Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

І з’їзд комнезамів Катеринославського повіту, Катеринославської губернії, на якому ухвалено резолюції про поточного моменту (встановити на селі “справжню трудову радянську владу” та знищити “махновщину, петлюрівщину, бандитизм, дезертирство”), з земельного питання, про боротьбу з бандитизмом, з організаційного питання (виконувати на місцях всі розпорядження центральних органів радянської влади; встановити тісний зв’язок між комнезамами, виконкомами та відділами повітвиконкома).
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 787 – 790.

Київ. Створення Інституту народного господарства.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф.. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 341.

Харків. І Всеукраїнський з’їзд комнезамів, на який прибуло 1082 делегата (з них третина – комуністи). З’їзд заслухав доповіді народних комісарів освіти, земельних справ, продовольства, обговорив питання про міжнародне і внутрішнє становище України, про завдання незаможного селянства, боротьбу з бандитизмом. Голова ВУЦВК Г.І. Петровський зачитав телеграму В.І. Леніна, в якій, зокрема, говорилося про необхідність обговорити на конференції питання про колективний обробіток, прокатні пункти, відібрання землі у куркулів зверх трудової норми. З’їзд приняв по доповідях відповідні резолюції, а також відозву до незаможного селянства. Заклик В.І. Леніна мобілізувати всі сили на боротьбу з силами генерала П. Врангеля знайшов своє втілення в проведенні тижня допомоги фронту під гаслом “Незаможник, на коня!”.
Комітети незаможних селян України (1920 – 1933). Збірник документів і матеріалів. – К., 1968. – С. 68 – 86.

Загальне перемир’я на польсько-більшовицькому фронті.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 142.

Харків. Пленум ЦК КСМУ. Черговою задачею комсомолу проголошена робота серед селянської молоді.
Образование и деятельность комсомола Украины в годы гражданской войны. Документы и материалы. – К., 1959. – С. 591.

Початок рейду махновської повстанської армії у тил Російської армії ген. П. Врангеля, кінцева мета якого – оволодіння кримськими перешийками – не була досягнута.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 271.

Наказ Овруцького повітового ревкому, Волинської губернії, про розпуск революційної трійки і перехід влади до ревкому.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 638 – 639.

Варшава (Польща). Початок переговорів представників уряду УНР з “Русским Политическим Комитетом” на чолі з Б. Савінковим.
ЦДАВО України. – Ф. 3696. – Оп. 2. – Спр. 35. – Арк. 31 – 32.

Варшава (Польща). Польський сейм ратифікував “Договір про перемир’я і прелімінарні умови миру”, підписаний з УСРР і РСФРР в Ризі.
Прушинський М. Драма Пілсудського. Війна 1920. – К., 1997. – С. 311.

Харків. РНК УСРР зобов’язала працівників медичних закладів та в’язниць повідомляти органи міліції про осіб, поранених холодною або вогнепальною зброєю, яким було надано медичну допомогу. Такий же обов’язок покладався на осіб, у яких мешкали або до яких прибували такі поранені.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Бухарест, Румунія. Румунська служба безпеки заарештувала групу більшовиків, які планували підірвати Північний залізничний вокзал столиці.
Купчик О.Р. Закордонний відділ ЦК КП(б)У – спецслужба українських більшовиків // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Історія – К.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про видавничу діяльність Всеукраїнського державного видавництва (Всеукрвидаву)”. Всеукрвидав мав проводити виробничу діяльність виключно в межах єдиного видавничого плану, затвердженого РНК УСРР. Задля його здійснення до розпорядження Всеукрвидаву передавалося 7 друкарень: три – у Києві та по одній – у Харкові, Катеринославі, Одесі, Полтаві.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про порядок розподілу творів друку”. В порядку виконання єдиного державного плану встановлено монополію Всеукрвидаву на розподіл та поширення друкованої продукції, виданої як державними (Всеукрвидавом та Держвидавом РСФРР), так і приватними видавництвами. Головним чином ним мали розподілятися книжкові запаси, сформовані шляхом націоналізації особистих бібліотек. Крім того, Всеукрвидаву передавалися книжки, що зберігалися на складах радянських установ, що не мали відомого характеру. Всеукрвидаву також надавалося право на переважну закупівлю за гуртовими цінами видань, в яких мали потребу державні установи, і які випускалися громадськими та приватними установами, а також тих, що зберігалися в кооперативних та приватних коморах. Приватним особам та кооперативним установам надавалося право створення підприємств для продажу творів друку за дозволом Всеукрвидаву та його місцевих органів та за умовою реєстрації цих підприємств у місцевих відділах управління виконкомів рад. Діяльність приватних та кооперативних книжкових магазинів підлягала контролю Всеукрвидаву.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Спільне засідання УАН обрало на посади голови-президента академіка М. Василенка, на товариша президента – В. Липського, на неодмінного секретаря – А. Кримського та на заступника товариша президента – С. Єфремова.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 476.

Подільська губернська ЧК розгромила п’ять підпільних губернських організацій. Захоплено значну кількість зброї. В Ольгопольському повіті заарештовано 146 осіб, Могилівському – до 80, Жмеринському – більше 40, Брацлавському – 13. Усі організації мали зв’язок з антирадянськими центрами за кордоном.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 22 жовтня

Бухарест, Румунія. Румунська служба безпеки заарештувала 30 комуністів, керованих членами Закордону [відділу по закордонній роботі ЦК КП(б)У. – Авт.], які готували збройний напад на Жилянську в’язницю з метою звільнення політичних в’язнів.
Купчик О.Р. Закордонний відділ ЦК КП(б)У – спецслужба українських більшовиків // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Історія – К.

Москва. В.І. Ленін підписав телеграму в Харків усім обласним та губернським економічним нарадам, Особливому комітету по паливу та продовольству при РНК УСРР про неприпустимість самочинного корегування планів та розпоряджень Головного паливного комітету (Головпалива) та про необхідність попереднього погодження питань паливного постачання з Головпаливом або внесення їх на розгляд Ради праці та оборони.
В.І. Ленін. Телеграма // Повн. зібр. тв. –Т. 53. – С. 299-300.

Запорізька губернія. Губернська рада народного господарства здала в оренду з 600 підприємств харчової промисловості – 215, з 28 шкіряних – 24, з 54 метало-переробних – 10, з 250 млинів – 150. Для того, щоб здати в оренду решту, вирішено зменшити помольний податок наполовину.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 26 жовтня.

Москва. Наркомзаксправ РСФРР Г. Чичерін та голова РНК УСРР та наркомзаксправ УСРР Х. Раковський надіслали ноту протесту Токе-Йонеску – міністру закордонних справ Румуні з вимогою видачі уряду УСРР Н. Махна та його прибічників.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 28 жовтня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.