Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

В Одесі під головуванням міського голови Б.Пелікана у міській управі відбулася велелюдна нарада представників міста і одеських торгово-промислових організацій щодо необхідності вжиття рішучих заходів, аби вдалося реалізувати проект перенесення текстильної промисловості з Лодзі до Одеси й зробити останню “другим Гамбургом”.
Одесские новости. – 1915. – 28 февраля. – С. 2.

У Володимирі-Волинському та Луцьку відкрилися перші українські школи на Волині.
Свобода. – 1916. – № 12, 18 березня.

Ручерод – Центральний виконавчий комітет рад Румунського фронту, Чорноморського флоту та Одеської області, утворений у травні 1917 р., у березні 1918 р. виїхав до Росії, а у травні ц.р. припинив існування.
Малий словник історії України. – К., 1997. – С.345-346.

За участю П.Скоропадського виникла політична організація “Українська громада” (згодом – “Українська народна громада”). Її платформа виявилася близькою до позиції Української демократично-хліборобської партії та “Союзу земельних власників”. “Українська народна громада” була не партією, а організацією, яка “заради досягнення компромісу в соціальних питаннях, поміркованої демократизації державного ладу та поступової українізації розпочала підготовку до встановлення в Україні сильної особистої влади і, зрештою, конкретно до встановлення гетьманської влади П.Скоропадського”. Серед її членів було багато офіцерів 1-го Українського корпусу, діячів вільного козацтва.
Павло Скоропадський. Спогади. – Кінець 1917 – грудень 1918. – Київ-Філадельфія, 1995. – С.350.

Київ. Початок діяльності “Студії кіномистецтва”. Заняття проводилися під керівництвом М.Бонч-Томашевського – відомого режисера-постановника. Пізніше ця студія стала майстернею кіномистецтва, учні якої брали участь у павільйонних роботах.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – К., 2003. – С.185.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

У Києві почала працювати змішана комісія з представників австро-німецького блоку і Ради міністрів УНР, яка готувала спеціальний договір про вивезення з України так званих “лишків”. Від України переговори вела “Державна комісія по товаробміну”, очолювана М.Поршем. Німецьку та австро-угорську сторони представляли посли А.Мумм та І.Форгач.
Українська РСР в період громадянської війни 1917-1920 гг. – В трьох томах. – Т.1. – Березань 1917 р. – листопада 1918 р. – К., 1967. - С.315.

На засіданні Ради народних міністрів міністр юстиції М.Ткаченко повідомив про від’їзд комісії по друкуванню грошей в Німеччину 15 березня, а напередодні мали бути подані проекти малюнків. На пропозицію німецького штабу в Києві РНМ ухвалила запропонувати французьким, англійським і більгійським офіцерам залишити Київ. РНМ ухвалила постанову з ряду питань – про функції Головної медико-санітарної управи, проекти законів про утворення Центрального українського комітету по шкіряних справах, про торф’яну монополію та ін.
Українська Центральна Рада. - Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.193-194.

На засіданні Малої ради ухвалено текст оповіщення “До громадян Української Народної Республіки”, розроблений комісією. У ньому Центральна Рада повідомляла, що незважаючи на війну, розпочату радянськими силами в Україні, на допомогу яким прийшли червоногвардійські загони з РСФРР, вона не припиняла своєї роботи. Під час свого перебування на Волині прийняла закони – земельний і про восьмигодинний робочий день, розглянула питання про організацію громадських робіт для безробітних, уклала договір про мир. Центральна Рада роз’яснювала, чому вона прийняла допомогу німецьких і австро-угорських військ. УЦР запевняла, що збереже незалежність Української Народної Республіки і як тільки будуть скликані Українські Установчі збори, передасть їм владу. Від фракції українських есерів надійшов запит відносно майбутнього Бессарабії, окупованої румунськими військами. Цей запит підтримали й інші партії. У зв’язку з роковинами початку Лютневої революції фракція українських есдеків запропонувала ухвалити закон про відзначення цього дня як свята.
Українська ЦентральнаРада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.195-196; 197-198.

Опублікована відозва ЦВК рад України до робітників і селян із закликом вступати до лав Червоної армії для боротьби проти німецьких та австро-угорських окупантів і гайдамаків.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.35-37.

Німецькі і українські військові підрозділи зайняи важливий стратегічний пункт – Черкаси, звідки відкривався шлях на Полтаву. Але ще до підходу військ у бій з радянськими загонами вступили місцеві сили – козачий курінь (460 чол.), поштово-телеграфні службовці і солдати–фронтовики.
Народня воля. – 1918. - 19 (6 )березня.

О 2 год. 30 хв. в Одесу прибули на автомобілі з району ст. Бірзула – ст. Роздільна німецькі парламентери – офіцери німецького Генерального штабу. На засіданні Румчероду разом з представниками радянської влади вони запропонували здати місто без бою, пообіцявши, що радянська організація влади буде збережена. Представники моряків, не знайшовши підтримки більшості зборів, залишили їх, заявивши, що без бою Одеса не буде здана.
Гражданская война на Украине. – 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.41.

Могилів-Подільська міська дума, яка складалась з гласних – представників “ради солдатських і робітничих депутатів”, ухвалила резолюцію про найскоріше скликання Всеросійських Установчих зборів і запропонувала вжити заходів до виводу німецьких військ з України. Бундовці від голосування цієї резолюції відмовились. Сіоністи внесли поправку: “щоб Установчі збори були скликані на Україні”. У місті на посадах начальника міліції, тюрми залишились люди, які користувались довір’ям більшовиків. Це викликало незадоволення жителів міста, які вимагали перевиборів міської думи.
Народня воля. – 1918. – 19(6) березня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Харків Голова РНК УСРР Х.Раковський здійснив 10–денну подорож, по південних губерніях та Донбасу. Відвідав Катеринослав, Мелітополь, Олександрівськ, Миколаїв, Херсон, Знам’янку, Кременчук, Полтаву, Алчевськ, Луганськ тощо. Всюди було проведено наради з апаратом радянської влади.
Боротьба. — 1919. — 29 березня.