Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Москва. ТАРС заперечив чутки про те, що СРСР «обіцяв надати допомогу Швеції у разі нападу на неї».
Мельтюхов М.И.Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939-1941 (документы, факты, суждения). — М., 2000. — С.170.

Москва. Нарком внутрішніх справ СРСР Л.Берія надіслав записку на адресу ЦК ВКП(б) — Й.Сталіну і РНК СРСР — В.Молотову, К.Ворошилову про перекидання угорських військ. Містилася інформація про оперативні дані прикордонних військ Української РСР щодо пересування з 28 травня 1940 р. з м. Хуст (Угорщина) угорських військ у напрямі радянського кордону.
1941 год. В 2х книгах. Составители: Л.Е.Решин, Л.А.Безыменский, В.К.Виноградов, Д.Д.Воробьев, Ю.А.Горьков, В.П.Гусаченко, Л.А.Двойных, А.В.Коротков, В.

Берлін. Німецьке інформаційне бюро повідомило, що з пропозиції головнокомандуючого військово-повітряним флотом генерал-фельдмаршала Геринга, Гітлер нагородив орденом Залізного хреста командира бойової групи майора Денха, командира бойової групи капітана Хінкельбейна, командира бойової групи капітана Крейгера, старшого лейтенанта бойової ескадрильї Вікінга і фельдфебеля ескадрильї Шульце.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 16 червня.

Київ. Держполітвидав при РНК УРСР видав «Політичний словник» під редакцією Г.Александрова, В.Гальянова і Н.Рубінштейна (740 стор., ціна 8 крб. 75 коп.).
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 16 червня.

Мінськ. О 15.00 радянські танкові частини і мотопіхота перейшли литовський кордон і надвечір вступили у мм. Вільно, Каунас, Кедайняй. Газета повідомила, що «просування радянських військ відбувається планомірно і без будьяких інцидентів».
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 17 червня.

Київ. Понад 400 чоловік молодих педагогів, лікарів, інженерів, письменників, артистів зібралися в клубі Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка для обговорення підсумків ХV з’їзду КП(б)У. З доповіддю про підсумки роботи з’їзду виступив завідуючий відділом пропаганди і агітації міськкому КП(б)У Остапенко. У дебатах, згідно повідомлення, виступаючі говорили «про величезну відповідальність молодої інтелігенції України, яка разом з партією, разом з усіма трудящими працює над реалізацією рішень ХV з’їзду КП(б)У».
Вісті ВУЦВК.— 1940. — 16 червня.

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

Після 22 червня слідом за частинами вермахту на Україну рушили “похідні” групи обох проводів ОУН, загальна чисельність яких за різним джерелами становила від 7 до 10 тисяч членів. Вони мали завдання, надаючи допомогу німцям в організації громадського і господарського життя на звільнених від радянської влади територіях України, водночас закладати структури майбутньої української влади.
Кентій А.В. Нариси історії Організації Українських Націоналістів в 1941-1942 рр. – К., 1999. — С. 46.

Червень – липень 1941 р. на Волині тривали запеклі зіткнення місцевих партизанських груп ОУН з відступаючими частинами Червоної армії та військ НКВС.
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 180-182.

Наприкінці місяця Т. Боровця призначили комендантом окружної команди української міліції в Сарнах, на базі якої в липні він створює військово-поліцейську формацію “Поліська січ”.
Кентій А.В. Нариси історії Організації Українських Націоналістів в 1941-1942 рр. – К., 1999. — С. 58.

У Києві до кінця червня було сформовано 13 винищувальних батальйонів загальною чисельністю 3405 осіб. Муковський І.Т.
Лисенко О.Є. Звитяга і жертовність: українці на фронтах Другої світової війни. - К., 1996. — С. 65.

Починаючи з 22 до 28 червня в 4-х тюрмах Львова було розстріляно до 4-х тисяч в’язнів. У рапорті начальника тюремного управління в Москву названа скромніша цифра: “убыло по 1-й категории 2464 человека”.
Романів О., Федущак І. Західноукраїнська трагедія. 1941. – Львів – Нью Йорк. 2002. — С. 56.

Група членів Революційного проводу на чолі С.Бандерою підготувала “Меморандум Організації Українських Націоналістів під проводом С.Бандери”, який 23 червня 1941 р. був переданий до канцелярії А.Гітлера. Документ мав на меті “звернути увагу основних німецьких інституцій, які визначають шляхи і методи зовнішньої політики Німецького Райху, на серйозність української проблеми”. В ньому зазначалося, що “новий європейський порядок без самостійної національної української держави є немислимим”, а також застерігалося, якщо “німецькі війська при вступі в Україну, звичайно, спочатку будуть вітати як визволителів, то незабаром ситуація може змінитися, якщо Німеччина прийде в Україну не з метою відновлення української держави і відповідними гаслами”.
Україна в Другій світовій війні у документах. Збірник німецьких архівних матеріалів. Т.1 / Упорядкування і передмова Володимира Косика. – Л

Розпочалися профспілково-комсомольські змагання з кросу в містах України.
Комуніст. – 1941. – 15 червня.

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

Здійснений партизанський рейд з’єднань С.Ковпака і С.Руднєва з Брянських лісів.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

Кримські партизани здійснили 123 бойові операції, зокрема 26 значних нападів на гарнізони і 79 диверсій на залізничних і шосейних дорогах.
Крым в Великой Отечественной войне Советского Союза. 1941–1945 гг. – К., 1963. – С. 138.