Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

15 березня 1919 (субота)

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

15 березня 1919 (субота)

Київ. Ухвалення Всеукраїнською радою мистецтв постанови про націоналізацію київських театрів, на основі якої біло створено Перший театр УСРР ім. Т.Шевченка (головний режисер О.Загаров), Другий театр ім. В.І.Леніна (головний режисер К.Марджанішвілі), Перший молодий театр Київської ради робітничих депутатів (головний режисер Л.Курбас), Опера Української радянської республіки ім. К.Лібкнехта (режисери Я.Гречнєв, А.Улуханов).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 326

Кінець березня 1919

Наступальні операції Червоної армії розкололи армію УНР і змусили Південну групу перейти до Румунії, а Північну відступити на Волинь. Протягом короткого часу більшовики зайняли Коростень, Житомир, Бердичев, Проскурів, Гусятин, Новоград-Волинський, Одесу. На середину квітня їх війська вийшли на Збруч. В таких обставинах Антанта побоювалась, що ЗОУНР може піти на союз з радянською Україною.
Литвин М.Р. Українсько-польська війна.1918-1919 рр. – Львів, 1998. – С. 282.

Кінець березня 1919

Київ. Після переїзду РНК УСРР з Харкова до Києва до складу наркомату освіти увійшли співробітники колишніх міністерств освіти національних урядів, які займали посади т. зв. “консультантів”. Це була реалізація декларованої комуністичною партією політики “використання буржуазних фахівців”.
ЦДАВО України. Ф. 166. — Оп. 1. — Спр. 616. — Арк. 5; спр. 187. — Арк. 8.

23 березня — 1 квітня 1919 (неділя–вівторок)

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

27–28 березня 1919 (четвер-п’ятниця)

Хирів. Переговори між делегаціями ЗОУНР і Польщі за участю спостерігача із Парижу генерала Ф.Кернана. Поляки вимагали від українців відійти на “лінію Бартелемі”, в противному разі погрожували армією Галлера. Українці відмовилися і запропонувати припинити вогонь та провести переговори в Парижі під опікою Найвищої ради мирної конференції.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 180 -181.

27–29 березня 1919 (четвер–субота)

Маріуполь. Бої за місто між радянськими частинами (3–я Задніпровська бригада Н.Махна) та білогвардійцями й французькою ескадрою. 29 березня 1919 р. махновці взяли місто.
Верстюк В. Махновщина. — С. 76.

28 березня 1919 (п’ятниця)

Кам’янець–Подільський. Самоліквідація Комітету охорони республіки.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 125.

28 березня 1919 (п’ятниця)

Київ. Повідомлення про переїзд з Харкова до Києва народного комісаріату внутрішніх справ, окремих відділів наркомату продовольства, для яких приготували приміщення кількох готелів та житлових будинків.
Боротьба. — 1919. — 28 березня.

28 березня 1919 (п’ятниця)

Повідомлення про арешт Київською губчека і утримання в якості заручників членів УСДРП та УСДРП (незалежних) В.Садовського, Л.Чикаленка, А.Пісоцького, Ю.Мазуренка, А.Яковенка та ін. В офіційній заяві йшлося, що доля заручників залежатиме від подальшої поведінки партій.
Коммунист. — 1919. — 28 марта.

28 березня 1919 (п’ятниця)

Жмеринка. До начальника залоги Червоної армії звернулася делегація від українського війська, яке займало район залізниці між Браїловом, Одесою та Бессарабією. Після переговорів відбувся перехід 10 тис. українців до Червоної армії. Перед здачею у цих частинах велась активна агітація за комуністичний режим з роздачею листівок.
Боротьба. — 1919. — 30 березня.

28 березня 1919 (п’ятниця)

Київ. Публікація декрету РНК УСРР про введення цензури для статей військового характеру у періодичних виданнях.
Известия исполнительного комітета Киевского Совета робочих депутатов. — 1919. — 28 марта.

28–29 березня 1919 (п’ятниця-субота)

Станіславів. Надзвичайний з’їзд Української національно-демократичної партії (УНДП) змінив назву партії на Українську народно-трудову партію (УНТП). Ухвалив нову програму, яка вимагала “вивласнення земель великої посілости; усунення здатних до праці галузей промислу, торгівлі, кредиту; державного забезпечення мінімуму існування кожного громадянина; суспільної опіки; громадянських прав і свобод”. Головою УНТП обрано А.Горбачевського.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1. — С. 21.

28–29 березня 1919 (п’ятниця-субота)

Станіславів. Конференція Української соціал-демократичної партії (УСДП) засудила дії уряду ЗУНР, намітила першочергові заходи організації боротьби за перемогу соціалістичних сил в соборній Україні.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1. — С. 21.

28–30 червня 1919 (субота–понеділок)

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Березень 1920

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Начальником Подільської округи видано наказ з забороною грати і співати гімн “Боже, царя храни” і “Коль славен”. Жандермерія міста не повинна була перешкоджати виконанню гімна “Ще не вмерла Україна”.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 31 березня

Березень 1920

Східна Галичина. Утворена розгалужена військово-революційна організація “Воля” – предтеча Української військової організації в краї. До її складу ввійшли колишні старшини, стрільці і студенти. Очолила “Волю” Начальна колегія: Я. Чиж (голова), В. Кучабський (перший заступник), О. Коберський (заступник), Д. Паліїв, М. Матчак, Б. Гнатевич. Мала тісні зв’язки з урядом ЗУНР, командуванням українських частин, інтернованих у Чехо-Словаччині. Видавала нелегальний місячник “Наш шлях”. Основною метою висувала підготовку збройного повстання в Східній Галичині проти польського окупаційного режиму.
Кугутяк Микола. Історія Української націонал-демократії (1918 – 1929). Том 1. – Київ – Івано-Франківськ, 2002. – С. 209.

Березень 1920

Лист колишнього члена Директорії А. Макаренка до голови міжнародного Червоного Хреста Е. Фріка з подякою за санітарну допомогу населенню України. Перша санітарна колона дійшла до Вінниці за допомогою майора Ледеррея, який провів її через лінію фронту.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 30 березня.