Інститут історії України Національна академія наук України

Прийнято ухвалу всенародного українського віча про створення Комітету національної гідності. Основною метою заснованої інституції було вирішення питання про перенесення останків великих синів українського народу з чужини до Києва і поховання Івана Мазепи у Софійському соборі.
Відродження. – 1918. – 11 липня.

Київ, Одеса, Харків. Працювали курси українознавства для вчителів середніх та вищих початкових шкіл.
Вільна українська школа. – № 8–9. – С.262.

Київ. Відбувся з’їзд представників художніх організацій, який розглянув питання розвитку художньої освіти у загальноосвітніх початкових, середніх і вищих школах, створення спеціальних гуртків з художньої освіти, реорганізації художньо-промислових училищ з метою покращення викладання в них спеціальних предметів з історії мистецтва.
ЦДАВО України.– Ф.2202. – Оп.1. – Спр.1220. – Арк.13.

У Києві створено державну хорову капелу ім. М.Лисенка під керівництвом Я.Калишевського. Комісаром капели був М.Леонтович.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917–1920 рр.). — С. 258..

Чернівці, Румунія. За розпорядженням влади закрито всі українські часописи, що виходили в місті – орган українських соціал-демократів „Робітник”, орган українських учителів „Каменярі”, безпартійний часопис „Громада”.
Громадський вісник, Харків, 1921, 14 квітня.

Харків. Створено бюро художньої критики при секторі мистецтв Головполітосвіти з метою оцінки творів мистецтва та подій культурного життя з позицій марксистсько-ленінської естетики.
Пролетарий, Харьков, 1921, 14 апреля.

Київ. Етнографічна секція Українського наукового товариства, що проводила науково-дослідну роботу по збиранню і вивченню етнографічних матеріалів, увійшла до складу Української академії наук на правах самостійної комісії. Голова – А. Лобода.
Этнография, 1926, № 1-2.- С. 202.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Харків. Драматичний театр (колишній Міський) здано в оренду Н. Синельникову і А. Аскаріну. До трупи театру на майбутній театральний сезон запрошено петроградську артистку Олександрійського театру Тіме і одеських – Л. Самборську та К. Вєдєнєєву.
Зритель, Одесса, 1922, № 1. – С. 9.

Одеса. Повідомлялося про створення “Товариства іногородніх художників”. Серед його засновників – Окроянц, Суворов, Дебальда, Фройман, Бассоміні. Право членства надано особам з вищою художньою освітою. Мета товариства – організація взаємодопомоги та пропаганда образотворчого мистецтва. За участю місцевих митців товариство навесні відкрило першу виставку й підготувало другу.
Зритель, Одесса, 1922, № 2. – С. 5.

Харків. Всеукрвидав розпочав видання повного зібрання творів В. Короленка. Зритель, Одесса, 1922, № 2. – С. 5.
Зритель, Одесса, 1922, № 1, 23 июнь. – С.6.

Харків. НКВС УСРР видав інструкцію про торгівлю друкованими виданнями. Дозволено торгівлю періодичними й неперіодичними виданнями у губернських і повітових центрах як державним і кооперативним установам, так і приватним особам, а на селі – тільки відділам Наркомосу і кооперативним об’єднанням. Свідоцтва із дозволом на торгівлю кооперативним і приватним торгівцям належало отримувати у відділах управління губернських і повітових виконкомів за пропозицією відповідних відділів наросвіт.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 30 червня.

План землевпорядкувальних робіт в Україні виконаний на 77 %. Землевпорядкуванням охоплено 3 млн. 190 тис. десятин селянських земель.
Экономическая жизнь, Москва, 1924, 19 декабря.

Харків. Окрвиконком постановив звільнити від плати за навчання всіх учнів шкіл соціального виховання незалежно від їх соціального стану.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 4 жовтня.

Харків. В Державному драматичному театрі ім.. І. Франка відбулася прем’єра вистави “Коронний злодій” за Х. Бергстедтом. Режисер Г. Юра. Художник М. Драк. Перший виступ В. Петера в заголовній ролі.
Бернацьк Р.П., Бурмістренко С.Л. 50 років Українському драматичному театру: (Хроніка) // Театральна культура. Наук. Міжвідомчий щорічник, 1964. —

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У вирішило поставити перед ЦК РКП(б) питання про надання Наркомосу УСРР права представництва 7 осіб на нараді по освіті при ЦК РКП(б).
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 7.

Повідомлялося, що Харківська губернська інспекція наросвіти виявила 5 підпільних приватних шкіл. Їх керівників залучено до судової відповідальності.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 14 лютого.

Харків. Відбувся ІІ Всеукраїнський з’їзд з питань робітничої освіти. Прибуло 250 делегатів – представники профспілок, Вищих рад народного господарства УСРР і СРСР, трестів, Наркомосу УСРР, шкіл фабрично-заводського учнівства, вечірніх робітничих курсів, робітничих факультетів і технікумів. Порядок денний: про профспілки та робітничу освіту; про перспективи оновлення кваліфікованої робітничої сили; про стан робітничої освіти в Україні та перспективи її розвитку; доповіді ЦК профспілок металістів, гірників і хіміків; про матеріальне становище Наркомосу УСРР.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 25 червня;Промышленность и рабочий класс Украинской ССР в период восстановления народного хозяйства, 1921–1925. — С. 575.

Боярка, м. тепер Київської обл. Народилася Зельдич Ася Давидівна – український художник скла, засл. худ. УРСР (1985). Навчалася у Київському художньому інституті (1948-50), 1951 закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва; працює й в галузі монумент. (малі архітектурні форми) мистецтва; автор творів: комплекти ваз і блюд „Повінь” (1961), „Весна” (1962), ансамбль „Весілля” (1969); декоративні паркові вази „Подруги”. „Олені” (1968), набір ваз „Карпати” (1981); автор книги „Художнє скло” (1966); виїхала до США.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський; За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. — С.261.

Москва, м. За рішенням ХІІІ з’їзду РКП(б) Інститут К.Маркса і Ф.Енгельса при ЦК ВКП(б) розпочав випуск першого видання творів К.Маркса і Ф.Енгельса у 28 томах (під редакцією В.В.Адоратського та ін.).
К. Маркс и Ф.Енгельс. Сочинения. – Т.1. — М., 1028; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Але