Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Умань, м. Створено державний заповідник “Софіївка”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Артемівськ, м. Місто відвідав угорський революціонер Бела Кун. Зарубіжний гість зустрічався з представниками Компартії, громадських організацій та учасниками окружного з’їзду МОДР.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 15 січня.

Москва, м. З репертуарів знято усі п’єси М.Булгакова – „Дні Турбіних” у Художньому, „Багровий острів” – у Камерному, „Зойкіну квартиру” – у Вахтангівському театрах.
Власть и оппозиция. Российский политический процесс ХХ столетия. – М., 1995. —С.139.

Харків, м. НКТ УСРР повідомив про незадовільний стан хлібозаготівель.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 3 квітня;Комуніст. – 1929. — 3 квітня.

Харків, м. ЦСУ України розпочало роботу по розрахунку залізничних транспортних надбавокі тарифно-транспортних індексів. Роботу проголошено першим кроком державної статистики для з’ясування важливого для торговельної політики питання про розміри транспортних видатків на перевезення вантажів з районів виробництва у райони споживання.
Статистична хроніка Центральної статистичної управи. – 1929. —24 грудня. – № 151. —Березень. – С.3.

УСРР. За інформацією ДПУ у республіці відбулося дев’ять масових заворушень на грунті закриття церков та перетворення їх на культурно-освітні установи: в Уманській окрузі – у с.Лисівка, Виноград, Єкатеринополь; у Шевченківській – у с.Чернобаєво, Крестителєво, Ігнатівка; у м.Риково Артемівської округи та у м.Старобельск.
ЦДАГО України. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2994. —Арк.24.

Київ, м. Розпочав діяльність Інститут Охматдиту. При ньому працювали дитяча клініка, дитячий будинок, будинок немовля, центральна дитяча консультація, ясла, молочна кухня, будинок пологів, ряд науково-медичних установ, музей.
Медицина й гігієна. – 1929. — 4 квітня.

УСРР. Відбулося традиційне святкування річниці Лютневої революції 1917 р.: у містах і селищах республіки відбулися мітинги, збори, вечори спогадів учасників подій тощо.
Комуніст. – 1929. — 12 березня.

УСРР. З семимісячної концертної подорожі по РСФРР повернулася перша українська художня капела кобзарів (художній керівник – Н.Городовенко): актори подолали 24 тис. км., відвідали міста і селища Надволжжя, Уралу, Сибіру, Далекого Сходу; виступили з 179 концертами, які відвідало 85 тис. осіб.
Вісті ВУЦВК. – 1929. —12 березня.

Директива секретаря ЦК КП(б)У П. Любченка і голови ВУЦВК УСРР Г. Петровського усім районним парткомітетам і райвиконкомам щодо неухильного виконання експортних планів
Український хліб на експорт: 1932–1933 рр. – К., 2006. – С. 57–58.

Лист Київського обласного відділу ДПУ про голодування населення 28 районів області. Зазначено, що в с. Коженці Букського району опухло 286 осіб, з них 59 колгоспників, померло у січні – 8, у лютому – 32 особи, а бригади сільради щоденно знаходять трупи померлих, виявили за два дні 16 трупів; у с. Маньківка пухлих і виснажених на ґрунті недоїдання 400 осіб, за два місяці померло 30, у селі «шаленіє тиф»; у с. Харківка хворих і виснажених 234, пухлих 109 селян; у Володарському районі термінової допомоги потребують 7 тис. осіб, з них дві третини колгоспники; у Білоцерківському районі голодом уражено 47 населених пунктів. Пояснюється, що «наведені цифри надто зменшені, позаяк районапарати ДПУ обліку кількості голодуючих і пухлих не ведуть, а про справжню кількість померлих від голоду інколи невідомо і сільраді». Звернено увагу на те, що трупи у багатьох селах своєчасно не ховають, а звалюють у дворах та погребах, спеціальні бригади сільських рад ховають їх у «спільних ямах» по 10–15 трупів
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 429–435.

Інформація секретаря Дніпропетровського обкому КП(б)У М. Хатаєвича про масовий голод у районах області, про факти людоїдства і трупоїдства, про виявлення органами ДПУ на залізницях «біля 150 трупів людей, померлих від виснаження на ґрунті голоду», про 16 тис. опухлих і хворих осіб у 23 районах, про причину голодомору – «вилучення у колгоспників незаконно отриманих ними натуральних авансів і масові викривлення, допущені при цьому», а «серед пухлих і залишених абсолютно без хліба дуже великий відсоток колгоспників, що виробили велику кількість трудоднів»
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 427–429.

Довідка ДПУ УСРР про виявлення протягом лютого–березня 738 населених пунктів у 139 районах, охоплених голодом, хворих від голодування 17 308 осіб, померлих 2487, а в «окремих місцях це явище набуло масового характеру», зареєстровано 28 випадків людоїдства
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 427–429.

Довідка ДПУ УСРР. Із 39 сіл Уманського району голодом та недоїданням охоплено 22, у яких голодує 1076 сімей із населенням 3336 осіб; у Нововасильківському районі Київської області голодує 922 сім’ї, померло 508 осіб, переважно від «поширення епідемії тропічної малярії, яка дає значний відсоток смертності, внаслідок виснаження населення від голоду»; в Акимівському районі голодує 902 сім’ї, опухло 2408 та померло 220 осіб; у Павлоградському районі голодує 903 сім’ї, опухло 2139, померло від голоду 290 осіб
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 430–431.

Інформаційна довідка Київського обласного відділу ДПУ про масове голодування селян та «продовольчі труднощі» в містах Київ, Житомир, Біла Церква, Умань, Радомишль. Голодували колгоспники, які мали 500 трудоднів
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 579.

Село Маньківка Буцького району Київської області. Повідомлення Київського облвідділу ДПУ. Пухлих і виснажених селян 400, померлих за два місяці 30 осіб, «шаленіє тиф»
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 579.

Інформаційна довідка Київського обласного відділу ДПУ. Село Розсішки Хрестинівського району. За декілька днів березня 1933 р. померло 13 селян, пухлих налічувалося 120
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 760.

Київ. На сцені театру КОВО поставлено п’єсу М.Гусса і К.Фінна “Ключі Берліна”, присвячену “відтворенню однієї з славних сторінок бойового минулого – здобуття Берліна російськими військами у 1760 р.”
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 1 лютого.

Київ. 25-28 лютого в Інституті археології АН УРСР відбулася наукова конференція археологів-дослідників пам’ятників скифо-сарматських племен і грецьких поселень на території СРСР. У роботі конференції взяли також участь археологи Москви і Ленінграда.
Вестник древней истории. – 1940. — № 1. — С.200-207;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.215.

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.