Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

Почалась Друга Балканська війна між Болгарією, з одного боку, та Сербією, Чорногорією, Грецією та Румунією – з іншого. 10 серпня (28 липня) у Бухаресті було підписано мирний договір між країнами, учасниками Другої Балканської війни.
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.167; Премислер І.М. Хронологія історії України. – Вип.ІІ (1861–1917), К., 1940. – С.61.

Відень. В дивізійному військовому трибуналі відбувся грандіозний судовий процес про державну зраду над членами москвофільського (русофільського) “Русского народного совета Прикарпатской Руси” – депутатами Д.Марковим і В.Куриловичем, адвокатами І.Драгомирецьким і К.Чарленчакевичем та іншими особами, визнаними судом винними у спробах приєднати заселені українцями терени Австро-Угорщини до Російської імперії й засудженими до смертної кари, заміненої цісарем на довічне ув’язнення. Попик С. Українці в Австрії 1914–1918.
Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. – К.; Чернівці, 1999. – С. 96–97.

м. Харків. Страйк усіх (3037) робітників заводу сільськогосподарських машин товариства «М. Гельферіх-Саде» з вимогою підняти зарплату на 5-50 %, покращити умови праці. Завершився компромісом: обіцяно підняти зарплату на 5-20 %. 21 червня відбувся повторно, зарплату підвищили ще на 5-20 %.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 345.

м. Київ. Страйк робітників низки типографій (братів Каплун, Неймана). Страйкували, зокрема, усі 150 робітників типографії Київського відділення т-ва «Печатня Яковлєва» з вимогою підвищити зарплату на 75 %. Завершився компромісом: 20 робітникам, які отримували більше 60 крб., зарплату підняли на 15, іншим – на 25 %.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 345.

Київ, Одеса, Харків. Працювали курси українознавства для вчителів середніх та вищих початкових шкіл.
Вільна українська школа. – № 8–9. – С.262.

Повідомлялось з Одеси, що завдяки енергійній діяльності штабу транспортної флотилії протягом одного тижня до міста прибуло 20транспортів, випущених з Маріуполя та Керчі. “Бурдеіл” привіз 240 тис. пудів вугілля для потреб трамваю та лікареь, а транспорт “Софія” – 50 тис. пудів хліба.
Нова рада. – 1918. – 12 червня (30 травня).

Київ. Друга (літня) сесія Всеукраїнського православного церковного собору. Головним питанням на засіданнях Собору було визначення статусу Православної церкви в Україні (автокефальна чи автономна) та формування органів вищого церковного управління. Перевагу на Соборі здобули проросійськи налаштовані церковні сили. У результаті Собор схвалив проект, запропонований архієпископом Євлогієм, яким визначалося, що “українська церква як церква автономна є в канонічному зв’язку з патріархом Московським”, якому належить “право затвердження кандидатів на єпископські катедри, право приймати скарги на українських єпископів, право затверджувати статут Вищого церковного управління”. Сесія підтвердила обрання митрополитом Київським і Галицьким Антонія (Храповицького) і офіційно звернулася до гетьмана Павла Скоропадського з проханням затвердити це обрання.
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Гетьманату Павла Скоропадського). – К., 1997. – С.80. ЦДАВО України. – Ф.1071. – Оп

З метою з’ясування можливості встановлення дипломатичних відносин із Швейцарією туди відрядили радника міністерства закордонних справ доктора Є.Лукасевича. В результаті консульства Української Держави були засновані у Женеві й Цюриху.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. - С.101.

Катеринославська повітова вчительська спілка направила на ім’я П.Скоропадського скаргу на репресії проти вчителів з боку загонів державної варти та австро-угорських карних загонів.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 115. – Арк. 18, 19-20.

Повідомлення Генерального штабу П.Скоропадського про кількість німецького війська в Україні (Таврія – 50 тис., район Катеринослава – 35 тис., район Харкова – 65 тис., між Білгородом та Гомелем – 50 тис., в тилу (на захід від Дніпра) – 100 тис., загалом – 300 тис.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. – К., 1967. – С.249.

Київ. В Українському народному університеті відкрито курси для підготовки керівників історичних екскурсій по Україні. До викладання залучені відомі вчені: проф. Г.Павлуцький, В.Прокопович, В.Козловська, Т.Ернст, М.Біляшівський, А.Грабар.
Дорошенко Д. Історія України, 1917 – 192 3. У двох томах. – Т.ІІ. Українська Гетьманська держава 1918 року. – К., 2002. – С.253.

Рада міністрів Української Держави ухвалила Статут Державного Сенату з рядом змін і поправок підтримала законопроект про перейменування “Міністерства судових справ” у “Міністерство юстиції” і створення при міністерстві юстиції Тюремного управління та затвердження штатів центральних установ міністерства юстиції. Члени уряду розглянули і схвалили законопроект про перетворення апіляційних судів. Голова української мирної делегації С.Шелухін доповів про хід роботи делегації на переговорах з РСФРР.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 78-78 зв., 79-79 зв., 80.

П.Скоропадський затвердив закон про громадянство Української Держави. Її громадянам заборонялося одночасно бути підданими іншої держави. На батьківщині вони отримували усю повноту політичних прав, в т.ч. активне та пасивне право участі у виборах до різних публічно-правових установ. Натомість на них покладався обов’язок всіма силами дбати про добробут України. Російські піддані, які на цей час перебували в Україні, визнавалися її громадянами. Особи, народжені в Україні, незалежно від їхнього місцеперебування мали право на українське громадянство в разі подання відповідної заяви протягом року після досягнення повноліття. Право на українське громадянство надавалося також особам, народженим громадянами Української Держави у шлюбі чужоземки з українським громадянином, усиновленим іноземцям до 17 років, шляхом натуралізації в разі перебування на території України протягом 3 років і спроможністю прогодувати себе і родину. Право на українське громадянство касувалося в разі прийняття тією чи іншою особою громадянства або підданства іншої держави. Закон про громадянство, ухвалений 2-4 березня 1918 р. Українською Центральною Радою, касувався. До “Закону про громадянство” додавалося “заприсяжне обіцяння”.
Державний вістник. – 1918. – 11 липня.

Київ. Павло Скоропадський затвердив постанову Ради міністрів про асигнування коштів на організацію влітку 1918 року у Києві, Одесі й Катеринославі курсів для вчителів єврейських шкіл та трьохмісячних курсів для вчителів польських шкіл у Києві, Житомирі та Вінниці.
Державний вістник. – 1918. – 11 липня; 14 липня.

Київ. Представники громадської організації “Пам’ять воїнів 1914–1918 рр.” звернулися до гетьмана Павла Скоропадського з пропозиціями про увічнення пам’яті воїнів, які загинули на фронтах Першої світової війни. Планувалося провести ретельні пошукові роботи в районах бойових дій на українських землях і території суміжних з Україною держав, впорядкувати усі військові поховання, скласти списки загиблих воїнів, встановити пам’ятні знаки біля православних храмів в районі воєнних баталій, які в майбутньому мали стати храмами-пам’ятниками.
Нестуля О. Біля витоків державної охорони пам’яток культури в Україні. – Київ-Полтава, 1994. – С.139.

Київ. Уряд виділив 120 тисяч карбованців на утримання православного духовенства на Холмщині, Підляшші та Поліссі, які за Брестським мирним договором 1918 р. відійшли до Української Держави.
Державний вістник. – 1918. – 11 липня.

Київ. У соборі Святої Софії відбулася архієрейська служба за участю гетьмана й міністрів Української Держави з нагоди відкриття Всеукраїнського православного церковного собору.
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Гетьманату Павла Скоропадського). – К., 1997. – С.87.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.