Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

Друга половина березня 1915

Великі гастролі у Києві російського оперного співака Ф.І.Шаляпіна. В театрі “Соловцов” він взяв участь у 6-ти театральних вечорах: “Дон Кіхот” (тричі), “Борис Годунов” (двічі) та “Фауст”.
Киевская мысль. – 1915. – 4 марта. – С. 3.

Березень 1916

У Володимирі-Волинському та Луцьку відкрилися перші українські школи на Волині.
Свобода. – 1916. – № 12, 18 березня.

Березень 1918

Ручерод – Центральний виконавчий комітет рад Румунського фронту, Чорноморського флоту та Одеської області, утворений у травні 1917 р., у березні 1918 р. виїхав до Росії, а у травні ц.р. припинив існування.
Малий словник історії України. – К., 1997. – С.345-346.

Березень 1918 (Березень)

За участю П.Скоропадського виникла політична організація “Українська громада” (згодом – “Українська народна громада”). Її платформа виявилася близькою до позиції Української демократично-хліборобської партії та “Союзу земельних власників”. “Українська народна громада” була не партією, а організацією, яка “заради досягнення компромісу в соціальних питаннях, поміркованої демократизації державного ладу та поступової українізації розпочала підготовку до встановлення в Україні сильної особистої влади і, зрештою, конкретно до встановлення гетьманської влади П.Скоропадського”. Серед її членів було багато офіцерів 1-го Українського корпусу, діячів вільного козацтва.
Павло Скоропадський. Спогади. – Кінець 1917 – грудень 1918. – Київ-Філадельфія, 1995. – С.350.

Березень 1918 (Березень)

Київ. Початок діяльності “Студії кіномистецтва”. Заняття проводилися під керівництвом М.Бонч-Томашевського – відомого режисера-постановника. Пізніше ця студія стала майстернею кіномистецтва, учні якої брали участь у павільйонних роботах.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – К., 2003. – С.185.

Весна 1918

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

26 (13) березня 1918 (вівторок)

Рада народних міністрів ухвалила розпорядок своєї роботи, заслухала про надходження матеріалів до “Вістника Ради народних комісарів”, міністерству торгу і промисловості доручила послати на державні кордони своїх агентів з правами комісарів, котрі будуть керуватись у своїй роботі вказівками Державної комісії по товарообміну. Уряд остаточно затвердив статут Телеграфного агентства.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.233-234.

26 (13) березня 1918 (вівторок)

Засідання Малої ради розпочалося із запитів представників партій щодо розпоряджень міністрів внутрішніх справ, пошт і телеграфів про обов’язкове вживання української мови. Мала рада затвердила висновки комісії по попередньому запиту відносно випадків репресій з боку командування німецьких частин та деяких органів місцевої влади. Відносно декларації уряду Мала рада відмовилась від її обговорення, а запропонувала РНМ подати на розгляд Центральної Ради докладну програму діяльності уряду.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.231-232.

26 (13) березня 1918 (вівторок)

Відбулося засідання Центрального комітету Селянської спілки (виконавчого комітету Всеукраїнської Ради селянських депутатів). На порядку денному стояло питання про розподіл роботи між членами комітету. До Малого комітету (Президії), який утворили, оскільки члени Центрального Комітету, обрані з’їздом, майже всі відійшли від роботи, увійшло 6 осіб: А.Степаненко, Д.Ісаєвич, О.Ільченко, С.Одинець, Я.Стенька і П.Демерлій. Новий Комітет поділили на комісії: організаційну, фінансову, контрольну і видавничу. З питання біжучої роботи визнано було, що самою потрібною роботою спілки серед населення є повітові селянські з’їзди, на яких слід широко проінформувати селянство про становище та закони УНР.
Народня воля. – 1918. – 28(15) березня.

26 (13) березня 1918 (вівторок)

Київський губернський комендант Бронський видав наказ здати зброю до 1 квітня 1918 р. включно всім особам, що не мали дозволу на користування нею, і не пізніше 15 квітня в інших місцевостях Київської губернії. Винні у невиконанні цього наказу заарештовувались на 3 місяці або сплачували штраф до 3 тис. крб.
Народня воля. – 1918. – 28(15) березня.

26 (13) березня 1918 (вівторок)

Видано наказ народнього міністра судових справ С.Шелухіна про те, що з цього числа він приступив до виконання своїх обов’язків.
Народня воля. – 1918. – 31(18) березня.

26 (13) березня 1918 (вівторок)

Раднарком Республіки Тавріди в інтересах більш оперативного об’єднання діяльності всіх військових установ на її території створив Комісаріат у військово-морських справах – верховний військовий орган республіки.
Боротьба за Советскую власть в Крыму. Документы и материалы. – Т.1. – Сімферополь, 1957. – С.232.

26 (13) березня 1918 (вівторок)

Уманська земська управа ухвалила, щоб селянство негайно приступило до засіву земель без всякого їх поділу. За кожну незасіяну десятину село відповідало круговою запорукою (300 крб. штрафу). У тих же селах, де поділ земель проведено згідно інструкцій та вказівок земельної управи і він не викликав суперечок, цей поділ затверджувався і селяни мали приступити до засіву
Народня воля. – 1918. – 2 квітня (20 березня).

14 січня 1919 (вівторок)

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

14 січня 1919 (вівторок)

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

14 січня 1919 (вівторок)

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

14 січня 1919 (вівторок)

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

14–15 січня 1919 (вівторок–середа)

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

14–19 січня 1919 (вівторок–субота)

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Березень 1919

Харків Голова РНК УСРР Х.Раковський здійснив 10–денну подорож, по південних губерніях та Донбасу. Відвідав Катеринослав, Мелітополь, Олександрівськ, Миколаїв, Херсон, Знам’янку, Кременчук, Полтаву, Алчевськ, Луганськ тощо. Всюди було проведено наради з апаратом радянської влади.
Боротьба. — 1919. — 29 березня.