Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Харків. У приміщенні народного дому виставою “Смерть Іоанна Грозного” О.К. Толстого відкрито районний Червонозаводський руський драматичний театр. Художній керівник – Р. Унгерт.
Бернацька Р.П., Бурмистренко С.Л. 50 років Українського драматичного театру (Хроніка). Театральна культура: Наук. міжвід. щорічник. 1964. – К., 1966.

Художник декоратор М. Драк оформив декорації до вистави Лопе де Вега “Фуанта Овехуна” в Українському драматичному театрі ім. І. Франка.
Історія Українського мистецтва. 1917-1941. – Т. 5. – К., 1967. – С. 163.

Київ. На базі Головної книжної палати створено Український науково-дослідний інститут книгознавства (УНДІК). Складався з секцій: історії книги, соціології і економіки книги, мистецтва і технології книги (за часи книжкового виробництва). Мета інституту – досліджування питань книгознавства, підготовка бібліографічних покажчиків по матеріалам друку УСРР.
Киев: Энциклопедич. Словарь. – С. 266.

Харків. Створено Гідрологічний підвідділ науково-дослідного відділу Наркомзему УСРР. Підвідділ займався вивчення підземних вод України і керував гідрологічними роботами Наркомзему УСРР.
Наука на Украине. – Харьков, 1922. – № 4. – С. 362.

Катеринослав. При Гірничому інституті створено науково-дослідну кафедру електронної хімії.
Історія Академії наук Української РСР. –К., 1979. – С. 624.

Харків. Створено Науково-дослідний інститут історії української культури. Керівник – академік ВУАН Д. Багалій.
Українська радянська енциклопедія. – Т. 4. –К. 1980. – С. 351.

Харків. На базі вищої театральної школи створено Театр казки.
Українська радянська енциклопедія. – т. 12. – К., 1985. – С. 40.

М. Самокіш написав картину “Бій за прапор. Атака”.
Історія Українського мистецтва. 1917-1941. – Т. 5. – К., 1967. – С. 125.

Київ. На базі націоналізованих приватних зібрань відкрито картинну галерею.
Українська радянська енциклопедія. – Т. 8. –К. 1981. – С. 42.

Одеса. Кінокомітет зняв фільм “Історія Першого травня, або три Інтернаціонали” (режисер – С. Ценін, оператор – А. Станке). Всеукраїнське кіно-фото управління зняло фільм “Шведьський сірник”, або дворянське болото” за однойменним твором А. Чехова (сценарій – М. Салтикова та Б. Лоренцо, режисер – Л. Курбас, оператор – Є. Славинський, художник – І. Суворов).
Лопіенко І.С. Українське радянське мистецтво, 1917-1929. – К., 1959. – С. 131.

Київ. У складі видавниче-редакційної комісії УАН створено видавництво “Наукова думка”.
Історія Академії наук Української РСР. –К., 1979. – С. 670.

Київ. На базі Української державної академії мистецтв створено Інститут пластичного мистецтва.
Українська радянська енциклопедія. – Т. 8. –К. 1981. – С. 48.

Київ. Створено Музей антропології та етнології ім. Ф.Вовка.
Киев: Энциклопедич. Словарь. – С. 40.

Київ. Створено сільськогосподарський інститут.
Киев: Энциклопедич. Словарь. – С. 501.

Художник карикатурист Хвостов підготував обкладинку для журналу “Червоний перець”.
Історія Українського мистецтва. 1917-1941. – Т. 5. – К., 1967. – С. 208.

Лохвиця Полтавської губернії. Встановлено пам’ятник Г. Сковороді скульптора І. Кавалерідзе.
Історія Українського мистецтва. 1917-1941. – Т. 5. – К., 1967. – С. 229.

Київ. Відкрито Туберкульозний інститут.
Киев: Энцеклопедич. Словарь. – С. 267.

Харків. Почав виходити ілюстрований журнал, присвячений питанням фізичної освіти, фізкультури та спорту – орган Центрального і Харківського губернського комітетів ЛКСМУ та губернської ради фізичної культури “Вестник физической культуры».
Вестник физической культуры, Харьков, 1922, № 3, С. 11.

Харків. Відкрилася Всеукраїнська конференція Пролеткультів, яка обговорила доповідь “Революція і культурні завдання робітничого класу”.
Коммунист, Харьков, 1922, 9 декабря.

За попередніми даними Одеського губвибіркому, у перевиборах сільських рад брали участь 35% громадян, які мали виборче право (1923 р. – 45%). Кількість „позбавленців” складала 4%, порівняно з особами, які мали виборче право (1923 р. – 5%). Під час перевиборів проявилася активність селянських мас, які намагались проводити до складу рад своїх кандидатів із числа односельців. Типовими були й випадки протидії колишніх комуністів висуванню кандидатур, запропонованих парткомами КП(б)У. В той же час під час виборів до Одеської міськради зміна загальними зібраннями запропонованих кандидатур спостерігалася рідко й торкалася головним чином безпартійних кандидатів.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1932, арк. 31, 3