Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У будинку Київської біржі відбулося зібрання цукрозаводчиків у справі запровадження лікарняних кас.
Рада. – 1913. – № 77. – С.3.

У м. Києві товариство допомоги бідним євреям хворим на сухоти упорядило на користь підопічних боярські санаторії та базар квіток.
Рада. – 1913. – № 79. – С.3.

У Києві закінчено перепис, який показав, що в місті проживає більше 600 тис. осіб (у 1897 році – лише 247 тис).
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 21, 22 березня.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Центральною Радою створено Українське державне хлібне бюро, як орган міністерства продовольчих справ. Головним його завданням була монопольна заготівля зерна для виконання угод Центральної Ради про вивіз хліба до Німеччини. Ніхто, крім агентів хлібного бюро, не мав права на заготівлі і продаж хліба в Україні. Це було невигідним для селян, бо ціну призначало Бюро, а також ускладнювало постачання хлібом міст і промислових центрів.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В двох томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.768-769, 199

На засіданні Ради народних міністрів розглянули питання про розподіл сум першого випуску грошових знаків між міністерствами; про умови обміну військовополоненими, розроблені Австро-Угорщиною і українськими міністерствами. Ухвалено передати статут і штати Департаменту громадських робіт в Центральну Раду, доопрацювавши згідно з внесеними поправками. Прийнято проект зміни 1-ї статті Закону про Генеральний суд.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.245-246.

РНМ затвердила цілий ряд кандидатур на різні посади, зобов’язала дати відповіді на внесені запити, у тому числі в справі Бессарабії і Румунії.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.245-246.

У наказі по Військовому міністерству УНР військовий міністр О.Жуковський відзначив визначну роль Вільного козацтва в обороні України, особливо київського робітничого куреня, на чолі якого стояв М.Ковенко, і у зв’язку з переходом країни до мирного будівництва наказав козакам повернутись до своєї звичайної праці.
ЦДАВО України. – Ф.1074. – Оп.2. – Спр. 30. – Арк. 42.

Австро-німецькі війська увірвались на околиці Херсона. Жорстокі бої зав’язалися у самому місті. Ар’єргарди повстанців прикривали евакуацію основних сил на параходах, катерах і баржах по Дніпру в Олександрівськ (тепер Запоріжжя), Алешки (Цюрюпинськ) і Голу Пристань. Херсон знову був зайнятий австро-угорськими військами.
Победа Советской власти на Херсонщине (1917-1920 гг.). Сборник документов и материалов. – Херсон, 1957. – С.123

Німецькі і українські підрозділи зайняли ст.Синельникове, звідки продовжили рух в напрямі ст.Лозової і Олександрівська.
Народня воля. – 1918. – 10 квітня (28 березня).

На околиці с.Сорочинці Миргородського повіту отряд М.Шаповала розстріляв члена УЦР Євгена Нероновича. За наказом військового міністра була створена слідча комісія.
Народня воля. – 1918. – 6 квітня (24 березня).

Кінний полк ім. К.Гордієнка Запорізької дивізії оволодів м.Констянтиноградом.
Історія українського війська. – Львів, 1992. – С.416.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.