Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Внаслідок 40-денних оборонних боїв війська 1-го Українського фронту відступили на київському напрямку на 35-40 км, не даючи противнику прорватися до Києва з південного заходу, відновити оборону на Дніпрі, стабілізували фронт на рубежі на схід від Черняхова, Радомишля, Ставища, Юровки. Завершилася Київська оборонна операція. Завершилася Битва за Дніпро: радянські війська завдали тяжкої поразки основним силам групи армій “Південь” та частині сил групи армій “Центр”, визволили понад 38 тис. населених пунктів, у т.ч. 160 міст. За відзнаку у боях 1438 воїнів удостоєні звання Герою Радянського Союзу, багато частин та з’єднань отримали почесні найменування.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.365.

Війська 1-го Українського фронту у ході успішних боїв визволили понад 250 населених пунктів, у т.ч. районні центри Черняхів Житомирської та Сквира Київської областей.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.396.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у грудні 400 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.397.

Молоді гірнячки м.Горлівки звернулися до дівчин та жінок Донбасу із закликом оволодювати шахтерськими професіями, щоб замінити чоловіків, які пішли на фронт. До середини 1944 жінки складали майже третину забійників та понад 40% усіх робітників на шахтах Донбасу.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.365.

Відбудований та став до ладу Старо-Енакіївський коксохімічний завод.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.394.

Окупанти спалили у грудні частково село Жабориця Баранівського району Житомирської області, загинуло 7 жителів; повністю село Шабельня (загинуло 27 жителів) Дашівського району та 130 дворів села Майдан-Бобрик (загинув 21 житель) Хмільницького району Вінницької області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.124, 505, 506.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у грудні 400 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.397.

Молоді гірнячки м.Горлівки звернулися до дівчин та жінок Донбасу із закликом оволодювати шахтерськими професіями, щоб замінити чоловіків, які пішли на фронт. До середини 1944 жінки складали майже третину забійників та понад 40% усіх робітників на шахтах Донбасу.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.365.

Відбудований та став до ладу Старо-Енакіївський коксохімічний завод.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.394.

Окупанти спалили у грудні частково село Жабориця Баранівського району Житомирської області, загинуло 7 жителів; повністю село Шабельня (загинуло 27 жителів) Дашівського району та 130 дворів села Майдан-Бобрик (загинув 21 житель) Хмільницького району Вінницької області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.124, 505, 506.

Радянські війська звільнили місто Новогеоргіївськ Кіровоградської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. – С.402.

Радянські війська звільнили місто Новогеоргіївськ Кіровоградської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. – С.402.

Почався наступ радянських військ на Правобережній Україні (продовжувався до 17 квітня 1944) – наступальні операції військ 1, 2, 3, 4-го Українських та 2-го Білоруського фронтів. Включав 10 операцій: Житомирсько-Бердичівську, Кіровоградську, Корсунь-Шевченківську, Ровно-Луцьку, Нікопольсько-Криворізьку, Проскурівсько-Чернівецьку, Умансько-Ботошанську, Березнеговато-Снигірівську, Одеську та Поліську. Почалася Житомирсько-Бердичівська наступальна операція військ 1-го Українського фронту (1-а гвард, 13, 18, 27, 38, 40 та 60-а армії, 3-я гвардійська та 1-а танкові армії, 2-а повітряна армія), яка продовжувалася до 14 січня 1944 р.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.365.

На Україні з’явилися такі видання УПА: Присяга вояка Української Повстанчої Армії; Повстанець (журнал для бійців УПА), ч.1., 16 стор.; За що бореться Українська Повстанча Армія?; За что ведет борьбу Украинская Повстанческая Армия?; Слово к бойцам и командирам Красной Армии, 55 стор.; Український Перець (сатиричний журнал), ч.2., 10 стор.; Бойцовий правильник піхоти, чотири книжечки: Боєць, Рій, Чота, Сотня – розм. 322 стор.
Літопис УПА. Видання Головного Командування УПА. Нова серія, том І. – Київ – Торонто, 1995. – С. 201-202.

Київський медичний інститут нагороджено орденом Червоного Прапора у зв’язку з 100-річчям з дня заснування і за видатні заслуги в галузі підготовки медичних кадрів.
Радянська Україна. – 1944. – 26 грудня.

Війська 3-го Українського фронту оволоділи населеними пунктами Угорщини містами Сексард, Капошвар, Пакш, Боньхад, Домбовар.
Радянська Україна. – 1944. – 3 грудня.

Наркомату сільськогосподарського машинобудування було передано кілька великих підприємств республіки: Одеський завод ім. Жовтневої революції, Осипенківський “Першотравневий”, Кіровоградський “Червона зірка”, Запорізький “Комунар”, Харківський ім. Фрунзе, “Серп і молот” та Львівський завод сільськогосподарських машин.
Історія УРСР в 8 томах, десяти книгах. Т. 8. – К., 1979. – С. 28.

Київ. Збудовано мотоциклетний завод.
Верстюк В., Дзюба Е., Репринцев В. История Украинской ССР: Хронол. Справ. – К., 1990. – С. 384.

Сталінська область. Введена в дію відновлена вугільна шахта № 40 “Кураховка”.
Верстюк В., Дзюба Е., Репринцев В. История Украинской ССР: Хронол. Справ. – К., 1990. – С. 384.

Відкрилася республіканська конференція молодих металургів України скликана Народним комісаріатом чорної металургії СРСР та ЦК ЛКСМУ. На конференції були присутні понад 600 делегатів металургійних заводів півдня та ін.
Радянська Україна. – 1945. – 9 грудня.