Інститут історії України Національна академія наук України

Відкрилася V сесія Верховної Ради УРСР, на якій було розглянуто питання про державний бюджет УРСР на 1941 р.
Комуніст. – 1941. – 19 березня.

РНК СРСР ухвалила постанову “Про присудження Сталінських премій за видатні роботи в галузі мистецтва і літератури”. Серед українських митців премії були удостоєні композитор Л. Ревуцький за 2-гу симфонію, виконувану з 1940 р.; живописець М.Самокиш за картину “Перехід через Сиваш”, закінчену в 1935 р.; архітектор В.Заболотний за архітектурний проект будинку Верховної Ради УРСР у м. Києві, спорудженого в 1939 р.; драматичний актор А.Бучма за великі досягнення в області театрально-драматичного мистецтва; оперні співаки І.Козловський та З.Гайдай за видатні досягнення в області театрально-вокального мистецтва; кінорежисер і письменник О.Довженко за створення кінокартини “Щорс”, письменник О.Корнійчук за п’єсу “Платон Кречет” та кіносценарій “Богдан Хмельницький”; поет П.Тичина за збірку “Чуття єдиної родини”, опублікованої в 1938 р.
Комуніст. – 1941. – 18 березня.

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

Путивльський об’єднаний загін здійснив рейд територією Путивльського і деяких інших районів Сумщини.
Україна партизанська. – К., 2001. — С. 50.

Партизанський загін Колківського району Волинської області під командуванням І.Шишка розгромили поліцейські дільниці в селах Майдани і Шановні Маневичівського району, Яблонька, Копилля, Загорівка Колківського і Кашевка Голованівського району.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 163.

На нараді групи командирів партизанських з’єднань, що діяли в лісових масивах, прилеглих до Середино-Будського району Сумської області УРСР, Суземського та Трубечевського районі Орловської (нині Брянської) області РСФСР, прийняте рішення об’єднатися у партизанське формування під єдиним командуванням у складі Путивльського, 1-го Глухівського, Шалигінського загонів.
Україна партизанська. – К., 2001. — С. 53.

Підпільна організація “Миколаївський центр” (Миколаїв) здійснила диверсію на військовому аеродромі за Інгульським мостом, в результаті якої згоріло 20 літаків і велика кількість пального. За цю диверсію німці повісили 10 місцевих мешканців.
Николаевщина в годы Великой Отечественной войны 1941–1945 гг. Док. и матер. – Одесса, 1964. – С. 103.

Штаб УПА схвалив основи нової партизанської тактики. Йшлося про засідкі “з-під землі та під землею”, оперування невеликими рухомими партизанськими групами у нічний час, уникнення боїв, нав’язаних противником. Активні, наступальні дії упівців мали на меті сіяти невпевненість і страх у ворожих лавах.
Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ–ХХ ст. Історичні нариси. – К., 2002. — С.659.

Кемеровським електромеханічним заводом “Кузбаселектромотор”, створеним на базі евакуйованого устаткування частини цехів Харківського електромеханічного заводу з виготовлення електромашин і апаратів випущена перша продукція.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 163.

У Львові урочисто відзначено шевченкові роковин: в православній церкві відправлено панахиду, в оперному театрі відбулась шевченківська академія.
Культурне життя в Україн. Західні землі. Док. і матер. – К., 1995. – Т.1. 1939–1953. — С. 157.

На Волині в Лубенській окрузі за дозволом німецької влади відновила свою діяльність “Просвіта”. В Дубенщині “Просвіта” нараховувала вже 185 читалень. В Дубно відкрився музичний інститут.
Культурне життя в Україн. Західні землі. Док. і матер. – К., 1995. – Т.1. 1939–1953. — С. 152.

На початку місяця в Кам’янці Київської області знищено понад 110 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.89.

Окупанти спалили повністю село Микитівку Ямпільського району Сумської області, загинуло 16 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.287.

Рейхскомісар України Е.Кох видав директиву про обмеження використання українського населення на службі у німецьких торговельних фірмах. Даний документ був спрямований на протидію зростанню дрібної інтелігенції серед українського населення. При можливості слід обходитися робітниками з Німеччини або використовувати фольксдойчів.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Зб. док. і матер. – К., 1963. – С. 99.

Оголошення німецького міського комісара населенню м. Миколаєва про його відповідальність за диверсії, здійснювані учасниками підпілля.
Николаевщина в годы Великой Отечественной войны 1941–1945 гг. Док. и матер. – Одесса, 1964. – С. 148.

З Козятина (Вінницька область) відправився транспорт до м. Розенберг з цивільними робітниками: 635 чоловіків та 328 жінок.
ЦДАВО України. – Ф. 3206, оп.2, спр.96, арк. 15.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.