Спостерігалося оживлення кримінального бандитизму та збройного повстанського селянського руху. Майже в усіх губерніях діяли збройні загони в кількості 10-20 осіб. Загони, що грабували поїзди, складалися з незаможних селян, переважно молоді та безробітних. Головними об’єктами нальотів служили поїзди, насамперед з комфортабельними вагонами, а також виконкоми та цукрові заводи в селах і промислові підприємства в містах. У вересні було зареєстровано 200 бандитських нальотів, у жовтні – 84. Серед них – нальоти на поїзд, у якому їхали до Києва співробітники італійської місії, на агітаційний поїзд ім. ВУЦВК, у якому перебував Г. Петровський, на поїзд з делегатами ВУЦВК (останніх грабіжники не тривожили, обмежившись пограбуванням пасажирів з непманської буржуазії) й інші.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 87.