Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Запоріжжя, м. Споруджено арочний залізничний міст через Дніпро.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.

Харків, м. Почалося будівництво міського аеропорту.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.

Київ, м. Розпочався випуск фільмів на Київській кінофабриці (з 1939 р. – Київська кіностудія художніх фільмів, з 1957 р. – ім. О.Довженка).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.

Харків, м. Створено Український фізико-технічний інститут (з 1938 р. – Харківський фізико-технічний інститут АН УРСР).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.

Харків, м. Створено перше в Україні творче об’єднання архітекторів – “Товариство сучасних архітекторів України” (ТСАУ).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.

Львів, м. Митрополит А.Шептицький заснував Греко-католицьку богословську академію на зразок католицьких університетів.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.422.

На екрани кінотеатрів вийшов фільм О.Довженка “Звенигора” (ВУФКУ, сценаристи М.Йогансен, Юртик; оператор Б.Тевельов; у головних ролях: М.Надемський, С.Свашенко, А.Подорожний, П.Скляр-Отава, А.Симонов, І.Селюк.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.375.

Харків, м. Створено Українську філармонію (Укрфіл) та її представницькі пункти у деяких окружних центрах. До складу філармонії входили чоловічий вокальний квартет ім. М.Лисенка, український концертно-вокальний ансамбль, Харківська окружна хорова капела, капела бандуристів, симфонічний оркестр, оркестр народних інструментів, ансамбль російських народних інструментів ім. В.Андрєєва, струнні квартети ім. М.Леонтовича та ім. Вільйома, декілька концертних бригад.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.

Харків, м. Почав видаватися музичний журнал “Музика – масам”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.

Київ, м. У системі ВУАН створено Інститут мікробіології та епідеміології (з 1930 р. – ім. Д.Заболотного; з 1963 р. – Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.Заболотного).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.

Харків, м. Створено Всеукраїнське товариство революційних музикантів (ВУТОРМ). Українська музично-громадська організація постала внаслідок реорганізації Музичного товариства ім. М.Д. Леонтовича; об’єднувало композиторів і виконавців. У 1931 р. “вутормівці” перейшли до новоствореної асоціації “Пролетармуз”. Остання ліквідована після виходу постанови ЦК ВКП(б) “Про перебудову літературно-художніх організацій” від 23 квітня 1932 р.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 – червень 1941. Збірник документів і матеріалів. – К., 1986. — С.347.

Пішов з життя Бахтін Костянтин Миколайович (народився 1873) – український живописець-пейзажист. 1900 закінчив Київське художнє училище; автор творів: „Вечоріє”, „Стара садиба”, (обидва – 1910) „Вечір восени” (1911), „Соняшний день” (1914), „Перша зелень”, „Пізня осінь” (обидва – 1916), „Бузок” (1923), „Останні квіти” (1927), „Весна”, Річка” (обидва – 1928); учасник виставки картин київських художників (1912).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський; За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. — С.47.

Пішов з життя В. Хавкін – уродженець Одеси, видатний бактеріолог, епідеміолог, винахідник вакцин проти холери і чуми, асистент лабораторії технічної мікробіології в Пастерівському інституті в Парижі, державний бактеріолог уряду Індії, директор протичумної лабораторії, народоволець, учасник сіоністського руху за створення єврейської держави. Золоті імена України.
Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. – Т.2. — К., 2002. — С.690.

Москва, м. ЦК ВКП(б) надіслав директиву своїм місцевим організаціям, у тому числі ЦК КП(б)У, про посилення хлібозаготівель.
Известия ЦК КПСС. – 1991- № 5. — С.195-196;Трагедия советской деревни. Коллективизация и раскулачивание. Документы и материалы в 5 томах. 1927-1932. То

Харків, м. РНК УСРР ухвалив централізувати науково-дослідну роботу у справі фізкультури. Вищій раді фізкультури запропоновано створити при Центральному будинку фізкультури науково-дослідну кафедру.
Вісті ВУЦВК. – 1928. — 21 січня.

Львів, м. Відкрито нову артистичну кнайпу (кафе) М. Атляса на Ринку, яка розміщується у трьох кімнатах. Художник Антін Процайлович, який розписував і декорував приміщення, створив, за оцінками преси, справжню „кольорову казку, сповнену гармонії та інтимного настрою”; на відкритті були присутні представники політичної, культурної і мистецької еліти міста.
Діло. – 1928. - 27 січня.

УСРР. Протягом січня – червня 1929 р. ОДПУ зафіксовано в Українській СРР 73 масових селянських виступів (загалом по СРСР – 520).
Советская деревня глазами ВЧК-ОГПУ-НКВД. Документы и материалы в 4 томах. Том 2. 1923-1929. —М., 2000. —С. 920-923.

Москва, м. В Комісії з вивчення збройних повстань, громадянських і революційних воєн Товариства істориків-марксистів почалася бібліографічна робота з вивчення історії Жовтневого збройного повстання і громадянської війни.
Историк-марксист. – 1929. —Т.13. —С.283;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. —М., 1971. —С.128.

Москва, м. На початку січня при Інституті В.І.Леніна відбулася Всесоюзна нарада істпартів. Ухвалено створити у союзних республіках Інститути історії партії та Жовтневої революції.
Літопис революції. Журнал Істпарту ЦК КП()У. 1929. —№ 1 (34). – с.293.

Горлівка, м. Артемівської окр. До Кисловодська на відпочинок виїхали 480 гірників шахти “Марія”, іще 300 шахтарів попрямували до Красногорського будинку відпочинку.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 17 березня.