Інститут історії України Національна академія наук України

Москва, м. ОДПУ повідомило про розстріл А.Ф.Величка, Н.К. фон Мекка і П.А.Пальчинського, а також про засудження „за крупне шкідництво” багатьох спеціалістів з „колишніх”.
Власть и оппозиция. Российский политический процесс ХХ столетия. – М., 1995. —С.140.

Маріуполь, м. Відбулася Окружна статистична нарада з метою інструктування районних статистиків для проведення навесні вибіркового перепису. Обговорювалися питання про дефекти в минулих обстеженнямх.
Статистичний бюлетень Маріупольщини. – 1929. —№ 3 (17). – С.35.

Москва, м. Заступник голови ОДПУ Г.Ягода надіслав листа голові РВР СРСР К.Ворошилову про територіальні частини. Вказувалося на більш широке, ніж у кадрових частинах, поширення серед терармійців негативних політичних настроїв; пропонувалася система заходів для поліпшення „ідейно-політичного” обличчя територіальних військових частин і з’єднань.
Красная армия и коллективизация деревни в СССР (1928-1933 гг.). – Наполи / Napoli, 1996. —С.154-156.

Дніпропетровськ, м. Приїхав німецький генкосул на Україні п.Вальтер.
Комуніст. – 1929. —2 червня.

Риково, м. Артемівської окр. На домні № 4 Риківського металургійного заводу сталася аварія: двоє робітників загинули, 13 зазнали поранень; для вивчення причин аварії створено Урядову комісію. За інформацією дирекції, ушкоджена домна давно підлягала ремонту.
Вісті ВУЦВК. – 1929. —2 червня;ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2987. —Арк.93-94; Од. Зб.2988. —Арк.121.

Єнакієво, м. На металургійному заводі вибухнула домна: внаслідок аварії постраждали 15 робітників; для з’ясування причин катастрофи створено Державну комісію у складі представників правління Південсталі, Прокуратури, ДПУ УСРР, ВУК металістів.
ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.3000. —Арк.21.

Харків, м. ПУ УВО видано циркуляр з вимогою до політорганів звернути особливу увагу на вивчення і своєчасне реагування на настрої червоноармійців та вжити заходів для „припинення куркульського впливу і антирадянських виступів серед червоноармійців”.
Гриневич Л.В. Військове будівництво в Україні у 20-ті – на початку 30-х рр. ХХ ст..: національний аспект: Дис... канд. іст. наук. – К., 1995. —С.137.

Харків, м. Відбулося засідання ЦКНМ. Учасники обговорили питання про посилення культурно-освітньої роботи серед представників малочисельних національних меншостей – ассірійців, білорусів, вірмен, греків, караїмів, латишів, литовців, татар, циган, чехів, шведів та ін. Для поліпшення справи задоволення національно-культурних потреб цих народів ЦКНМ вирішила за потрібне зв’язатися через НКО УСРР з відповідними наркоматами АМ СРР, Татарстану, Білорусі, Закавказзя для отримання літератури, газет мовами вищезазначених меншин, а також відрядження до України національних освітянських кадрів.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 18 травня.

Харків, м. Центральна комісія українознавства у ході перевірки знання української мови встановила “рецидив неписьменності” серед багатьох службовців. Комісія повідомила про навчання у 592 групах українознавства близько 20 тис. осіб.
Комуніст. – 1929. — 17 травня.

Харків, м. Колегія НКО УСРР скасувала іспити при вступі до професійних шкіл для випускників семирічки, натомість встановивши порядок прийому на основі подання особистої характеристики та врахування соціального походження абітурієнтів.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 15 травня.

Тбілісі, м. Головне управління у справах мистецтва при НКО Грузії звернулося до Головного управління у справах мистецтва НКО УСРР з пропозицією надіслати клавір опери М.Лисенка “Тарас Бульба” для її постановки на сцені Тифліської державної опери в обмін на постановку на сцені Державної опери в Харкові твору грузинського композитора З.Паліашвілі “Абессалом та Етері”.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 17 травня.

Ужгород, м. Засновано філію “Просвіти”, спеціально призначену для обслуговування мешканців Ужгородської округи. До останнього часу в місті існував лише осередок Центрального Товариства “Просвіти”, призначений для обслуговування українського населення всього Закарпаття.
Діло. – 1929. — 17 травня.

Новоград-Волинський, м., нині Житомирської обл. Народився Шарварко Борис Георгійович – український режисер, народний артист України (1984). У 1966 закінчив Московський інститут культури, з 1977 – головний режисер відділу фестивалів та культурних програм українського державного центру культурних ініціатив; автор постановок – фестивальних концертів „Кримські зорі”, „Київська весна”, „Золота осінь”.
Мистецтво України: Біографічний довідник. – К., 1997. — С.640.

Харків. Зважаючи на повну відсутність борошна в Україні, політбюро ЦК КП(б)У просило заступника голови РПО В. Куйбишева і члена політбюро ЦК ВКП(б) Л. Кагановича завезти в Україну з 6,5 млн пудів зерна, відпущених УСРР, 1,5 млн пудів борошном
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 166.

У спецповідомленні заступника начальника Вінницького обласного відділу ДПУ П. Рахліса секретареві Вінницького обласного відділу ДПУ М. Алєксєєву повідомлялося, що на ґрунті голоду поширюються незадоволення та негативні настрої селян. Майже у всіх селах району розвинулися крадіжки продуктів харчування, домашньої птиці та худоби
Голод і голодомор на Поділлі: 1920–1940 рр.: Збірник документів і матеріалів. – Вінниця, 2007. – С. 287.

ДПУ України повідомило про «волинки» і напади селян на колгоспні комори з вимогою видачі хліба в с. Новомиколаївка Софіївського району Дніпропетровської області, в с. Нейдорф Григоропільського району АМССР, а також у селах Чутівського та Карлівського районів Харківської області
Советская деревня глазами ВЧК-ОГПУ-НКВД. 1918–1939: Документы и материалы: В 4 т. – М., 2005. – Т. 3. 1930–1934; Кн. 2. 1932–1934. – С. 107, 108, 112.

ДПУ України інформувало про те що в с. Соколівка Новомосковського району Дніпропетровської області 30 колгоспниць намагалися забрати корів з колгоспу
Советская деревня глазами ВЧК-ОГПУ-НКВД. 1918–1939: Документы и материалы: В 4 т. – М., 2005. – Т. 3. 1930–1934; Кн. 2. 1932–1934. – С. 109.

Доповідна записка Вінницької обласної оздоровчої комісії. Зазначено, що «продтруднощами» охоплено 38 районів, 431 сільрада з населенням 120 903 особи, а станом на 30 квітня 33 райони, 385 сіл, 24 690 господарств, 103 698 осіб. Виокремлено чотири групи районів за рівнем ураження: перша – масовий голод – Калинівка, Немирів, Брацлав, Літин, Вороновиця, Махнівка, Іллінці, Теплик і Липовець; друга – райони, у яких «продтруднощі охопили значну частину сіл» – Жмеринка, Любар, Козятин, Гайсин, Станіславчик, Бердичів, Копайгород, Тульчин, Хмельник, Тростянець; третя – з охопленням незначної кількості сіл – Дзержинськ, Уланів, Чернівці, Чуднів, Тиврів, Джулинка, Янушполь; четверта – з охопленням «незначної кількості господарств в окремих селах» – Держня, Гриців, Полонне, Летичів, Могилів, Вінниця. Повідомляється, що у прикордонному Мурованокуриловецькому районі голодує населення 7 сіл, у Проскурівському – 21 з 57 сільрад, у Славутському – 4 села, у Новоушицькому – 11 сільрад, у Кам’янецькому – 11 сіл
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 510–511.

Київ. На сцені театру КОВО поставлено п’єсу М.Гусса і К.Фінна “Ключі Берліна”, присвячену “відтворенню однієї з славних сторінок бойового минулого – здобуття Берліна російськими військами у 1760 р.”
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 1 лютого.

Київ. 25-28 лютого в Інституті археології АН УРСР відбулася наукова конференція археологів-дослідників пам’ятників скифо-сарматських племен і грецьких поселень на території СРСР. У роботі конференції взяли також участь археологи Москви і Ленінграда.
Вестник древней истории. – 1940. — № 1. — С.200-207;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.215.