Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Київ, м. Засновано державний заповідник “Кирилівська церква”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Пішла з життя Жарка (справжнє прізвище Жарченко, нар. 1857) Надія Василівна – український театральний діяч, сестра Я.В. Жаркого; творчу діяльність почала 1880 у Полтавському аматорському театрі; працювала в трупах Г.Ашкаренка (1881), М.Кропивницького (1882-89), з 1883 – у трупі М.Старицького; серед найбільш відомих ролей акторки: Галя („Назар Стодоля” Т.Шевченка), Наталка, Терпилика („Наталка-Полтавка” І.Котляревського), Маруся („Дай серцю волю – заведе в неволю” М.Кропивницького) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.238.

Пішов з життя Бальдвін-Рамульт Людвік (народився 1858) – український архітектор; закінчив архітектурне відділення Львівського політехнічного інституту; автор проектів ряду будівель Львова – головного поштампу (1890), тютюнової фабрики (1925), серії житлових будинків.
Мистецтво України: Біографічний довідник /Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.39.

Харків, м. Створено Українське мистецьке об’єднання; до організації увійшли І.Їжакевич, М.Козик, В.Коровчинський, Ф.Кричевський, Г.Світлицький, К.Трохименко та ін.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Умань, м. Створено державний заповідник “Софіївка”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Артемівськ, м. Місто відвідав угорський революціонер Бела Кун. Зарубіжний гість зустрічався з представниками Компартії, громадських організацій та учасниками окружного з’їзду МОДР.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 15 січня.

Харків, м. ЦКНМ при ВУЦВК підбито попередні підсумки перевиборів у німецьких сільрадах УСРР.
Німці в Україні. Збірник документів державних архівів України. – К., 1994. —С.130-136.

Москва, м. Відбулася перша Всесоюзна конференція істориків- марксистів. Учасники v 123 делегати з ухвальним, 272 з дорадчим голосом, близько 400 гостей заслухали 46 доповідей, у тому числі зокрема М.Рубача "Про роботу Центраархіва УРСР". На конференції працювали 5 секцій: історії народів СРСР; історії ВКП(б); історії Заходу; соціологічна секція; методологічна секція.
Літопис революції. Журнал Істпарту ЦК КП()У. 1929 № 2 (35). – С.І–ІІ.

Москва, м. Відбулася нарада ЦК ВКП(б). Учасники обговорили питання про розвиток української культури в Москві. Ухвалено вжити заходів для поліпшення національно-культурного обслуговування українців, зокрема створити в Москві Український театр.
"Українізація" 1920 – 30-х років: передумови, здобутки, уроки. Колективна монографія / За ред. В.А.Смолія. – К., 2003. —С.265–266.

Москва, м. ОДПУ констатувало загострення продовольчої ситуації у Запорізькій, Дніпропетровській, Кременчуцькій, Полтавській, Київській, Вінницькій, Уманській, Маріупольській, окремих районах ряду інших округ УРСР.
Советская деревня глазами ВЧК–ОГПУ–НКВД. Документы и материалы в 4 томах. Том 2. 1923–1929. —М., 2000. —С.875–876.

Дружківка, м., нині Донецької обл. Народився Скобликов О.П. - український скульптор, народний художник УРСР (1976); у 1954 закінчив Київський художній інститут (у М.Н.Лисенка). Автор творів: пам'ятники – М.Некрасову в м. Немирові Вінницької області (1971), Т.Шевченкові у Шалет-сюр-Люен (Франція, 1974), морякам Дніпровської військової флотилії (1979, у співавтор.), В.Вернадському (1981), М.Гоголю, монументи на ознаменування возз'єднання України з Росією (обидва - 1982), всі – в Києві; погруддя Т.Шевченка і А.Церетелі в Батумі (1986); пам’ятники Т.Шевченку – в Умані (1981), м.Дубні Рівненської області, м. Ніжині (обидва – 1991), с. Хирові Львівської області (1993); М.Заньковецькій в м.Ніжині (1993); портрети (В.Ремесла, 1988; О.Покришкіна, 1989), надгробки, меморіальні дошки (80-і – 90-ті рр.), пам'ятна медаль до 400-річчя Б.Хмельницького (1995).
Мистецтво України: Біографічний довідник – К., 1997. — С.542–543.

Михайлівка, с. Канівського р-ну Черкаської обл. Народився Сліпець С.П. - український архітектор. У 1954 закінчив Київський інженерно-будівельний інститут; автор споруд: мисливська база Конотопського лісництва Сумської області (1962–63), клуб-їдальня санаторію "Карпати" в смт Чинадієвому Закарпатської області, музично-драматичний театр у Сумах (обидва 1960–79), музично-драматичний театр в Івано-Франківську (1967-80). Лауреат державної премії УРСР ім. Т.Г.Шевченка, 1981.
Мистецтво України: Біографічний довідниК. – К., 1997. —С.546.

Лист жителя с. Березова Лука Гадяцького району Г. Шияна до голови ВУЦВК Г. Петровського про брак хліба і загрозу голоду. Повідомлялося про припинення видачі колгоспникам хліба на трудодні. Висловлювалося клопотання про організацію продовольчої допомоги голодуючим для запобігання зриву весняного посіву
Колективізація і голод на Україні. 1929–1933: Збірник документів і матеріалів. – К., 1992. – С. 424–425.

Харків. ВУЦВК призначив П. Любченка першим заступником голови Ради народних комісарів УСРР, звільнивши О. Сербиченка з цієї посади
ЗУ України. – 1933. – № 10. – Арт. 112.

Протокол засідання Центральної надзвичайної санітарної комісії боротьби з епідеміями НКОЗ УСРР. Слухали питання про боротьбу з висипним тифом у Макіївському районі Донецької області
ЦДАВО України. – Ф. 342. – Оп. 14. – Спр. 45. – Арк. 13.

Київ. На сцені театру КОВО поставлено п’єсу М.Гусса і К.Фінна “Ключі Берліна”, присвячену “відтворенню однієї з славних сторінок бойового минулого – здобуття Берліна російськими військами у 1760 р.”
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 1 лютого.

Київ. 25-28 лютого в Інституті археології АН УРСР відбулася наукова конференція археологів-дослідників пам’ятників скифо-сарматських племен і грецьких поселень на території СРСР. У роботі конференції взяли також участь археологи Москви і Ленінграда.
Вестник древней истории. – 1940. — № 1. — С.200-207;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.215.

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.

Київ. Політбюро ЦК КП(б) У затвердило чергові, подані Головлітом УРСР, списки № 48 (51 найменування), 53 (54 найменування) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг і збірників, в яких вихваляються та згадуються прізвища ворогів народу, а також книг, які написані ворогами народу”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, видання: В.Німчинок „Граматика української мови” (Х.-К., 1934) – „майже на кожній сторінці зразки „творів” ворогів народу – буржуазних націоналістів Елана, Коцюби, Кириленка, Кулика, Микитенко Семенко, Терещенко”; О.Петренко „Українська мова (граматика і правопис). Підручник для шкіл малописьменних. Видання 4.” (К., 1936) – „згадування прізвищ ворогів народу, буржуазних націоналістів Микитенко, Кириленко” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.378-389.

Київ. Почалося видання політичного журналу ЦК КП(б)У “ За більшовицьку пропаганду і агітацію”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.