Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

Почалась Друга Балканська війна між Болгарією, з одного боку, та Сербією, Чорногорією, Грецією та Румунією – з іншого. 10 серпня (28 липня) у Бухаресті було підписано мирний договір між країнами, учасниками Другої Балканської війни.
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.167; Премислер І.М. Хронологія історії України. – Вип.ІІ (1861–1917), К., 1940. – С.61.

Відень. В дивізійному військовому трибуналі відбувся грандіозний судовий процес про державну зраду над членами москвофільського (русофільського) “Русского народного совета Прикарпатской Руси” – депутатами Д.Марковим і В.Куриловичем, адвокатами І.Драгомирецьким і К.Чарленчакевичем та іншими особами, визнаними судом винними у спробах приєднати заселені українцями терени Австро-Угорщини до Російської імперії й засудженими до смертної кари, заміненої цісарем на довічне ув’язнення. Попик С. Українці в Австрії 1914–1918.
Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. – К.; Чернівці, 1999. – С. 96–97.

м. Київ. Страйк робітників низки типографій (братів Каплун, Неймана). Страйкували, зокрема, усі 150 робітників типографії Київського відділення т-ва «Печатня Яковлєва» з вимогою підвищити зарплату на 75 %. Завершився компромісом: 20 робітникам, які отримували більше 60 крб., зарплату підняли на 15, іншим – на 25 %.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 345.

Київ, Одеса, Харків. Працювали курси українознавства для вчителів середніх та вищих початкових шкіл.
Вільна українська школа. – № 8–9. – С.262.

Повідомлялось з Одеси, що завдяки енергійній діяльності штабу транспортної флотилії протягом одного тижня до міста прибуло 20транспортів, випущених з Маріуполя та Керчі. “Бурдеіл” привіз 240 тис. пудів вугілля для потреб трамваю та лікареь, а транспорт “Софія” – 50 тис. пудів хліба.
Нова рада. – 1918. – 12 червня (30 травня).

Київ. Друга (літня) сесія Всеукраїнського православного церковного собору. Головним питанням на засіданнях Собору було визначення статусу Православної церкви в Україні (автокефальна чи автономна) та формування органів вищого церковного управління. Перевагу на Соборі здобули проросійськи налаштовані церковні сили. У результаті Собор схвалив проект, запропонований архієпископом Євлогієм, яким визначалося, що “українська церква як церква автономна є в канонічному зв’язку з патріархом Московським”, якому належить “право затвердження кандидатів на єпископські катедри, право приймати скарги на українських єпископів, право затверджувати статут Вищого церковного управління”. Сесія підтвердила обрання митрополитом Київським і Галицьким Антонія (Храповицького) і офіційно звернулася до гетьмана Павла Скоропадського з проханням затвердити це обрання.
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Гетьманату Павла Скоропадського). – К., 1997. – С.80. ЦДАВО України. – Ф.1071. – Оп

З метою з’ясування можливості встановлення дипломатичних відносин із Швейцарією туди відрядили радника міністерства закордонних справ доктора Є.Лукасевича. В результаті консульства Української Держави були засновані у Женеві й Цюриху.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. - С.101.

Катеринославська повітова вчительська спілка направила на ім’я П.Скоропадського скаргу на репресії проти вчителів з боку загонів державної варти та австро-угорських карних загонів.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 115. – Арк. 18, 19-20.

Повідомлення Генерального штабу П.Скоропадського про кількість німецького війська в Україні (Таврія – 50 тис., район Катеринослава – 35 тис., район Харкова – 65 тис., між Білгородом та Гомелем – 50 тис., в тилу (на захід від Дніпра) – 100 тис., загалом – 300 тис.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. – К., 1967. – С.249.

Київ. В Українському народному університеті відкрито курси для підготовки керівників історичних екскурсій по Україні. До викладання залучені відомі вчені: проф. Г.Павлуцький, В.Прокопович, В.Козловська, Т.Ернст, М.Біляшівський, А.Грабар.
Дорошенко Д. Історія України, 1917 – 192 3. У двох томах. – Т.ІІ. Українська Гетьманська держава 1918 року. – К., 2002. – С.253.

На засіданні Ради міністрів Української Держави було оголошено лист гетьмана П.Скоропадського на ім’я голови уряду, в якому він висловив свою подяку членам Ради міністрів за роботу, завдяки якій були створені правові, економічні і фінансові засади для творення Української Держави, і звернув увагу на необхідність вирішення інших першорядних питань. Рада міністрів розглянула лист головнокомандуючого німецько-австрійськими військами Г.Ейхгорна, у якому він зазначав, що уряд затримується з заходами, які повинні забезпечити своєчасний збір врожаю. Рада міністрів зобов’язала Голову уряду повідомити Г.Ейхгорна, що такі заходи вже розроблені і невдовзі будуть передані в Раду міністрів. З поправками був схвалений законопроект міністра землеробства про організацію губернських і повітових земельних комісій, відновлення положення про землевпорядкування і деяких постанов щодо селянських землеволодінь та землекористування. Прийняли також законопроекти про тимчасові заходи проти дезорганізації сільського господарства та про запровадження земельно-ліквідаційних комісій. Рада міністрів підтримала законопроект про порядок забезпечення розмінних марок, додаткові асигнування на допомоги офіцерам, військовим чиновникам та священикам після демобілізації.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 83-83 зв., 84-84 зв., 85-85 зв., 86-86 зв.

Гетьман П.Скоропадський звернувся з листом до голови Ради міністрів Ф.Лизогуба з висловленням глибокої подяки членам кабінету міністрів за плідну діяльність, але разом з тим звернув увагу на ряд питань, які потребували негайного розв’язання, в т.ч.: призначення перевірених кадрів на відповідальні посади в міністерствах, недостатнє роз’яснення масам селян суті аграрної політики, розгортання боротьби проти продовольчої кризи і спекуляції, налагодження освідомлення населення про діяльність уряду і його плани. Гетьман висловив переконання, що уряд допоможе йому у подоланні згаданих труднощів.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 255. – Арк. 3-3 зв. – 4.

Засідання у Києві Генеральної козачої ради ухвалило рішення, затверджене П.Скоропадським, про право кожного її члена мати двох коней, одержуючи фураж з конвойної сотні. З останньої призначалися і вістові.
ЦДАВО України. – Ф. 121 6. – Оп.1. – Спр. 268. – Арк. 1.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.