Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Село Крячківка, Пирятинський район, Харківська область. Обвинувальний висновок Харківського обласного відділу ДПУ УСРР про засудження Д. Ігнатухи до розстрілу, Є. Ігнатухи, Ф. Ігнатухи, А. Кучеріна, С. Кучеріна – до 10 років таборів за спротив хлібозаготівлям у їхньому селі
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 408.

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

Згідно вибіркових обстежень виявилося, що в Одеській області з числа 506 опитаних колгоспних родин жодна не мала електрифікованої оселі. Серед 620 сімей на Запоріжжі — родині Дніпрельстану — лише 12 мало в оселы електроосвітлення, а в Київській з 540 сімей — лише 6.
Історія українського селянства. Т.2. — К., 2006. — С.269.

КОВО. Органи НКВС повідомили про арешт «за антирадянську діяльність» викладача історії ВКП(б) Коростенської авіашколи старшого політрука А.В.Ротшке. Йому закидалося, що той у формі різких контрреволюційних висловлювань засуджував політику партії і радянського уряду. Згідно з матеріалами звинувачення Роштке вже з 1918 р. «став на шлях антирадянської діяльності та брав активну участь у націоналістичній організацій «Просвіта». В 19291933 роках під час навчання в університеті він разомз із студентами Кизь, Вусатий, Анишин «розповсюджував антирадянські вимисли про колективізацію», стверджуючи що «країна через колективізацію зайшла у глухий кут». Органи стверджували, що бувши у 1939 році мобілізованим до РСЧА, Роштке «виявляв свої антирадянські настроїта під час перебування на фінському фронті засуджував політику радянської влади, висловлював терористичні наміри відносно керівництва, пораженські настрої». Дружина Ротшке характеризувалася як така, що «повністю поділяла його антирадянські настрої та сама неодноразова так висловлювалась».
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.147-148.

Впродовж 1940 р.. спецоргани перманентно відзначали поширення серед військовослужбовців «нездорових висловлювань про міць німецької армії». Так, у КОВО фіксувалися розмови про те, що німецька армія краща за радянську, що техніка у німців краще, що рівень патріотизму у вермахті є досить високим, про що, мовляв, свідчать його перемоги. Казали також і про те, що німці сильніші за СРСР, оскільки спромоглися здобути Париж, у той час як Червоній армії «і з румунами не впоратися» тощо. Боязнь частини червоноармійців і командирів з приводу переваги німецької армії знайшла прояв у поширенні поразницьких настроїв — у розмовах про те,щоуразі війни— «вони нам намнуть боки». Чимало було виялено армійськими спецорганами і прихильників гітлерівської ідеології. «Радянська система не міцна і неправильна. При даному устрої селяни і робітники піддаються знущанню. Досконала система — це націоналсоціалізм у Німеччині. При фашизмі держава збагачується, а народ живе багато і заможно. У перспективі радянська влада буде знищена націоналсоціалістською Німеччиною», — ділився своїми думками з товаришами по службі в Північно-Кавказському ВО червоноармієць Еніс Гергард (німець за походженням, уродженець Дніпропетровської області). За інформацією спецорганів, «довкола Еніса поступово почала формуватися профашистська організацію — т. зв. «середняцька партія», до якої примкнули й деякі українці — рядовий Пархоменко і молодший командир Гринь. Судячи з назви підпільної групи, прихильне ставлення до ідей націоналсоціалізму було зумовлене також антиколгоспними настроями.
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.112113; Російський державний військов

м. Городок, Кам’янецьПодільської області урочисто відкрито пам’ятник В.І.Леніну.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 4 грудня.

Київ. РНК УРСР і ЦК КП(б)У прийняли постанову “Про заходи до поліпшення протезування, трудовлаштування, виробничого навчання та медичного обслуговування інвалідів Вітчизняної війни”.
Радянська Україна. – 1945. – 14 листопада.

Таємною постановою ЦК КП(б)У визнано, що обкоми КП(б)У і облвиконкоми Київської, Сталінської, Дніпропетровської, Полтавської, Житомирської, Кам’янець-Подільської, Кіровоградської, Рівненської областей проявляли безпечне ставлення до інтересів держави, терпимо ставилися до деяких керівників районів, колгоспів і радгоспів, які „саботували” виконання плану хлібозаготівлі і приховували зерно. Вважалося неприйнятним, що в більшості областей УРСР колгоспи витрачали на свої потреби продовольче зерно, а державі здавали фуражні культури.
Голод в Україні 1946-1947. Док. і матеріали. – Київ – Нью-Йорк, 1996. – С. 90-93.

Київ. При Українському науково-дослідному інституті рентгенології, радіології та онкології відкрився перший в Україні відділ легенево-онкологічної хірургії на 20 ліжок.
Радянська Україна. – 1946. – 28 листопада.

Київ. Механічний завод освоїв виробництво електричних автоматичних бритв.
Радянська Україна. – 1948. – 17 листопада.

Одеса. Завод кіноапаратури «Кінап» опрацював і освоїв новий удосконалений широкоплівковий апарат. Він відрізнявся від інших кращою проекцією, чистотою передавання звуку, портативністю.
Радянська Україна. – 1949. – 13 жовтня.

Працівники Центрального телеграфу УРСР встановили фототелеграфний зв’язок між Києвом і Ленінградом.
Правда Украины. – 1949. – 15 ноября.

Мукачеве. Відкрився обласний будинок сільськогосподарської культури, що демонстрував досягнення колгоспного ладу Закарпаття.
Правда Украины. – 1949. – 15 ноября.

Запоріжжя. У новій частині міста збудовано кінотеатр «Україна» з двома залами на 400 глядацьких місць кожен.
Правда Украины. – 1949. – 16 ноября.

Овруч. Закінчено будівництво Палацу культури з глядацьким залом на 750 місць, малим залом для лекцій, бібліотекою.
Правда Украины. – 1949. – 16 ноября.

Флот Дніпра поповнився новими суднами. У перший рейс вийшов буксир «Харьков», прийняті на експлуатацію пароплави «Красное знамя», «Кировоград», «Ворошиловоград», несамохідні судна «Кировабад», «Краснодар».
Радянська Україна. – 1950. – 3 листопада.

Дзержинськ. В Палаці культури ім. Дзержинського відкрилася виставка робіт художників-гірняків. Представлено близько 100 полотен.
Правда Украины. – 1954. – 23 ноября.

Проходив фестиваль польських кінофільмів.
Радянське мистецтво. – 1954. – 17 листопада.

с. Нові Петрівці Київської області. Споруджено пам’ятник-музей визволителям Києва від німецько-фашистських загарбників.
Культурне будівництво в Українській РСР. Найважливіші рішення комуністичної партії і радянського уряду: Зб. документів. Т.2 (1917 – 1960 рр.). –

Повідомлялося, що виконком міськради депутатів трудящих м.Чернівці прийняв рішення про перейменування проспекту Сталіна на вулицю Леніна, а вулицю Сталінградську – на вулицю Волгоградську.
Радянська Буковина. – 1961. – 22 листопада.