Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Харків, м. Президія ЦКНС заслухала доповідь Наркоторгу УСРР про план забезпечення продовольством бідноти у жовтні 1928 – червні 1929 рр.
Комуніст. – 1929. —14 березня.

Москва, м. РНК СРСР видав постанову “Про тариф за пересилку періодичних видань”. Встановлювався порядок стягнення за пересилку кожного примірника газет і журналів 1/5 частки плати, встановленої за пересилку бандерольних відправлень з печатною продукцією.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — № 21. —Ст.189.

Доповідна записка завідувача секретної частини Вінницького обкому КП(б)У Щеткіна прокурору Вінницької області Черніну «Про накладання штрафів на селян». Повідомлялося про систематичні зловживання місцевих органів влади щодо селян при проведенні хлібозаготівель – безпідставне штрафування та незаконні конфіскації майна
Голод і голодомор на Поділлі: 1920–1940 рр.: Збірник документів і матеріалів. – Вінниця, 2007. – С. 243.

Харків. Телеграма ЦК КП(б)У обкомам партії з повідомленням постанови про усунення обмежень щодо перевезення окремими особами незначної кількості хліба та скасування всякого роду загороджувальних загонів
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 133.

Харків. Лист В. Затонського до С. Косіора про економічне становище на Маріупольщині та «продовольчі труднощі». Прохання перевести колгоспників на пайок у деяких районах
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 135–137.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про заробітну плату робітникам, надісланим в Західну Україну. Ухвалено зобов’язати уповноважених з питань організаційно-партійної роботи у Львівській, Станіславській, Луцькій, Тернопільській областях встановити зарплату усім вищезазначеним партійним і радянським працівникам по посаді, що її вони обіймають, виходячи з існуючих ставок в УРСР; робітникам, демобілізованим з Червоної армії та відрядженим у розпорядження Тимчасових управлінь – по нових посадах, з моменту демобілізації. Містилася вказівка ОПК з 1 грудня 1939 р. припинити виплату заробітної плати тим партійним, комсомольським та іншим працівникам, що були відряджені і залишились на роботі у Західній Україні.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.513. — Арк.218-219.

Київ. РНК УРСР видав постанову “Про віднесення Пущі-Водиці Київської області до курортних місцевостей”.
Збірник постанов і розпоряджень Уряду Української Радянської Соціалістичної Республіки. – №8. — Ст.47.

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

Згідно вибіркових обстежень виявилося, що в Одеській області з числа 506 опитаних колгоспних родин жодна не мала електрифікованої оселі. Серед 620 сімей на Запоріжжі — родині Дніпрельстану — лише 12 мало в оселы електроосвітлення, а в Київській з 540 сімей — лише 6.
Історія українського селянства. Т.2. — К., 2006. — С.269.

КОВО. Органи НКВС повідомили про арешт «за антирадянську діяльність» викладача історії ВКП(б) Коростенської авіашколи старшого політрука А.В.Ротшке. Йому закидалося, що той у формі різких контрреволюційних висловлювань засуджував політику партії і радянського уряду. Згідно з матеріалами звинувачення Роштке вже з 1918 р. «став на шлях антирадянської діяльності та брав активну участь у націоналістичній організацій «Просвіта». В 19291933 роках під час навчання в університеті він разомз із студентами Кизь, Вусатий, Анишин «розповсюджував антирадянські вимисли про колективізацію», стверджуючи що «країна через колективізацію зайшла у глухий кут». Органи стверджували, що бувши у 1939 році мобілізованим до РСЧА, Роштке «виявляв свої антирадянські настроїта під час перебування на фінському фронті засуджував політику радянської влади, висловлював терористичні наміри відносно керівництва, пораженські настрої». Дружина Ротшке характеризувалася як така, що «повністю поділяла його антирадянські настрої та сама неодноразова так висловлювалась».
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.147-148.

Впродовж 1940 р.. спецоргани перманентно відзначали поширення серед військовослужбовців «нездорових висловлювань про міць німецької армії». Так, у КОВО фіксувалися розмови про те, що німецька армія краща за радянську, що техніка у німців краще, що рівень патріотизму у вермахті є досить високим, про що, мовляв, свідчать його перемоги. Казали також і про те, що німці сильніші за СРСР, оскільки спромоглися здобути Париж, у той час як Червоній армії «і з румунами не впоратися» тощо. Боязнь частини червоноармійців і командирів з приводу переваги німецької армії знайшла прояв у поширенні поразницьких настроїв — у розмовах про те,щоуразі війни— «вони нам намнуть боки». Чимало було виялено армійськими спецорганами і прихильників гітлерівської ідеології. «Радянська система не міцна і неправильна. При даному устрої селяни і робітники піддаються знущанню. Досконала система — це націоналсоціалізм у Німеччині. При фашизмі держава збагачується, а народ живе багато і заможно. У перспективі радянська влада буде знищена націоналсоціалістською Німеччиною», — ділився своїми думками з товаришами по службі в Північно-Кавказському ВО червоноармієць Еніс Гергард (німець за походженням, уродженець Дніпропетровської області). За інформацією спецорганів, «довкола Еніса поступово почала формуватися профашистська організацію — т. зв. «середняцька партія», до якої примкнули й деякі українці — рядовий Пархоменко і молодший командир Гринь. Судячи з назви підпільної групи, прихильне ставлення до ідей націоналсоціалізму було зумовлене також антиколгоспними настроями.
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.112113; Російський державний військов

Москва. В приміщенні МХАТ відбулося вшанування старійшого діяча українського театру народного артиста СРСР Івана Мар’яненка з нагоди 50-річчя його акторської діяльності.
Літературна газета. – 1945. – 30 серпня.

В західних областях республіки ЦК КП(б)У створив відділи обкомів по роботі серед жінок і встановив посади жінорганізаторів у міськкомах і райкомах партії.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий – К., 1985. – С. 600.

Харків. Створені трьохмісячні курси по підготовці і перепідготовці районної ланки радянських робітників – замісників голів і завідуючих відділами райвиконкомів, голів сільських Рад та інших радянських робітників західних областей республік, які проявили себе на практичній роботі.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий – К., 1985. – С. 600.

Одеська область. На кошти профспілок України відкрито 2 дитячих будинки на 500 місць, в Сталінській – 3 на 550 місць, в Харківській, Ворошиловградській і Київській – по одному дитячому будинку на 200 місць кожний.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий – К., 1985. – С. 600.

Київ. РНК УРСР прийняла постанову “Про відновлення ставкового рибного господарства в колгоспах УРСР та організацію риборозплідників”.
Радянська Україна. – 1945. – 18 березня.

Київ. РНК УРСР прийняла постанову “Про дозвіл колгоспам, колгоспникам і одноосібним господарствам продажу та обміну зерна, борошна і печеного хліба в областях, що виконали державний план хлібозаготівель з урожаю 1944 року”. Такий дозвіл був наданий колгоспам, колгоспникам та одноосібним господарствам у Київській, Чернігівській, Житомирській, Вінницькій, Кам’янець-Подільській, Полтавській, Сталінській, Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській, Херсонській, Волинській, Дрогобицькій, Ровенській, Львівській, Станіславській, Тернопільській, Чернівецькій та Ізмаїльській областях.
Збірник постанов і розпоряджень уряду Української Радянської Соціалістичної Республіки. 1945. № 2–9, 11–18. – С. 28, 29.

Москва. ДКО прийняв постанову “Про надання допомоги населенню Закарпатської України, продовольством, насінням і промисловими товарами”.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий – К., 1985. – С. 595.

Львів. Відбулася нарада керівних працівників народної освіти західних областей України, в якій взяло участь близько 400 чоловік. Було обговорено доповіді: “Про заходи підвищення ідейно-політичного рівня та ділової кваліфікації вчителів та директорів шкіл”, “Психологічні коріння формалізму в навчанні”, “Радянська література у дні Вітчизняної війни”.
Радянська освіта. – 1945. – 30 березня.

Рада міністрів УРСР затвердила план з працевлаштування і навчання інвалідів Великої вітчизняної війни у системі міністерств і відомств УРСР на 1946 р. Планом передбачено працевлаштувати 40 тис. осіб інвалідів, з них навчити на курсах 12922 особи і шляхом виробничого навчання – 10748 осіб. Рада міністрів УРСР зобов’язала міністрів і керівників центральних установ довести затверджений план безпосередньо до підприємств, установ і організацій та встановити суворий контроль за його виконанням.
Радянська Україна. – 1946. – 27 березня.