Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Каневі померла відома оперна артистка і вчителька оперного співу в музичній школі М.В.Лисенка – М.В.Зотова.
Рада. – 1913. – № 102. – С.2.

Селище Макіївка Катеринославської губернії. Страйк понад 3 тис. робітників сталеливарного заводу товариства “Російський гірничий і металургійний “Уніон”” з вимогою підвищити заробітню платню на 25 % та покращити умови праці. Після втручання поліції завершився поразкою, 46 робітників було мобілізовано до армії.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900–1917): Справочник. – К., 1987. – С. 329.

с. Каменське. Страйк 7000 робітників Дніпровського металургійного заводу Південноросійського металургійного заводу із вимогою підвищити зарплату, впорядкувати розрахунок і на знак солідарності з робітниками котельні, які першими почали страйк. Закінчився поразкою. Під час страйку на завод викликали роту солдатів і поліції, арештовано 11 робітників, з них 5 уповноважених для переговорів з адміністрацією, мобілізовано в армію 362 страйкуючих робітників. Тоді ж відбувся економічний страйк усіх (1407) робітників Софіївського вугільного рудника Російсько-Бельгійського металургійного товариства із вимогою підвищити зарплату на 50 % і відмінити плату за квартири. Закінчився компромісом: обіцяно усі вимоги працівників по можливості задовольнити. 41 робітник мобілізований в армію.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 338.

Катеринославська губернська земська управа повідомила, що площа озимини на селянських землях скоротилася на 5 %, а на приватновласницьких – на 10 %.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 30, 29 квітня.

Серед народу все більше поширюються картярські ігри, і не лише у Київській губернії. З’являються спеціальні „клуби” для гри в карти на гроші, одяг та ін. Картярство стає хворобою, яка не гірше „зеленого змія” штовхає людей на злочини.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 32, 6 травня.

м. Катеринослав. Кружок місцевої інтелігенції звернувся до начальника губернії з проханням про дозвіл на створення „Украинского общества”; задекларована ціль – сприяння духовному і моральному розвитку місцевого населення. Планувалося відкрити народний дім, бібліотеку, читальні, книжкові склади, дитячі садочки, ясла і т.д. Губернатор відхилив це прохання на весь час воєнних дій.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 6. – С. 70 – 71.

За матеріалами статистичного відділу Київської губернської земської управи порівняно з березнем ціни зросли на 5-10 %. Що ж стосується ціни на кури, яйця, масло і сало, то, порівняно із квітнем 1915 року, в 1916 році ці продукти подорожчали у 2-4 рази (курка – 70 к., яйця – 18 к., масло – 80 к., сало – 30 к.). Зросли ціни на хліб: у квітні 1915 року жито коштувало 90-140 к., пшениця – 110-160 к., ячмінь – 70-190 к., овес – 100-180 к. У 1916 році жито коштувало 115-170 к., пшениця – 145-200 к., ячмінь – 115-200 к., овес – 145-200 к., просо – 135-200 к., гречка – 125-200 к., картопля – 20-40 к., курка – 120-200 к., масло – 80-150 к., яйця (десяток) – 25-50 к., сало (фунт) – 50-60 к. Такси, штрафи, різноманітні наради, навіть єпископські заклики не зменшили дорожнечі.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 35, 17 травня; Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 37-38, 27 травня.

Згідно проведеної Волинським губернським земством анкети виявлено, що у всіх селах замість забороненої горілки появились численні її сурогати (бл. 23 видів): ханжа, політура, лак, денатурований спирт, горілка з родзинок, настоянка з чорниці з оцтом та перцем, „медаш” та ін. Варять також мед з тютюном, „брагу”. Почастішали смертельні випадки. Розвинулось таємне самогоноваріння, „самодурки” коштують у середньому 2 руб. за пляшку. Протиалкогольна комісія медичного товариства опублікувала відповідну відозву „Бережіться осліпнути!”, у якій застерігається від уживання денатурату, а також древесного спирту, одеколону, політури, кіндер бальзаму та ін., оскільки все це призводить до сліпоти.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 37-38, 27 травня; Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 54, 22 липня.

Українська трупа Кармелюка – Каменського (бл. 50 чол., у тому числі й оркестр), яка останні роки грала у містах Сибірі та Далекого Сходу, закінчивши зимовий сезон у Владивостоці, відбула гастрольний тур по Японії, зокрема у м. Нагасакі, Токіо та ін.
Украинская Жизнь. – № 6. – С. 73.

селище Горлівка. Пройшла низка економічних страйків, зокрема 1504 робітників шахти № 8 Південноросійського товариства кам’яновугільних шахт вимагали підвищити зарплату від 30 до 50 %. Закінчився поразкою. Під час страйку на шахту викликали війська і поліцію, які 2 травня стріляли у робітників. Страйк усіх (3000) робітників шахти № 1 Південноросійського товариства кам’яновугільних шахт і робітників брикетної фабрики із вимогою підвищити зарплату від 25 до 50 % закінчився компромісом: обіцяно підвищити зарплату на 30 %. Страйк 1125 (з 1200) робітників Олександрівського вугільного рудника акційного товариства „Ртутна і вугільна справа Ауербаха і Ко” з вимогою підвищити зарплату на 50 % закінчився поразкою: робітники тимчасово приступили до роботи, щоб покращити своє матеріальне становище. На рудник викликали війська і поліцію, які 2 травня обстріляли робітників. Робітники брали участь у зібраннях страйкуючих робітників Горлівського району, які перетворювалися у політичні мітинги. Тоді ж у селищі Щербинівка відбувся страйк 6 тис. робітників Щербинівських рудників товариства для розробки кам’яної солі й вугілля Південної Росії з вимогою підвищити зарплату на 50 %. Під час страйку викликано війська та поліцію, які 2 травня стріляли у робітників. У ніч з 28 на 29 квітня поліція арештувала 11 найбільш активних учасників і керівників страйку, у тому числі члена страйкового комітету М. Годобліна. 29 квітня страйкуючі оголосили адміністрації рудника ультиматум про звільнення арештованих.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 340.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Після розколу на IV з’їзді УПСР була створена Українська комуністична партія (боротьбистів) з представників лівої течії українських есерів. Назву дістала від найменування свого центрального друкованого органу – газети “Боротьба”. Партія виступала проти гетьманського режиму, її члени брали участь у повстаннях, в окремих випадках солідаризувалися з більшовиками. Згодом перейшли на радянську платформу і взяли участь у боротьбі проти Директорії.
Гражданская война на Украине 1918-1920 рр. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.766 Малий

У Києві організовано “Русский союз” з формальною метою “об’єднати сили “русских” в Україні для оборони і розвитку їхньої культури і, особливо, мови. В дійсності робилася спроба відновити “єдину і неділиму” Росію. До складу Союзу увійшли представники різних російських партій та організацій, які існували в Україні, від конституційних демократів і навіть правіших за них елементів і до російських есерів та соціал-демократів (меншовиків).
Христюк П. Українська революція. Замітки і матеріали до історії української революції 1917-1920 рр. – Т.3. – 1921 р. – С.71; Гриценко А. Політичні си

П.Скоропадський призначив виконуючим обов’язки голови Ради міністрів Української Держави М.Василенка, який з 3 до 20 травня ц.р. паралельно виконував обов’язки міністра закордонних справ, а з 3 травня ще й міністра освіти. 8 липня він очолив утворений гетьманом Державний Сенат.
Уряди України у ХХ ст. –Науково-документальне видання. – К. – 2001. – С.114-115.

П.Скоропадський призначив головою (отаманом) Ради міністрів Української Держави Ф.Лизогуба. 2 – 10 травня 1918 р. сформовано уряд.
Державний вістник. – 1918. - 16 травня

Рада міністрів Української Держави ухвалила на своєму засіданні заснувати при Раді міністрів Юридичну нараду, до відома якої входили б питання Юридичної наради, заснованої ще Тимчасовим урядом 30 березня 1917 р. З метою поліпшення грошового і фінансового становища Рада міністрів визнала необхідним запровадити монополію на цукор, табак і сірники та підвищення залізничних тарифів, впровадження казенної винної монополії.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 16. – Арк. 30.

Рада міністрів ухвалила друкувати грошові знаки в Україні – в Києві і Одесі.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. С. – Арк. 3 –3зв.,4.

Відбулася нарада з питань про доцільність входження до гетьманського уряду представників УПСФ, УСДРП, УПСР, УПСС. В ході бурхливих дебатів вирішено було звернутися для переговорів не до гетьмана, а до начальника штабу німецьких військ генерала Гренера. Делегати партій передали йому умови, за яких вони вважали можливим входження до уряду представників згаданих партій, навівши перелік кандидатів. Їм відповіли, що кабінет вже сформовано і ці партії можуть розраховувати лише на 3-4 портфелі. Генерал Гренер відкинув усі вимоги і 4 (21 квітня травня) 1918 р. переговори припинилися.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К. – 2002. – С.38-41.

Об 11-й дня відкрився Звенигородський селянський з’їзд. На порядку денному стояли питання: про сучасні події в Україні, земельні справи (на кінець травня планувалося направити на місця землемірів). Тимчасом, делегатам повідомили, що новообраний гетьман П.Скоропадський встиг оголосити грамоту про повернення прав власності на землю поміщикам, селяни ж могли отримати наділ лише за гроші. Читання гетьманської Грамоти переривалося вигуками: “Ганьба самозванцеві Скоропадському!”. Представник Селянської спілки проінформував делегатів про 5-й національний український з’їзд Київщини. Під гомін і вигуки пролунало повідомлення про церемонію обрання гетьмана. В резолюції з’їзд, на який прибули представники від 300 000 населення повіту – містечок, сіл, хуторів, назвав події 28-30 квітня 1918 р. у Києві порушенням спокою і ладу в Україні, що привели до влади людей, доти відверто симпатизуючих ідеї відродження єдиної Росії. Соціальна політика гетьманського уряду також була визнана неприйнятною. Делегати доводили до відома громадян України та інших народів про готовність боротися за свої права на землю і волю всіма засобами. З’їзд обрав 5 представників на селянський з’їзд, який мав відбутися 10 травня 1918 р. у Києві. 2 делегатів обрали від Ради селянської спілки повіту. З’їзд ухвалив у кожному повіть організувати вільне козацтво.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 72. – Арк. 3а (із зв.); Звенигородська думка. – 1918, 3 травня.

На цей деь був скликаний у Васильківському повіті з’їзд земельних повітових комітетів. Коли прибули делегати з місць, з’їзд було розігнано, а колишнього коменданта повіту Донченка і члена земельної управи Гончара заарештували за те, що з’їзд було скликано з їньої ініціативи. 1 червня Донченку присудили сплатити 400 марок або 40 днів арешту, Гончару – 300 марок і 2 місяці тюрми. Їх було передано українській владі, і вони перебували під арештом у Білій Церкві.
Нова рада. – 1918. – 11 червня (29 травня).