Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Мукачеве. Відбулася виставка робіт художників підкарпатської України Й. Бакая та ін.
Український вісник, Львів, 1921, 10 березня.

Харків Політбюро ЦК КП(б) прийняло постанову про Українську комуністичну партію (УКП). Було ухвалено увійти в діловий контакт з групою укапістів, що відкололася від УКП, допустивши їх до роботи в радянських органах, але від прийому її членів до КП(б)У пропонувалося утриматися, за виключенням окремих випадків, коли прийом проводився персонально при наданні надійних рекомендацій.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 1.

Зінківський повіт Полтавської губернії. Добровільно з’явилися до повітового виконкому селяни, які чинили опір встановленню диктатури більшовиків.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 6 січня.

Очаківська волость Миколаєвського повіту. Організовано загін членів КНС по боротьбі з дезертирством селян від служби в РСЧА. Загоном затримано багато селян, які ухилялися від військової служби.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 6 січня.

С. Городище Батуринської волості Конотопського повіту Чернігівської губернії. Заарештовано 70 злісних призовників-дезертирів. Трійка по боротьбі з дезертирством наклала на них контрибуцію в розмірі 10 млн. крб. Крім того, родини дезертирів мали здати 25 голів великої рогатої худоби, 10 свиней, 50 голів овець, 500 пудів жита та 1000 пудів вівса.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 3 січня.

Золотоношський повіт Кременчуцької губернії. В с. Гельмязові селяни вчинили наліт на зсипний пункт з метою його розграбування. Члени КНС за допомогою продовольчого загону відбили напад, убивши частку нападників.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 6 січня.

С. Чернеччина Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. З метою боротьби з дезертирством і повстанським рухом селянського населення члени місцевого комнезаму взяли 90 заручників з родин селян, які ухилялися від служби в РСЧА. Арештувавши після цього 175 дезертирів, які з’явилися до комнезаму для врятування своїх родин, комнезамівці почали роззброювати односельців та захоплювати тих із них, які продовжували чинити опір більшовикам.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 4 січня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило Президію Української ради народного господарства на чолі з В. Чубарем.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 1.

Харків. З ініціативи головних інженерів Центрального правління важкої індустрії, а також представників металургійних підприємств Донбасу, Катеринославського та Ростовського районів створено Металургійне товариство як відділ Російського металургійного товариства.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 7 січня.

На промислових підприємствах республіки висунуто на профспілкову роботу заступниками керівників-комуністів 180 робітників-активістів.
Правда, Москва, 1922, 7 февраля.

Київ. Організовано бюро Іспарта.
Летопись революции, 1922, № 1, С. 241.

Донбас. Для державного продовольчого постачання надійшло 186 тис. 536 пудів збіжжя, 1 тис. 479 тис. пудів м’яса, жирів не надходило. Брак харчів знижував здобич вугілля.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 15 лютого.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Житомир Волинської губернії. Прибуло 38 підвід з сільськогосподарським інвентарем, закупленим у Польщі губернським відділом Зовнішторгу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 2 січня.

Анкара, Туреччина. Підписано договір “Про дружбу і братерство” між УСРР і Туреччиною. З української сторони угоду підписав М. Фрунзе, з Турецької – Ю. Кемаль. Угода юридично закріплювала відмову обох сторін від визнання жодного мирного договору чи міжнародного акту, спрямованих проти одного з учасників домовленості. Офіційно затверджувалося взаємне визнання країнами незалежності й суверенності протилежної сторони, необхідність вирішення на конференції прибережних держав питання про міжнародний статус Чорного моря і річок, що в нього впадали, й неможливість встановлення будь якого режиму в протоках без дієвої участі чорноморських країн.
ЦДАВО України, ф. Р-4сч, оп. 1с, спр. 86, арк. 40-41.

Харків. Українська економічна рада прийняла постанову “Про відміну помольного податку у неврожайних губерніях”.
ЗУ України, 1922, № 1, Ст. 2.