Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Вашингтон. Група американських громадян російського і вірменського походження передали у фонд допомоги потерпілим від аварії на Чорнобильській АЕС чек на вісім тисяч доларів.
Радянська Україна. – 1986. - 26 жовтня.

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.

Москва. Проведення Днів УРСР, які були присвячені 70-річчю Жовтневої революції.
Радянська Україна. – 1987. – 22, 27 жовтня.

Всесвітня антивоєнна акція “Хвиля миру”, проведення якої було прийнято на міжнародній конференцій “За заборону ядерної зброї”, що проходила в серпні у Токіо. Лише за один день 24 жовтня на території УРСР відбулося 24 тис. антивоєнних акцій, у яких взяли участь 11 млн. осіб.
Радянська Україна. – 1987. –17 жовтня, 25 грудня.

На сторінках газети “Радянська Україна” під рубрикою “Як живеш, заповіднику?” регулярно друкувалися матеріали рейду-перевірки природоохоронної роботи в 12 державних заповідниках та двох природних національних парках УРСР. Така спільна робота Держкомприроди УРСР і редакції газети з залученням провідних науковців проведена в Україні вперше.
Радянська Україна. – 1989. – 4 лютого.

Здійснювалась широка петиційна кампанія за легалізацію УГКЦ. Протягом року органами КДБ СРСР виявлено 839 авторів і розповсюджувачів “матеріалів ворожого характеру”.
Юрій Данилюк, Олег Бажан. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.) – К., 2000. – С.536.

Філадельфійський освітньо-науковий центр визнав Миколу Руденка - відомого правозахисника, засновника Української Гельсінської групи, поета, письменника, філософа - “українцем року” за непохитну стійкість в обороні національних прав українського народу і його культури.
День. – 2004. – 6 квітня; Руденко Микола. Енергія прогресу (Нариси з фізичної економії) – К., 1998. – С.20.

Сімферополь. Кримські татари, які повернулися, провели демонстрацію, у якій взяло участь, за даними часопису “Українське слово” близько двох тисяч осіб, оперативного штабу МВС УРСР м.Сімферополя – 200 осіб. Були висунуті вимоги організовано повернути кримських татар у Крим. Висловлювалось незадоволення роботою державної комісії. Для забезпечення порядку в Сімферополі було задіяно 1340 працівників міліції і 900 дружинників. Під час мітингу затримано близько 50 осіб. На знак протесту проти переслідувань 12 кримських татар знищили свої паспорти і розпочали голодовку.
Українське слово (Париж). – 1988. – 15 травня; Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х –

У п’яти університетах Канади проходили другі франківські читання.
Вісті з України. – 1988. № 49, грудень.

Київ. Почався заключний етап всесоюзної конференції іноземної учнівської і студентської молоді на тему “Боротьба народів за соціальну справедливість, за встановлення нового економічного порядку в світі”. Для участі в ній прибуло 300 молодих представників більш як з 50 країн світу, які здобувають вищу і середню спеціальну освіту в навчальних закладах СРСР.
Радянська Україна. – 1988. – 26 жовтня.

У Прокуратурі Української РСР відзначалось, що в республіці досить поширені розкрадання, випуск недоброякісної продукції, порушення договірних зобов’язань, приписки, зловживання у сфері торгівлі і кооперативах. Тільки в агропромисловому комплексі втрати від розкрадань, недостач та безгосподарності в 1989 році становили 244 млн. рублів, системах Укоопспілки – 17,5 млн. руб., Мінторгу УРСР – 5,3 млн. руб. Приписки і перекручення звітності виявлено більш як на 10 тис. об’єктах, до 1500 підприємств застосовувалися економічні санкції за випуск недоброякісної продукції. Серйозну стурбованість у Прокуратурі викликали зростання спекуляції, порушення правил торгівлі, обман покупців. У 1989 р. виявлено понад 30 тис. таких фактів. Правоохоронні органи тільки за розкрадання державного і громадського майна притягли до кримінальної відповідальності близько 20 тис. винних.
Радянська Україна. – 1990. – 30 травня

Ігор Коробчинський – гімнаст з Ворошиловграда – став абсолютним чемпіоном СРСР і володарем Кубка СРСР, переміг на першості Європи в Стокгольмі і чемпіонаті світу в Штутгарті.
Радянська Україна. – 1989. – 31 грудня.

Відродження пласту в Україні, який був заснований 1911 р. Ідея пластового життя розцінювалась як альтернатива комсомольській та піонерській організацій. Опікунську раду новоствореної організації очолив І.Юхновський. Завдання пласту: виховувати повноцінну, всебічно розвинену молоду людину (охоплює дітей та молодь віком від 6 до 24 років), дати освіту, Україні - людину обов’язку. Пластова ідеологія і закон визначали цей обов’язок як служіння народові, Батьківщині, собі. Пласт здійснює свою діяльність у відповідності з Конституцією УРСР. Основою світогляду є християнська мораль.
Національні процеси в Україні. Історія і сучасність. Документи і матеріали. Довідник. Ч. 2 – К., 1997. – С. 538-539.

З великим успіхом пройшли гастролі Державного заслуженого академічного ансамблю танцю УРСР ім. П.Вірського у Великобританії. Вони побували у 20 містах і дали 55 концертів.
Вісті з України. – 1990. - № 1, січень

Згідно повідомлення РАТАУ, у Чернівцях приступила до роботи комісія міністерства охорони здоров’я СРСР. Досвідчені спеціалісти ведуть повторний прийом і додаткові обстеження пацієнтів, які потерпіли від зимічної алопеції. Хвороба, що спалахнула в Чернівцях влітку 1988 року, уразила близько трьохсот дітей, викликавши повне тимчасове облисіння. Останній випадок повного випадання волосся зареєстровано рік тому. Більшість хворих після реабілітаційного лікування повернулась до нормального життя. Та до цього часу точно не встановлено діагнозу і не виявлено джерела забруднення. У деяких дітей, які перенесли хворобу, намітився розлад окремих функцій організму. Щомісяця за медичною допомогою з цього приводу звертаються 25-30 жителів міста та області.
Радянська Україна. – 1989. – 25 жовтня.

Київ. Голова Держкомстату УРСР М.Борисенко повідомив, що за десять місяців 1990 року в Україні страйки відбулися на 260 підприємствах і організаціях, у яких взяли участь 127 тис. осіб. На першому місці серед страйкуючих були Донеччина – 76 масових невиходів на роботу, на другому місці Луганщина - 69, на третьому - Тернопільщина - 46. Найнижча статистика страйкуючих у Київській, Чернігівській, Ровенській, Кримській областях, де було лише по одному страйку. У Вінницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській, Херсонській, Полтавській, Сумській, Черкаській і Харківській областях не було жодного страйку.
Радянська Україна. – 1990. – 6 грудня.

У Києві був виданий збірник статей і документів “Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів” – перше офіційне видання в Україні, де йшла мова про голод 1932-1933 рр., згадування якого десятиріччями переслідувалось як антирадянська пропаганда.
Радянська Україна. – 1990. – 13 грудня.

Постанова Ради міністрів УРСР “Про підписання Конвенції про права дитини”.
Україна на міжнародній арені. Збірник документів і матеріалів 1986-1990 рр. – К., 1993. – С. 500.

Київ. Другі всеукраїнські збори (з’їзд) Народного руху України. Його делегати представляли 632828 членів. Основна кількість делегатів (56,7%) – представники Львівської, Івано-Франківської областей та м. Києва. 95% делегатів – українці. За соціальним станом 68% делегатів - інженерно-технічні працівники, службовці, наукова і творча інтелігенція. Вони представляли понад 40 різних політичних та громадських організацій. Найчисленнішими з них були Товариство української мови ім. Шевченка (25,3%) та Українська республіканська партія (12,6%). Делегатами зборів були 418 народних депутатів різних рівнів, у тому числі 5 – СРСР, 18 – УРСР, 117 – обласних, 215 – міських і 108 – районних рад. Головна увага делегатів була зосереджена на таких питаннях: майбутнє НРУ в умовах багатопартійності; вимога повної незалежності України і неприйняття ідеї нового Союзного договору; створення української національної армії; міжконфесійні стосунки. Головою НРУ переобраний І.Драч.
Національні процеси в Україні. Історія і сучасність. Документи і матеріали. Довідник. Ч. 2 – К., 1997. – С.542-543; Ковтун В. Історія народного руху

Українська автокефальна православна церква була офіційно зареєстрована і дістала рівні права серед інших релігійних конфесій в Україні.
Радянська Україна. – 1990. –21 жовтня.