерень Інституту гігієни праці і профзахворювань м. Києва Курасов: «...Фінляндський народ стоїть проти радянської влади.І мимаємо розуміти, що значить відступ мирного населення, це значить , що народ не йде за радянську владу і тому Червоній армії ніколи не завоювати фінляндської території». Висловлювалася сумніви у легітимність «Народного уряду Фінляндії» (маріонеткового), щодо кількості втрат, як їх подавали радянські газети, у боєздатність Червоної армії, яка виявилася міфічною. «Ворошиловські залпи виявилися страшними лише на папері. Все це підірвало наш престиж в усьому світі». (Робочий артелі «Інвалідполіграфіст» Блиндер. Висловлювалися симпатії до боротьби фінського народу: «Маленький народ, а захищається героїчно» (Технік облконтори «Заготскот» м. Вінниця Воскресенський. «Ось чудовий народ, казав письменник А.Любченко, — я пишаюся тим, що в наш час існує нація, яка дійсно героїчно бореться за свою незалежність». Поширювалися чутки про те, що на Україні і в інших місцях приховано йде мобілізації, щоб поповнити величезні втрати. «Якщо тільки спалахне світова війна, — казала службовець поліклініки Бойко, то повстання багатьох національностей в СРСР неминуче. В першу чергу це, безперечно, буде Україна. Зі зброєю у руках народ заговорить інакше. Українці вимагатимуть відповіді, де подівся їхній хліб, крупа, масло, цукор і багато інших продуктів. Вони роблять велику помилку, що позбавляють населення плодородної і багатої України самого необхідного хліба і цукру. Говорять зараз особливими темпами вантажать і вивозять з України зерно і цукор. Хочуть про всяк випадок зосередити припаси у Росії». Відомий український письменник М. Рильський казав: «Так... заварили ми кашу. В Західній Україні і в Західній Білорусії народ вже далеко не у захваті від приєднання. Роботи нема, хліба нема. Спробували місцеві робітники поїхати на Донбас і відразу повернулися. Темпи шалені, а зарплатня жебрацька. Жити нема де, істи нема чого. Всією цією невдалою політикою ми самі як би агітуємо проти радянського устрою. Чому дивляться члени Верховної ради, вожді. Чого вони мовчать. Невже не можна налагодити справи хоча б з продовольством. Адже сам Карл Маркс казав — «Битіє визначає свідомість», а яке у нас зараз погане битіє. «У нас кажуть, що колгоспники які приїзджають з села, усе розкуповують... — сказав єврейський письменник, бувший сіоніст Талалаєвський, значить у них нема хліба. Якщо вони кидаючи господарство, стирчать цілі ночі у чергах... Я нещодавно повернувся зі Львова, там зовсім жах, люди просто голодують. Нічого собі реклама для радянської влади. Прийшли визволити братів зпід польського ярма, а самі моримо їх голодом. Який позор».
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

Відбулися перші збори членів Херсонської підпільної комсомольсько-молодіжної організації “Патріот Батьківщини”, очолюваної колишнім секретарем комсомольської організації Херсонської середньої школи № 27 учнем 10-го класу І.Куликом.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 150.

У Києві виникла підпільна організація “Смерть німецьким окупантам!”. Її очолював Г.Кочубей. На початку лютого 1942 підпільники створили друкарню, в якій систематично випускали зведення Радінформбюро, антинацистські листівки тиражем 250-300 екземплярів. Їх розповсюджували серед населення Києва, Броварів, Бахмача, Ніжина, Прилук, Конотопа, Макарова, Фастова та інших населених пунктів. Організовували масові акти саботажу, диверсії на фабриках, заводах, залізничному транспорті, в колгоспах, установах і організаціях. Підпільники вербували й готували резерви для відправки в партизанські загони, постачали їм зброю, боєприпаси, медикаменти, теплі речі, продукти харчування тощо.
Нариси історії Київської обласної партійної організації. – К., 1967. – С.452, 458;. Киевщина в годы Великой Отечественной войны. 1941-1945: Сб. докуме

Підпільна організація “Миколаївський центр” провела диверсійний акт в парку культури і відпочинку ім. Петровського м. Миколаєва, під час якого знищено до 20 автомашин, 5 мотоциклів, до 30 т пального і запасні частини до автомашин.
Николаевщина в годы Великой Отечественной войны 1941–1945 гг. Док. и матер. – Одесса, 1964. – С. 103.

Гітлерівці розстріляли в Дробицькому яру (м. Харків) близько 30 000 мирних жителів – дітей, жінок, старих. В донесенні про каральні операції таємної поліції при командуючому військами оперативного тилового району групи армій “Південь”, проведені у січні 1942 р. зазначено, що на благонадійність перевірено 11204 особи, 3225 арештовано, 831 були розстріляні як партизани, саботажники тощо.
Історія застерігає. – К., 1986. – С. 82–83.

В Херсоні розстріляно близько 400 осіб з змішаних шлюбів (з євреями). В кінці січня – на початку лютого оперативна команда знищила всіх євреїв Гуляйпільського, Пологівського, Новозлатопільського районів Запорізької області. В Гуляполі розстріляно близько 500 осіб єврейської національності, в Ново-Златополі – понад 800, в Пологах – 100, в Оріхові – 100 і майже всіх євреїв у Великому Токмаку Запорізької області. Також знищено 2150 євреїв Миколаївської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.68; 122; 176.

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

Радянські війська визволили райцентр Петрівське Харківської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Зб. док. і матер. – К., 1963. – С. 382.

ЦК ВЛКСМ прийняв постанову “Про мобілізацію лижників з комсомольсько-молодіжних лижних формувань в Червону армію”. Мобілізації підлягали 10 тис. осіб.
Великая Отечественная война. 1941–1945. События. Люди. Документы. Краткий истор. очерк. – М., 1990. – С. 81.

Розпорядження рейхсміністра України А.Розенберга про політику у рейхскомісаріаті “Україна” щодо вищих учбових закладів. Закривались всі вузи, крім медичних, ветеринарних, сільськогосподарських, лісогосподарських і технічних факультетів.
Косик В.М.Україна в Другій світовій війні у документах. Зб. німец. архівних матеріалів (1941–1942). Т.2. – Львів, 1998. – С. 107–109;Советская Украина

Рейхскомісар Е.Кох видав розпорядження про організацію на всій території рейхскомісаріату “Україна” мережі курсів для перепідготовки бухгалтерів із місцевого населення. Це було викликане наміром окупантів, починаючи з 1 липня 1942 р., запровадити в Україні систему сільськогосподарського обліку, подібну до тієї, що існувала в Німеччині.
ЦДАВО України.– Ф. КМФ-8. — Оп. 1. — Спр. 297. — Арк. 8.

Оголошення начальника внутрішньої служби Київського штадткомісаріату про заборону населенню користуватись трамваєм.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Зб. док. і матер.– К., 1951. – С. 77.

Знищено 400 євреїв в Коломиї Станіславської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.73.

УШПР підготував та перекинув до тилу німецьких загарбників 62 організаторські та диверсійні групи з метою активізації партизанської боротьби.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.260.