Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua

Select a date between 1900 and 2015

Reset

12 червня 1929 (понеділок)

Харків, м. ВУЦВК і РНК УСРР видали постанову “Про фонди допомоги дітям наймитів та бідноти”.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 20 червня.

21 листопада 1939 (понеділок)

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про заробітну плату робітникам, надісланим в Західну Україну. Ухвалено зобов’язати уповноважених з питань організаційно-партійної роботи у Львівській, Станіславській, Луцькій, Тернопільській областях встановити зарплату усім вищезазначеним партійним і радянським працівникам по посаді, що її вони обіймають, виходячи з існуючих ставок в УРСР; робітникам, демобілізованим з Червоної армії та відрядженим у розпорядження Тимчасових управлінь – по нових посадах, з моменту демобілізації. Містилася вказівка ОПК з 1 грудня 1939 р. припинити виплату заробітної плати тим партійним, комсомольським та іншим працівникам, що були відряджені і залишились на роботі у Західній Україні.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.513. — Арк.218-219.

14 березня 1939 (вівторок)

Київ. РНК УРСР видав постанову “Про віднесення Пущі-Водиці Київської області до курортних місцевостей”.
Збірник постанов і розпоряджень Уряду Української Радянської Соціалістичної Республіки. – №8. — Ст.47.

3 жовтня 1939 (вівторок)

Москва. РНК СРСР видав постанову „Про організацію Бюро по винахідництву у складі Наркомату охорони здоров’я СРСР”.
Збірник постанов і розпоряджень уряду СРСР. – 1939—№ 54. — Ст.489.

1940 1940

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

1940 1940

Згідно вибіркових обстежень виявилося, що в Одеській області з числа 506 опитаних колгоспних родин жодна не мала електрифікованої оселі. Серед 620 сімей на Запоріжжі — родині Дніпрельстану — лише 12 мало в оселы електроосвітлення, а в Київській з 540 сімей — лише 6.
Історія українського селянства. Т.2. — К., 2006. — С.269.

1940 1940

КОВО. Органи НКВС повідомили про арешт «за антирадянську діяльність» викладача історії ВКП(б) Коростенської авіашколи старшого політрука А.В.Ротшке. Йому закидалося, що той у формі різких контрреволюційних висловлювань засуджував політику партії і радянського уряду. Згідно з матеріалами звинувачення Роштке вже з 1918 р. «став на шлях антирадянської діяльності та брав активну участь у націоналістичній організацій «Просвіта». В 19291933 роках під час навчання в університеті він разомз із студентами Кизь, Вусатий, Анишин «розповсюджував антирадянські вимисли про колективізацію», стверджуючи що «країна через колективізацію зайшла у глухий кут». Органи стверджували, що бувши у 1939 році мобілізованим до РСЧА, Роштке «виявляв свої антирадянські настроїта під час перебування на фінському фронті засуджував політику радянської влади, висловлював терористичні наміри відносно керівництва, пораженські настрої». Дружина Ротшке характеризувалася як така, що «повністю поділяла його антирадянські настрої та сама неодноразова так висловлювалась».
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.147-148.

1940 1940

Впродовж 1940 р.. спецоргани перманентно відзначали поширення серед військовослужбовців «нездорових висловлювань про міць німецької армії». Так, у КОВО фіксувалися розмови про те, що німецька армія краща за радянську, що техніка у німців краще, що рівень патріотизму у вермахті є досить високим, про що, мовляв, свідчать його перемоги. Казали також і про те, що німці сильніші за СРСР, оскільки спромоглися здобути Париж, у той час як Червоній армії «і з румунами не впоратися» тощо. Боязнь частини червоноармійців і командирів з приводу переваги німецької армії знайшла прояв у поширенні поразницьких настроїв — у розмовах про те,щоуразі війни— «вони нам намнуть боки». Чимало було виялено армійськими спецорганами і прихильників гітлерівської ідеології. «Радянська система не міцна і неправильна. При даному устрої селяни і робітники піддаються знущанню. Досконала система — це націоналсоціалізм у Німеччині. При фашизмі держава збагачується, а народ живе багато і заможно. У перспективі радянська влада буде знищена націоналсоціалістською Німеччиною», — ділився своїми думками з товаришами по службі в Північно-Кавказському ВО червоноармієць Еніс Гергард (німець за походженням, уродженець Дніпропетровської області). За інформацією спецорганів, «довкола Еніса поступово почала формуватися профашистська організацію — т. зв. «середняцька партія», до якої примкнули й деякі українці — рядовий Пархоменко і молодший командир Гринь. Судячи з назви підпільної групи, прихильне ставлення до ідей націоналсоціалізму було зумовлене також антиколгоспними настроями.
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.112113; Російський державний військов

28 жовтня 1943 (четвер)

Раднарком СРСР прийняв постанову “Про пенсії робітникам Народного комісаріату зв’язку СРСР, працюючим у районі бойових дій, та їх родинам”.
Великая Отечественная война, 1941-1945. События. Люди. Документы: Краткий исторический справочник. – М., 1990. – С.173.

20 серпня 1945 (понеділок)

Москва. В приміщенні МХАТ відбулося вшанування старійшого діяча українського театру народного артиста СРСР Івана Мар’яненка з нагоди 50-річчя його акторської діяльності.
Літературна газета. – 1945. – 30 серпня.

14 березня 1945 (середа)

Київ. РНК УРСР прийняла постанову “Про відновлення ставкового рибного господарства в колгоспах УРСР та організацію риборозплідників”.
Радянська Україна. – 1945. – 18 березня.

Червень 1945

ВЦРПС ухвалила рішення щодо поліпшення підготовки профспілкових кадрів, в якому значну увагу приділялося роботі однорічної Харківської школи профспілкового руху ВЦРПС. На школу покладалося завдання готувати кваліфіковані профспілкові кадри для України, Молдавії та півдня РРФСР.
Нариси історії професійних спілок України / Федерація профспілок України. Гол. редактор О.М.Стоян; керівник авторського колективу О.П.Реєнт

11 – 14 червня 1945 (понеділок – четвер)

Київ. У наркомосвіті УРСР відбулася республіканська науково-методична нарада з питання створення нових підручників з російської і української мови для початкових шкіл України.
Радянська Україна. – 1945. – 17 червня.

12 червня 1945 (вівторок)

Київ. РНК УРСР і ЦК КП(б)У прийняли постанову “Про підготовку початкових, семирічних і середніх шкіл до нового 1945/46 навчального року”.
Збірник постанов і розпоряджень уряду УРСР. – 1945. – № 7. – 15 червня. – С. 167-180.

12 – 15 червня 1945 (вівторок – п’ятниця)

Київ. Відбувся пленум міськкому ЛКСМУ. Обговорено питання про організацію позашкільної роботи з дітьми і про зростання міської чисельності комсомольської організації.
Радянська Україна. – 1945. – 16 червня.

Червень 1947

Відповідно до довідки Міністерства внутрішніх справ УРСР в Україні по 15 областям офіційно зафіксовано 130 випадків людоїдства за 1947 р. й притягнуто до відповідальності за це 132 людини. Найбільше випадків людоїдства зафіксовано в Ізмаїльській області – 53, Дніпропетровській – 16, Сталінській – 11, Одеській – 10, Київській – 7, Харківській – 6, Запорізькій – 6.
Голод в Україні. 1946-1947. Документи і матеріали. – К. – Нью-Йорк, 1996. – С. 248.

Червень 1947

Підприємства Головного управління протезної промисловості УРСР розпочали випуск протезів нової конструкції інженерів С.Акімова та Я.Шевельова. Їх виготовляли з дюралюмінію та шкіри Київський, Харківський, Одеський і Львівський заводи. Вперше в Україні почав виробляти дерев’яні протези Охтирський протезний завод на Сумщині.
Радянська Україна . – 1947. – 20 червня.

Червень 1949

Київ. Введені у дію два нових тролейбусних маршрути № 6 і № 7, які з’єднали Жовтневий район із Хрещатиком та Сталінкою.
Правда Украины. – 1949. – 19 июня.

Червень 1949

Львів. Відкрився новий іподром. У перших заїздах взяли участь 70 коней.
Правда Украины. – 1949. – 19 июня.