Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Київ. Відбулася нарада сліпих. Порядок денний: про наслідки роботи всесоюзного з’їзду; вибори київського губернського відділу спілки сліпих.
Коммунист, Харьков, 1925, 28 апреля.

Запоріжжя. Робітники заводу „Більшовик” організували виїзну майстерню для ремонту сільськогосподарського реманенту в 74 господарствах чотирьох підшефних сіл.
Коммунист, Харьков, 1925, 28 апреля.

Харків. Президія Вищої ради народного господарства затвердила положення про створення спеціального промислового фонду в окружному бюджеті для фінансування місцевої промисловості.
Коммунист, Харьков, 1925, 29 апреля.

Кам’янське Катеринославської губернії. Після восьмирічної перерви пущено найпотужніший в СРСР Дніпровський чавуноливарний завод. Задута перша доменна піч.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 29 квітня.

У зв’язку з банкрутством Балтської райспілки вирішено організувати новий центр споживчої кооперації – “Всемолдавську спілку споживчих товариств” з центром у Балті та відділеннями в Анан’єві та Бірзулі. Спілка відкрила кредит на 50 тис. крб.
Коммунист, Харьков, 1925, 28 апреля.

Харків. Наркомос УСРР асигнував 18 тис. крб. на забезпечення бібліотек для національних меншин, укомплектованих книжками на їхній рідній мові. Крім того, для закупівлі літератури по соціальному вихованню надано дотацію в розмірі 15 тис. крб. фінансово маломіцним округам.
Коммунист, Харьков, 1925, 28 апреля.

Крижопільський район Тульчинського округу Подільської губернії. Відбувся розгляд судової справи про так зване „кропивне весілля” – самосуд членів сільради над селянкою, яка покинула свого чоловіка. Члени сільради роздягли її та публічно били кропивою протягом години. Голову сільради ув’язнено строком на 1 рік, а члена сільради, який його підтримував – на 8 місяців.
Коммунист, Харьков, 1925, 28 апреля.

Харків. Наркомсоцзабез УСРР розробив положення про порядок відправки на курорти членів інвалідної кооперації. Кооперовані інваліди забезпечувалися безкоштовним проїздом на курорти та безкоштовним оздоровленням у санаторіях за умовою повного зберігання заробітної плати під час перебування на курортах. Для фінансового забезпечення цих заходів встановлювалися спеціальні відрахування у фонд курортної кампанії з прибутків артілей та товариств залежно від їх економічної спроможності.
Коммунист, Харьков, 1925, 28 апреля.

Катеринославська губернія. У неврожайних районах за останні три місяці розподілено серед голодуючих дітей 86 тис. продовольчих пайків.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 29 квітня.

Харківська губернія. Зареєстровано 250 тис. селянських господарств, де проживав мільйон селян, які постраждали від недороду. Пашня площею 425 тис. десятин навіть не повернула насіння. В Куп’янському округу збір соломи становив 8-10 пудів з десятини.
Коммунист, Харьков, 1925, 28 апреля.

Миколаїв. Повідомлялося про зростання захворюваності на малярію. Найбільш загрозлива ситуація склалась у Новоодеському районі Миколаївського округу Одеської губернії, де було зареєстровано декілька сот хворих.
Коммунист, Харьков, 1925, 28 апреля.

Харків, м. 12–16 березня відбувся об’єднаний пленум ЦК і ЦКК КП(б)У. Учасники обговорили доповіді про попередні підсумки хлібозаготівельної кампанії, про промплан української промисловості на 1927/1928 р., про підсумки жовтневого прийому в партії і завдання партійної роботи на виробництві. На пленумі Л.Каганович викрив О.Шумського як провідника українського буржуазного націоналізму, а також зробив доповідь про економічну контрреволюцію. Доповідь стала одним із чинників “Шахтинської справи” – застосування репресій проти технічної інтелігенції. Ухвалено увільнити від обов’язків члена політбюро А.Ф. Радченка на його прохання. Членом політбюро обраний голова Всеукраїнської ради профспілок І.О. Акулов.
Лозицький В. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки. 1918-1991. — К.: Генеза, 2005. — С.299;Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Укр

Москва, м. РНК СРСР видав постанову «Про кустарно-ремісничу промисловість та промислову кооперацію». Ухвалено вжити заходи для розвитку кустарно-ремісничої промисловості, зокрема встановити сприятливі умови для тих галузей кустарно-ремісничої промисловості, які працюють на місцевій недефіцитній сировині для виробництва предметів широкого вжитку (гончарних виробів, точильного каменю, виробів з рога, кості (пуговиць, гребенців та ін.), щетини, соломи (капелюхів), дерева (ложек, сундуків, меблів, корзин та ін.)), а також тих, що пом’якшують товарний голод (виробництво сільськогосподарських машин (віялок, молотарок, шерсточесалок, дрібних запасних частин), скобяного товару, металевого плетіння, дрібного сільськогосподарського реманенту тощо). Наголошувалося на необхідності послаблення впливу приватного капіталу у кустарно-ремісничій промисловості, зокрема містилася настанова урядам союзних республік запровадити кримінальну відповідальність підприємців, що створюють приватнокапіталістичні підприємства під виглядом промислових кооперативних організацій. Визначалася система заходів для зміцнення фінансового становища та організаційного зміцнення промислової кооперації.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза Советских Социалистических Республик. Отдел первый. – 1928. — № 3

Боярка, м. тепер Київської обл. Народилася Зельдич Ася Давидівна – український художник скла, засл. худ. УРСР (1985). Навчалася у Київському художньому інституті (1948-50), 1951 закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва; працює й в галузі монумент. (малі архітектурні форми) мистецтва; автор творів: комплекти ваз і блюд „Повінь” (1961), „Весна” (1962), ансамбль „Весілля” (1969); декоративні паркові вази „Подруги”. „Олені” (1968), набір ваз „Карпати” (1981); автор книги „Художнє скло” (1966); виїхала до США.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський; За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. — С.261.

1928–1932 р. польський уряд ліквідував “Просвіти” у Кременці, Острозі, Дубному, Рівному, Ковелі, Володимирі, Луцьку на Волині.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.422

1928–1932 р. – перший п’ятирічний план розвитку народного господарства УСРР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.375.

Москва, м. За рішенням ХІІІ з’їзду РКП(б) Інститут К.Маркса і Ф.Енгельса при ЦК ВКП(б) розпочав випуск першого видання творів К.Маркса і Ф.Енгельса у 28 томах (під редакцією В.В.Адоратського та ін.).
К. Маркс и Ф.Енгельс. Сочинения. – Т.1. — М., 1028; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Але

Кельн, м. у Німеччини. Відбулася Міжнародна виставка преси, в якій взяли участь і українські радянські представники. Делегація СРСР представила відвідувачам виставку, присвячену пам’яті В.І.Леніна.
Научный работник. – 1928. — № 10. — С.71-7 2, 80; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917– 1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Алекс

Москва, м. Керівні органи ВКП(б): Політбюро ЦК ВКП(б) – М.І. Бухарин, К.Є. Ворошилов, М.І. Калінін, В.В.Куйбишев, В.М. Молотов, О.І. Риков, Я.Е. Рудзутак, Й.В. Сталін, М.П. Томський; Кандидати у члени політбюро ЦК ВКП(б) – А.А. Андрєєв, Л.М. Каганович, С.М. Кіров, С.В. Косіор, А.І. Мікоян, Г.І. Петровський, М.О. Угланов, В.Я. Чубар; Оргбюро ЦК ВКП(б): О.В. Артюхіна, К.Я. Батман, А.С. Бубнов, О.І. Догадов, Л.М. Каганович, М.О. Кубяк, І.М. Москві, В.М. Молотов, Л.М. Рухимович, О.П. Смирнов, Й.В. Сталін, Д.Є. Сулимов, М.О. Угланов. С.В. Косіора у зв’язку з переходом до України виведено із секретаріату і оргбюро липневим пленумом ЦК, а на його місце обрано Л.М. Кагановича; А.А. Андрєєва виведено зі складу оргбюро в зв’язку з переходом на Північний Кавказ, а на його місце квітневий пленум ЦК обрав К.Я. Баумана.
Кульчицький С.В. Керівні органи Центрального комітету КПРС. Персональний склад на кінець кожного року. – К.: Інститут історії, 1990. — С.26.

Сільський Господар – Всеукраїнська рада сільськогосподарської кооперації являла собою центральний орган усієї системи сільськогосподарської кооперації УСРР. У 1928 р. до складу Сільського Господаря входили 42 кредитних та універсальних союзів, 7 центрів спеціальної кооперації, що об’єднували 2700 кредитних, 4798 спеціальних і 5028 машинно-тракторних товариств, 6316 сільськогосподарських колективів, із загальним числом об’єднаних господарств – 910 тис.
Трагедия советской деревни. Коллективизация и раскулачивание. Документы и материалы в 5 томах. 1927-1932. Том 2. Май 1927 – 1929. — М. 1999. — С.786; Вес