Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

До Східної Галичини прибула комісія Антанти у складі представників Англії, США, Італії, очолена французьким генералом М.Бартелемі.
Рубльов О.С., Реєнт О.П. Українські визвольні змагання.1917 –1921 рр. — Київ,1999. – С. 297.

Харків. При Раді мистецтв Наркомосу УСРР був створений Літературний комітет у складі Г.Пєтнікова, О.Гастєва та М.Левченка, усі — прибічники Пролеткульту.
Известия Временного робоче–крестьянського правительства Украины. — 1919. — 28 января.

Київ. Директорія УНР видала Універсал про затвердження злуки Наддніпрянської Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в єдину соборну Українську Народну Республіку. На Софійському майдані було урочисто проголошено про возз’єднання УНР і ЗУНР в єдину соборну Україну. В місті відбулись урочистості з цієї нагоди.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп.1. — Спр. 4. — Арк. 61–61 зв.; Нова Рада. — 1919. — 24 січня.

Київ. Ухвалення Директорією постанови про одноосібне вирішення всіх військових питань членом Директорії, головним отаманом С.Петлюрою.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 292.

Київ. Відправка загону Січових стрільців на чолі з сотником О.Думіним на придушення бунту отамана Зеленого (Д.Терпила), якій відмовився виступити на фронт у район Чернігова.
Крезуб А. Дещо про стан армії УНР на переломі 1918–1919 рр. // Літопис Червоної калини. — Львів, 1934. — №3. — С. 7.

Київ. Вихід першого номеру газети “Червоний прапор” — офіційного друкованого органу УСДРП (незалежних). У ньому була вміщена декларація УСДРП (незалежних) з викладом основних політичних цілей їх діяльності: самостійність і незалежність України, диктатура пролетаріату й селянства в формі робітничих і селянських рад.
Червоний прапор. — 1919. — 22 січня.

Повітовий селянський з’їзд Золотоніського повіту Полтавської губ. обрав делегатів до Трудового конгресу України
Нова Рада. — 1919. — 25 січня.

Кременчук, Полтавська губ. Арешт отаманом О.Волохом командира Запорізького корпусу отамана П.Болбочана, командира 1–ї Запорізької дивізії полковника О.Загродського та розгром їх штабів. За офіційною версією арешт відбувся за “контрреволюційну політику” — розгон робітничих і селянських організацій, що підтримували більшовиків. Було призначено слідство.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 1. — Спр. 6. — Арк. 660; Українська Ставка. — 1919. — 25 січня.

Харків. Публікація декрету Тимчасового робітничо–селянського уряду України про націоналізацію банків.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 22 января.

Вінниця. Відбулось свято з нагоди річниці проголошення самостійності України.
Українська Ставка. — 1919. — 25 січня.

Харків. Перше організаційне засідання Ради мистецтв, утвореної відділом освіти Тимчасового робітничо–селянського уряду України. Керівництво в раді майже повністю належало Пролеткульту, її очолював пролеткультівець О.Гастєв. При Раді мистецтв пізніше були утворені Музичний комітет, Комітет образотворчого мистецтва, Театральний комітет, Кінокомітет.
Известия Временного робоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 29 января; Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської

На шляху у державних справах до Парижа помер М.Туган–Барановський (1865–1919) — український громадський і державний діяч, відомий вчений–економіст, академік ВУАН.
Нова Рада. — 1919. — 26 січня.

Париж. Найвища Рада Паризької мирної конференції закликала всі організовані політичні групи, які боролися за владу на території Росії, припинити бойові дії й надіслати своїх представників на спеціальну конференцію. Вона мала розпочатись на Принцевих островах у Мармуровому морі (Туреччина) 15 лютого 1919 р.
Нариси з історії дипломатії України. — С. 371.

З’їзд рад Чернігівського повіту, Чернігівської губернії.
Черниговщина в годы гражданской войны. 1919 – 1920. – К., 1975. – С. 421.

Київ. Установчий з’їзд УСДРП (незалежних правих), на якому затверджено програму і прийнято нову назву партії – Українська комуністична партія (УКП). Обрано ЦК УКП: голова – А. Драгомирецький, секретар – М. Авдієнко, заступник голови – А. Річицький, члени – М. Ткаченко, В. Мазуренко, В. Фідровський, В. Шахрай, Л. Довбня, Ю. Яворський та ін. Офіційним друкованим органом партії затверджено газету “Червоний прапор”. Відновлення радянської влади укапісти вважали за окупацію, а ревкоми – силою, що затримує розвиток української революції. Представники УКП входили до складу ВУЦВК і місцевих рад.
Українська суспільно-політична думка в 20 столітті. – Сучасність, 1983. – Т. 1. – С. 438 – 440.

V з’їзд pад Сосницького повіту, Чернігівської губернії, за участю 160 делегатів, на якому заслухано звіт повітревкому, доповіді з земельного, продовольчого, паливного питань, проведено вибори членів повітвиконкому та ухвалено резолюції з паливного і продовольчого питань.
Черниговщина в годы гражданской войны. 1919 – 1920. – К., 1975. – С. 194 – 195, 430.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Проведення реєстрації населення міста відповідно до наказу польського коменданта Кам’янецького повіту та міста.
Вперед (Львів). – 1920. – 26 лютого;Громадська думка (Львів). – 1920. – 27 лютого.

Президент УНРади Є. Петрушевич надіслав до Верховної ради Паризької мирної конференції ноту протесту у зв’язку з масовими репресіями польського окупаційного режиму проти українського населення Східної Галичини.
Кугутяк Микола. Історія Української націонал-демократії (1918-1929). Том 1. – Київ. – Івано-Франківськ, 2002. – С. 505.

Харків. Всеукрревком ухвалив декларацію про військову політику радянської влади на Україні, в якій підтверджувалася чинність угоди від 1 червня 1919 року про необхідність повного об’єднання військових сил самостійної України і Росії. Територія звільненої України до остаточного оформлення взаємин з радянською Росією мала складатися з двох військових округів, які входили б у загальну організаційну систему Росії з українським командним складом. Ліквідація українського партизанства проголошувалася умовою боєздатності Червоної армії на Україні.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 49 – 52.

Болехів. Померла Н. Кобринська (1855 – 1920), українська письменниця і громадська діячка, засновниця жіночого емансипаційного руху в Східній Галичині.
Громадська думка (Львів). – 1920. – 25 січня;Наш шлях (Кам’янець-Подільський) – 1920. – 4 лютого.